Часть 4

літери і, а, о, е, а літери ш, щ, ф, х – набагато рідше. У таких випадках викорис! товують не 8!бітну систему кодування, а систему кодування змінної довжини, в якій символи, що трапляються частіше, кодуються 1–4 бітами, а ті, що трапля! ються рідше, – 7–8 бітами. Одним з прикладів такого кодування є кодування з ви! користанням азбуки Морзе. У ній символи кодуються послідовністю крапок і тире. Наприклад, літера а української абетки позначається як крапка і тире, літера м – двома тире, літера т – одним тире, а літера и – двома крапками, літера ш – чо! тирма тире, літера ц – крапкою, тире, крапкою і тире, причому чим частіше використовується символ, тим менша довжина його коду.

Архівація даних

Незважаючи на підвищення надійності комп’ютерів і комп’ютерних носіїв даних, все ж повної гарантії збереження даних вони не дають. Втрата даних може призвести до дуже серйозних наслідків. Так, знищен ня даних про вклади та перерахування коштів клієнтів призведе до кра ху банку, втрата даних про продаж квитків спричинить перебої у переве зенні пасажирів, втрата результатів дослідів може звести нанівець бага торічні наукові дослідження. Навіть втрата записника з номерами телефонів друзів принесе вам значні проблеми. Тому виникає потреба у створенні копій даних. Найважливіші дані дублюють, записуючи на інші жорсткі диски, на магнітну плівку стримера, на оптичні диски тощо.

Розміри файлів, які потрібно зберігати, великі і потребують додатко вих затрат. Щоб зменшити ці розміри у копіях і відповідно зменшити затрати, використовують стиснення даних. При цьому використовують ся методи, що забезпечують стиснення без втрат даних.

Створення копій даних за допомогою спеціальних програм, що можуть використовувати стиснення даних, називається

архівацією.

Програми, які використовуються для виконання архівації, називаються архіваторами.

Результатом роботи цих програм є архівний файл, або просто архів, який містить у стисненому або не стисненому стані файли і папки. У про цесі архівації можуть бути використані додаткові заходи стосовно захис ту даних від несанкціонованого доступу, наприклад встановлення пароля на доступ до даних в архіві.

Залежно від алгоритмів, за якими здійснюється архівація даних, розрізняють такі формати архівних файлів: ZIP, RAR, ARJ, CAB, LZH, ACE, ISO та ін. Найчастіше, особливо в мережі Інтернет, використовують архівні файли формату ZIP.

При виборі формату архівного файлу слід враховувати, що за даними тестів, проведених авторами підручника, формат RAR забезпечує най ефективніше стиснення. Однак на процес архівації в цьому форматі за трачається більше часу.

Прикладами архіваторів є програми WinZIP, WinRAR, 7 Zip, Winace,

PowerArchiver, ArjFolder, BitZipper, Gnochive, bzip2 та ін.

Одним з архіваторів є програма WinRAR російського програміста Олександра Рошала, яка використовує високоефективні алгоритми стис нення даних (рис. 4.6).

138

Основні функції цієї програми такі:

•створення архівів файлів і папок з можливим стисненням даних;

•додавання файлів і папок до вже існуючих архівів;

•перегляд вмісту архівів;

•заміна й оновлення файлів і папок в архівах;

•видобування з архіву всіх або тіль ки обраних файлів і папок;

•створення багатотомних архівів (архів розбивається на кілька

•створення звичайних і багатотомних архівів, які містять програму са мостійного видобування файлів і папок, без участі програми архіва тора – так званих SFX архівів (англ. SelF eXtracting – самовидобу вання);

•перевірка цілісності даних в архівах;

•шифрування даних та імен файлів в архівах

та ін.

Програма WinRAR виконує всі ці операції над архівними даними фор мату RAR і ZIP, а також дає змогу переглядати і видобувати об’єкти з архівів форматів CAB, ARJ, LZH, TAR, GZ та ін.

Для створення архіву з використанням програми WinRAR потрібно виконати алгоритм:

1.Запустити програму WinRAR на виконання (наприклад,

Пуск Усі програми WinRAR WinRAR).

2.Виконати Команди Добавити файли до архіву (або вибрати кнопку Додати на Панелі інструментів).

3.Вибрати вкладку Файли.

4.Вибрати потрібні об’єкти для архівації, для цього використати кнопку Додати біля поля Файли, що добавляються.

5.Вибрати вкладку Загальні (рис. 4.7).

6.Увести в полі Ім’я архіва ім’я архівного файлу.

7.Указати папку, в якій буде збе режено архів (кнопка Огляд).

8.Обрати у списку Метод стиснен ня один із шести методів стис нення: від методу без стиснен* ня до методу, що забезпечує максимальне стиснення (при максимальному стисненні роз мір архівного файлу буде най

139

9.За потреби вказати значення параметрів архівації встановленням позначок прапорців.

10.Вибрати формат архівного файлу (RAR або ZIP) вибором відповідного перемикача.

11.Якщо планується розділити архівний файл на кілька частин, то указати розмір тому в полі зі списком Розділити на томи розміром (в байтах).

12.Вибрати кнопку ОК.

Багатотомні архіви створюються для розділення архівного файлу на кілька частин, якщо повністю архів не вміщується на одному носієві, наприклад на дискеті, на компакт диску, на DVD диску тощо, або якщо потрібно передати файл мережею з низькою швидкістю передавання даних.

Для додавання об’єктів до вже існуючого архіву необхідно виконати такий алгоритм:

1.Запустити архіватор WinRAR.

2.Відкрити архів, до якого потрібно додати об’єкт (Файл Відкрити

архів).

3.Виконати Команди Добавити файли до архіву (або вибрати кнопку Додати на Панелі інструментів).

4.Виділити у діалоговому вікні Виберіть файли, які необхідно додати

об’єкти, які слід помістити до архіву.

5.Установити значення параметрів архівації.

6.Вибрати кнопку ОК.

Іншим способом додавання файлів до архіву є перетягування файлів у вікно вже існуючого архіву або на значок архіву.

Для видобування об’єктів з архіву потрібно:

1.Запустити архіватор WinRAR.

2.Вибрати архів, об’єкти якого потрібно видобути.

3.Виконати Команди Добути у вказану папку (або вибрати кноп ку Видобути в на Панелі інструментів).

4.Указати у діалоговому вікні Шлях і параметри видобування папку, в яку буде здійснено видобування.

5.Установити значення параметрів видобування.

6.Вибрати кнопку ОК.

Для видалення окремих об’єктів з архіву потрібно виконати такий ал горитм:

1.Запустити архіватор WinRAR.

2.Відкрити архів, об’єкти з якого потрібно видалити.

3.Виділити об’єкти, які необхідно видалити.

4.Виконати Команди Видалити (або вибрати кнопку Видалити

на Панелі інструментів).

5.Закрити вікно програми.

У випадках, коли потрібно перенести архівний файл на інший комп’ютер і не! відомо, чи встановлений на ньому архіватор, при архівації використовують спеціальний формат архівних файлів – SFX. Архівні файли, створені в цьому форматі, мають розширення ехе і включають модуль самовидобування, що дає

змогу видобувати файли з архіву без архіватора.

140

Для захисту архіву від стороннього доступу користувач може встановити па! роль доступу до архіву. Для цього не! обхідно на вкладці Додатково вибрати кнопку Пароль та ввести пароль і його підтвердження у відповідні поля.

При інсталяції програми WinRAR до контекстного меню об’єктів дода ються основні команди роботи з архівами (рис. 4.8).

Вибір команди Добавити в архів або Добавити в архів і відправити по e mail відкриває вікно встановлення режимів архівації. Вибір інших двох команд – Добавити в архів «Untitled 2.rar» або Добавити в архів

«Untitled 2.rar» і відправити по e mail приводить до створення архіву

із запропонованим іменем (у нашому прикладі –

«Untitled 2.rar»).

Контекстне меню файлу архіву (рис. 4.9) містить команди видобування файлів: Видобути файли, Ви добути в поточну папку або Видобути в Untitled 2\. В останньому випадку буде створена папка з іменем архіву.

6°. Як називаються програми, що виконують архівацію даних? Які їх мож ливості?

7°. Назвіть найбільш поширені формати архівних файлів.

8°. Опишіть один із способів запуску на виконання архіватора в опе раційній системі Windows.

9°. Яку команду потрібно вибрати в WinRAR для створення архіву; для ви добування файлів з архіву?

10•. Наведіть алгоритм створення багатотомного архіву за допомогою прог рами WinRAR. У яких випадках створюються такі архіви?

11•. У яких випадках створюються архіви, що самовидобуваються? Наведіть алгоритм їх створення.

1°. Запустіть на виконання архіватор. Створіть архів із перших п’яти файлів з розширенням імені doc, що зареєстровані в папці Архів папки Тема 4. Помістіть цей файл у своїй папці.

141

2°. Видобудьте усі файли з файлу Архів1.rar з папки Тема 4\Архів у власну папку.

3°. Додайте до архівного файлу Архів2.zip, який знаходиться в папці Тема 4\Архів, два останні файли цієї самої папки. Збережіть змінений архів з тим самим ім’ям у власній папці.

4°. Відкрийте папку Мої малюнки та:

а) виділіть перші п’ять файлів із цієї папки; б) відкрийте контекстне меню виділеної групи файлів;

в) виберіть команду створення архіву Мої малюнки.rar;

г) скопіюйте створений архів у попередньо створену папку Мій архів у

папці Мої документи;

д) видобудьте усі файли з архіву Мої малюнки.rar у поточну папку, ви користовуючи контекстне меню скопійованого архіву.

5•. Запустіть архіватор та:

а) створіть архів із перших п’ятнадцяти файлів із розширенням doc, що зареєстровані в папці Мої документи (або з п’ятнадцяти останніх файлів із розширенням імені doc, що зареєстровані в папці Архів папки Тема 4);

б) установіть при архівації такі значення параметрів: ім’я архіву – доку* менти; папка – Робочий стіл; формат архіву – ZIP; метод стиснення –

без стиснення; протестувати файли після архівації; в) використовуючи контекстне меню, видобудьте усі файли зі створено

го архіву в папку DOC, яку створіть у папці Мої документи. 6•. Запустіть архіватор та:

а) створіть архів із перших двох файлів, що зареєстровані в папці Зраз ки музики (Мої документи Моя музика Зразки музики), уста новивши при цьому такі значення параметрів архівації: ім’я архіву – Archiv02; формат архіву – RAR; SFX архів; метод стиснення – макси* мальний; коментар такого змісту «Музичні файли з папки Зразки му зики» (вкладка Коментар);

б) видаліть зі створеного архівного файлу Archiv02.exe останній файл; в) додайте до цього архіву третій файл з папки Зразки музики (Мої до8

кументи Моя музика Зразки музики); г) видобудьте усі файли зі створеного архівного файлу в папку Мої доку

менти.

7. Проведіть дослідження щодо ефективності стиснення файлів різних типів у форматах ZIP та RAR і заповніть таблицю.

8*. Підготуйте повідомлення про способи захисту даних від втрат.

9*. Підготуйте повідомлення про методи стиснення з втратами даних.

10*. Розгляньте, як виконуються основні операції над архівами з викорис танням архіватора WinZIP. Використовуйте при цьому дії «за ана логією» з WinRAR або скористайтеся Довідкою.

142

3.Відкрити вікно оптичного диска (значок ).

4.Відкрити вікно папки, яка містить потрібні дані.

5.Виділити файли і папки, які потрібно записати на оптичний диск.

6.Вибрати команду Копіювати (наприклад, Правка Копіювати).

7.Зробити поточним вікно оптичного диска.

8.Вибрати команду Вставити (наприклад, Правка Вставити) (при

цьому біля значків скопійованих файлів і папок з’явиться позна чення , а над списком об’єктів – заголовок Файли, підготовані для запису на компакт диск) (рис. 4.10).

9.Вибрати у списку Завдання для запису вікна оптичного диска ко

манду Записати ці файли на компакт диск (або Файл Записати ці файли на компакт8диск).

10.Увести в поле Ім’я компакт диска вікна Майстер запису компакт дисків ім’я компакт диска і вибрати кнопку Далі.

11.Дочекатися завершення процесу запису файлів і папок на оптичний диск.

12.Установити позначку прапорця Так, записати ці файли на інший компакт диск у вікні Майстра запису компакт дисків (рис. 4.11), якщо планується записати вибрані об’єкти ще на один диск (тобто зробити кілька копій).

13.Вибрати кнопку Готово.

Не слід переривати процес запису на диск! Це, як правило, призводить до пошкодження оптичного диска, який стає непри датним для подальшого використання.

Диски CD RW за потреби можна попередньо очистити, використавши команду Стерти цей CD RW зі списку Завдання для запису вікна оптич ного диска (або Файл Стерти цей CD8RW).

Для запису оптичних дисків DVD в операційній системі Windows XP слід використати додаткову програму запису оптичних дисків, наприк лад NERO версії 6.0 і вище.

В операційній системі Windows Vista можна записувати оптичні диски як CD, так і DVD. Для їх запису треба відкрити вікно оптичного диска, наприк! лад виконавши Запуск Мій комп’ютер Дисковод оптичних дисків,

скопіювати у це вікно файли і папки, які потрібно записати, і вибрати на Панелі

144

інструментів кнопку Записати на диск.

Якщо на диск ще не проводився за! пис, то програма відкриє вікно Записа# ти диск, у якому у відповідне поле потрібно ввести ім’я диска та встанови! ти значення параметрів форматування диска. За замовчуванням параметри форматування приховані від користува! ча, і для їх відображення необхідно ви! брати кнопку Показати параметри форматування (рис. 4.12). Можна провести форматування у файловій системі Live File System, яка надає можливості видаляти і записувати фай! ли так, як на пристроях флеш!пам’яті, однак записані в цій системі диски не

читатимуться при використанні операційних систем, випущених до Windows XP. Диски, записані у файловій системі ISO, будуть читатися при використанні раніше створених версій операційної системи Windows. Однак стирати файли поодинці не можна. Можна буде лише стерти весь диск (при використанні дисків,

що забезпечують багаторазове стирання і записування даних).

Форматування дисків і пристроїв флеш пам’яті

Вам уже відомо, що перед початком експлуатації диски готують до за пису даних. Цей процес називається форматуванням диска.

Для форматування магнітних дисків потрібно виконати такий алго ритм:

1.Відкрити вікно папки Мій комп’ютер.

2.Вибрати один із дисків.

3.Виконати Файл Форматувати (або вибрати команду Формату вати з контекстного меню диска).

4.Установити значення параметрів форматування (рис. 4.13):

•місткість – максимальний розмір даних, що можуть бути записані на цей диск;

•файлова система – для гнучких дисків вико ристовується тільки FAT, для жорстких дисків – FAT32 або NTFS;

•розмір кластера;

•мітка тому – ім’я диска, яке задає користувач для зручності розпізнавання окремих дисків. Мітка може містити до 11 символів для FAT і до 32 символів для NTFS (диск може не мати мітки);

•способи форматування:

швидкий, що здійснюється шляхом очи щення змісту диска (кореневої папки) без очищення його вмісту;

з використанням стискання – у цьому ре

145

створити завантажувальний диск MS8DOS – цей режим можливий лише для гнучких дисків, після форматування на дискету записують ся компоненти операційної системи MS DOS, що робить диск си

стемним.

5.Вибрати кнопку Почати.

6.Підтвердити виконання операції форматування.

Операція форматування небезпечна, і її помилкове виконан ня, особливо для жорсткого диска, може призвести до втрати даних.

Пристрої флеш пам’яті, як і дискети або оптичні диски, поступають у продаж уже відформатованими. Потреба у форматуванні може виникну ти, якщо відбувся збій у роботі пристрою, який був викликаний дією комп’ютерних вірусів або некоректним від’єднанням пристрою від комп’ютера. Форматування цих пристроїв практично нічим не відрізняється від форматування магнітних дисків.

Процес форматування використовується і для оптичних дисків. Фор матування оптичних дисків у операційній системі Windows XP відбу вається під час їх стирання.

Копіювання дисків

Копіювання засобами ОС дає змогу створювати копії тільки гнучких магнітних дисків і за певних умов оптичних дисків.

Для створення копії дискети потрібно виконати такий алгоритм:

1.Відкрити вікно папки Мій комп’ютер.

2.Вибрати значок дисковода гнучких дисків.

3.Виконати Файл Копіювати диск.

4.Вибрати кнопку Почати (рис. 4.14).

5.На запит програми вставити диск, з якого потрібно копіювати дані (вихід ний диск).

6.Дочекатися, поки копія даних з дис ка буде занесена в оперативну па м’ять.

8.Вибрати кнопку Далі.

9.Дочекатися повідомлення про завершення копіювання.

При копіюванні дисків можуть порушуватися чиїсь авторські чи майнові права, що переслідується відповідно до законодав ства України.

1°. Як позначаються файли, підготовлені для запису на компакт диск? 2•. Як записати файли і папки на оптичні диски?

3•. Опишіть процес підготовки даних для запису на оптичний диск.

146