ДІАЛОГ І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ

• а) учитель тактовно висловлює свою думку про розв'язання конфлікту, задачі або пропонує свій план дії;

• б) учень (учні) в чомусь суттєво (або несуттєво) не згодні з учителем і заперечують йому;

• в) учитель пропонує їм обґрунтувати свою позицію і в якихось деталях, або навіть у деяких важливих моментах погоджується з ними, демонструючи свою повагу до думок, пропозицій, поглядів дітей;

• д) учитель, враховуючи думки школярів, знову (але вже у більш варіативній формі ) викладає свою позицію, роз'яснює її і просить учнів висловити своє ставлення до неї і знайти, можливо, позитивне в позиції вчителя;

• ж) учні в чомусь уже погоджуються з наставником і частково змінюють свій варіант рішення;

• з) спокійне обговорення цих варіантів - першого, другого, третього, зближення позицій на основі уважного, шанобливого ставлення до всіх учасників діалогу;

- к) нарешті прийняття рішень (плану, проекту творчої справи тощо) з обов'язковою подякою вчителя за учнівські знахідки, ідеї, цікаві проекти діяльності.

Більше 50 вчителів, 120 студентів-практикантів, 28 викладачів вузу брали участь у практичній розробці цього варіанту реалізації сократівського методу і перевірки його придатності в сучасній шкільній реальності. Більша частина учасників експерименту визначили чималі складності в застосуванні цього зовнішньо простого методу, неминучі перешкоди – і у вигляді афективної, неадекватної поведінки сторін, і з причини низької загальної культури спілкування, панування стійких стереотипів комунікації (типу Батько - Дитина).І все ж практично 90% учасників цього невеликого педагогічного дослідження підтримали ідею поступового зближення позицій на основі не відкидання однієї з них, а порівняння альтернативних думок, їх розвитку і корекції в процесі співтворчості педагогів та учнів. Цікаво, що майже в 8 з 10 випадків учні в результаті перебору різних варіантів приходили до тих рішень, які їм пропонував учитель. При цьому успіх практичної реалізації прийнятого плану дій підсилювався й тим, що вчитель аж ніяк не підкреслював свою правоту, а, навпаки, дякував хлопцям і дівчатам за цікаві думки, які й допомогли знайти правильний шлях. Причетність до авторства в розробці стратегії і тактики поведінки чи діяльності підвищували самооцінку школярів, суттєво збільшували вагу мотивів у корисних і важливих справах.

У китайців є прислів'я, що акумулює багатовікову мудрість Сходу: "Далеко йде той, хто м'яко ступає". От і вчитель, м'яко ступаючи, не промовляючи "ні", не відкидаючи ні однієї пропозиції й заперечення, цілеспрямовано ставить свого співрозмовника в позицію, яку й сам займає: ніяких руйнівних "ні", уважний пошук "так", яке демонструє повагу до чужої думки і, виходить, до її автора.

Роздумуючи над порадами Д.Карнегі [2], учасники пошуку склали належну ціну американському авторові за його сучасну інтерпретацію "методу Сократа", та ніяк не могли погодитись з тим, що ініціатор діалогу повинен весь час змушувати співбесідника говорити "так". Напевно, це перебір, спроба маніпулювати і отже займати позицію Батька. Мабуть, потрібно не примушувати за допомогою маніпулятивних засобів, а відкрито говорити "так", знаходячи не вигадані, а реальні вартості тієї чи іншої позиції. Якщо є бажання, ці вартості можна завжди знайти.

– Правило четверте. У цивілізованих колах суперечка (спір, сперечення), тобто прагнення довести іншому, що він глибоко помиляється, успішно замінюється доброзичливою дискусією зі спірних питань, де ніколи не згасає повага, такт, доброзичливість до опонента.

На основі викладеного можна зробити певні висновки.

Професійно-педагогічне спілкування носить справді тотальний характер, бо пронизує собою всі клітини навчально-освітнього процесу і в більшості випадків визначає його яскравий успіх або скрушну невдачу.

Оволодіння ідеями й технологіями макаренківського діалогу з вихованцями й педагогами, творче застосування його системи перспективних ліній, оптимістичного погляду на людину, – це незаперечний шлях до оволодіння складною культурою педагогічного спілкування.

Професійне спілкування – це безперечно творча діяльність, бо має справу з безліччю заздалегідь не передбачених ситуацій, з розв'язанням нескінченного ряду творчих задач і потребує мобілізації всіх інтелектуальних та емоційних ресурсів, повної самовіддачі.

Основою професійно-педагогічного спілкування є особистісно-діалогічний стиль мислення і поведінки. Цей стиль відзначається множенням особистісного підходу до людини на творчі здібності й уміння вести діалог з учнями, колегами, батьками, будь-якою людиною, будь-якою аудиторією.

Розкриття змісту особистісно-діалогічного стилю у різних сферах і формах педагогічної діяльності – подальші перспективні завдання наших досліджень.

Література

1. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань, 1988. – С. 149-191.

2. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. – К.: Наук. думка, 1990.

. – 224 с.

3. Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии – три стратегии психологического воздействия. –Вопросы психологии.–1987. – № 3. – С. 41-49..

4. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 127 с.

5. Лазарєв М.О. Про становлення культури професійно-творчого спілкування майбутнього вчителя. – Вища педагогічна освіта: Наук.-метод. Збірник. Вип..17. – Київ6 Вища школа, 1994. – С. 29-34.

6. Макаренко А.С. Соч. в семи томах. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959-1960 г.г.

7. Основы педагогического мастерства / Под ред И.А. Зязюна. – М.: Просвещение, 1989. – 312 с.

8. Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. – Казань: изд-во КГУ, 1989. – 204 с.

Відомості про автора

Лазарєв Микола Остапович, кандидат педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Назва статті – Становлення гуманістичного спілкування: від “перспективних ліній” А.С. Макаренка до сучасних технологій особистісно-діалогічної взаємодії.

Адреса: Лазарєву М.О., проспект М. Лушпи, 20/1, м. Суми, 40034.

E-mail: laznikolaj@yandex.ru

Форма участі: бажано виступ на пленарному засіданні конференції.