Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Інтегр.числення_copy.pdf1

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

при x→1−0,

lim

f (x)

= lim

3 1− x

= lim

 

1

 

=

1

≠ 0. Оскільки

 

3

 

 

4

 

3

 

 

3

 

 

 

→ −

 

 

→ −

1

− x

→ − 3

1+ x

1

+ x

2

4

 

1

 

x

1 0 g(x)

 

x

1 0

 

 

x 1 0

 

 

 

 

dx

збіжний, бо p =

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0∫

, то і даний невласний інтеграл збіжний.

3 1 − x

3

2.9 Застосування визначеного інтеграла

2.9.1 Обчислення площ в декартових координатах

Припустимо, що плоска фігура обмежена графіком деякої неперервної функції y = f (x), прямими x = a і x = b та віссю О x . Якщо

f (x)≥ 0 при всіх x [a,b], то ця фігура є криволінійною трапецією і її

площа, як відомо, визначається за формулою S = b∫ f (x )dx .

a

Якщо неперервна функція f (x ) ≤ 0 при всіх x [a ,b], то

S = b∫ f (x )dx .

a

Якщо функція ƒ (x) на відрізку [a,b] змінює знак в кількох точках, то треба цими точками розбити відрізок [a,b] на частини ,на кожній із яких функція ƒ(x) зберігає знак, скористувавшись властивістю адитивності визначеного інтеграла відносно цих частин розбиття, і в тих доданках, що відповідають проміжкам, на яких ƒ(x) ≤ 0 , змінити знак на протилежний.

Приклад 1. Знайти площу фігури, обмеженої лініями y = 0 , y = sin x ,

якщо 0 ≤ x ≤ 2 π .

 

 

 

Розв'язування. Зробимо схематичний рисунок.

 

 

 

у

у = sin x

Оскільки

фігура симетрична відносно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

1

m

3

π

точки x = π , то S = 2 S0 mA

= 2 ∫ sin dx =

 

 

 

 

0

 

 

 

 

2

 

= −2cos x

 

π

= − 2(cosπ − cos0)

= −2(−1−1) = 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

x

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

(умовних одиниць площі).

 

0

 

π

π

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Якщо фігура не є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

криволінійною трапецією, то її розбивають

на мінімальну кількість криволінійних трапецій, які входять як

складові в дану фігуру або доповнюють фігуру до криволінійної трапеції.

 

 

Зокрема,

якщо

фігура

обмежена

y

y = f2 (x)

лініями

x = a,

x = b,

y =ƒ1 ( x ) і

 

 

y =ƒ 2 ( x ), причому ƒ1 ( x ) ≤ ƒ 2 ( x ) при

 

 

Dвсіх x [a,b], то її площа знаходиться за формулою

0

a

b

x

 

y = f1(x)

b

 

S = ∫( f2 (x) − f1(x))dx .

(2.22)

a

Приклад

y

1

-1 0 1

2. Знайти площу фігури, обмеженої лініями y = x2 і y2 = х. Розв'язування. Зробимо рисунок.

 

 

 

Знизу фігура обмежена параболою y = x2 ,

y = x2

а зверху параболою y2 = х, звідси

y = x,

y

2

= x

параболи перетинаються в точках (0; 0) і

 

(1; 1). Тоді її площа може бути знайдена

 

 

 

D

 

за формулою (2.22), а саме:

 

 

 

1

1

1

2

x3 1 −

 

 

x

S = ∫(

x − x2)dx = ∫

xdx − ∫ x2dx =

 

 

0

0

0

3

0

 

 

 

 

 

−

1

x

3

 

1

=

2

−

1

=

1

(умовних

одиниць

 

 

 

3

 

 

 

3

3

3

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

площі).

Приклад 3. Знайти площу фігури, обме-женої лініями y2 = 2x + 1 і x − y −1 = 0 .

Розв'язування. Зробимо рисунок.

Дана фігура не є криволінійною трапецією і не має вигляду попередньої фігури.

Представимо її як об'єднання двох фігур D1 і D 2 , тоді

S = SD1 + SD2 .

D1

y

 

 

 

 

 

 

D2

 

 

1

 

−

1

1

4

2

-1

 

 

 

y2 = 2x +1

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

(2x +1)3

0

 

2 .

SD1

= ∫

2x +1dx = 2

∫ 2x + 1 d (2x + 1) =

− 1

=

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

3

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 4

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

+1)3

 

 

(x −1)

 

 

 

S D2 = ∫(

2x +1 − (x −1))dx = (

2

 

3

(2x

 

−

2

 

=

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

1

 

 

 

9

 

1

 

1

 

14

 

 

 

 

 

 

14

 

 

2

 

16

 

 

 

 

=

27 −

−

+

=

. Тоді S =

+

 

=

(умовних одиниць площі).

 

2

 

2

 

3

3

 

3

 

3

3

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Якщо крива AB, що обмежує криволінійну трапецію зверху, задана параметричними рівняннями x = x(t) , y = y(t) , де параметр

b b

t змінюється в межах від α до β , то з формули Sкр.тр. = ∫ f (x)dx = ∫ ydx,

a

a

′

 

враховуючи , що dx = x (t)dx, а y = y = (t), матимемо

 

β

 

′

(2.23)

S = ∫ y(t) x (t)dt.

α

 

 

Приклад 4. Знайти

площу фігури, обмеж еноїеліпсом, заданим

 

 

 

y

 

 

 

параметри-

чними рівняннями

x = a cost,

 

 

 

 

 

 

y = b sint,

де 0 ≤ t ≤ 2π.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

b

 

 

 

Зробимо рисунок.

 

x(t) = a cos t, то

 

 

 

 

 

 

A

 

Розв'язування. Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

′

= −a sint . Скориставшись

симетрією

-a

 

 

 

 

 

a

x

x (t)

 

 

 

 

 

фігури відносно обох координатних осей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- b

 

 

 

(центр еліпса знаходиться в початку

 

 

 

 

 

 

 

 

координат), знайдемо площу чверті фігури,

 

 

 

 

 

 

 

 

що лежить в першій чверті координатної

площини, яка є криволінійною трапецією, причому точці A відповідає

значення

параметра

t = 0 ,

а

точці

B−t = π

. Отже, α = π ,

 

β = 0 .

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

матимемо

 

1

S

 

′

 

0

 

 

 

 

0

 

2

tdt =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

= ∫ y(t)x (t)dt = ∫b sint (−asin t)dt = −ab ∫ sin

 

 

 

 

 

 

α

 

 

π

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

π

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

1 ab (−

π −

1 sin 2t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ) =

= − 1 ab ∫ (1 − cos 2t)dt = −

1 ab ( ∫ dt − ∫ cos 2tdt ) =

 

2

π

 

 

 

 

 

2

π

π

 

 

2

2

2

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

π

 

 

 

 

 

2

2

 

π ) =

 

 

 

 

 

 

 

= 1 ab (−

− 1 sin π

+ 1 sin 0) = −

1 ab

(−

1 πab .

Отже, S = π ab .

2

 

2

2

 

 

2

 

 

2

 

2

4

 

 

 

 

 

 

Виведена

формула для площі фігури, що обмежена еліпсом з півосями а і

b , а саме:

 

 

 

 

 

 

S = π ab .

 

 

 

 

(2.24)

2.9.2 Обчислення площ в полярних координатах

При знаходженні площ фігур в полярних координатах за базову фігуру

беруть криволінійний сектор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Означення. Криволінійним сектором називається фігура, обмежена

 

B

 

двома променями

ϕ = α

і

ϕ = β ,

що

 

 

виходять з

полюсу

О, та

кривою

AB,

яку

 

M1

 

будь-який промінь ,

що виходить з полюсу,

 

K

 

 

M

 

перетинає в одній точці. Визначимо площу

 

 

криволінійного сектора OAB, якщо крива AB

 

 

 

 

A

 

задана в полярних

координатах рівнянням

0

P

r = r (ϕ ),

при

чому

ϕ a =α

і

ϕ b = β .

φ

 

Виділимо

елемент

 

площі,

яким

буде

 

 

 

 

β α

P

елементарний криволінійний сектор OMM1 ,

 

 

 

 

 

що відповідає

куту

∆ϕ

між полярними

радіусами OM і MO1 , якщо точці M відповідає

значення

ϕ полярного

кута. З точністю до нескінченно малих більш

високого порядку, ніж ∆ϕ ,

площа сектора OMM1 дорівнює наближено площі кругового сектора OMK з радіусом кола r( ϕ ), якому відповідає центральний кут величиною ∆ϕ .

Оскільки S сектора =

1 R l де

R – радіус, а l – довжина дуги сектора, де l

 

2

l = R ∆ϕ , де центральний кут ∆ϕ

визначається за формулою

вимірюється в радіанах, то площа елементарного криволінійного сектора

∆S при R = r(ϕ) дорівнюватиме ∆S ≈ 12 r2 (ϕ)∆ϕ . Тоді для площі криволінійного сектора OAB матимемо формулу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

β

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

∫ r 2 (ϕ)dϕ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.25)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5. Знайти площу фігури, обмеженої кардіоїдою r = a(1 + cosϕ) .

 

Розв'язування. Зробимо рисунок.

 

 

 

 

 

 

a

ϕ =

π

 

 

 

 

 

 

 

Застосуємо

формулу

(2.25)

 

при

α = 0 і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

β = π ,

 

і

знайдемо

 

площину

верхньої

 

 

ϕ

= π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 S =

1

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

половини фігури, матимемо

∫r2dϕ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2α

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

2

(1

+ cos ϕ )

2

dϕ = a

2

π

 

 

2 cos ϕ + cos

2

a

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S = ∫ a

 

 

 

∫ (1 +

 

ϕ )dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

π

 

 

1

π

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

π

 

1

 

π

 

1

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= a

2

 

 

 

+

 

 

 

 

 

2

(

+ 2sinϕ

 

 

+

 

+

sin2ϕ

2

) =

 

(∫dϕ + 2∫cosϕdϕ

2

∫(1 + cos2ϕ)dϕ) = a

 

2

 

 

2

2

4

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=32 πa2 .

2.9.3Обчислення об'ємів тіл та тіл обертання

Розглянемо деяке тіло, об'єм якого ми хочемо знайти. Припустимо, що це тіло витягнуте вздовж деякої осі Ox і нам відомі площі перерізів цього тіла площинами, що перпендикулярні осі Ox . Такі перерізи називаються поперечними перерізами. Положення поперечних перерізів визначається абсцисою x точки перетину з віссю Ox . Від точки до точки поперечні перерізи змінюються і їх площі теж змінюються, тобто площа поперечних перерізів є функцією x , тобто S = S(x) . Припустимо, що ця

функція S(x) нам відома, крайні точки тіла відносно осі Ox проектується на неї в точки x = a і x = b . Тоді неважко для об'єму тіла вивести формулу

b

 

V = ∫ S(x)dx .

(2.26)

a

Зауваження. Розглянемо важливий частинний випадок , коли тіло утворене обертанням навколо осі Ox криволінійної трапеції, обмеженої лініями y = 0, y = f (x), x = a і x = b , тобто криволінійна трапеція

обертається навколо своєї основи.

Будь-який поперечний переріз тіла буде кругом, центр якого знаходиться в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точці з абсцисою x ,

з радіусом R ,

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що дорівнює модулю ординати

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кривої

y = f (x) ,

 

 

тобто R = f (x) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f = (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тоді

площа

 

S(x)

поперечного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перерізу

S(x) = π

f 2 (x) .

За

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

формулою

 

(2.26)

дістанемо

0

a

x

b

 

 

 

x

 

 

 

 

об'єм

тіла

обертання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V = π ∫ f 2 (x)dx

або Vx = ∫ y2dx .

(2.27)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Об'єм тіла, утвореного обертанням навколо осі Oy

фігури,

обмеженої лінією

x = ϕ( y) ,

відрізком осі ординат

[с;d ] і двома

прямими y = c і y = d , обчисляється за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vy = π ∫ϕ2 ( y)dy

 

або

Vy

= π ∫ x2dy.

 

 

 

 

(2.28)

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 6. Знайти об'єм тіла,

що утворюється

обертанням навколо

осі Ox фігури, обмеженої лініями y = e−x ,

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = 0, x = 0 і x = 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язування.

Зробимо рисунок.

 

a

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скористаємось

формулою

 

 

Vx = π ∫ y2dx.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

При a = 0 і b = 2 будемо мати

 

 

 

 

b

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

1

πe−2x

 

−2

=

1

 

 

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vx = π ∫(e−x )2 dx = π ∫e−2dx = −

2

 

0

 

2

π (1− e−4 ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 7. Знайти об'єм тіла, утвореного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = (x)

 

обертанням

навколо

осі

 

 

 

Ox фігури,

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обмеженої лініями

y =

1

x

2

і

 

 

y = x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зробимо

рисунок.

 

 

Об'єм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

1

 

 

2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-2

тіла дорівнює різниці об'ємів двох тіл обертання V = V1 −V2 , де

2

2

 

x3

 

2

 

8

2

1

 

2

 

2

 

1

2

4

 

1

 

5

 

2

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1 = π ∫ x

 

dx = π

 

 

 

 

=

 

π. V2 = π ∫(

2

x

 

)

 

dx =

 

π ∫ x

 

dx =

 

π x

 

 

 

=

 

π.

 

3

 

 

0

3

 

 

4

 

20

 

 

0

5

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді V = 83 π − 85 π = 1615 π.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Задача 1. Знайти невизначені інтеграли, користуючись методом підведення під знак диференціала та властивістю лінійності.

1.1 ∫ 3 10 + 7x dx,

∫ x sin(3x 2 − 5)dx,

∫

2x3 − x

dx .

 

 

 

 

x 4 + 9

1.2

∫

 

dx

,

 

2 + 5x

 

 

1.3

∫

 

dx

,

4

 

 

 

 

1 − 3x

1.4

∫

 

2x − 7dx ,

1.5

∫

 

dx

,

3

 

 

 

 

2 + 5x

1.6

∫ 4 3 − 2xdx ,

1.7

∫

 

e x dx

 

,

e

 

 

 

 

 

2 x + 16

1.8

∫ x4 4 − 5x 2 dx ,

1.9

∫ x 2 3 (2 − 3x)5 dx ,

1.10 ∫x2(5−2x3)4dx,

1.11 ∫ e 2 x (5 − 2e 2 x )3 dx ,

2x

1.12∫ 4x − 9 dx ,

1.13∫ x3 cos(3x 4 − 2)dx ,

dx

∫ x(ln 2 x + 4) ,

∫ x 2 cos(2x3 + 7)dx

∫ x 4 e −3x5 +2 dx ,

∫ (2e x + 1)3 dx ,

∫ cos6 x sin xdx ,

∫ sin 4 2x cos 2xdx ,

dx

∫ x(4 − 3ln x) ,

x3 dx

∫ x8 − 25 ,

dx

∫ cos 2 x(2 − 3tg x)

tg 4 xdx ∫ cos 2 x ,

∫ x sin(4x 2 − 3)dx ,

e3x

∫e6 x + 9 dx ,

,

,

tg 3 4x − 3 ∫ cos 2 4x .

∫3x + 2 dx . x 2 − 9

dx

∫ x 2 − 2x + 3 .

∫

2x − 5

dx .

 

x 2 + 8

 

 

∫

e

2 x − 4

dx .

 

e x

 

 

 

 

 

∫

 

 

dx

 

.

 

x(ln x 2 + 5)

∫

 

x − 3

dx .

 

 

 

 

 

 

x 2 − 4

∫4x − 3 dx . x 2 + 4

∫4 − 5x dx . x 2 − 16

∫

 

5 − 3x dx .

 

 

x2 − 3

 

∫

2x2 + 3ln x

dx .

 

x

 

 

 

∫

 

3x + 4 ln x

dx .

 

 

 

 

x

 

48

1.14 ∫ 3x (4 − 3x ) 4 dx ,

1.15

∫

sin xdx

,

4

+ cos 2 x

 

 

 

1.16 ∫ sin x 3 − 4 cos xdx ,

1.17

∫

 

e

2 x dx

 

 

dx ,

 

 

4

− e 2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

1.18

∫

 

 

xdx

 

 

 

,

 

 

(1 − 2x 2 ) 2

 

 

1.19

∫

 

e − x dx

 

 

 

,

 

 

 

4

− e −2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.20

∫ x

2 − 7x 2 dx ,

1.21

∫ e 2 x

5 − 4e 2 x dx ,

1.22

∫

cos 4xdx

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin3 4x

 

 

 

 

 

 

1.23

∫

 

 

x 2 dx

 

 

 

,

cos(2x3 − 5)

 

1.24

∫ 4 7 − 3xdx ,

 

1.25

∫ 5 (7x − 4)3 dx ,

1.26

∫

 

 

xdx

 

 

,

 

 

 

 

5

− 4x 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.27

∫

 

x3 dx

 

,

 

 

 

 

4

− 5x 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

sin xdx

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

4 + cos 2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

x 2 dx

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + x 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

xdx

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

3x 2 + 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

sin

 

 

dx ,

 

 

x 2

 

x

∫

 

 

 

 

sin 3xdx

 

 

,

 

 

 

4 + cos 2

 

 

 

 

 

 

 

 

3x

∫

 

 

 

 

 

x 2 dx

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 − 4x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

4 + 3 cos 2x

 

dx ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos 2 2x

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

x

2

cos

2 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

∫ x(4 − ln 2

 

 

 

 

 

 

x)

∫

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 + x 2 ) arctg x

∫ e −3x3 +4 x 2 dx ,

∫

 

cos

x dx ,

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

∫ x 2

 

− 6x +

10

 

 

 

 

∫

 

 

 

e

 

x+2

 

 

 

dx ,

 

 

 

 

x + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫ 2 − 3x dx . 4 − x 2

∫4 − 5x dx . x 2 + 9

∫3x − 5 ln x dx . x

∫

3x − 5 dx .

 

 

x 2

− 6

 

 

∫

 

dx

 

.

x 2

− 6x + 7

 

 

∫

3x 2 − 4cox

dx .

 

x

 

 

 

 

∫4x − 7 dx . x 2 + 8

∫ 4 − 3x dx . 6 − x 2

∫6x − 5 ln xdx . x

∫3x3 − 4 ln 2 xdx . x

∫

2x − 5

dx .

 

 

x 2 + 8

∫

3 − 2x dx .

 

5 − x 2

∫

3 − 2cos x − sin xdx .

 

 

cos2 x

 

∫

 

3 cos x − 4ctg 3 x

dx .

 

sin3 x

 

 

 

49

1.28

∫

2x 2 dx

,

 

 

∫ x sin(3 − 5x 2 )dx ,

∫

 

3x − 7 dx .

 

 

 

 

 

8 + 5x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 − x 2

 

 

dx

 

 

 

4 + 3 x 2

− 9

 

 

 

e 2 x

1.29

∫

 

 

 

,

∫

 

 

 

 

 

dx ,

∫

 

 

dx .

 

 

(x + 1) ln(x +

1)

 

 

 

 

x 2 − 9

 

 

 

 

 

e 4 x + 8

1.30

∫ x3 x 2 − 4dx ,

 

 

∫

 

 

e 3 x dx

 

,

 

∫

2tg3x − 5

dx .

 

 

 

 

 

 

 

4

+ 2 e 3 x

 

 

 

 

cos 2 3x

Задача 2.Знайти невизначені інтеграли.

2.1∫( 2x2 − 7 )e−4 xdx ,

 

∫

dx

 

 

 

 

,

 

 

 

 

3cos x − 4 sin x

 

 

2.2

∫( x − 4x2 )cos 3xdx ,

 

∫

 

dx

,

 

 

2 sin x − cos x + 1

 

 

2.3

∫( 3x − 4 )cos 7xdx ,

 

∫

 

 

dx

,

 

4 − 3sin x + cos x

2.4

∫( x2 − 3x )e3xdx ,

 

 

 

∫

 

 

dx

,

 

4 − 3sin x + cos x

2.5

∫ arctg xdx ,

 

 

 

∫

 

 

 

dx

 

,

 

3cos x + 4 sin x − 2

(x2 − 3x + 3 )dx

∫( x + 1)( x2 − 2x + 10 ) ,

4x

∫4 x − 4 x3 dx .

(x2 − x + 7 )dx

∫( x − 1)( x2 − 2x + 10 ) ,

∫ 3

dx

.

x2

− x

 

(3x2 − 5 )dx

∫( x + 1)( x2 − 1) ,

4 xdx

∫ x + 4 x .

(3x2 + 24 )dx

∫( x − 1)( x2 − 4x + 5 ) ,

 

4 x + 1 − 2

∫ x + 1 − 3 ( x + 1)2 dx .

∫

x2+2 x+2

 

dx ,

( x − 1)( x2 + 4 )

3x + 3dx

∫3 − 3 x + 3 .

50

2.6∫( x2 + 2x )e−2 xdx ,

dx

∫1 − 5 sin2 x + 3cos2 x ,

2.7

∫( 4 − 3x ) sin 8xdx ,

 

∫

cos 5 x

dx ,

 

sin 4 x

 

 

2.8∫( 4x2 − 1)e−3xdx ,

 

∫

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

2 − sin x + 3cos x

 

2.9

∫( 4x − 3x2 )sin 3xdx ,

 

∫

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

,

 

 

2 + 3cos2 x

 

2.10

∫( 4x − 7 )sin 6xdx ,

 

 

∫

 

dx

 

 

 

 

,

 

 

 

2 − 5 sin x

 

2.11

∫( 3x − 2x2 )cos 3xdx ,

 

∫

dx

,

 

4 sin2 x − 3cos2 x

2.12

∫( x2 − 5x + 1)e−2 xdx ,

(2x2 − 3x )dx

∫( x − 3 )( x2 + 4x − 8 ) ,

4 x

∫ x + x dx .

(3x + 20 )dx

∫( x + 1)( x 2 + 10x + 26 ) , x + 2dx

∫x − x + 2 .

(4 − 5x )dx

∫( x + 1)( x2 − 10x + 26 ) ,

∫

3 xdx

.

3 x 2

+ 4 x

 

(8x + 42 )dx

∫( x − 5 )( x2 + 8x + 17 ) ,

∫ 3

dx

.

x +

 

x

(2x2 − 3 )dx

∫( x − 4 )( x2 − 2x − 12 ) ,

∫

dx

x + 3 − 23 x + 3 .

(6x − 5 )dx

∫( x + 1)( x 2 − 2x + 17 ) ,

∫ 3

 

dx

.

x − 5

+ 2

 

x − 5

(6x + 32 )dx

∫( x − 3 )( x 2 − 8x + 17 ) ,

51