Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лев

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
426 Кб
Скачать
☆

ПРОТОКОЛ

узгодження робочої програми дисципліни „Біологічні основи рубок догляду” з іншими дисциплінами

напряму 6.090103 –„Лісове і садово-паркове господарство”

Дисципліни та їх

Прізвище, ініціали, вчений

Підпис

розділи, які передують

ступінь та вчене звання

 

вивченню даної

викладача, який забезпечує

 

дисципліни

попередню дисципліну

 

Дендрологія.

Калініченко О.А.

 

Біоекологічні

доктор с.-г. наук, професор

 

особливості деревних

 

 

порід

 

 

 

 

 

Лісівництво.

Киричок Л.С.

 

Екологія лісу

кандидат с.-г. наук, доцент

 

 

 

 

Лісівництво.

Бабіч О.Г.

 

Догляд за лісом

кандидат с.-г. наук, доцент

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

1.Чим відрізняється процес самозрідження деревостанів природного і штучного походження ?

2.Розкрийте поняття “ріст” та “розвиток” деревних рослин.

3.Як розуміти поняття “приріст” стосовно деревних рослин та лісових насаджень?

4.Співвідношення продуктивності функціонування кореневої системи та асиміляційного апарата деревної рослини, його зміна з віком.

5.Як Ви розумієте суттєвий вплив на ріст і формування лісових насаджень через використання світлового фактор ?

6.Як змінюється освітленість крон дерев у зв’язку з рубками догляду та світловий режим під пологом насаджень ?

7.Як впливають рубки догляду на вологість повітря і ґрунту в лісових насадженнях ?

8.Як впливають рубки догляду на зміни в асиміляційному апараті сосни та широколистяних порід ?

9.Поясніть складові частини, які ведуть до накопичення рослинної маси та зобразіть процес накопичення функціональною залежністю.

10.Що таке “індекс листяної поверхні” та в яких межах його величина вважається оптимальною для аборигенних деревних порід ?

11.Розкрийте методику обчислення поверхні хвої сосни, наведіть формулу Тірена.

12.Назвіть типи хвої сосни та охарактеризуйте їх з точки зору здатності асимілювати вуглекислоту.

13.У чому полягає різниця в асиміляції вуглекислоти хвоєю сосни різного віку ? Якого віку хвоя є основною складовою асиміляційного апарата сосни ?

14.Як впливають рубки догляду на процес продукування органічної маси ?

15.На які типи за ростом поділяють деревні породи та в чому полягають особливості росту окремих типів ?

16.Як впливає на ріст деревних рослин затінення та як вони пристосувалися до таких умов ?

17.Як впливає на ріст деревних рослин дефіцит та надлишок вологи у ґрунті ?

18.Як формуються річні кільця щорічного приросту у товщину ?

19.Як впливає у річному прирості співвідношення ранньої та пізньої деревини на механічні властивості деревини ?

20.Як впливають рубки догляду на діяльність камбію ?

21.Як впливають рубки догляду на анатомічну будову деревини ?

22.Як впливають рубки догляду на частку ділової деревини та сортиментну структуру деревостанів ?

23.Які елементи живлення деревних рослин називають“макроелементами”, а які “мікроелементами” ?

24.Що розуміють під “терміном “ризосфера”?

25.Механізм поглинання коренем деревної рослини елементів живлення.

26.Роль мікоризи у процесі кореневого живлення деревних рослин.

27.Потреба деревних рослин в елементах живлення та вимогливість до них.

28.Значення терміну “площа живлення” стосовно дерев у насадженні.

29.Суть, закону відповідності інтенсивності функціонування кореневої системи і крони у деревних рослин лісового насадження.

30.Охарактеризуйте біологічні особливості сони звичайної.

31.Як відбувається взаємодія сосни і берези при сумісному їх зростанні в насадженнях ?

32.Дайте оцінку евтрофізації лісових ґрунтів введенням в соснові культури берези.

33.Дайте оцінку вітростійкості чистих сосняків та сосново-березових насаджень.

34.Чи можна припинити розповсюдження кореневої губки в сосняках збільшенням частка берези та осики? Як це впливає на якість майбутнього дорослого деревостану ?

35.Чи доцільно створювати в умовах Полісся України сосново-березові культури на суцільних вирубках ?

36.Дайте оцінку сосново-ялиновим деревостанам. У яких лісорослинних умовах такі насадження можуть зростати ?

37.Охарактеризуйте взаємодію сосни з дубом в умовах суборів.

38.Дайте оцінку сосново-дубовим культурам, які створюють в умовах свіжого субору (В2).

39.Біологічні особливості дуба, які потрібно враховувати при його вирощуванні як головної породи.

40.Особливості поновлення суцільних вирубок у дібровах правобережного Лісостепу.

41.Чим відрізняється поновлення суцільних вирубок в лівобережному Лісостепу від поновлення їх на Правобережжі ?

42.Охарактеризуйте догляд за дубовими молодняками, створеними на суцільних вирубках правобережного і лівобережного Лісостепу.

43.Догляд за дубовими молодняками порослевого та насіннєвопорослевого походження.

44.Характер проріджувань і прохідних рубок в лісостанах дуба у Правобережному і Лівобережному Лісостепу України.

45.Догляд за похідними насадженнями: березняками в Поліссі України та грабняками у правобережному Лісостепу.

АНОТАЦІЯ

ДИСЦИПЛІНИ „БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ”

Розкривається механізм впливу розрідження деревостанів рубками догляду на освітлення та зміну внутрілісового мікроклімату, що позитивно впливає на фізіологічні процеси у деревних рослинах, їх ріст та розвиток.

The mechanism of influence orest stands by cabins of a leaving on clarification and change of an intrawood microclimate is opened, that their growth and development positively influences physiological processes at wood plants, their growth and development

Кафедра лісівництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Декан _________________ О.Г. Бабіч

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Число тижнів 10

 

 

 

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

 

 

 

Лекцій – 10 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичні заняття – 10 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота студентів – 78 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота студентів під

 

 

 

з дисципліни БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

 

 

 

 

керівництвом викладача – 10 год.

 

 

 

 

 

 

 

Всього 108 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спеціальність___ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО___________________Курс______VI___________

Кредитів 3,0

 

 

 

 

 

 

 

______3___семестр 2010_/ 2011_навчального року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тиж-

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИДИ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТЬ

 

 

 

 

 

 

 

Поточний

Мі-

 

ні

 

Лекції

 

год.

Практичні заняття

 

год.

 

Самостійна робота

 

год.

Літерату-

контроль

сяці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ра

знань

1Х

 

1, 2

Формування лісових

2

Обчислення

освітленості

крон

2

Розкрити механізм впливу рубок догляду

10

[1, 2, 3, 7,

 

 

 

 

насаджень з віком

 

 

окремих дерев до і після

 

на більш

ефективне

використання

 

13, 14]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проведення рубки догляду

 

 

лісовими

насадженнями

фізіологічно-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

активної радіації (ФАР).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестовий

1Х

 

3, 4

Зміна

середовища

у

2

Обчислення

 

розміру

2

Представити

вплив

рубок догляду

10

[1, 3, 5, 6,

 

 

 

насадженнях

 

 

фотосинтетичного

апарату у

 

різного

ступеня

зрідження

на

 

10, 13]

контроль

 

 

 

внаслідок

рубок

 

дерев листяних і хвойних порід

 

асиміляційний апарат сосни в молодому

 

 

№ 1

 

 

 

догляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( до 21 року ) віці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

5, 6

Зміна

фізіологічних

2

Вплив

рубок

догляду

на

2

Представити вплив рубок догляду на

20

[6, 10,

 

 

 

 

процесів

у деревних

 

фізіологічні

процеси у деревних

 

освітленість у сосняках та дібровах.

 

13]

 

 

 

 

рослинах під впливом

 

рослинах,

які

обумовлюють

 

Представити вплив рубок догляду на

 

 

 

 

 

 

рубок догляду

 

 

більш

інтенсивне

накопичення

 

інтенсивність фотосинтезу в різні години

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

деревної маси

 

 

 

світлового дня та залежно від типу хвої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

7, 8

Вплив рубок догляду

2

 

Біологічні

особливості

2

Наведіть відмінності рубок догляду в

10

[1, 2, 3, 4,

Тестовий

 

 

 

на

продуктивність

 

основних лісотвірних деревних

 

дібровах

Правобережжя і

Лівобережжя

 

9, 11, 14,

контроль

 

 

 

деревних

рослин

і

 

порід

та

їх врахування

при

 

України. У чому полягають особливості

 

15]

№ 2

 

 

 

якість деревини

 

 

лісовирощуванні

 

 

 

догляду за молодняками дуба в умовах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

грабових дібров ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІ

9, 10

Кореневе

живлення

2

Обґрунтування схеми рубок

2

Які норми

і

вимоги

необхідно

38

[2, 6, 8,10,

 

 

 

деревних

рослин та

 

догляду у соснових і дубових

 

враховувати згідно Правил поліпшення

 

12]

 

 

 

вплив рубок догляду

 

молодняках різного складу

 

якісного складу лісів (2007) та

 

 

 

 

 

на нього

 

 

 

 

Настановлень по рубках догляду в лісах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Української РСР (1971) під час

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проектування рубок догляду у лісових

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

насадженнях

?

Пояснити симбіотичне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зв’язування

атмосферного

азоту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

деревними рослинами, його значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для лісу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендована література:

Основна література

1.Свириденко В.Є. Лісівництво. Цикл лекцій. Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2007. - 391 с.

2.Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. - 544 с.

3.Свириденко В.Є. Біологічні основи рубок догляду. Курс лекцій для спеціальності 8.130401 – „Лісове господарство” освітньокваліфікаційного рівня – магістр. – К.: НАУ 2003. - 42 с.

Додаткова література

4.Буш К.К., Иевинь И.К. Экологические и технологические основы рубок ухода. – Рига: Зинатне, 1984. - 172 с.

5.Иванов Л.А. Свет и влага в жизни древесных пород. – М.-Л.: АНСССР, 1946. – 60 с.

6.Изюмский П.П. Рубки промежуточного пользования в равнинных лесах. – М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 152 с.

7.Кравченко Г.Л. Закономерности роста сосны. – М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 168 с.

8.Крамер П., Козловський Г. Физиология древесных растений. Пер. с англ. – М.: Гослесбумиздат, 1963. - 627 с.

9.Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.

10.Лир. Х., Польстер Г.-И. Физиология древесных растений. Пер. с немец. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 424 с.

11.Настановлення по рубках догляду в лісах Української РСР. – К.: ,,Урожай”, 1971. - 76 с.

12.Правила поліпшення якісного складу лісів. – К.: Держкомлісгосп України, 2007. - 8 с.

13.Савина А.В., Журавлева М.В. Физиологическое обоснование рубок ухода. – М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 104 с.

14.Свириденко В.Є., Швиденко А.Й., Лісівництво. Підручник. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. - 364 с.

15.Спурр С.Г., Барнесс Б.В. Лесная экология. Пер. с англ. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 480 с.

Лектор, доц.

Левченко В.В.

Завідувач кафедри лісівництва, проф.

Бондар А.О.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

з дисципліни „Біологічні основи рубок догляду” спеціальність 8.130401 – Лісове господарство освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр ( 11 семестр)

У робочому навчальному плані дисципліни передбачено в 11 семестрі: лекцій - 10 год., практичних занять - 10 год., самостійної роботи – 88 год., що в сумі становить 108 год. (3,0 кредита ECTS). Після вивчення дисципліни заплановано залік. Тривалість навчального семестру – 10 тижнів.

Розрахунковий рейтинг з дисципліни становить 100 балів за семестр. Рейтинги з навчальної роботи та з атестації визначаємо за рекомендованими співвідношеннями:

RHP = 0,70 х 100 = 70 балів

RAT = 0,30 х 100 = 30 балів

Враховуючи обсяг та структуру програмного матеріалу дисципліни ділимо його на 2 змістові модулі (R 1,2)

Критерії оцінки змістових модулів:

R1 складається з 3-х практичних і самостійних робіт та контрольної роботи. Захист практичних і самостійних робіт максимально оцінюється по 10 балів кожна. Максимальна оцінка за виконану контрольну роботу – 40 балів. За умови успішного складання 1 модуля студент отримує 1,5 кредита ECTS (К1);

R2 складається з 2-х практичних і самостійних робіт та контрольної роботи. Захист практичних і самостійних робіт максимально оцінюється по 10 балів кожна. Максимальна оцінка за виконану контрольну роботу – 60 балів. За умови успішного складання 1 модуля студент отримує 1,5 кредита ECTS (К2);

Розрахункову рейтингову оцінку з кожного змістового модуля приймаємо у 100

балів.

Мінімальна рейтингова оцінка з кожного змістового модуля складає 60 балів.

Рейтинг з додаткової роботи може становити: RДР = 0,2 х 100 =20 балів. Рейтинг штрафний (RШТР) віднімається від RHP і може досягати 5 балів.

Реальний рейтинг з навчальної роботи RHP

визначається

сумою

реальних

рейтингових оцінок із змістових модулів, отриманих

студентом за

період

вивчення

дисципліни, з урахуванням рейтингів RДP та RШТР.

 

 

 

0,7 * (R1* К1 + R2* К2)

 

 

 

RHP = ---------------------------------------------------------------------

+ RДР - RШТР

 

К1 + К2

 

 

 

Для допуску до заліку студенту необхідно набрати не менше 60 балів з кожного змістовного модуля, а загалом – не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи.

Реальний рейтинг з дисципліни RДИС визначається за формулою:

RДИС = RНР + RАТ

У формулу підставляються реальні рейтинги з RНР та RАТ і переводиться у національну та ЕСТS оцінки, згідно з табл. 1.

1.Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом студента

здисципліни

Оцінка національна

Оцінка

Визначення ECTS

Рейтинг з

 

ECTS

 

дисципліни,

 

 

 

бали

„Відмінно”

А

Відмінно-відмінне

90-100

 

 

виконання лише з

 

 

 

незначною кількістю

 

 

 

помилок

 

„Добре”

В

Дуже добре – вище

82-89

 

 

середнього рівня з

 

 

 

кількома помилками

 

 

С

Добре – в загальному

75-81

 

 

робота правильна, але з

 

 

 

певною кількістю грубих

 

 

 

помилок

 

„Задовільно”

D

Задовільно – непогано,

66-74

 

 

але зі значною кількістю

 

 

 

помилок

 

 

Е

Достатньо – робота

60-65

 

 

задовольняє мінімальні

 

 

 

критерії

 

„Незадовільно”

FХ

Незадовільно – потрібно

35-59

 

 

працювати, щоб

 

 

 

отримати з іспиту

 

 

 

(позитивну оцінку)

 

 

F

Незадовільно –

01-34

 

 

необхідна серйозна

 

 

 

подальша робота

 

Студенти, які протягом семестру набрали необхідну кількість балів для отримання позитивної оцінки з дисципліни – не менше 60 % від розрахункового рейтингу з дисципліни RДИС мають можливість:

не складати залік, а отримати оцінку „Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених для заліку в національну оцінку згідно табл.1;

складати залік з метою підвищення рейтингу з дисципліни;

у разі отримання на заліку оцінки „Меншої”, ніж „Автоматично” з рейтингу, за студентом зберігається оцінка, отримана „Автоматично”.

Укладач, доц.

Левченко В.В.

Завідувач кафедри

 

лісівництва, проф.

Бондар А.О.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ:

1.Свириденко В.Є. Цикл лекцій. Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2007. - 391 с.

2.Свириденко В.Є. Біологічні основи рубок догляду. Курс лекцій для студентів спеціальності 8.130401 – ,,Лісове господарство” освітньокваліфікаційного рівня ,,Магістр”. – К.: Видавничий центр НАУ, 2003. - 42 с.

План лекцій з дисципліни „Біологічні основи рубок догляду” для студентів із спеціальності 8.130401 Лісове господарство освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр на 2009 – 2010 навчальний рік

Тема 1: Формування лісових насаджень з віком

1.Основні поняття про формування лісових насаджень.

2.Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.

3.Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин.

Тема 2: Зміна середовища у насадженнях внаслідок рубок догляду

1.Рубки догляду як основна ланка лісовирощування.

2.Зміна освітленості внаслідок рубок догляду.

3.Зміна інших факторів лісового середовища під впливом рубок догляду.

Тема 3: Зміна фізіологічних процесів у деревних рослинах під впливом

рубок догляду

1.Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду.

2.Вплив рубок догляду на фотосинтез.

3.Вплив рубок догляду на приріст і анатомічну будову деревини.

Тема 4: Вплив рубок догляду на продуктивність і якість деревостанів

1.Врахування типів росту деревних порід при лісовирощуванні.

2.Оптимізація вирощування соснових насаджень у свіжих суборах центрального Полісся України.

3.Вплив режимів вирощування соснових насаджень у свіжих суборах на сортиментну структуру деревостанів.

4.Вплив рубок догляду на якість деревостанів у дібровах Лісостепу України.

Тема 5: Кореневе живлення деревних рослин та вплив рубок догляду

на нього

1.Механізм поглинання рослинами елементів живлення.

2.Потреба окремих видів дерев в елементах живлення.

3.Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду.