Проблеми ЄС щодо розширення та країн

Самими серйозними для болгар, за традицією, залишаються проблеми, пов'язані з роботою. Інфляція, побоювання, пов'язані зі світовою фінансовою кризою, втратою доходів і роботи, турбують їх найбільше. Традиційно низьким залишається довіра до інститутів влади. Найбільш критично болгари налаштовані до роботи парламенту, уряду й судової системи. Зберігається довіра в Болгарський народний банк і стабільність банківської системи. Відповідно до результатів дослідження переважна частина болгар вважає, що Болгарія на даний момент не у виграші від членства в ЄС. У довгостроковому плані, однак, 75% респондентів думає, що, зрештою, членство в європейському співтоваристві буде корисним для Болгарії. Високі життєві стандарти, порядок і безпека, свобода переміщення, єдиний культурний простір - такі позитивні зміни, з якими болгари асоціюють членство країни в ЄС .

На думку Г. Карасімеонова три соціальних сектори в РБ переживають шок від приєднання країни до ЄС. По-перше, це органи влади на всіх рівнях, оскільки старі методики і способи адміністрування вже не підходять. По-друге, інтеграція Болгарії в ЄС зачепила особливо сильно економічні суб'єкти, задіяні в тіньовій економіці. Ну і по-третє, це пересічні громадяни країни - вони поступово усвідомлюють, що інтеграція в ЄС означає зміну менталітету, трудового етикету тощо. Але все ж таки в Болгарії формується нове покоління, яке дивиться з оптимізмом в своє майбутнє в межах ЄС. Молодь посилено оволодіває іноземними мовами. Головною проблемою сьогодні для РБ залишається модернізація політичної еліти і суспільства .

Якщо в 2007 році половина болгар вважала, що приєднання до ЄС є основною причиною підвищення цін у країні, то тепер цей показник понизився до 28% респондентів, причому переважна частина з них підтримує думку, що торгівці штучно завищують ціни. На другому місці серед причин інфляції в країні болгари вказують на світову фінансову кризу, цю думку розділяють 45% опитаних. Більшість респондентів вважає проблеми Болгарії при керівництві єврофондами цілком реальними, але 42% схильні думати, що причиною такого явища може бути і схильність до сенсацій у пресі.

Болгари залишаються на останньому місці за доходами серед європейців. І знову ж таки європейським чиновникам довелося приймати важливе рішення по вступу РБ в ЄС, зважаючи на економічну відсталість країни. Щоправда, за два роки асоційованого членства в ЄС інвестиції в країну збільшилися в рази, а економічна підтримка країн-члені ЄС дозволила Болгарії вийти на відчутно новий економічний рівень. Нажаль болгарським політикам не вдалося повноцінно скористатися з таких економічних дивідендів, країна залишається на останніх позиціях в економічному розвитку у сучасній об'єднаній Європі.

Політична корупція в Болгарії - це ще один важливий фактор європейського сьогодення країни. За даними ЄС, РБ є однією з найбільш корумпованих європейських країн. Взагалі, після вступу в ЄС Болгарія не приклала достатньо зусиль, щоб знизити високий рівень корупції і не зуміла справитися із злочинністю. В країні продовжується тиск на державні інститути влади по врегулюванню конфліктів інтересів. Постійні корупційні скандали в Болгарії стали звичними в останні роки, причому в цих скандалах замішані найвищі посадові особи, серед яких були помічені і колишні прем'єри країни і міністри, а політики вважаються найбагатшою верствою населення РБ.

Болгарія почала ряд реформ у трьох сферах, які найбільш гостро критикувалися з боку Брюсселя. Мова йде про реформу судової системи, корупції при розподілі європейських фондів і боротьбі з організованою злочинністю. Здійснені були персональні зміни, вжиті організаційні заходи, але представники ЄС продовжують займати позицію, вважаючи все зроблене Болгарією недостатнім.

3. Румунія

1 січня 2007 року Румунія стала членом ЄС, даючи європейському простору найбільш оптимістичних європейських громадян. Здійснені попередніми роками опитування постійно виявляли, що євро-оптимізм тих 22 мільйонів румунів був на високому рівні. Чи залишилась такою ж довіра румунів в установи ЄС, за рік після вступу до цієї організації? Соціолог Думітру Санду каже, що так. “З цієї точки зору, у 2007 році румуни є такими як і в 2006-му. Зміни належать лише тренду. Практично, люди знали ще з 2005-2006 рр., що вступ в ЄС має відбутись, a тенденція позитивного сприймання власної ситуації позначена, головно, оптимізмом була явною в 2006 році. Згодом настав 2007 рік. Тут речі прояснились. Маємо, так само, висхідну позитивну тенденцію для певного типу задоволення що стосується життя та розглядання нинішнього моменту у порівнянні з минулим. Іншими словами, пересічний румун каже “На цьому році я живу краще ніж минулого року”. Якщо запитуєш його, взагалі, “Яким є його життя?“ то він задоволений.”

Якщо європейські установи користувались необумовленою довірою румунів, речі були трохи відмінними щодо стосується установ з Румунії. За винятком Церкви та Війська, ставлення до румунських установ є скоріше негативним, їх сприймали, взагалі, як неефективними та корумпованими. Чи змінилось щось за цей перший рік в ЄС? Що вказують недавні соцопитування? Знов Думітру Санду: “Відчувається відносне зменшення довіри до системи судочинства у 2007 році, у порівнянні з минулим роком. Ми знаходимось у тій самій ситуації як і минулими роками, коли довіра румунів до національних установ є меншою ніж довіра до міжнародних установ. Я маю на увазі данні останнього барометру громадської думки Фундації Сорос з Румунії від жовтня 2007 року. Такими є мажорні тенденції духовного стану щодо установ. Зрозуміло, якщо розглядати поверхово, то не відчувається що справи дуже змінились у 2007-му році у порівнянні з 2006 роком, але якщо розглядати глибше тоді дізнаємось, що, насправді, відчувається зростаючий позитивний тренд у зв'язку зі сприйманням власного життя, але негативний тренд в оцінені румунських національних установ. Я сказав румунські установи, взагалі, а це є не зовсім коректно. Бо по відношенню до системи судочинства - румун стає все критичнішим, по відношенню до уряду - ні. Утім, взагалі, ставлення є негативним. Існують різні течії громадської думки, що розподілені по прошарках населення. Молоді міщани є найбільш динамічним сегментом румунського суспільства. Довіра у майбутнє, підприємницька орієнтація у них більш присутні ніж в інших верствах населення. На протилежному боці, максимального невдоволення, стоять літні особи, зокрема селяни.”

У статистиках вказується, що велике число румунів вирішили працювати закордоном. Йдеться десь про 10% населення. Ми запитали соціолога Думітру Санду чи після входження нашої країни в ЄС, підвищилась і кількість румунів, які працюють закордоном. “Визначення кількісних параметрів про це у нас не має. Можливо, у порівнянні з 2006-им роком кількість осіб, які працюють закордоном, підвищилась. Однак, основна зміна, що сталась восени 2007 року щодо цих проблем, зокрема події в Італії, підняли ряд запитань. Я гадаю, що не йдеться про кількість румунських працівників закордоном, а зокрема про якість цих людей. З іншого боку, якщо дивитись на те, що відбувається з грошима, заробленими закордоном, то ми починаємо розуміти деякі речі. Всі ми знаємо, що певна частина грошей зароблених закордоном використовується для побудови помешкань. У найбідніших регіонах країни можна бачити позитивні наслідки цієї міграції. Безперечно, існує ряд негативних наслідків що стосується дітей, які залишаються самими вдома, що стосується здоров'я, показників злочинності тощо. Але їх необхідно розглядати взагалі.”

Висновки

Всього в історії налічується шість хвиль розширення ЄС. Найбільш ризикованими та найбільш масштабними стали останні дні хвилі. Ці хвилі охопили країни центральної та Східної Європи, які історично були більш проблемними ніж їх західні сусіди. Спільними для всіх країн останніх хвиль є проблеми працевлаштування як у межах власної країни, так і на просторах ЄС; проблеми інфляції та спричиненого нею погіршення рівня життя; проблеми корупції та відсутності реформ судової сфери; проблеми розчарування у наслідках вступу та недовіри політикам. Хоча незважаючи на всі ці мінуси вступу, загальний стан країн підвищився, рівень добробуту зріс, помітно зріс приток іноземних інвестиції, збільшилися можливості освіти, зокрема закордонної.

Також ми ознайомилися з загальними проблемами можливого розширення та ставленням європейців до нього. Основними є проблеми економічного та соціального характеру. А саме: донори ЄС (Германія,Франція,Британія) невзмозі більше вкласти у розвиток союзу,тому що на даний момент займаються його порятунком від боргової загрози Греції, Італії, Ірландії; економічний стан країн Європи (маються на увазі і країни-нечлени) погіршився через фінансову кризу 2008 і ще не оговтався після потрясіння; індивідуальні проблеми країн- кандидатів; жителі ЄС не приймають активної участі у політичному житті союзу, рівень довіри до влади падає; жителі серця ЄС не підтримують і ,навіть, різко критикують будь-які спроби розширення. А основною культурною проблемою є об’явлений Німеччиною, Францією та Германією в цьому році провал політики мультикультуралізму. Також існує ряд міграційних проблем.

Отже, я вважаю, що подальше розширення ЄС не є доцільним. Принаймні на цьому етапі, а можливо і в найближчі 10 років.

Список використаної літератури

1. Електронна енциклопедія.Електронний ресурс//Режим доступу-http://ru.wikipedia.org/wiki/Дальнейшее_расширение_Европейского_союза

2. Проблема расширения ЕС и общественное мнение в Европе. Андрей ЗОТКИН.Електронний ресурс //Режим доступу- http://odnarodyna.com.ua/articles/4/1761.html

3. Республіка Болгарія після трьох років членства в Європейському Союзі .Іван Осадцаю Електронний ресурс //Режим доступу- http://www.social-science.com.ua/jornal_content/179/political_problems

4. Польща в Європейському Союзі: баланс п’яти років. Богдан Юрчук. Електронний ресурс //Режим доступу- http://vgolos.com.ua/politic/6231.html?page=9

5. РОЗШИРЕННЯ ЄС: ПІДХОДИ ТА ОЦІНКИ . Електронний ресурс //Режим доступу- http://www.ji-magazine.lviv.ua/kordon/ostpolitik/konf27-06-2002/EUEnlargementOverview.htm

6. Румунія через рік після вступу до ЄС. Коріна Крістя; Христина Манта. Електронний ресурс //Режим доступу- https://rri.ro/arh-art.shtml?lang=12&sec=35&art=8089