Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Изгиб

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
860 Кб
Скачать
☆

Інші необхідні для розрахунку параметри: А = 25,4 см2 , Ix =1430 см4

= 1430 10-8 м4; d = 5,1 мм = 5,1 10-3 м, Sвідсx max = 89,8

= 89,8 10-6 м3 .

Перевіряємо переріз по дотичним напруженням:

 

τmax =

QySвідсx max

=

30 103 89,8

10−6

= 36,9 106

Н/м2 = 36,9 МПа < [τ],

d Ix

5,1 10−3 1430

10−8

 

 

 

 

умова міцності виконується і розрахунок закінчений.

Приклад 2. Для даної схеми навантаження дерев'яної балки перекриття (рис.2.9) визначити розміри прямокутного перерізу, якщо відношення

сторін

h

= 2,

допустиме нормальне напруження [σ] =10 МПа, дотичне

b

 

 

 

[τ] = 2,5 МПа.

Так як навантаження симетричне, опорні реакції однакові і

дорівнюють половині зовнішнього навантаження, тобто R A = R B = 40 кН. 1. Визначаємо поперечні сили та згинальні моменти по ділянкам.

1-а ділянка: 0 ≤ z1 ≤ а Q y = −F = −40 кН; Mx = −F z1 . 2-а ділянка: 0 ≤ z2 ≤ l Qy = −F + R = 0 ;

M x = −F (z2 + а) + R A z2 = −40z2 − 40 а + 40z2 = −40 а = −4 кНм. 3-яділянка: 0 ≤ z3 ≤ а Q y = F = 40 кН; Mx = −F z3 .

По отриманим функціям будуємо епюри Qy і Mx . З умови міцності по дотичним напруженням рівнонебезпечним є будь-який переріз на консолях, а з умови міцності по нормальним напруженням рівнонебезпечним є будь-який переріз на прольоті балки.

31

2 Рис.2.9.

2. З умови міцності по нормальним напруженням осьовий момент опору:

 

M

x max

 

 

 

 

4 103

 

−3

3

3

 

bh 2

 

2

b

3

3

Wx ≥

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

= 0,4 10

 

 

м = 400 см ; Wx

=

 

=

 

 

= 400 см ,

[σ]

 

 

 

 

 

106

 

 

6

3

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відкіля: b =

3 3

400 =8,4см, h = 2b =16,8 см,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = bh = 2b2 = 2 8,42 =142см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Максимальне

 

дотичне напруження

для прямокутного

перерізу:

τmax =

3

 

 

Q y max

=

3

40 103

 

= 4,22 106

Н/м2 = 4,22 МПа > [τ]=2,5Мпа ,

2

 

 

 

 

A

 

2

142 10−4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

умова міцності не виконується.

Визначаємо розміри поперечного перерізу з умови міцності по дотичним

напруженням:

τmax =

3 Q y max

≤ [τ], відкіля знаходимо площу поперечного

2

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перерізу: A =

3Q y max

 

 

 

3 40 103

−3 м2=240см2

 

 

=

 

= 24 10

 

2[τ]

2 2,5 106

ПлощаA = bh = 2b2 = 240 см2, відкіля ширина перерізу: b = 120 ≈11см, а

висота h = 22см.

32

З умови міцності по дотичним напруженням розміри поперечного перерізу більше, ніж з умови міцності по нормальним напруженням.

2.6 Потенційна енергія деформації при згинанні.

Чисте згинання ( Qy = 0,Mx ≠ 0 ). Потенційна енергія деформації при

чистому згинанні визначається роботою внутрішніх згинальних моментів на кутовому переміщенні перерізу.

Рис. 2.10.

Розглянемо стержень при чистому згинанні (рис.2.10а). Виділимо елемент стержня довжиною dz (рис.2.10б). При статичному навантаженні нейтральна вісь викривляється по радіусу ρ кола, крайні перерізи повертаються на кут dθ. У межах виконання закону Гука залежність між моментом Mx та кутом повороту dθ при статичному навантаженні лінійна

(рис.2.10в). Елементарна робота внутрішніх зусиль визначається площею

трикутника,

тобто

dW =

1

M x dθ.

Але

 

робота

 

чисельно

дорівнює

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

потенційної

енергії

деформації dU ,

тобто dU =

1

M dθ. З

рис.2.10б

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

випливає, що dθ =

dz

, таким чином, dU =

1

M x

dz

. Кривизна нейтральної

ρ

2

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ

 

 

 

33

осі

1

=

M x

, тоді dU =

Mx

2dz

. Повна потенційна енергія стержня є інтеграл

 

ρ

 

EIx

 

2EIx

 

 

 

по довжині стержня:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U = ∫

Mx

2 (z)dz

(2.12)

 

 

 

 

 

2EIx

 

 

 

 

 

 

 

l

 

Поперечне згинання ( Qy ≠ 0,Mx ≠ 0 ). Як показують розрахунки для стержнів, у яких відношення довжини l до висоти h перерізу більше

8 ÷10 (hl >8 ÷10) , потенційна енергія деформації від поперечної сили

UQ y складає 0,4 ÷ 0,5% від потенційної енергії деформації згинаючого моменту UM x . Тому при визначенні потенційної енергії деформації при згинанні враховується тільки потенційна енергія деформації від згинального моменту Mx , що визначається виразом (2.12).

34

3. ПЕРЕМІЩЕННЯ ПРИ ПРЯМОМУ ЗГИНАННІ. РОЗРАХУНКИ НА ЖОРСТКІСТЬ ПРИ ЗГИНАННІ.

3.1 Диференціальне рівняння вигнутої осі.

Одержимо диференціальне рівняння вигнутої осі при прямому згинанні (площина дії навантажень збігається з однією з головних осей інерції). Прямолінійна вісь балки під дією зовнішніх навантажень (рис.3.1) перетворюється в плоску гладку криву і називається пружною

лінією (вигнутою віссю балки).

Рис.3.1.

Прогин балки V(z) - це переміщення центра ваги перерізу по нормалі до первісної осі. Максимальний прогин називається стрілою прогину і

позначається f. Кут повороту θ(z) перерізу - це поворот перерізу щодо

первісного положення.

35

Тангенс кута нахилу дотичної до вигнутої осі є перша похідна від функції V(z): tgθ(z) = dVdz(z) = V'(z) . Для малих кутів ( tgθ(z) ≈ θ(z) )

рівняння кутів повороту можна записати у вигляді: θ(z) = V' (z) .

Диференціальне рівняння вигнутої осі балки одержимо за допомогою рівняння Навье, у якому кривизна нейтральної осі при згинанні

визначається, як:

1

=

Mx

. З іншого боку, з курсу аналітичної геометрії

ρ

 

 

 

EIx

 

 

 

 

 

 

 

відомо, що кривизна плоскої кривої визначається як:

1

= ±

 

V'' (z)

 

.

ρ

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

{[1

+[V' (z)]2}2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дорівнявши праві частини цих двох залежностей, одержимо нелінійне диференціальне рівняння відносно прогинуV(z):

M

x

(z)

= ±

 

V'' (z)

 

(3.1)

EIx

 

 

3

 

 

 

 

 

{1

+[V' (z)]2}2

 

 

 

 

 

 

 

Для малих переміщень (у межах пружних деформацій), коли, наприклад, tgθ(z) = V' (z) ≤ 0,01, квадратом першої похідної в порівнянні з одиницею можна зневажити. З обліком того, що знаки другої похідної V'' (z) і

згинаючого моменту Mx збігаються, одержимо диференціальне рівняння другого порядку, що і називається диференціальним рівнянням вигнутої

осі балки для малих переміщень:

 

EIxV'' (z) = Mx (z) .

(3.1а)

Послідовно інтегруємо двічі й одержуємо рівняння для кутів

повороту та прогинів:

EIxV' (z) = EIxθ(z) = ∫Mx (z)dz + C1 ,

(3.2)

EIxV(z) = ∫dz∫Mx (z)dz + C1z + C2 ,

(3.3)

36

де C1 і C2 - довільні постійні інтегрування, що визначаються з граничних умов.

Приклад 1. Розглянемо консольну балку, навантажену на вільному торці зосередженою силою F (рис.3.2).

Згинальний момент у перерізі z : Mx (z) = −Fz . Запишемо диференціальне рівняння пружної лінії балки: EIxV'' (z) = −F z . Інтегруючи двічі це рівняння, одержимо відповідно до (3.2), (3.3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EI

x

V' (z) =

− F z2

+ C ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− F z3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIx V(z) =

 

 

 

 

 

 

+ C1z + C2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо

 

та

 

виконаємо

 

граничні

 

умови.

При

 

z = l

кут

 

 

′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F l2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fl

2

 

 

поворотуV (l) =

θ(l) = 0 ,тобто

−

 

 

 

+ C1

= 0, відкіля: C1

=

 

 

 

.

При

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = l

прогин

 

V(l) = 0 ,тобто:

 

−

 

F l3

+

 

F l2

l + C2 = 0 ,

відкіля:

 

 

6

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C2 =

F l3

−

F l3

= −

Fl

3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

З урахуванням значень C

 

і C

2

рівняння пружної лінії та кутів повороту

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запишуться як:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIx V(z) = −

Fz3

+

Fl2

z −

Fl

3

;

EIx θ(z) = −

Fz2

+

Fl

2

.

6

2

 

3

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільші прогин та кут повороту виникають на початку координат при

z = 0 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fl

3

 

 

 

 

 

 

Fl3

EI

x

V(0) = −

 

 

 

 

, відкіля:

V(0)

= V

 

= f =

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

max

 

 

3EIx

 

 

 

 

Fl2

 

 

 

 

Fl2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIx

θ(0)

=

 

 

 

 

, відкіля: θ(0) = θmax =

 

 

.

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2EIx

 

 

 

При розрахунках на жорсткість максимальні

прогини Vmax балок

повинні зіставлятися з прогином [V], що допускається . Тоді умова жорсткості при згинанні консольної балки прийме вигляд:

 

Fl3

 

V = f =

 

≤ [V].

(3.4)

 

max

3EIx

 

 

 

Звідси визначається осьовий момент інерції Ix ≥ Fl3 , на підставі чого

3E[V]

проектуємо переріз. Прогин, що допускається, вибирається в залежності від відповідальності конструкції з діапазону[V] = (1001 ÷10001 )l , де l - проліт

балки.

Безпосереднє інтегрування диференціального рівняння пружної лінії виявляється громіздким навіть у простих випадках. Тому для визначення переміщень у балках більш прийняті енергетичні методи, що приводять до простих залежностей.

3.2 Енергетичні методи визначення переміщень.

38

Введемо позначення й основні поняття.

Згинальний момент від зовнішнього навантаження

MxF (z) = MxF

позначим як MF . Згинальний момент від одиничної сили (моменту) -

 

 

x чи

 

. Переміщення

(прогин, кут повороту) від

зовнішнього

 

M

M

навантаження позначається

ij , де перший індекс i зв'язаний з точкою чи

напрямком переміщення; другий індекс j зв'язаний з причиною, що викликала переміщення. Лінійне переміщення (прогин) від одиничної сили та кутове переміщення від одиничного моменту позначаємоδij , де індекс i – точка балки і напрямок переміщення; індекс j - причина, що викликала одиничне переміщення.

3.2.1 Інтеграл Максвелла-Мора.

Розглянемо балку довжиною l, навантажену в точці 1 силою F (рис. 3.3). Визначимо переміщення 21 (у точці 2 від сили, прикладеної в точці 1).

1. Перший стан. У точці 1 прикладемо зосереджену силу F. Прогин у точці

1 дорівнює

11, у точці 2 -

21. У перерізах балки виникає згинальний

момент від зовнішнього

навантаження

 

MxF . Сила F прикладається

статично і виконує роботу

W

= 1

F

11

на шляху

11

(див. графік на

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.3.3.1).

Визначаємо

потенційну

енергію

деформації, виражену

 

через

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M 2 dz

 

 

згинальний

момент

MxF ,

за

формулою

(3.12):

U1 = ∫

xF

 

.

Але

2EIx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

потенційна енергія деформації U1 чисельно дорівнює роботі зовнішніх сил

W1 , тобто: W1 = U1 .

2. Другий стан. У точці 2 статично прикладемо одиничну силу, що, згинаючи балку, виконує роботу (див. графік на рис.3.3.2) на переміщенні

39

δ22 . У перерізах балки виникає згинальний момент

 

x

від одиничної сили.

M

Робота

одиничної сили

W

=

1

1 δ

22

. Потенційна

енергія деформації

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U 2 = ∫

 

 

x

. Як і в попередньому випадку W2 = U2 .

 

 

2EIx

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.3.

3. Третій стан. У точці 2 статично прикладемо одиничну силу, що, деформуючи балку, виконує роботу W2 на переміщенні δ22 (див. графік на рис. 3.3.3). До деформованої балки статично у точці 1 прикладемо зосереджену силу F, що, деформуючи балку з уже прикладеною одиничною

силою, виконує

роботу W

(див. графік)

на переміщенні

11

. Точка 2

 

 

 

1

 

 

 

 

одержить

ще

переміщення

21, а одинична сила виконає роботу

W =1

21

(див. графік) на переміщенні

21

. Від дії сили F

й одиничного

2

 

 

 

 

 

 

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]