medichna_psikhologija-i.s.vitenko

"

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТlIIАЦI€НТІВ

ліктують вдома та в лікарні з персоналом, що утруднює стосунки з ними. у разі шлунково-травного рефлюксу спостерігаються явища настирли­ вості, які часто передують розладам травного тракту. Ствердження хворих IlрО можливу наявність у них злоякісІІОГО новоутворення відзначаюп,­ ся в рамках надцінних утворень. Скарги на погіршення пам'яті пов'язані ,\ розладами уваги, зумовленими як фіксацією на вражепнях, спричине­ ІІИХ захворюванням травної системи, так і депресивним настроєм. У разі llKipHUX заХ60РЮ6aJlЬ пацієнтам властиві сором'язливість, скутість, особ­ ЮfВО за наявності висипань ІІЗ відкритих частинах тіла, ці переживання IIОСИЛЮЮП,СЯ підвищеною увагою до них оточуючих. Хворі усамітнюють­ 01, стають дратівливими, неврівноваженими. lайважче переІІОСЯТЬ хво­

особи молодого віку, в яких ФОРМУЮТЬСЯ думки про влаСІІУ непов­ І юцінність.

Венеричні хвороби мають глибоко ІІсихотравмуваЛЬІІИЙ характер, ,\Окрема через ЇХ негативний соціальний зміст, і викликають у хворих страх перед прогно:юм захворювання, необхідністю тривалого лікуваНІІЯ. ЛІJaлогічним чином негативний соціаЛf.l-IИЙ зміст багатьох nсихіаmрич­ ІШХ захворювань та деяких хронічних інфекцій (СНІД, туберкульоз)

може спричинювати ДИСИМУЛЯТИВІІУ поведінку хворих, уникання ним! лікування, вороже ставлення дО ОТОЧУЮЧИХ, демонстративну байдужість ,0 свого здоров'я, :щ якою часто приховується панічний страх перед май­

у початковій стадії онколоzічноzо захворювання . )! РШУЄТЬСЯ на­ прій, увага прикута до власних відчуттів, результатів досліджень, часто IaГОСТРЮЮТЬСЯ риси характеру. Основними є астеІІічні, депресивні, суїци­ вислови. За несприятливого перебігу' в термінальних тадіях мо­

жуть розвиватися розлади свідомості.

Алкоzoльна і наркотична Jалежність є різновидом аДИКТИВІІОЇ

(3імежної. ) поведінки, коли є прагнення досягнення мети за допомогою хімічних, «психоактиI3НИХ» речовин. Особистість таких хворих здебільшо­ 0 незріла, з нездатністю соціальної адаптації, особливо помітні труднощі міжособистісних стосунків. 3 метою Їх компенсації одні бажаюТІ, викли­ кати задоволеІШЯ і ейфорію, інші розслабитися, вдаючись до алкшолlO чи наркотиків. На 11 стадії алкоголізму настає алкогольна деградація осо­ бистості. СпостеріІ'ається lIоступове зниження інтелекту. Хворі, які нава­ жуються звернутися за лікуванням до нарколога, ПР ОХОДЯТІ, через

і болісну боротьбу мотивів. Вони бояться розголошення, глузуван­

Соматичні і фізичні наслідки хронічного

захворювання або фізично о дефекту

вдитячому і підлітковому віці та їх

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

сякденне життя дітей, що з часом це призвод ить до розвитку психічних РОЗАадів.

у дитячому і піДАітковом у віці спостерігаються певні соматичні

і l/сихічні наСАідки хронічного захворювання або фізичного дефекту.

Соматичні наслідки:

1.Порушення соматичних функцій.

2.Порушення з боку органів чуття.

3.Порушення функцій ГОАОВНОГО мозку.

4.Наслідки медикаментозного Аікування.

5.НаСАідки хірургічних операцій.

6.Загро:мивий рецидив.

Z І Іідвищена АетаАЬНість.

Психічні наслідки:

1.Пов'язані з психічними вадами.

2.Пов'язані з незвичними розмірами тіАа.

3.Змінене сприйняття свого тіАа.

4.Змінене переживання своєї особистості.

5.Важкість у спіАкуванні.

6.Стигматизація.

Z Зміна особистості.

Як зазначено вище, хронічні соматичні захворювання і фізичні дефек­ ти призводять до специфічних і неспецифічних ПСИХОАогічних і психа­

І ЩТОАогічних ВПАивів на пацієнта. До неспецифічних відносять страхи і депресивні фази. Більшість пацієнтів від:шачаються замкнутістю і рід­ ко розкривають свої проБАеми. Часто їм важко розповідати про свої пе­ реживання і вираж ати свої емоції. Діти дошкіАЬНОГО віку часто Відчува­

ЮТЬ себе винними і переживають свою хворобу як покарання. Діти у віці віл 7 до 0 років вже розуміють, що Їх тіло не таке, як треба, що САід про­ водити Аікування ДАЯ того, щоб одужати. ААе, не ДИВАЯЧИСЬ на періодич­ ІІЄ розуміння і співробітництво, У хворих літей у процесі Аікування час­ ТО виникають страх і сумнів, ЗУМОВАені Їх труднощами. У таких ситуаціях lІєревантажень і фрустрації МОЖАиві спаАахи агресії. Іноді готовність

\0 співпраці настільки зменшується, що це призводить до припинення

/Іікування. Тому метою психотерапії, хоча і не ГОАОВНОЮ, повинно бути,

шичайно, запобігання припиненню терапії. Основні завдання психоло­

lіЧІОЇ корекції у разі хронічних захворювань і фізичних дефектів у дітей

. l1іДАітків (П М. Вемайєр, 2001):

f

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

lі'lIlИХ питань забезпечення лікуваЛJ>lІИХ програм;

консультування сім' ї і соціального оточення в медичному плані;

у психологічному плані ПСИХОЛOl'Їчна профілактика;

-зменшення страху перед діаl'ностико-терапевтичними заходами

Психологічніі психіатричні проблеми в разі енДОКРИННИХ захворюваlll. І)

Іlcихосоціальна підтримка не означає гіперопіку і не повинна призвес­ ти 1,0втрати самостійності, а скоріше спрямована на те, щоб допомагати 11 мобілізації власних ресурсів пацієнта.

Психологічні і психіатричні проблеми в разі ендокринних захворювань

Як у ра:зі хронічних, так і гострих ендокринних захворювань, іCl специфічний і неспецифічний психологічний і психопатологічний вплив хвороби на пацієнта . Більшість ендокринних захворювапь часто СllРИ­ 'lИнюють розлади особистості (неспецифічний ендокринний ПСИХОІІ<l­ топодібпий синдром). Для нього характерні :шиження психічної актив­ ності, зміна :захоплєнь, інстинктів і пастрою. СпостерігаєТІ>СЯ :шижеІІШI психіЧІІОЇ активності рі;шого ступеня підвищеної виснаЖУВaJ !Ості і пасивності в рамках астенічного стану до ПОВНОЇ аспонтанності зі ЗIlач­ ІІИМ звуженням кола інтересів і примітивізацією контактів 3 оточуючим, коли стап наближується до апаТl1ко-абулічного.

Зміна потягів і інстинктів проявляється в зниженні або lIOСИ\еІПІі ста­ тевого потягу, апетиту, спраги; одні хворі намагаються піти з лому дяжництво), інші, IJавпаки, залишатися в межах звичного середовищl, у них зміюоєп,ся потреба у сні, теП\і тощо. Хворим з ендокринопаті}IМ и більш властива кію,кісна, ніж якісна, зміна потягів. У таких хворих ріll,К() ВИlIикають збочеIJНЯ. Можлива дисоціація :3 підвищенням одного і жєнням іншого потягу.

У разі довготривалого і особливо важкою перебігу еНДОКРИНІІИХ заХІЮ­ рювапь розвиваються ро:мади пам'яті і афекту. Вони характеризуІОТІ,С}( глобал1,Н<іМ порушенням психічних функцій, яке стосується всіх сторі11 особистості і значно півелюють її індивідуальну особливість. У біЛI>IІІ важ­ ких випадках розвиваюп,ся значні розлади пізпаваЛЬІІОЇ діяльності.

у разі токсиЧLого зо6а психологічні і психічні РО3АJІ,И :іаймають значне місце в клінічній картині цього захворювання і illKO­ ли виникають на самих перших етапах його розвитку. Це даі\О підс'['()ви виділити нервову (нервово-психічну, нервово-вегетативну) форму ТИРl'о­ ТОКСИКО3У. Розлади емоціЙІІОЇ сфери у разі тире отоксикозу виступаlOП, ІІа перший план. Їх виявляють практично у всіх хворих. Спостеріга<:Ті>ОI

І

І

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

i, невпевненістю у нормаll,НОМУ розвитку Пllода. Дитина є зосереджен­ І !ЯМ ПОМИСlів, інтересів та занять майбутньої MaT pi.

Ilсихопатологічні симптоми в період вагітності частіше виникають у жінок, в анамнезі яких є раніше перенесені психічні РОЗlади, а також, ймовірно, наявність яких-небудь серйозних пробllем зі здоров'ям, що ВПllИ­ вають на перебіг вагітності, наПРИКllад цукрового діабету. Хоча серед ва­ l'іТІІИХ поширені незначні афективні симптоми, однак серйозні психічні РОЗllади у них спостерігаються рідше, ніж у невагітних того самого віку.

ПОllіпшення стану в таких жінок відзначається через декіlька міся­ l iB lIіСllЯ ПОllогів . ВИКllюченнями є ядерна форма психопатіта декомпен­ сація, ЩО, МОЖllИВО, носять характер не ситуаційно-реактивний, а біОllО­ гічниЙ.

Ilоказник поширеності нсихічних РОЗllадів у вагітних КОllиваЄТІ,СЯ від 6

.0 34 %. Вони предстаВllені як ДОІІОЗОllогічними проявами психофіЗіОlО­ гі'шої дезадаптації, так і Кlінічними психопаТОllогічними симптомами.

Ши:юфренія, ЩО ВИНИКllа в період вагітності, ві.різняється несприят­ ІИВИМ перебігом та призводить до тяжких змін особистості. Так само не­ СПРИЯТlИВИЙ перебіг відзначається і в разі ендогенної депресії. Як шизо­ френія, такі ендогенна депресія, щоВИНИКllа вперіодвагітності, не пов'язані і:\ соматичними змінами, які відбуваються в цей період в організмі.

Важливою І1сихосоматичною пробllемою є гестоз вагітних. Відомо, що в жінок 3 вираженим небажанням мати дитину частіше спостері­ l'ається тяжка форма гестозу, на відміну від жінок з заПllанованою вагіт­ lIістю. Представники зарубіЖІІОЇ медицини, користуючись концепцією СИМВОllічної мови органів, інтерпретують бlювання вагітних як СИМВОllіч­ І !ий прояв небажання вагітності та народження дитини. Інші вчені, вихо­ дячи з принципів вчення З. Фрейда, РОЗГlядають ранні гестози вагітних як наСlідок «ОСllабllення свободи до материнства у зв'язку з розвитком цивіlізації» або як прояв

За даними lітератури, видіlЯЮТЬ дві групи пацієнток До першої гру­ ІIИ наllежать жінки з незначними афективними порушеннями, що прояв­ ляються дратіВlИВістю, СllЬОЗllИВістю та обраЗlивістю. Ці порушення ви­ никають на висоті гестозу та швидко минають пісllЯ зникнення бllюваll­ ШІ і нормаllізації загаllЬНОГО стапу. У всіх жінок цієї групи ПСИХОllогічна характеристика практично не відрізняється від такої у здорових вагіТIlИХ. Є позитивна установка відносно вагітності, СПРИЯТllива сімейна ситуа­ ція, ЇХ характеризує гармонійний СКllад осооистосТl реаllістичний підхі. до життєвих труднощів.

Анаlізуючи причини гестозу та афективних РОЗllадів, що його 30ДЖУЮТЬ, У пацієнток цієї групи, Сllід пам'ятати, що будь-яка

у тому ЧИСllі й аБСОlЮТНО нормаllьна, сама по собі є джереllОМ білМlIОЮ або меншого психологічного напруження, внаСllідок чого байдужі у ми­ НУlОМУ ЧИННИКИ середовища і ситуації набувають іншого суб'єктишюlO :шачення і стають причиною особистих реакцій.

у другій групі картина захворювань відрі:шяєп)ся ЗІІачним ПОllімор­ крім бlювання та нудоти, у вагітних часто від:шачаються о:шо­ би з гіпертермією, Г ОllОВНИЙ біllЬ, непритомність, llабіlЬНість, гіпергі.РО:\,

Афективні порушення спостерігаються частіше і носять біlЬШ вираже­ ний характер: у жінок виникають тривога, почуття безпредметного IIР­ спокою та напруження. У багатьох відзначаються невротичні РОЗllади і вр­ гетативні порушення, яких не БУllО раніше. Виражені зміни настрою й іІІ­ ші емоційні зміни триваlИЙ час РОЗГlядаllИСЯ як характерні фізіОllогіЧllі особlивості вагітних, однак ці прояви <: психічними РОЗllадами, У жінок у пізні терміни вагітності розвиваються інтровертність, пасивна заlеж­ l Iість, депресивність, відсутність упевненості у своїх СИllах та стра х пере,1, майбутнім материнством.

у вагітної, як праВИllО, ВИЯВllЯЮТЬ декіllька видів тривожного СТаІ ІУ: 1. ГенераllізовапиЙ.

2, Фізичний (жінка тяжко нереносить фізичні аспекти вагітності ) . 3. Сграх з а ДОllЮ Пlода, його фізичне здоров'я.

4.Страх перед необхідністю ДОГllядати за новонародженим.

5.Страх перед ПОllогами (жінка боїться болю, БОЇПJСЯ за життя СВО('

і.итини).

6.Страх перед годуванням новонародженого.

7. ПсихопаТОllогічний феномен тривоги.

,

ПСИХОЛОГІЧИІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

у літературі описаний також феномен пренатальної тривоги. Тривога :\ приводу майбутнього материнства більш характерна ДАЯ жінок старшо­ 10 віку.

Частота депресивних феноменів різного ступеня тяжкості КОАиваєть­ ся від 10 до 14 %, спостерігається тенденція до і зростання протягом вагіт­ Іюсті. Відзначається виражена залежність депресії від психотравмуваАЬ­ IJИХ чинників сімейного характеру та серйозних побоювань, пов'язаних ,\ lІародженням дитини. Депресія залежить від таких психогенних чин­ Іlиків, ЯК психічно обтяжений анамнез, подружні конфлікти в період ва­ гітності, почуття втрати у ІІ і ІІІ триместрах, паАіння під час вагітності.

Одним з найбіАЬШ відомих патологічних феноменів поведінки вагіт­ ІІИХ вважається «синдром грубого поводження з ПАОДОМ», характерний ДАЯ осіб, які мають підвищену зБУДАивість. Цей синдром відзначається в період відносно пізньої ва гітності та характеризується агресією, спрямо­ ваною саме на ПАід, на відміну від випадків навмисної провокації аборту. Це прямий фізичний ВПлИВ на плід (удари по передній черевній з боку самих вагітних. Подібна агресивна поведінка може спостерігатися павіть у жінок з бажаною вагітністю.

Психози, спричинені еклампсією, на сьогодні досить рідкі, частіше спостерігаються астеноадипамічні, астенодепресивні, депресивн і, фобіч­ ІІі РОЗАади. Однак одним :3 основних проявів еКАаМІСії Є судомні напади та тісно пов'язані з ними паморочн:і стани. Утяжких випадках еКАампсії не­ рідко спостерігається екламптичний статус. Психічні розлади в їх вузько­ му значенні виявляються частіше після ПОАогів, післЯ ослаблення епіАеп­ ти формних проявів та деякого прояснення свідомості. ПостеКАамптичпі психози частіше перебігають у формі гострої СПАутаності свідомості та різних судомних проявів.

Судомні напади у разі еКАампсії з моменту госпіталізації до психіат­ ричної Аікарні звичайно вже не спостерігаються. Характерна швидка змі­ ІІа синдромів, па морочні стани можуть :змінитися маніакаАЬНОЮ СПАУ ­ таністю свідомості або кататонічним збудженням.

Психози, так само, як і сама еклампсія, частіше виникали у першо­ родіАеЙ. Захворюванню передували відчуття тяжкості у голові, фотопсія, ІІригнічений настрій. Наступна фаза деА1РЮЗНИЙ РОЗАад свідомості з вираженими гаАЮЦИІІаціями. Третя фаза ПРОЯВЛЯАася звичайно у фор­ мі ОГАушення та акінезії. Стан збудження у разі еклампсії, що починаєть­ ся через декіАька днів післЯ припинення коми та нападів, має афектив­

Психологічніі психіатричні проблемив разі еlДОКРИННИХ захворюваш. І

пий характер з яскраво вираженими страхами. Відзначаються неЗn'ЯJllі асоціацїі, причому хвора стає пе учасницею, а ГАядачем галюцинаторних подій. ГаАЮЦИІації відрізняються каАеЙдоскоп ічністю. У хворих різко порушується сприйняття часу. П іСАЯ припинення психозу розвива(сп,с}! ретроградна амнезія. Ці стани не бувають проявами початкового періо.У засинання і виникають у ра:зі заплющування очей у будь-який час ДІІЯ.

у типовому вивадку еКАамптичного психозу у хворих можуть за чоти­ ри дні до ПОАогів виникати зорові гаЛЮІ ипації, страхи. У наВКОАИШI середовищі вони орієнтуються погано, наприклад, чують «стукіт у віКIІО», бачать «небіжчиків, LЦО Аежать на СТОлі». Через день виникає стан епіll('ll­ тиформного збудження з вираженою СПАутаністю свідомості. На висоті збудження можуть виникати судомні напади. Погана орієнтат ія у нанко­ АИШIlЬОМУ середовищі, ОГАушення, запізнілі відповіді на запитання. Мова погано артикульована, хворі чують, як Їх окликають, загрози на свою .1,\ ресу ІІа тлі неясного шуму. Заплющивши очі, бачать потворні обlИ'I­ чя, трамваї, будинки. На З-й деш, після госвітаАізацїі стан може ЗIа'І1О ПОАіпшитися. Весь період збудження і вираженого оглушення СУІІР()В(),1,­ жується амнезією.

Це спостереження предстаВАЯЄ певний інтерес у зв'язку із закономір­ ною швидкою зміною різних картин. У період розвитку психозу лИСЯ нерізко виражене оглушення, САухові та зорові галюцинації; поті м

ОІlушення стало наростати, ВИНИКАО хаОТИЧІІе епіАептиформне зБУ(.ЖРІ 1- пя, на висоті якого з'ЯВИАИСЯ судомні напади. ПіслЯ пологів динаміка пси­ хосимптоматики розвивається у зворотному порядку.

Кдінічний прикдад: хвора 1., 24 роки, АИСТОюша. ГоспітаАізонUI Іа до психіатричної лікарні. Росла і розвиваАася норма АЬНО. За характе­ ром спокійна, врівноважена. Менструації почалися з 14 років, безбОlіСllі_ Одружена два роки. ПісАЯ заміжжя деякий час лікуваАася з приводу цис­ Вагітність перша, супроводжуваАася БАюванням, БОАем у діАЯІщі попереку. БУАа госпітаАізована У відділення патології вагітності. У хворої був екламптичний нанад. АртеріаАЬНИЙ тиск 140/120 мм рТ. ст. Через З .111 народила живу недоношену дівчинку. Наступного дня повед інка жінки стаАа неадекватною, вона в страху щось кричала, двічі нама гаАася ВИКИІІУ­ тися з вікна, норізаАа собі руку. За шавала слухових і зорових гаАІОЦИIIl­ нікого до себе не підпускаАа. Відзначалися СУДОМ-ІИЙ спазм кінцівок, сіпання м'язів обличчя. Під час госпітаАізації артеріальний тиск становив

7-1556

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

,І у в'язницю, а ЧО10віка «вже розстріі1Яі1И». Кі1икаі1а матір, звертаі1ася І\() вікна, комусь кричаі1а. Через 7 днів відБУі10СЯ значне ПОі1іпшення стану, критично розповідаі1а про свої переЖИВаІШЯ. Багато чого не пам'ятаі1а. І lовіДОМИ1а, що в ПОі10ГОВОМУ бу,,инку хоті1а пикинугися з вікна, оскіш,ки іісl даваі10СЯ, що під і1іжком і1ежить і1юдина, яка ІІовинна ї вбити. КОі1И IIl'Зі1И в 1ікарню, вважаі1а, що ї ЧОі10віка виріШИі1И «ПОСі1ати до Америки ІІа llипробуваНЮІ». У і1ікарні їй здаваі10СЯ, що на ЧО10віка «надіі1И перуку» і віІІ і1ежить в одній паі1аті з нею. Псих(в тривав б1ИЗЬКО 6 днів. Хвора ДОВ­ 0 БУі1а астенізована, скаРЖИ1ася на ОСJlаб1ення пам'яті.

у лікуванні психозів при еКі1аМПСl1 вирішаlьне значення має комп­

,Н'КСllе застосування магнію сульфату, нейролеІІТИЧНИХ та протисудом­ ІІИХ препаратів.

Психічні порушення під час подоrів. ПОі1ОГИ - фізіологічний

IІроцес зганяння Пі10да з матки піСJlЯ досягнення ним життєздатності. ,)] нормаі1ЬНИХ фізіОі10гічних умов ІЮЛОГИ ві,буваються в середньому ІІа 280-й деІІЬ вагітності, вважаючи за їі початок перший день останньої менструації. Це - складний фі:jїологіЧІІИЙ процес, який виникає в ре­ ,Іулю'аті взаємодії багаТl>ОХ органів і систем. До сьогодні причини повніс­ ло не з'ясовані, однак : агаJlьнови:шано, що в складному та ІІадійному ме­ хаllізмі, ЯКИЙ КОНТРОJlЮЄ початок ПОlогів, беруть участь багато чинників.

Фізичне напруження, психіЧІІе збудження, астенія, гіпоглікемія, коли­ ВШПІЯ судинного ТОНУСУ Й артеріаі1ЬНОГО тиску і, нарешті, триваі1ИЙ біль, щО ПОВТОРЮЄТЬСЯ, призводять іноді до порушення свідомості, непра­ ВИі1ЬІЇ пове,інки родіААі. можна ВИКі1ЮЧИТИ МОЖі1ИВість настання Ilепритомності внаСі1ідок СИі1ЬНОГО ПОі10ГОВОГО БОlЮ, аі1е це порушення спостерігається надто рідко та в основному в емоційно нестійких жінок,

І

!

ПСИХОЛОІ'ЇЧІІЇ і ІІсихіатричні ІІроблеми J ра3і_ )ІРllих захворюваш. І

у жінок з істеричними рисами характеру. Навіть здорова та врівноваж'll1 жінка через СИі1ЬНИЙ біі1Ь стає збудженою, неспокійпою в 1іжку, ГOJlOCIIO кричить та може бути агреСИlНОЮ. Цей стан надмірної афективності ви­ никає на фоні звуженої спіАомості. Треба зазначити, що ці тяжкі пережи­ ваНІІЯ згодом забуваються і тіі1ЬКИ В рідкісних випадках страх перед 11011­ ТОРНИМ випробуванням ПО10гами зберігається на все життя.

Усі описані порушення наі1ежать до невротичного рівня психічних розладів, вони короткочасні, усуваються самостійно ІІісі1Я ПРИПИІІеШIЯ болю і в по,,аі1ЬШОМУ ІІе шлишають САіду в психіці жінки.

ОДІІак часто психічні РОЗі1ади виходять за межі фізіОі10гічних CTalliB. У разі тривалих ПОlогів, внаслідок втрати крові, астенії у родіі1і1і можl' розвинутися CTaІ прострації, що зовні ПРОЯВі1ЯЄТІJСЯ повною байдужіс­ тю до ІШВКОJlИШПЬОГО, Цей стан глибокої апатії може передувати КО1аIlСУ або тяжкому потьмареНІІЮ свідомості, як, наПРИКі1ад, аменція.

За даними вітчизняної і зарубіжної 1ітератури, Ві1аСІІе шмогові JКИ­

МОЖ1ивість ІЮ,ібного короткочасного психозу збіJlЬШУЄТЬСЯ у разі поло­ гів двійнятами, оскі1ЬКИ відомо, що триваі1ИЙ та інтеНСИВІІИЙ біль "ри­ ГlIЇ'IYЄ інстинкт самозбереження. Треба, однак, зазначити, ЩО божевіі1I1Я роділлі, і схильність до імпульсивності та суїцидаі1J,НОГО вчинку не є pi,­ кістю. Але, як праВИі10, ці "ії не завж,И серйозні. Ефективним методом Jlікування є гіІІнотерапія.

У біі1ьшості випадків емоційним порушенням і змінам свідомості передують тривожність родіі1і1і, страх перед П(могами, що ПРОЯllЛЖ'''П'­ ся надмірною зБУДJlивістю. Ао цього можуть призвести як баЙ,,ужісТl., так і нервозність оточуючих, зокрема медичного персонаі1У,

ОсоБJlИВОЇ уваги потрепують ятрогенії, які часто виникають у пере,­ 11О1ОІ'ОВИЙ період. Так, одна роділля чекала смерті під час ПОі1огів, бо вва­ жаі1а, що вмирає тіі1ЬКИ тому, що лікар виявив у неї папередо,,пі патол()­

' "

,

'І 11 'І

,

j

як для персоналу пологового відділення, так і для родичів після ВИІІИ('­ ки жінки додому. Разом з тим існує дуже висока ймовірність здійснеІІШI у тому числі й склаДІЮГ0 суїІЩДУ, коли молода мати вбива' СВОІ()

не мvчилася без нє»), а потім накладає на себе руки.

r

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ

у багатьох хворих із пісАЯПОАОГОВОЮ депресією відзначаАИСЯ КОАиван­ 11 я пастрою в період менструацій.

ПісАЯПОАогова депресія - один 3 найпоширеніших варіантів піс­ МІПОАОГОВИХ психозів. Вона ІІачинається на lО-14-й день пісАЯ ПШlOгів. Вже піСАЯ повернення жінки з ПОАОГОВОЮ будинку привертає увау і не­ lібраність, підвищена сенситивність. Вона не може виконувати обов'язки ,\ ДОГАЯДУ за дитиною. Перші ознаки ідеомоторної загаАьмованості вияв­ ;1}[ЮТЬСЯ над: вичайною повіАЬНістю, незібрапістю. Соматичні скарги рід­ "1. Тривога іноді досягає ажитації, на піку якої спостерігаються аментивні 1<1 ОІІейроїдні епізоди. Жінкам дуже важко пристосуватися до нових умов ж иття. Якщо В період вагітності жінка БУАа об'єктом підвищеної уваги ГJ1ИЗЬКИХ, ЇХНЬОЇ турботи, то пісАЯ народження дитини вона сама ПОВИІ-ша lІіклуватися за ДИТИНОЮ та за ЧОАовіком. МОАоді матері часто ВИЯВАЯЮТЬ­ СЯ безпорадними, беруться : a багато справ, не доводячи почате до кінця. І [остійна відчувають втому, що ПОСИАЮЄТІ,СЯ безсонням. Нерідко бе:кон­ ШJ виникає ще в ПОАОГОВОМУ будинку, аАе бажання породіААj та ї БАИ3Ь­ "ИХ швидше потрапити додому не сприяє адекватній оцінці цього СИМП­ тому. Спочатку жінки ще намагаються доглядати дитину, аАе потім заки­ і\-НОТЬ усі справи, Аягають у Аіжко. НеМОЖАивість виконувати обов'я:жи матері та дружини призводить до самозвинувачення. У деяких хворих де­ Ilресія супроводжується проявами деперсонаАізації та дереаАізації.

На відміну від амептивних, онейроїдпих та інших варіантів піСАЯПО­ ,1ОJ'OВИХ психозів У разі пісАЯПОЛОГОВОЇ депресії різні соматичні чинники ПІОстерігаються значно рідше. Багато хворих зазначаАИ, що «хвороба по­ 'I<lАася, як тіАЬКИ повеРНУАася додому». Відсутність зв'язку із соматичними 'IИІПJиками, а також низка відмінностей типової ендогенної депреСll, Il<Ісамперед повне видужання та відсутність повторних нападів депресії ІОЩО, БУАИ основою припущення про реактивний характер післяполо­ ювої депресії. 3вичайно захворювання почипаАОСЯ з тривоги за дитин, іноді пісАЯ конфліктів З ЧОАовіком або його родичами. Через те, що ди­ пша не спаАа і кричаАа, у матері випикаАО почуття ПРОВИІІИ. Ідеї само­ ,lВИІlувачення спостерігаАИСЯ набагато частіше, ніж вороже стаВАення І \0 ДИТИНИ, яке виникаАО Аише у тяжких випадках. Незважаючи на тіс­ 11ий зв'язок З пісАЯПОАОГОВОЮ ситуацією, депресія БАижче за своєю струк­ турою до ендогенної, ніж до реактивної.

За умов народження дітей з вадами, у разі смерті малюка і т. п. спо­ \'Іеріl'аються типові реактивні депресії. ПісАЯПОАоюві депресії нерід­

Психологічні і психіатричні проблемив разі ендокринних захворю ан І. 11

КО супроводжуюп,ся eAeme -ІТами ажитації та діенцефаАЬНИМИ РОЗ1аД<1­ ми, а на висоті психозу в окремих випадках були онейроїдпі та амеНТИВllі епізоди, тоді як у ра3і реактивних стапів ці психопатологічні синдроми не виникають. Деякі пов'я: ані з пологами труднощі є проявом захворн)­ вання, що вже почаАОСЯ, і неМОЖАивості у зв'язку з тим пристосувати­ ся до нових умов. Хворі скаржаться на багато труднощів і НОВИХ турбот, аАе за своєю суттю заі1ишаються абсолютно бездіЯАЬНИМИ та безпорал ними. Усвідомлення власної безпорадності, постійне почуття виснаЖСII­ ня, втоми і нездатність забезпечити наАеЖІІИЙ ДОГllЯД за дитиною ПРИ:І­ водять до виникнення ідей самозвинувачення. Майже всі хворі зазначали, що у ПОАОГОВОМУ будинку в НИХ БУАО безсоння. ААе його потрібно розгля­ дати не як причину, а як ініціальний період психозу. За нашими спосте­ реженнями, у жодної з хворих не було таких оБСl'аВИІІ, які можна БУАО б РОЗГАядати як причину реактивного психозу. Страх за ДИТИНУ і ПОЧУТІ,}! провини перед ЧОАовіком, що спостерігаються в ініціаАЬНИЙ період ПСИ­ ХО3У, надаАі трансформуються у почуття відчуженості і ворожнечі. З на­ родженням першої ДИТИНИ закінчується безтурботний період, до жінки відра:зу пред'являють низку додаткових вимог. 3аАишаючись 3 ЧОАовіком або родичами, жінки іноді відчувають себе краще, вдень, і осоБАИВО Bpall­ ці, КОАИ всі йдуть па роботу, у неї З'ЯВАЯЄТЬСЯ почуття самотності та роз­ губленості. Хворі спочатку не відпускають ЧОАовіка на роботу, Іцоб він до­ помагав їм, оскільки в «інших € бабусі або хороша свекруха». Потім почи­ нають гпати йою від себе, а в Аікарні віДМОВАЯЮТЬСЯ від побачень з НИМ. Дитина, яка була свіТАОЮ надією, здається мертвою або тяжкохворою. Разом із почуттям провини, звичайно, є страхи та побоювання за св()(і здоров'я, хворі іпохондричні, але Їхні скарги рідко досягають іпохондрич­ ного марення. Психота ідеомоторна загаАЬМОВаІІЇСть набагато менш ви­ ражені, ніж у ра3і типової еНДОІ'енної депресії, нерідко чеРІ'УЮТЬСЯ з пе­ ріодами ажитації. Безсоння ранкового типу та посилення туги вранці спостерігаються не завжди. У деяких спостереженнях тотаАьне беЗСОJlНЯ, що триває декіАька днів, чергуваАОСЯ з періодами вираженої гіперсомнії.

ПРИКАад пісАЯПОАОГОВОЇ депресії. Хвора Д., 26 років, ВИКАаД'1

іноземних мов. Спадковість психічними захворюваннями не обтяжеll<1, 3ростаАа та розвива1 ася нормально. У 10-Аітньому віці залишилася без ма­ тері, виховувалася батьком. У дитинстві перенеСАа скаРАатипу та жовтя­ ницю. 3 8 років почала відвідувати ШКОI1У, ВЧИАася добре, закіНЧИАа Ю