32____

Формування компетентностей потребує від учителя обов’язкового врахування вікових особливостей учнів-п’ятикласників та особливостей навчального курсу, однак важливіше розуміти, які компетентності і як їх необхідно формувати, що має стати результатом навчання кожного уроку. Тому пропонуємо таблицю «Формування предметних компетентностей на уроках з курсу «Вступ до історії», де у вертикальному рядку подано перелік компетентностей, а в горизонтальному рядку – зміст самої компетентності. Ця таблиця допоможе планувати розвиток тих чи інших компетентностей, коригувати процес формування історичних умінь та набуття навичок.

Формування предметних компетентностей з курсу «Вступ до історії», 5 клас

11

роботи;

§складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;

§складати запитання щодо перебігу історичної події;

§складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом.

12

минуле;

§висловлювати власне ставлення до історичних подій, явищ і

Отже, історична пропедевтика 5 класу націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна охарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, загалом пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу. З роками навчання учнівські компетенції, що повинні бути сформованими в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладняться, але це завдання буде для наступних курсів історії та суспільствознавства.

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації процесу навчання. Перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і процесу їх отримання. Щоб ефективно реалізувати засади компетентнісного підходу до навчання на уроках історії в 5 класі, потрібно виробити систему завдань для формування та контролю предметних компетентностей на кожному уроці, різноманітні за формою, змістом та складністю.

Процес набуття предметних компетентностей з історії п’ятикласниками має свої особливості. Одні з них вдосконалються на основі вже набутих , а інші лише починають формуватися [6, с.9].

Ще в початковій школі учні оволоділи вміннями та навичками в усіх видах мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, письмо), що складає основу мовленнєвої компетентності. Вони вміють читати і переказувати текст. Але у 5 класі учень повинен навчитися читати не звичайний текст, а історичний.

13

Оскільки основна форма роботи на уроках історії – читання, варто використовувати всі його види: вибіркове читання тексту за конкретним завданням, коментоване, читання в парах, читання ланцюжком усім класом, читання за ролями тощо.

Працюючи з текстом, учні можуть шукати відповіді на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх, формулювати запитання (репродуктивного характеру) за матеріалами навчального тексту; усно переказувати текст; письмово відтворювати частину тексту та ін. [13, с.15-17]. Урізноманітнити форми роботи щодо формування мовленнєвої компетентності допоможуть дидактичні ігри, які пропонує Д.Десятов : «З вуст в вуста», « Три речення», « Дерево пізнання» [8, с.25-27].

Якщо детально розглядати логічну компетентність, то слід зауважити, що вона має ряд особливостей стосовно інших предметно-історичних компетентностей. По-перше, вона має тісний зв’язок з міжпредметною логічною компетентністю, яка формується в п’ятикласників майже на всіх шкільних заняттях протягом навчання. По-друге, елементи логічної компетентності (аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, формулювання висновків) наявні у всіх інших предметно-історичних компетентностях. По-третє, формування логічного мислення в 5 класі продовжується ще з початкової школи. Досвід показує, що слідуючі прийоми активізують мисленнєво-логічну діяльність, наприклад:

-прийом переплутаних логічних ланцюжків, що ефективно використовується як при перевірці знань, так і при вивченні нового матеріалу. Пропонується учням записані на дошці або картках 5-6 подій (дати, події, історичні особистості ). Учням потрібно відновити порядок, пояснити його;

-гра в «запитання – відповідь» (питання задаються одне одному по ланцюжку). Щоб задати питання, потрібно володіти матеріалом, вмінням чітко і зрозуміло формулювати свою думку, відповідати логічно;

14

-самостійне складання перевірочних тестів із однією правильною відповіддю з вивченої теми;

-використання наданих учителем слів для складання розповіді;

-прийом «чистої дошки» (основні дати і визначення заздалегідь пишуться на дошці, а потім в процесі їх розкриття витираються; клас наочно відчуває продуктивність своєї роботи);

-вправа «Снігова куля» (бере участь весь клас або група учнів, перший учень називає відомий йому термін з поданої теми, другий повторює і говорить свій термін, третій називає вже 3 терміни і т.д.);

-вправи «Реставрація», «Знайди помилку», «Так – Ні» (редагування тексту з помилками, розпізнавання істинних та хибних тверджень, доведення або спростування тверджень);

-відновлення ланцюжка подій (один учень починає розповідь, другий продовжує, встановлення зв’язку між поняттями та ін.);

-вправа «Виключи зайве», де використовуються навички знаходження

родової ознаки понять.

У 5 класі при вивченні курсу «Вступ до історії» передбачається формування хронологічної компетентності, тобто початкових уявлень та елементарних знань про історичний час. Формування даної компетентності є специфічним тому, що для інших предметів її не передбачено.

Основні етапи формування хронологічних уявлень учнів 5 класу:

1.Співвіднесення року зі століттями, однієї події з іншою.

2.Встановлення послідовності та тривалості подій.

3.Запам'ятовування дат та назв подій.

4.Формування конкретних образів історичних епох та історично – часових уявлень [5, с.5].

Необхідними умовами роботи з історичними датами в 5 класі є:

-активізація уяви учнів шляхом надання матеріалу, що вивчається, яскравої, незвичної форми;

-регулярне повторення (із свідомим підключенням зорової пам’яті);

15

-постійне пригадування матеріалу;

-визначення внутрішніх зв’язків матеріалу (змістовних, структурних, асоціативних);

-використання асоціації (повторення дат і образів).

За спостереженнями психологів, підтвердженими практикою, сприйняття часу – найважче завдання для дітей цієї вікової категорії, оскільки їхній власний життєвий досвід непорівнянно малий відносно багатовікової історії людства. На цій підставі роботу над хронологічними уявленнями слід починати з емоційно-видовищної презентації основних властивостей часу. Так, для підведення учнів до розуміння лічби часу в історії вчитель організовує бесіду за запитаннями: Скільки минуло часу, відколи продзвенів дзвінок на цей урок? Скільки минуло часу відтоді , як ви прокинулися сьогодні? Скільки минуло часу від попереднього уроку історії ? Із бесіди учні роблять висновок про відомі їм одиниці вимірювання часу: секунди, хвилини, години, дні, роки [4, с.18].

Можна виділити кілька основних типів завдань на формування хронологічної компетентності у 5 класі:

#завдання на співвіднесення років зі століттями чи тисячоліттями та на зворотну відповідність – століть (тисячоліть) з роками. Наприклад

1)Володимир Великий охрестив Русь у 988 році. У якому столітті це відбулося?

2)Битва на Калці відбулася в 1223 р. Назвіть тисячоліття:

А) I тис. до н.е. Б) І тис. В) ІІ тис. Г) ІІІ тис.

#розв’язування хронологічних задач:

1)задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення,

наприклад Скільки років тому відбулася подія, якщо відома її дата?

У1648 році відбулась битва під Корсунем. Скільки років минуло з того часу?

16

2)Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої.

Наприклад, Скільки років розділяє події? або На скільки років одна подія відбулася раніше (пізніше) від іншої?

Алфавітне письмо винайшли фінікійці близько 1000 р. до н. е. Апостол був надрукований у Львові Іваном Федоровичем у 1574 році. У якому столітті відбулася ці події? Скільки років розділяє ці події?

3)Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення.

Наприклад, У якому році відбулася подія, якщо відомо, що від сьогодення її відділяє 22 роки?

4)Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від іншої події .

У якому році відбулася подія, якщо відомо, що це сталося після вказаної події через певну кількість років?

Лаврентіївський літопис, один із найдвніших рукописів давніх часів, був складений у 1377 році. Проте Остромирове Євангеліє – одна із найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства, датована значно ранішим періодом. Її написання було раніше літопису на 321 (322) роки? Назвіть роки і у якому столітті було написане Остромирове Євангеліє.

#складання учнями елементарних хронологічних задач;

#робота над дидактичними іграми, наприклад «Хронологічне лото» (встановлення відповідності між датами та подіями, між історичними постатям та віхами їх життя, історичними пам’ятками та певним періодом тощо);

#завдання на встановлення хронологічної послідовності 2-3 подій.;

# складання простої хронологічної таблиці, за зразком

17

У 5 класі розпочинається формування просторової компетентності, що передбачає ознайомлення з історичної картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею.

Етапи формування початкових умінь та навичок роботи з картою

в5 класі.

1.Навичка «вибирати карту за назвою» («знайомитися з назвою карти») є найпростішою, яка передбачає ознайомлення учнів з видами карт

-загальні (відображають історичні події у країні або групі країн, їх розташування, стан у певний момент історичного розвитку;

-оглядові (відображають низку послідовних моментів у розвитку матеріалу, що вивчається, наприклад, усі територіальні зміни за тривалий період часу);

-тематичні (присвячені окремим подіям або аспектам історичного процесу).

2.Навичка «ознайомлення з легендою карти». Для засвоєння історичних умовних знаків в учнів повинна бути сформована на рівні автоматизму потреба обов'язкового ознайомлення з легендою будь-якої історичної карти. Для цього підходить гра «Лото». Для неї вчитель готує дві групи карток: першу – малюнок, що відображає подію, битву, похід тощо; другу – умовні означки, якими вони позначають на картах. Завдання учнів полягає в тому, щоб поєднати їх за схемою: «малюнок – умовний знак».

3.Вміння визначати «масштаб карти» (знати, скільки кілометрів на місцевості зображено в 1 сантиметрі карти).

4.Вміння «визначати географічне положення (локалізація)». Його суть зводиться до того, що учень повинен, дотримуючись правил роботи із настінною картою, показати на карті вказані історико-

18

геграфічні об’єкти, які називає учитель (передбачені програмою для даної теми):

а) відносно відомих географічних об’єктів із словесним описом або без нього; б) показ меж об’єктів; в) орієнтація по сторонам світу;

г) знаходити один і той самий об’єкт на різномасштабних картах; д) знати правила показу об’єктів на карті.

Робота з картою ведеться систематично як у процесі вивчення нового матеріалу, так і в ході подальшого удосконалення і застосування набутих знань, умінь та навичок. Під керівництвом учителя школярі опановують різні способи роботи з історичною картою. Поступово зростають вимоги до самостійності учнів у роботі з картами у зв’язку із загальним зростанням їхньої самостійності у навчанні [17, с.26-32].

Можна виділити кілька основних типів завдань при роботі з картами, які пропонує Ю. Малієнко [10, с.4-9]:

І. Універсальні картографічні завдання.

За рівнем складності їх традиційно поділяють на репродуктивні, перетворювальні та творчі.

Репродуктивні завдання (завдання на локалізацію) – повторення й показ за вчителем історично-георафічних об’єктів : кордонів держав, подій і процесів, напрямків походів, робота з легендою карти.

Перетворювльні завдання – самостійний пошук на карті історикогеографічних об’єктів, пошук за їх словесним описом, первинні вміння аналізувати карту.

Творчі завдання – опис реальних і можливих подорожей, опис місце розташування об’єктів.

ІІ. Тестові завдання за картою.

1.Завдання на вибір одного з кількох варіантів відповіді. 2.Завдання на встановлення відповідностей.

19

ІІІ. Картографічний диктант, який є комплексним завданням на одночасну перевірку картографічних знань і умінь школярів та діагностику розвитку в них просторових уявлень, образної та змістової пам’яті, логічних здібностей. Наприклад, на чистому аркуші паперу намалюйте контури України, позначте на малюнку найвідоміші пам’ятники архітектури і культури, які вчитель буде зачитувати.

Варто наголосити, що при формуванні інформаційної компетентності роботу з документами запроваджено в 5 класі лише з метою ознайомлення учнів з тим, звідки та як учені-історики довідуються про події, як вивчають факти та явища. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів: текстовими, візуальними, речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище (колекції музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури).

Документальне джерело, запропоноване п’ятикласникам, має бути простим, лаконічним та зрозумілим. Спочатку учні повинні знати, що означає аналізувати документ, а вже потів учитися як зрозуміти його суть, значення, які існують етапи роботи з текстом тощо. Допоможе у цій роботі різноманітні пам’ятки:

Як працювати з текстом історичного джерела

1.Прочитайте документ.

2.Чи відомо, хто автор документа?

3. Про яку історичну подію або історичну постать розповідає документ?

4.Чи відома нам дата написання документа?

5.Визначте в тексті джерела:

-Про що дізнались?

-Що, на вашу думку, найголовніше в тексті?

6.Складіть запитання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «навіщо», «як».

20