023_030_001

Технічне найменування - визнане хімічне найменування, біологічне найменування або технічне найменування, що вживається у науково-технічній літературі (залежно від того, що доречно), яке призначене для повної ідентифікації небезпечного вантажу, що надається до перевезення під узагальненим найменуванням або Н.З.К. транспортним найменуванням.

Транспортне найменування (належне вантажне найменування) - найменування,

присвоєне небезпечному вантажу КЕ ООН.

Транспортна небезпека вантажу - узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив небезпечного вантажу на людей, тварин та/або навколишнє середовище під час нетривалої його дії в умовах аварійної ситуації.

Транспортна тара - основний елемент паковання для розміщення продукції. Елементами тари є барабани, бочки, каністри, ящики, мішки.

Транспортний пакет - укрупнена вантажна одиниця, що сформована з декількох паковань з використанням засобів пакетування.

Транспортний засіб - будь-який дорожньо-транспортний засіб або залізничний транспортний засіб, яким здійснюється перевезення небезпечних вантажів.

Транспортний індекс - число, присвоєне упаковці, транспортному пакету, контейнеру або неупакованим LSA або SCO і яке використовується для забезпечення контролю за радіоактивним опроміненням.

Цистерна - спеціалізований резервуар (котел), що включає експлуатаційне та конструкційне обладнання.

Якщо термін "цистерна" використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну чи вбудовану цистерну, уключаючи цистерни, що є елементами вагонів-батарей чи БЕГК.

Фумігація - знищення шкідників та збудників хвороб рослин за допомогою отруйних пари та газів.

1.11. Обов'язки суб'єктів перевезення небезпечних вантажів 1.11.1. Загальні положення

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів мають керуватися цими Правилами щодо: класифікації та ідентифікації вантажу; вимог до підготування вантажу до відправлення; вибору способу перевезення вантажу;

вантажних одиниць, у яких допускається перевезення вантажу, а також вимог до їх випробування та маркування;

вимог до оформлення перевізних документів; вимог до підготування та проведення вантажних операцій; розміщення і кріплення вантажів;

вимог до приймання небезпечних вантажів до перевезення; вимог до транспортних засобів, які надаються для перевезення небезпечних вантажів;

вимог до спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного навчання осіб, задіяних у процесі перевезення небезпечних вантажів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів залежно від фізико-хімічних властивостей та ступеня небезпеки вантажів повинні вживати належних заходів, що гарантують безпеку перевезення.

У разі виникнення ситуацій, які можуть спричинити загрозу безпеці перевезення небезпечних вантажів, суб'єкти перевезення повинні негайно повідомити про це аварійнорятувальні служби, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту з перевезення небезпечних вантажів та надати їм інформацію, яка необхідна для вжиття відповідних заходів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства за недотримання встановлених вимог при перевезенні цих вантажів.

1.11.2. Відправник зобов'язаний:

підготувати та надати вантаж до перевезення (класифікувати, ідентифікувати, маркувати тощо) відповідно до цих Правил;

підготувати та надати комплект перевізних документів перевізнику відповідно до вимог цих Правил та в необхідних випадках супроводжувальні документи (такі як дозволи, допуски, ліцензії, свідоцтва тощо);

дотримуватися вимог щодо паковання, сумісного паковання, способів відправок і обмежень щодо відправок;

дотримуватися вимог щодо марковання та його нанесення; використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери-цистерни, цистерни, вагони,

допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлене Правилами марковання;

виконувати вимоги технічних умов навантаження та кріплення вантажу при завантаженні у контейнер чи вагон;

забезпечувати в певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення;

визначати придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів

укомерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення;

перевіряти дату чергового випробування цистерни, контейнера-цистерни та переконатися, що воно не прострочено;

дотримуватися максимально-мінімального допустимого ступеня заповнення вантажної одиниці, цистерни, контейнера-цистерни;

закривати запірні пристрої цистерни, контейнера-цистерни; очищувати зовнішню поверхню вантажних одиниць, контейнерів, транспортних засобів

від залишків вантажу; забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного

навчання осіб, які причетні до відправлення небезпечних вантажів; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про відправлення небезпечних

вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності під час перевезення

уразі настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

пред'явити стандарт або технічні умови на відвантажувальну продукцію, а також сертифікат на тару або транспортний засіб на вимогу залізниці;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.3. Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

переконатися, що небезпечний вантаж, який надається до перевезення, відповідає цим Правилам;

переконатися, що перевізні документи, які надаються для перевезення, оформлені відповідно до цих Правил;

забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами та переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та опосвідчені;

переконатися, що термін чергового випробування цистерни, контейнера-цистерни не закінчився;

переконатися, що марковання, нанесені на транспортному засобі (вагоні, цистерні, контейнері, контейнері-цистерні тощо), відповідають цим Правилам;

перевозити та передавати вантажоодержувачу небезпечний вантаж у встановлений термін, забезпечуючи його належне зберігання під час перевезення;

у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту й охорону небезпечного вантажу;

забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів;

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.4. Одержувач небезпечних вантажів зобов'язаний:

своєчасно приймати небезпечний вантаж, що надійшов на його адресу, та документи до

нього;

вживати заходів щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних вантажів; здійснювати, у разі потреби, операції щодо очищення та знезаражування транспортних

засобів, забезпечити видалення залишків вантажів з них та закриття або видалення знаків-табло небезпеки і марковання, що вказують на небезпеку;

повертати власнику контейнери та транспортні засоби в належному стані; забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації

осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про одержання небезпечних

вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання

негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасного прийняття

небезпечних вантажів і порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.5. Підприємство транспорту, що здійснює вантажні операції та транзитне зберігання небезпечних вантажів, зобов'язане:

переконатися, що вантаж надано до перевезення в належному стані і він підготовлений до перевезення відповідно до вимог цих Правил;

переконатися, що вантажні одиниці, контейнери, вагони відповідають вимогам цих Правил і належним чином промарковані;

перевірити наявність необхідної документації; розробити комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують безпеку

проведення вантажних операцій або зберігання небезпечних вантажів; забезпечити проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації

працівників, які здійснюють навантаження/розвантаження та складування небезпечних вантажів;

забезпечити здійснення вантажних операцій або складування небезпечних вантажів працівниками, які пройшли технічне навчання з безпеки праці при транспортуванні таких вантажів;

розробити план аварійних дій і навчити персонал заходам ліквідації аварії та її наслідків; виконати вимоги Правил, інших нормативних актів у частині, що стосується: приймання вантажу; підготовки і проведення вантажних операцій (у тому числі укладення вантажних одиниць у контейнери, транспортні засоби, наливання/зливання небезпечного вантажу) та

належну підготовку засобів, що використовуються для здійснення вантажних операцій; забезпечити зберігання небезпечних вантажів, охорону праці; пожежну безпеки;

санітарно-епідеміологічну безпеку і охорону навколишнього природного середовища; в установленому порядку здійснити знешкоджування та утилізацію залишків

небезпечних вантажів.

2. Класифікація небезпечних вантажів та підготовка їх до перевезення

2.1.Класифікація небезпечних вантажів (віднесення до класу, категорії та групи паковання) здійснюється відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація" (далі - ДСТУ 4500-3) залежно від виду та ступеня їхньої потенційної небезпеки за показниками і критеріями.

Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів наведені в додатку 1 до цих Правил.

2.2.Небезпечні вантажі поділяються на такі класи:

Таблиця 1

1.1Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою

1.2Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеку вибуху масою

1.3Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою загоряння, а також незначною небезпекою вибуху чи незначною небезпекою розкидання, або тим

2.3. Небезпечні вантажі залежно від властивостей характеризуються одним або кількома видами небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються тільки одним видом небезпеки, визначається цим видом небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються декількома видами небезпеки, визначається відповідно до пріоритету небезпечних властивостей (пріоритет небезпеки), установленого ДСТУ 4500-3.

2.4. Категорія небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 6.2 та класу 7) визначається залежно від додаткової небезпеки.

Небезпечні вантажі, які характеризуються одним видом небезпеки, належать до категорії "без додаткових видів небезпеки".

Категорії для кожного класу (підкласу) наведені в класифікаційних таблицях додатка 1 до цих Правил.

2.5. Група паковання для небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 2 та класу 7) визначається з метою встановлення вимог до паковання в залежності від ступеня небезпеки вантажу відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2

2.6. Відходи, що відповідають показникам і критеріям, установленим для небезпечних вантажів, належать до одного з класів. Їм надають кодовий номер, установлений нормативним документом, що регламентує класифікацію небезпечних вантажів.

2.6.1. Відходи, що містять тільки один компонент, який є небезпечним, розглядаються як цей небезпечний вантаж. Якщо концентрація цього компоненту така, що відходи є небезпечними внаслідок його властивостей, то їх необхідно класифікувати за показниками та критеріями відповідного класу.

2.6.2. Відходи, що містять два або більше компонентів, які є небезпечними, належать до того класу (підкласу), який найбільше відповідає характеристикам та властивостям цих компонентів. Класифікація здійснюється таким чином:

1)спочатку визначаються фізичні, хімічні характеристики та інші властивості відходів шляхом вимірів або розрахунків, а потім класифікуються за показниками та критеріями відповідного класу. Якщо визначення характеристик і властивостей відходів є неможливим, то їх класифікують за компонентом, який має переважну небезпеку;

2)для визначення переважної небезпеки потрібно враховувати таке:

а) якщо один або декілька компонентів віднесені до певного класу (підкласу) і відходи становлять небезпеку через властивості цих компонентів, то їх відносять до цього класу (підкласу);

б) якщо компоненти віднесені до різних класів (підкласів), то клас (підклас) відходів визначається виходячи з пріоритету небезпечних властивостей.

2.7. Допуск небезпечного вантажу до перевезення 2.7.1. До перевезення залізницями на умовах цих Правил допускаються:

небезпечні вантажі, зазначені в Переліку небезпечних вантажів (далі - Перелік), який наведено в додатку 2 до цих Правил;

порожні вантажні одиниці та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів.

Якщо номер ООН небезпечного вантажу не відомий, необхідно звернутися до Алфавітного переліку небезпечних вантажів (далі - Алфавітний перелік), який наведено в додатку 3 до цих Правил.

2.7.2. Небезпечні вантажі, які надаються до перевезення, мають бути належним чином класифіковані, ідентифіковані, упаковані та промарковані.

Класифікація, ідентифікація та марковання небезпечного вантажу мають бути наведені в нормативному документі на продукцію (стандарті або технічних умовах), який погоджено з Міністерством транспорту та зв'язку України, а також у перевізних документах на вантаж та в паспорті безпеки речовини відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 30333-95 "Паспорт безопасности вещества (материала). Основные положения. Информация по обеспечению безопасности при производстве, применении, хранении, транспортировании, утилизации" (далі - паспорт безпеки).

Якщо в нормативному документі на продукцію класифікація, ідентифікація та/або марковання небезпечного вантажу не відповідають вимогам законодавства, відправник перед наданням вантажу до перевезення повинен звернутися до компетентного органу, який встановлює класифікацію, ідентифікацію та/або марковання небезпечних вантажів згідно з документами, прийнятими КЕ ООН, та відповідні умови перевезення.

Небезпечні вантажі, не зазначені за конкретними найменуваннями у Переліку, повинні бути класифіковані за визначеними КЕ ООН показниками й критеріями, які вказані у ДСТУ4500-3. Ідентифікація цих вантажів здійснюється на підставі їхньої класифікації відповідно до вимог, визначених КЕ ООН.

Класифікація та ідентифікація не зазначених за конкретними найменуваннями у Переліку до цих Правил небезпечних вантажів:

класу 1, десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних речовин класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2, інфекційних речовин класу 6 та радіоактивних матеріалів класу 7 здійснюється тільки компетентним органом;

інших речовин, матеріалів і виробів здійснюється виробником продукції та затверджується компетентним органом на підставі наданих виробником паспорта безпеки та характеристики вантажу, наведеної у додатку 4 до цих Правил, та вказується у нормативному документі на продукцію за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку України.

Після затвердження класифікації та ідентифікації небезпечного вантажу компетентним органом він допускається до перевезення залізничним транспортом на умовах, визначених для цього номера ООН у додатку 2 до цих Правил.

Для перевезення вантажів, віднесених до 9 класу небезпеки, для яких не визначений номер ООН, установлюється перехідний період до 31.12.2011, протягом якого відправником нормативна документація на продукцію затверджується згідно з наведеною вище процедурою.

2.7.3. Контейнери (контейнери-цистерни), які підпадають під визначення поняття "контейнер" Міжнародної Конвенції про безпечні контейнери (далі - КБК) у відповідній редакції, можуть застосовуватися для перевезення небезпечних вантажів лише тоді, якщо контейнер або рама контейнера-цистерни відповідає положенням КБК, а також відповідним

Класифікація небезпечного вантажу визначається: класом (підкласом); додатковим видом небезпеки;

групою паковання (ступінь небезпеки). Ідентифікація небезпечного вантажу визначається: номером ООН (UN);

транспортним найменуванням (найменуванням вантажу).

3.3. Ідентифікація небезпечних вантажів, що не зазначені в цих Правилах за конкретними найменуваннями, здійснюється відповідно до положень, визначених у пунктах 3.4

і3.5 цих Правил.

3.4.Розчин або суміш, що містить одну небезпечну речовину, наведену в Переліку, та одну або декілька безпечних речовин, потрібно ідентифікувати за номером ООН та транспортним найменуванням, установленими для цієї небезпечної речовини, за винятком випадків, коли:

а) суміш або розчин уже наведені під конкретним найменуванням у Переліку небезпечних вантажів;

б) спеціальними приписами визначено, що номер ООН зазначено тільки для чистої речовини;

в) клас (підклас) небезпеки, фізичний стан або група паковання розчину чи суміші є іншими у відповідної небезпечної речовини;

г) заходи, які мають бути вжиті у надзвичайних ситуаціях для розчину або суміші та ідентифікованої речовини за номером ООН, суттєво відрізняються.

3.5.Речовина (розчин чи суміш) або виріб, не зазначені за конкретними найменуваннями, ідентифікуються за допомогою одного з конкретних узагальнених найменувань та відповідного йому номера ООН, наведених у Переліку до цих Правил, залежно від властивостей вантажу та його класифікації.

У цьому разі клас (підклас) небезпеки, додаткові види небезпеки, ступінь небезпеки (група паковання), фізичний стан для вантажу, що ідентифікується, мають бути такими, як вони визначені для цього узагальненого найменування у Переліку до цих Правил.

Якщо ідентифікація вантажу за конкретним узагальненим найменуванням та відповідним йому номером ООН неможлива, виробник (відправник) повинен звернутися до компетентного органу.

3.6.Транспортне найменування небезпечного вантажу

3.6.1.Транспортним найменуванням небезпечного вантажу є та частина позиції, що надрукована в Переліку до цих Правил прописними літерами (з урахуванням будь-яких цифр, літер грецького алфавіту, префіксів "втор-", "трет-" "м-", "н-", "о-", "п-" тощо) з додаванням технічних найменувань вантажів. Технічне найменування повинно бути зазначено в дужках малими літерами після транспортного найменування небезпечного вантажу. Після транспортного найменування у Переліку може бути зазначено у дужках альтернативне транспортне найменування (наприклад, ЕТАНОЛ (СПИРТ ЕТИЛОВИЙ)). Частини позиції, які надруковані малими літерами та описують фізико-хімічні властивості вантажу (температуру, тиск пари), не вважаються частиною транспортного найменування.

3.6.2.Транспортні найменування небезпечних вантажів у цих Правилах визначені за такими позиціями:

а) конкретне найменування:

1) конкретні найменування небезпечних речовин (у тому числі, сумішей та розчинів), виробів, матеріалів.

Приклади

2) найменування небезпечних речовин, які охоплюють декілька ізомерів.

Приклади

UN1104 АМІЛАЦЕТАТИ;

UN1208 ГЕКСАНИ;

б) конкретне узагальнене найменування

1) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів точно визначеної групи

Приклади

2) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які мають характерні хімічні або технічні властивості.

Приклади

в) загальне узагальнене найменування

Узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які не зазначені в підпунктах "а" і "б".

Приклади

3.6.3.Транспортні найменування можуть використовуватися в однині або множині. Порядок слів у визначенні транспортного найменування може бути довільним. Наприклад, замість "ДИМЕТИЛАМІНУ ВОДНИЙ РОЗЧИН" можна вказувати "ВОДНИЙ РОЗЧИН ДИМЕТИЛАМІНУ".

Транспортне найменування, якщо це не передбачено Правилами, потрібно доповнювати словами, наведеними прописними літерами:

а) "РІДКИЙ" чи "ТВЕРДИЙ" - для речовин, які через різний фізичний стан своїх ізомерів можуть бути або рідкими, або твердими;

б) "РОЗПЛАВЛЕНИЙ" - для твердих речовин, що перевозяться розплавленими; в) "СУМІШ" або "РОЗЧИН" - для суміші або розчину (із зазначенням концентрації, якщо

це передбачено в Переліку); г) "ЗРАЗОК" - у разі перевезення зразків небезпечного вантажу;

ґ) "СТАБІЛІЗОВАНИЙ" - для речовин, перевезення яких дозволено тільки в стабілізованому стані.

д) "ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ" - для речовин, які перевозяться або надаються до перевезення у рідкому стані за температури не нижче 100° C або у твердому стані за температури не нижче 240° C.

3.6.4.Якщо для небезпечного вантажу в колонці 21 Переліку до цих Правил зазначено спеціальне положення 274, 318 або в разі невідповідності його найменування тарифній номенклатурі, то транспортне найменування потрібно доповнювати технічним найменуванням (малими літерами).

Приклади

(підпункт 3.6.4 пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

3.6.5. Транспортне найменування небезпечних вантажів, що є забруднювачами моря, повинно бути доповнено хімічною назвою цього забруднювача моря у разі мультимодальних перевезень за участю морського транспорту.

3.6.6. При заповненні накладної відправником транспортне найменування небезпечних вантажів має бути доповнено інформацією відповідно до вимог, наведених у підпункті 5.5.3 цих Правил.

3.7. Вимоги до перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

В обмежених кількостях перевозяться вантажі у контейнерах та вагонах. У разі перевезення вагонною відправкою таких вантажів масою більше 8 т повинні виконуватися вимоги цих Правил у повному обсязі.

(абзац перший пункту 3.7 замінено двома абзацами згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

3.7.1.Для кожного небезпечного вантажу допуск до перевезення в обмежених кількостях та граничні значення кількостей речовин чи виробів у внутрішній тарі визначаються відповідно до коду, наведеного в колонці 10 Переліку до цих Правил, та розшифровки коду, наведеної в таблиці 3 цих Правил.

3.7.2.Небезпечні вантажі в обмежених кількостях запаковуються у комбіновані паковання або перевозяться на піддонах, обгорнутих термоусадковою плівкою. Транспортна тара повинна відповідати вимогам глав 4.1, 4.2, 4.4 - 4.8 Додатка 2 до СМГС і має бути сконструйована таким чином, щоб задовольняти вимоги глави 6.1 Додатка 2 до СМГС щодо її конструкції.

3.7.3.Піддони, обгорнені в термоусадковий матеріал чи плівку, що розтягується, використовуються як зовнішня тара для виробів чи внутрішня тара для небезпечних вантажів, що перевозяться. Забороняється перевезення вантажів на піддонах у внутрішній тарі, яка легко розбивається (зі скла, порцеляни, кераміки і деяких пластмасових матеріалів). Загальна маса брутто комбінованого паковання не повинна перевищувати 30 кг, максимальна маса брутто піддонів, обгорнутих термоусадковою плівкою, не повинна перевищувати 20 кг.

3.7.4.Рідкі вантажі класу 8, віднесені до групи паковання II і поміщені у внутрішню тару зі скла, порцеляни або кераміки, повинні запаковуватися в сумісну і тверду проміжну тару.

3.7.5.Різні небезпечні вантажі, запаковані в обмежених кількостях, можуть міститися в одному пакованні за умови, що в разі витоку або просипання вони не будуть вступати один з одним у небезпечну реакцію.

3.7.6.Паковання з небезпечними вантажами в обмежених кількостях маркуються відповідно до підпункту 5.2.6 цих Правил і не потребують нанесення на них знаків небезпеки. Вимоги щодо сумісного перевезення вантажів у контейнері або транспортному засобі, визначені у підпункті 7.5.1 цих Правил, не стосуються небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

3.7.7.Речовина або виріб, запакована в обмежених кількостях:

не звільняється від вимог Правил, якщо в колонці 10 Переліку до цих Правил проти неї зазначений код "LQ0";

звільняється від вимог Правил, якщо проти неї зазначений один з таких кодів "LQ3" - "LQ28", та виконані вимоги, наведені в підпунктах 3.7.9 - 3.7.10 цих Правил.

3.7.8.Якщо проти вантажу проставлений один з кодів "LQ1" або "LQ2", положення інших розділів Правил не застосовуються до перевезення цієї речовини або виробу за умови, що:

а) дотримані вимоги підпункту 3.7.10 "а" - "в" цих Правил; вироби розглядаються як внутрішня тара (аерозольні розпилювачі та газові балончики);

б) вимоги до матеріалів і виробів з кодом "LQ1" та випробування для виробів з кодом "LQ2" при виготовленні внутрішньої тари відповідають установленим нормам.

3.7.9.Якщо проти якої-небудь речовини зазначений код "LQ3", то положення інших розділів Правил не застосовуються до перевезення цієї речовини за умови, що:

а) ця речовина перевозиться в комбінованому пакованні в такій зовнішній тарі: сталевих або алюмінієвих барабанах зі знімним днищем; сталевих або алюмінієвих каністрах зі знімним днищем; фанерних або фібрових барабанах; пластмасових барабанах або каністрах зі знімним днищем;

ящиках з природної деревини, фанери, деревних матеріалів, фібрового картону, пластмаси, сталі або алюмінію;

б) не перевищені максимальні кількості у внутрішній тарі та пакованні, наведені для відповідного коду в другій і третій колонках таблиці 3;

в) на кожне паковання нанесене чітке й стійке марковання відповідно до підпункту 5.2.6 цих Правил.

3.7.10. Якщо проти якої-небудь речовини проставлений один з кодів "LQ4" - "LQ19" і "LQ22" - "LQ28", то положення інших розділів Правил не застосовуються до перевезення цієї речовини за умови, що:

а) ця речовина перевозиться:

укомбінованому пакованні, що відповідає вимогам підпункту 3.7.9 "а";

уне крихкій, що важко пробивається, металевій або пластмасовій внутрішній тарі, яка розміщується на піддонах, обгорнутих термоусадковим матеріалом або плівкою, що розтягується;

б) не перевищені максимальні маси речовин у внутрішній тарі і пакованні, визначені для відповідного коду в таблиці 3 (у другій і третій колонках у разі комбінованого паковання та у четвертій і п'ятій колонках у разі, якщо піддони обгорнуті термоусадковим матеріалом або плівкою, що розтягується);

в) на кожне паковання нанесене чітке марковання, що довго зберігається, зазначене в підпункті 5.2.6 цих Правил.