diplom_pakhnenko

економічну ефективність діяльності підприємства. Проаналізуємо ефективність залучення позикових ресурсів ЗАТ „ННН”. З цією метою розрахуємо ефект фінансового важелю (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Розрахунок ефекту фінансового левериджу для ЗАТ „ННН” у 2004-2008 рр.

Відповідно до даних таблиці 3.7 позитивний ефект від використання позикового капіталу ЗАТ „ННН” спостерігався тільки у 2006 р. У 2007-2008 рр. сума залучених підприємством банківських кредитів значно перевищила суму його власного капіталу. Зниження фінансової стійкості і відповідно підвищення ризику неповернення коштів змусило кредиторів збільшувати ставки відсотків за кредит на розмір премії за додатковий фінансовий ризик. Поряд із цим нарощення загальної суми активів підприємства і зниження отриманої величини валового прибутку призвело до зменшення валової рентабельності активів. Таким чином, у 2008 р. середній розмір відсотків по кредитам перевищував валову рентабельність активів більш, ніж на 10%, а ефект фінансового важеля склав майже -30%. Отже, сформована на кінець 2008 р. структура капіталу ЗАТ „ННН” є абсолютно неефективною.

Для отримання позитивного ефекту фінансового важелю необхідно, поперше, нарощувати суму валового прибутку, що забезпечить підвищення коефіцієнта валової рентабельності активів. Як показав попередній аналіз, сума валового прибутку підприємства може бути збільшена за рахунок

зменшення собівартості продукції при економному використанні матеріальних ресурсів. По-друге, необхідно визначити можливості зменшення фінансових витрат підприємства.

Враховуючи галузеві особливості діяльності ЗАТ „ННН”, зокрема, тривалість його операційного циклу і необхідність залучення фінансових ресурсів на довгостроковий термін, одним із джерел зовнішніх фінансових ресурсів може бути емісія облігацій.

Відповідно до Положення про порядок випуску облігацій підприємств [49] інвестування та фінансування спорудження об’єктів житлового будівництва, що здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, через розміщення облігацій допускається лише в разі здійснення випуску цільових облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Отже, випускаючи цільові облігації ЗАТ „ННН” не сплачує по ним відсотки, а надає покупцю облігації право на придбання 0,01 кв. м. площі квартири відповідно до Угоди про дольову участь у будівництві житла шляхом придбання пакету облігацій відповідної серії. Розрахуємо можливий обсяг емісії цільових облігацій для фінансування будівництва типового житлового будинку (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 – Розрахунок обсягу емісії і номінальної вартості цільових облігацій ЗАТ „ННН”

Таким чином, ЗАТ „ННН” може емітувати облігації на суму 9 млн. грн. та знизити обсяг залучених короткострокових кредитів відповідно до 10 млн. грн. Результатом зміни структури заборгованості підприємства буде також зниження його фінансових витрат, що відповідно дозволить наростити суму

чистого прибутку підприємства у плановому періоді. Розрахуємо прогнозовані величини зменшення фінансових витрат та приросту чистого прибутку, використовуючи в якості базових показники 2008 року (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 – Резерви збільшення фінансових ресурсів ЗАТ „ННН” за рахунок оптимізації напрямків фінансової діяльності

Як свідчать дані таблиці 3.9, в результаті здійснення емісії цільових облігацій ЗАТ „ННН” зможе збільшити величину внутрішніх фінансових ресурсів на 1029 тис. грн. за рахунок зменшення фінансових витрат на 1372 тис. грн.

Перевагою випуску цільових облігацій порівняно із банківськими кредитами є також те, що за цільовими облігаціями не потрібно здійснювати виплати по основній сумі заборгованості. Отже, не відбувається відволікання грошових ресурсів із господарського обороту підприємства.

Таким чином, в рамках другого напрямку фінансової стратегії ЗАТ „ННН”, який стосується відновлення фінансової стійкості підприємства, нами була розроблена емісійна політика підприємства щодо випуску цільових облігацій та розраховані нормативні показники зниження фінансових витрат і приросту чистого прибутку.

3.3 Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії ЗАТ „ННН”

Найважливішою характеристикою фінансової стратегії підприємства є її результативність, яка визначається здатністю підприємства досягти

поставлених фінансових цілей за умови реалізації заходів, передбачених даною фінансовою стратегією.

Оцінка економічної ефективності фінансової стратегії здійснюється, насамперед, на основі прогнозних розрахунків системи фінансових коефіцієнтів і заданих цільових стратегічних нормативів та їх порівняння з базовим рівнем даних показників.

Результатом реалізації антикризової фінансової стратегії ЗАТ „ННН” повинно бути усунення неплатоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємства. Крім того, основним цільовим показником при формуванні будь-якої фінансової стратегії є прибуток. Отже, ефективність розробленої фінансової стратегії ЗАТ „ННН” необхідно оцінювати за показниками ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності.

Перш за все, побудуємо прогнозний агрегований баланс ЗАТ „ННН”, враховуючи збільшення сум власного капіталу і оборотних активів та зміну складу позикових ресурсів підприємства (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 – Прогнозний агрегований баланс ЗАТ „ННН”, тис. грн.

На основі даних таблиці 3.10 розрахуємо планові показники ліквідності і фінансової стійкості ЗАТ „ННН” у плановому періоді (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 – Планові показники ліквідності та фінансової стійкості ЗАТ „ННН”

Аналізуючи дані таблиці 3.11 можна зробити висновок, що запропоновані заходи щодо оптимізації матеріальних та фінансових витрат підприємства дозволяють наростити величину власного оборотного капіталу на 54089 тис. грн. В результаті збільшення величини внутрішніх фінансових ресурсів забезпечуються ліквідність підприємства та його поточна платоспроможність. Зокрема, планове значення коефіцієнта покриття складе 1,79, а значить, поточні зобов’язання покриватимуться оборотними активами у повному обсязі, крім того підприємство матиме достатній запас оборотних активів у випадку необхідності їх реалізації нижче балансової вартості.

Значення планових показників фінансової стійкості свідчать про підвищення фінансової незалежності підприємства. Зокрема, відповідно до значень коефіцієнта автономії частка власного капіталу в структурі джерел фінансування складе майже 40%. Крім того, плановий коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним оборотним капіталом підвищиться до 0,44, а значить, підприємство буде фінансово стійким і здатним профінансувати свою поточну діяльність.

Оскільки одним із напрямів фінансової стратегії підприємства була зміна складу і структури позикових коштів, то в межах аналізу прогнозованої фінансової стійкості ЗАТ „ННН” доцільно визначити ефективність сформованої структури капіталу. З цією метою розрахуємо ефект фінансового важеля у плановому періоді (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 – Розрахунок ефекту фінансового важеля

Відповідно до наведених у таблиці 3.12 даних у плановому періоді коефіцієнт валової рентабельності активів ЗАТ „ННН” суттєво перевищить середній розмір відсотків за кредит, це формує позитивний ефект диференціалу фінансового важеля. Таким чином, сформована структура капіталу ЗАТ „ННН” дозволить підприємству отримати майже 30% додаткового прибутку на власний капітал внаслідок використання позикових ресурсів.

В результаті реалізації передбачених фінансовою стратегією заходів підвищується не тільки ліквідність та фінансова стійкість ЗАТ „ННН”, а і відбувається нарощення суми чистого прибутку. Тому доцільним є розрахунок також планових показників рентабельності підприємства (табл. 3.13).

Таблиця 3.13 – Прогнозні показники рентабельності ЗАТ „ННН”

За рахунок збільшення суми чистого прибутку в плановому періоді на 44211 тис. грн. значення показників рентабельності підприємства встановилися на досить високому рівні. Зокрема, рентабельність активів складе 41%, що може свідчити про ефективність використання майна підприємства. Внаслідок того, що на початок планового періоду сума власного капіталу була невеликою, розрахований показник рентабельності власного капіталу досягне майже 160%. Прогнозована рентабельність основної діяльності підприємства підвищиться до 29%.

Отже, розрахунки прогнозних показників ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності ЗАТ „ННН” підтвердили ефективність запропонованих заходів антикризової фінансової стратегії, які стосуються, зокрема, оптимізації матеріальних витрат підприємства та проведення

ефективної емісійної політики щодо випуску боргових цінних паперів. Аналізуючи ефективність розробленої фінансової стратегії ЗАТ „ННН”,

слід зазначити, що вибір фінансової стратегії кожного суб’єкта господарювання здійснюється його фінансовими менеджерами з урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому, в основу процесу формування стратегії можуть бути покладені різні методи стратегічного фінансового аналізу. Найчастіше при розробці фінансової стратегії застосовується SWOT-аналіз та відповідно до його результатів будується „дерево цілей” фінансової стратегії суб’єкта господарювання. Саме ця методика і була використана нами в процесі вибору і розробки фінансової стратегії діяльності ЗАТ „ННН”. Однак науковцями пропонуються також інші підходи до процесу формування фінансових стратегій підприємств.

Для порівняння результатів стратегічного фінансового планування розглянемо, наприклад, модель, запропоновану Ястремською О. М. та Веретенниковою А. Б. [71]. Вона базується на портфельному методі, тобто передбачає визначення набору стратегічних фінансових рішень в рамках фінансової стратегії підприємства. Крім того, особливістю даної моделі є формування фінансової стратегії на основі аналізу ефективності використання не тільки фінансових, але і всіх економічних ресурсів у довгостроковому періоді. Такий підхід, на думку авторів, дає можливість розглядати підприємство комплексно як виробничу систему, що складається із взаємопов’язаних ресурсних підсистем з однаковим ступенем впливу на кінцевий результат діяльності.

Портфель фінансових стратегій підприємства залежить від ряду факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають на стабільність його розвитку і визначають слабкі і сильні сторони діяльності. На думку Ястремської О. М. та Веретенникової А. Б., найбільш важливими при формуванні фінансової стратегії виступають наступні фактори: вид фінансових ресурсів, форма їх власності, періодичність залучення коштів,

метод фінансування, можливість впливу управлінців на діяльність підприємства, дотримання правил повернення коштів і ступінь концентрації їх у часі, національна приналежність джерела фінансування, напрямки вкладання коштів, об’єкт інвестування, характер інвестиційних проектів, цілі фінансової діяльності, рівень прийнятого фінансового ризику, умови партнерських відносин, загальні цілі розвитку, характер ринку.

Оскільки усі перелічені фактори однаково значимі, їх доцільно використовувати в процесі систематизації фінансових стратегій у якості класифікаційних ознак (табл. 3.14).

Таблиця 3.14 – Класифікація фінансових стратегій

Можливість досягнення цілей залежить від передумов, визначених фактичним фінансовим станом підприємства. Оскільки одним із принципів прийняття фінансових рішень є їх дієвість та здатність реалізувати фінансову стратегію, виникає необхідність у розробці системи критеріальних показників, які дозволять науково обґрунтувати відповідний вибір виду фінансової стратегії.

Автори методики пропонують критерії вибору фінансових стратегій за кожним їх різновидом. В цілому основні критеріальні показники вибору стратегії можуть бути як кількісними, так і якісними, та мають відображати зміст і характеристику процесів, безпосередньо пов’язаних із ними.

В рамках запропонованого портфельного підходу до процесу генерації фінансових стратегій використовується матриця, яка складається з восьми квадрантів, кожен з яких характеризується відповідним рівнем використання основних видів ресурсів (матеріальних, трудових та фінансових), а також їх поєднанням. При цьому критеріальними показниками рівня ефективності використання кожного виду ресурсів виступають: коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості, питома вага заробітної плати у собівартості продукції, рентабельність активів, фондовіддача, ступінь придатності виробничих фондів.

Виходячи з припущень про найбільш типову ситуацію на підприємстві для кожного квадранта формується визначений набір фінансових стратегій з урахуванням особливостей його ресурсної забезпеченості. Це дає можливість охопити усі аспекти господарювання, що впливають на результативність фінансових рішень в перспективі.

В таблиці 3.15 представлені основні характеристики квадрантів матриці, а також види стратегій, дієвих для підприємств, становище яких характеризується відповідними позиціями.

Таблиця 3.15 – Набір фінансових стратегій для кожного квадранта матриці

Необхідно відмітити, що віднесення даних видів фінансової стратегії до певного квадранта є переважним і типовим. Однак зі зміною пріоритетів найвищого керівництва підприємства може змінитися приведений в таблиці набір стратегій з точністю до найближчого квадранта, прилеглого до рекомендованого.

Застосуємо дану методику для формування портфеля фінансових стратегій ЗАТ „ННН”. Перш за все, розрахуємо критеріальні показники використання ресурсів (табл. 3.16).