Ist_Ukr_2015
.pdf
УкраїнськіземліускладіВеликогокнязівстваЛитовськоготаіншихдержав(удругійполовиніXIV – першійполовиніXVI ст.)
–Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі. Початок XIV ст.
–Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Кінець XV – початок XVI ст.
–Вірменський собор у Львові. 1363–1370. Архітектор Дорінг.
–Верхній замок у Луцьку. XIV ст.
–Острозький замок. Вежа Мурована. XІV ст.
–Кам’янець-Подільська фортеця. XIV–XVI ст.
–Хотинська фортеця. XIІІ–XVI ст.
–Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467.
–Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764.
–Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст.
–Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. XIII–XV ст. Майстер Федорко. Сучасний вигляд.
–Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469.
–Меджибізький замок. Друга половина XIV – перша половина XVI ст.
Українські землі в другій половині ХVІ ст.
–Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502.
–Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошкович.
–Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561.
–Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола». 1574.
–Надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. 1579. Майстер С. Чешек.
–Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін.; вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон; каплиця Трьох Святителів. 1578. Архітектор П. Красовський.
–Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст. Архітектор П. Красовський; будинок Корнякта. 1580. Архітектор П. Барбон.
–Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.
Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
–Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я. Пфістер.
–Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра КонашевичаСагайдачного». 1622.
–Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.
31
–Ікона «Христос перед Пілатом» з Успенської церкви у Львові. 1630–1638. М. Петрахнович.
–Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640. Архітектор Андреа дель Аква.
–Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога. XV–XVІI ст.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
–Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина ХVІІ ст.
–Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція.
–Ікона «Покрова Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина ХVІІІ ст.
Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.
–Свято-Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.
–Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист.
–Покровський собор у Харкові. 1689.
Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.
–Ікона«Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович.
–Ікона«Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хрестамонастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.
–Будинок Якова Лизогуба у Чернігові. 1690-ті.
–Портрет Григорія Гамалії. Кінець ХVІІ ст.
–Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701.
–Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура.
–Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
–Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін.
–Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
–Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі.
–Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель.
–Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
–Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський.
–Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я. Погребняк.
–Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І. Гофман.
–Дендрологічний парк«Олександрія» вБілій Церкві: водоспад«Черепаха», колонада «Відлуння», Китайський місток, композиція «Руїни». 1793 – початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані.
32
–Дендрологічний парк«Софіївка» вУмані: фонтан «Змія», Грот Тантала, Грот Сцілли, Партерний амфітеатр, Грот Венери. 1796– 1805. Автор проекту та керівникбудівництва Л. Метцель.
–Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч. Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Українські земліу складі Російськоїта Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
–Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін.
–Будівля Старої біржі в Одесі. 1829–1837. Архітектори Ф. Боффо, Г. Торрічеллі.
–Будівля Київського університету. 1837–1843. Архітектор В. Беретті.
–Преображенський собор у Дніпропетровську. 1830–1835. Архітектор О. Захаров.
–Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з «ЖивописноїУкраїни» на історичну тематику. Т. Шевченко.
–Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон.
–Свято-Успенська Святогірська лавра: Успенський собор, Свято-Покровська церква, Миколаївська церква. Сучасний вигляд.
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.
–Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й. Главка.
–Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори Ю. Бернгардт, К. Маєвський.
–Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер.
–Скульптура «Запорожець у розвідці». 1887. Скульптор Л. Позен.
–Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В. Ніколаєв, скульптор М. Микешин.
–Свято-Благовіщенський кафедральний собор у Харкові. 1888–1901. Архітектор М. Ловцов.
–Пальма Мерцалова. 1895. Автори О. Мерцалов, Ф. Шпарін.
–Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін.
–Картини «Весняний день в Україні» (1883), «Козаки в степу» (1890). С. Васильківський.
–Картини «Ворожіння» (1893), «Сінокіс» (1900). М. Пимоненко.
–Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко.
–Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові. 1899–1904.Скульптор А. Попель.
–Будинок з химерами в Києві. 1901–1903. Архітектор В. Городецький.
–Миколаївський костел у Києві. 1899–1909. Архітектори С. Валовський, В. Городецький.
–Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський.
–Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906. Архітектор І. Левинський та ін.
–Картини «Портрет Лесі Українки» (1900), «Гуцулка з дитиною» (1912). І. Труш.
–Прибутковий будинок Аладьїна у Харкові. 1912. Архітектор Ю. Цауне.
33
Українське мистецтво ХХ ст.
–Картини «Супрематична композиція» (1916), «Голова селянина (Селянський спас)» (1928). К. Малевич.
–Картина «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут.
–Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці. 1922. Скульптор І. Кавалерідзе.
–Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян.
–Картина «Життя». Триптих (Любов. Сімья. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський.
–Пам’ятник Тарасові Шевченку в Полтаві. 1926. Скульптор І. Кавалерідзе.
–Картина «Пилярі». 1927. О. Богомазов.
–Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець.
–Картини «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931), «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»
(1934). М. Самокиш.
–Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові. 1934–1935. Архітектор Й. Лангбард, скульптор М. Манізер.
–Будівля Ради Міністрів УРСР в Києві. 1935–1937. Архітектори І. Фомін, П. Абросімов.
–Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В. Заболотний.
–Будівля оперного театру в Донецьку. 1936–1941. Архітектор Л. Котовський.
–Будівля готелю «Жовтень» у Луганську. 1944–1947. Архітектор Й. Каракіс.
–Картини «Колгоспне поле» (1948–1949), «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур.
–Картина «Тарас Бульба на чолі війська». 1955. М. Дерегус.
–Картини «Хліб» (1949), «Весілля» (1964). Т. Яблонська.
–Пам’ятник Тарасові Шевченку в Москві. 1964. Скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко.
–Картини «Синій бик» (1947), «Гороховий звір» (1971), «Дикий чаплун» (1977). М. Приймаченко.
–Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). 1982. Скульптор В. Бородай.
–Картина «Портрет Василя Стуса». 1989–1990. О. Заливаха.
Директор департаменту |
|
загальної середньої та дошкільної освіти |
Юрій Кононенко |
34