Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальный университет биоресурсов и природопользования

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Лаб зош-Біохімія-Мінер обм-Віт-Горм-Ферм

.pdf

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2015

Размер:

360 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 64 5 6 > Следующая >>>

Дата “______” _________________20____р.

Тема ГОРМОНИ

Контрольні питання (після вирішення яких студент допускається до виконання експериментальної частини заняття)

1.Які органічні речовини називаються гормонами?

____________________________________________________________

__________________________________________

2.Як класифікуються гормони за хімічною природою?

____________________________________________________________

__________________________________________

3.Які ви знаєте механізми дії гормонів?

____________________________________________________________

__________________________________________

1. Якісні реакції на гормони

1.1. Якісні реакції на адреналін Принцип методу. Ці реакції засновані на утворенні

забарвлених продуктів окиснення адреналіну.

Мета роботи. Навчитись визначати наявність адреналіну у розчині за допомогою проби з йодом та з ферум(ІІІ) хлоридом.

Обладнання та реактиви. Штатив із пробірками. Піпетки. Спиртівка. Адреналін, водний розчин. Розчин йоду (с(½)=0,1 М). Розчин ферум(ІІІ) хлориду (ω=3%). Розчин NaOH (ω=4%).

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.2. Проба з йодом Хід роботи. У пробірку вносять 1мл водного розчину

адреналіну і додають краплю розчину йоду. Нагрівають. Розвивається червоне або рожеве забарвлення.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.3. Проба з ферум(ІІІ) хлоридом Хід роботи. У пробірку вносять 1 мл водного розчину

адреналіну, додають краплю розчину ферум(ІІІ) хлориду. Рідина забарвлюється у зелений колір, який при додаванні лугу переходить у червоний.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.4. Реакція фолікуліну з сульфатною кислотою Принцип методу. При взаємодії фолікуліну з сульфатною

кислотою утворюється естер, забарвлений у жовтий колір.

Мета роботи. Навчитися визначати наявність фолікуліну у розчині за допомогою якісної реакції з сульфатною кислотою.

Обладнання та реактиви. Штатив з пробірками. Піпетки. Водяна баня. Фолікулін, спиртовий розчин. сульфатна кислота концентрована.

Хід роботи. У пробірку до 1-2мл спиртового розчину фолікуліну обережно додають 5-6 крапель сульфатної кислоти до появи жовтого забарвлення.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.5. Якісні реакції на інсулін Принцип методу. У лужному середовищі поліпептиди

утворюють комплексні солі Купруму, які мають фіолетове забарвлення. Перша реакція (біуретова) обумовлена наявністю пептидного зв’язку, що підтверджує білкову природу інсуліну. Друга реакція, на сульфурвмісні амінокислоти, заснована на взаємодії цих амінокислот з лугами при нагріванні. При цьому від амінокислот відщеплюється Сульфур у вигляді гідроген сульфіду, який знаходять за допомогою реакції з плюмбум ацетатом.

Мета роботи. Навчитись визначати наявність інсуліну у досліджуваному розчині за допомогою біуретової реакції та реакції на сульфурвмісні амінокислоти.

Обладнання та реактиви. Штатив з пробірками. Піпетки. Інсулін, розчин. Розчин NaOH (ω=10%). Розчин CuSO4, (ω=1%). Розчин плюмбум ацетату (ω=0,5%).

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.6. Біуретова реакція на інсулін Хід роботи. До 1-2мл розчину інсуліну додають рівний об’єм

розчину натрій гідроксиду і 1-2 краплі розчину купрум сульфату. У пробірці розвивається фіолетове забарвлення.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

1.7. Реакція на сульфурвмісні амінокислоти

Хід роботи. До 1-2мл розчину інсуліну додають рівний об’єм розчину натрій гідроксиду і нагрівають до кипіння. Потім додають 2-3 краплі розчину плюмбум ацетату. У пробірці з’являється коричневе або чорне забарвлення.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

2. Кількісне визначення адреналіну колориметричним методом Принцип методу. Метод заснований на колориметричному

визначенні інтенсивності синього забарвлення, яке виникає при взаємодії адреналіну з реактивом Фоліна.

Мета роботи. Освоїти методику колориметричного визначення адреналіну в розчині за реакцією з реактивом Фоліна, з’ясувати біологічну роль гормону.

Обладнання та реактиви. Фотоелектроколориметр. Калібровані пробірки на 10см3. Стандартний розчин адреналіну. Досліджувана біологічна рідина. Розчин натрій карбонату (ω=10%). Реактив Фоліна.

Хід роботи. У дві калібровані пробірки на 10мл вносять: в першу – 1мл стандартного розчину адреналіну, що містить 0,04 мг в 1мл; в другу – 1мл досліджуваного розчину. Далі у кожну пробірку додають по 4см3 розчину натрій карбонату (ω=10%) і по 0,5мл реактиву Фоліна. Перемішують вміст пробірок. Рідина поступово забарвлюється у синій колір, сягаючи найбільшої інтенсивності через 5 хвилин. Об’єм рідини в обох пробірках доводять розчином натрій карбонату (ω=10%) до 10мл, перемішують. Колориметрують обидва розчини в кюветах (l=10мм) із світлофільтром з довжиною хвилі 670нм проти контролю на реактиви (містить всі компоненти за винятком розчину адреналіну, загальний об’єм – 10мл). Вміст адреналіну в пробі розраховують за формулою:

m	E1	·а , де
	E

m – маса адреналіну в пробі, мг;

а – маса адреналіну в стандартному розчині, мг; Е – екстинкція стандартного розчину; Е1 – екстинкція досліджуваного розчину.

Роблять розрахунки вмісту адреналіну в 1мл досліджуваного розчину.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

3. Приготування стандартних розчинів адреналіну

Спочатку готують основний стандартний розчин адреналіну. Для цього розчиняють 9,1мг адреналін гідротартрату в 4 краплинах розчину хлоридної кислоти (с=1,0 М), кількісно переносять у мірну колбу на 25мл і доводять бідистильованою водою до риски, перемішують. В 1мл цього основного стандартного розчину міститься 200мкг адреналіну. Далі готують робочий стандартний розчин адреналіну. Основний розчин адреналіну об’ємом 0,2мл вносять у мірну колбу на 50мл і доводять бідистильованою водою до риски. В 1мл робочого стандартного розчину міститься 0,8 мкг адреналіну.

Окиснення адреналіну в стандартних пробах і визначення інтенсивності їх флуоресценції

У дві пробірки (стандартний розчин адреналіну і контроль) вносять по 2мл фосфатного буферу з рН4,2. Оцтову кислоту (с=0,25М) доводять розчином амоніаку (с=1,0М) до рН 4,2 і вносять у першу пробірку 1,83мл, а в другу (контроль) – 2мл. Далі у першу пробірку додають 0,2мл робочого стандартного розчину адреналіну (0,16мкг адреналіну). У пробірку з адреналіном вносять 0,2мл розчину К3[Fe(CN)6] (ω=0,25%) і витримують на холоді 4 хвилини. Потім у обидві пробірки вносять по 2мл розчину аскорбінової кислоти (ω=0,25%) у розчині натрій гідроксиду (с=5,0М), перемішують. Через 4 хвилини об’єми в обох пробірках доводять бідистильованою водою до 10мл , після чого у другу пробірку (контроль) вносять 0,2мл розчину К3[Fe(CN)6] (ω =0,25%). Пробірки витримують у льодяній воді 2 хвилини, після чого визначають інтенсивність флуоресценції в обох пробірках.

Далі визначають вміст адреналіну в пробі елюату з хроматографічної колонки (2 мл) за формулою:

СЕ1 Е2 0,16 , де

Е3 Е4

С– вміст адреналіну в пробі елюату з хроматографічної колонки, мкг;

Е1 – інтенсивність флуоресценції дослідної проби;

Е2 – інтенсивність флуоресценції контролю дослідної проби; Е3 – інтенсивність флуоресценції стандартної проби адреналіну;

Е4 – інтенсивність флуоресценції контролю стандартної проби адреналіну; 0,16 – вміст адреналіну в стандартній пробі, взятій для визначення

флуоресценції, мкг.

Вміст адреналіну в досліджуваній крові розраховують за формулою:

C V

X V1 V2 10 , де

Х – вміст адреналіну в досліджуваній крові, мг на 100мл крові;

C – вміст адреналіну в пробі елюату з хроматографічної колонки, мкг; V – загальний об’єм елюату з хроматографічної колонки, мл;

V1 – аліквотний об’єм елюату з хроматографічної колонки, взятий для дослідження вмісту адреналіну, мл;

V2 – об’єм крові, взятий для аналізу.

Усі проби – дослідні, стандартні, а також усі контрольні досліджують у трьох повторностях і визначають середнє значення показника.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

4. Вплив адреналіну на кількість цукру в крові Реактиви: ксилол, адреналін (препарат 1:1000), 0,9 %

(фізіологічний) розчин кухонної солі, реактиви для визначення цукру в крові

Обладнання і матеріали: шприц на 2-5 мл для введення адреналіну, мікропіпетка на 0,1 мл, стаканчик для розведення адреналіну, градуйована піпетка на 5 мл. Все устаткування для визначення цукру в крові.

Хід роботи: Зважують кролика, який голодував протягом доби. Розраховують кількість адреналіну, яку необхідно ввести кролику, виходячи із розрахунку: 0,37 мл (1:1000) адреналіну на 1 кг живої маси. Оскільки кількість адреналіну, яку необхідно ввести, в більшості випадків невелика, для збільшення об’єму рідини, яку вводять, рекомендується необхідну кількість адреналіну довести до 2,0 мл фізіологічним розчином.

До введення адреналіну необхідно взяти кров у кролика для визначення кількості цукру в крові. Для цього протирають вухо кролика ватою, змоченою ксилолом, потім змивають ксилол теплою водою і насухо витирають вухо ватою. Із вушної вени беруть мікропіпеткою 0,1 мл крові для визначення цукру.

Після цього вводять кролику під шкіру адреналін і відмічають час введення. Через 30 хв. повторюють операцію взяття крові із вушної вени кролика для визначення цукру в крові.

Порівнюючи кількість цукру в крові кролика, до і після введення адреналіну, відмічають помітне підвищення вмісту цукру в крові під впливом адреналіну, який визиває гіперглікемію.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________

5. Вплив інсуліну на кількість цукру у крові Реактиви: ксилол, інсулін-препарат (40 одиниць в/мл), 40 %

розчин глюкози, реактиви для визначення кількості глюкози в крові. Обладнання і матеріали: все теж, що і для визначення цукру в

крові та при введенні в організм кролика адреналіну.

Хід роботи: Зважують кролика, який голодував протягом доби. Розраховують, яку кількість інсуліну необхідно ввести кролику, виходячи із розрахунку 1,5 одиниці на 1 кг живої маси. Для збільшення об’єму необхідної кількості інсуліну його розводять фізіологічним розчином до об’єму 2,0 мл.

Протирають вухо кролика ватою, змоченою ксилолом, потім змивають ксилол теплою водою, і насухо витирають ватою. Із вушної вени беруть мікропіпеткою 0,1 мл крові для визначення кількості цукру в крові за вищевказаним методом. Потім вводять кролику підшкірно 2,0 мл розчину інсуліну і відмічають час введення.

Через одну годину після введення інсуліну, знову із вушної вени беруть 0,1 мл крові для визначення вмісту цукру в крові.

Порівнюючи вміст цукру в крові кролика, до і після введення інсуліну, відмічають помітне зниження концентрації цукру, що відбулось під впливом інсуліну, який спричинив розвиток гіпоглікемії у кролика.

В кінці досліду вводять кролику підшкірно 10 мл 40 % розчину глюкози для підвищення цукру в крові кролика та попередження

інсулінового шоку.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________

Завдання і вправи до розділу «ГОРМОНИ»

1. Де виробляються інсулін і глюкагон і на які процеси обміну речовин вони впливають?

____________________________________________________________

__________________________________________

2. Які гормони і яким чином впливають на збільшення концентрації глюкози в крові?

____________________________________________________________

__________________________________________

3. Які гормони і яким чином впливають на зниження концентрації глюкози в крові?

____________________________________________________________

__________________________________________

4. Як впливає інсулін на білковий обмін?________________________________

а) активує синтез білків і нуклеїнових кислот; б) пригнічує синтез білків і нуклеїнових кислот;

в) знижує проникність мембран для амінокислот; г) активує перетворення амінокислот у глюкозу; д) активує перетворення амінокислот у ліпіди.

Роботу прийнято__________________________(підпис викладача)

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 64 5 6 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
01.05.2015424 Кб20курсовой эп.doc
#
01.07.20258 Мб0Л. Р. 1 цикл для ЕС.doc
#
15.09.2019150 Кб10Л.12. ТО й ПР складальних одиниць трансмісії(зч...doc
#
15.09.2019149 Кб7Л.2. Сутність і види ТО і ПР АТЗ. Термін та ви...doc
#
15.09.2019110 Кб8Л.3. Характеристика технологічне обладнання для...doc
#
01.05.2015360 Кб20Лаб зош-Біохімія-Мінер обм-Віт-Горм-Ферм.pdf
#
01.07.202518 Мб0Лаб.пр. Осн констр л-г техніки (2) (Рибалко).doc
#
01.05.20252 Мб1Лаб.роб.ЕЛ_постач.doc
#
01.05.2015310 Кб13Лаб2.pdf
#
01.07.20251 Мб0Лабораторн роб № 1-7 зах.doc
#
01.03.2025122 Кб0Лабораторна робота 12 (інд. Excel Access).docx