Чейлытко ВЭР
.pdf
223
споживачів додатково підігрівається гострою парою в піковому підігрівачі 7. Цю схему можна застосовувати при високоякісному очищенні.
Рисунок 12.1 - Принципова схема використання відпрацьованої пари для теплопостачання
Вироблення електроенергії. Відпрацьована пара для вироблення електроенергії може використовуватися в турбінах м'ятої пари
1 - виробничий агрегат; 2 - пароочисник; 3 - турбіна м'ятої пари; 4 - турбіна подвійного тиску; 5,6 - теплові акумулятори ; 7 - парогенератор; 8 - теплофікаційна турбіна
Рисунок 12.2 - Схеми використання відпрацьованої пари для вироблення електроенергії
224
У зв'язку з тим , що електропостачання сезонного характеру не має, а надлишки виробленої електроенергії завжди можуть бути передані в загальну електромережу, то, як правило, коефіцієнт дорівнює або близький до одиниці. Це значно полегшує цілорічне використання відпрацьованої пари і робить вельми перспективними комбіновані установки для теплопостачання та вироблення електроенергії.
Комбіноване використання відпрацьованої пари. За схемою комбінованого використання теплоспоживач включається на лінії між пароочищувачем і турбіною. В теплоутилізаційній установці (рис. 12.3 ) пара з парогенератора 1 надходить на виробничий агрегат 3, на турбіну подвійного тиску 12 і паровий привід живильного насоса 10. Влітку відпрацьована пара використовується в основному в турбіні 12 для виробництва електроенергії, взимку в теплообміннику 7 для підігріву сітьової води.
Схема дає можливість вільно перерозподіляти потоки відпрацьованої пари між електрогенеруючою установкою і тепловими споживачами.
Отримання холоду. Потреби промисловості в холоді безперервно зростають. Великими споживачами холоду є заводи хімічної, металургійної, харчової та ряду інших галузей промисловості. Холод все більше застосовується в технологічних процесах, для кондиціонування повітря, одержання штучного льоду і різних цілей, пов'язаних з низькими температурами.
225
1 - парогенератор ; 2 - проміжний пароперегрівач; 3 - виробничий агрегат; 4 - пароочисник; 5 - тепловий акумулятор; 6 - споживачі тепла; 7- теплообмінник ; 8 - бак живильної води ; 9 - хімводоочистка ; 10 - живильний насос ; 11 - конденсатор ; 12 - турбіна подвійного тиску
Рисунок 12.3 - Схема теплоутилізаційної установки для вироблення електроенергії і теплопостачання
Переважна більшість підприємств оснащена нині компресійними холодильними машинами (рис.12.4). Ці машини складні і коштовні, а головне - для виробництва холоду витрачають дуже багато електричної енергії. Електричну енергію можуть замінити теплові відходи, наявні в надлишку майже на кожному хімічному, металургійному, нафтохімічному підприємстві, тобто саме в тих галузях виробництва, які є основними споживачами холоду. Отримання холоду за рахунок теплових відходів здійснюється в абсорбційних холодильних машинах.
226
1 - пароочисник; 2 - виробничий агрегат; 3 - парогенератор; 4 - теплофікаційна турбіна; 5 - споживач електроенергії; 6 - споживач тепла; 7 - споживач холоду; 8 - конденсатор; 9 - теплообмінник; 10 - абсорбційна холодильна установка; 11 - бак живильної води; 12 - живильний насос
Рисунок 12.4 - Схема комплексного використання тепла відпрацьованої пари влітку і взимку
12.2 Принципові схеми використання тепла виробничої води
Нагріту виробничу воду можна використовувати для теплопостачання та гарячого водопостачання, агротеплофікації і для вироблення електроенергії.
Агротеплофікація.
Перспективним є споживання цих вод у сільському господарстві. Теплові електростанції розташовуються в основному у великих містах і промислових центрах з великою кількістю населення. Цілорічне постачання населення свіжими овочами викликає необхідність розвитку парникового господарства. Необхідну температуру парникового грунту і повітря підтримують прокладкою в грунті нагрівальних труб і пристроєм зрошувальної системи перекриттів парникових приміщень. При суцільному
227
плівковому зрошуванні перекриттів всередині парників може підтримуватися задана температура. Застосування азбоцементних труб і установка в необхідних випадках економайзерів низького тиску ня для нагріву циркуляційної води ТЕЦ дозволяють передавати утилізоване тепло на віддалені відстані з високою економічністю.
Вироблення електроенергії. Значні кількості нагретої виробничої води на промислових підприємствах не завжди можна використовувати для теплопостачання у зв'язку з обмеженою потребою в теплі і сезонним характером теплоспоживання. У ряді випадків ефективне застосування цього виду ВЕР для вироблення електроенергії (рис. 12.5)
Рисунок 12.5 - Принципові схеми використання фізичного тепла нагрітої виробничої води для вироблення електроенергії
Ефективні електроенергетичні методи використання гарячої води в комплексі з іншими енергоресурсами в умовах енергопостачання промислових підприємств за комбінованою схемою.
Розглянемо дві схеми використання нагрітої води із замкнутою циркуляцією теплоносія (рис. 12.5). Нагріта вода від виробничих охолоджуваних установок 1 надходить у випарник 2. У випарнику підтримується тиск нижче тиску насичення при температурі теплоносія. Завдяки цьому частина води випаровується і отримана насичена пара
228
надходить за схемою а) в конденсаційну турбіну 3. Сконденсована в конденсаторі 4 пара і вода, що залишилася після випаровування насосами 5 подається знову на виробничі охолоджувані установки. Цими установками можуть бути агрегати, що мають систему охолодження конструктивних елементів, а також обладнання для охолодження виробничих відходів та технологічної продукції. Для спорудження установки за схемою а) потрібна спеціальна утилізаційна турбіна низького тиску з відповідним комплексом споруд систем водопостачання, електричного обладнання, будівель та інших пристроїв, а також персонал для обслуговування турбоагрегатів і пов'язаних з ним допоміжних пристроїв. Більш простими в споруді, з мінімальними капітальними витратами і експлуатаційними витратами є установки, виконані за схемою б). У цьому випадку передбачається розміщення випарників безпосередньо на заводській ТЕЦ і подача вторинної пари в частину низького тиску теплофікаційної турбіни з проміжним впусканням пари 6.
У теплофікаційних турбінах з відбором і конденсацією при завантаженні відборів пропускна здатність по пару частини низького тиску турбін повністю не використовується. Так, в турбіні з одним регульованим відбором вона не використовується в розмірі
D |
|
iВІДБ iН |
) |
(12.2) |
ВІДБОРУ |
|
|||
|
i0 iК |
|
||
де i0 , iВІДБ , iК - ентальпія пари відповідно при впуску в турбіну, у відборі і під час надходження в конденсатор.
Звідси, потужність яку розвиває теплофікаційна турбіна менше ніж потужність яку можливо отримати при повному завантаженню її проточної частини.
229
12.3 Теплові акумулятори, типи, схеми включення та основи розрахунку.
Економічність і технічна можливість використання ВЕР залежить від того, наскільки виробництво і споживання енергії відповідають одне одному. Однак в умовах експлуатації виникає невідповідність між виробництвом і споживанням енергії. Це викликає великі втрати і технічні труднощі в роботі установок.
Вирівнювання експлуатаційних умов теплосилових і тепловикористовуючих установок значною мірою забезпечується акумулюванням тепла у вигляді пари, гарячої або теплої води.
Акумулятори тепла залежно від стану акумулюючого середовища бувають парові, пароводяні і водяні.
Парові акумулятори працюють без води, і акумулювання проводиться тільки за рахунок зміни об’єму акумулятора при постійному тиску пари (дзвонові акумулятори ), або тиску пари при постійному об’ємі акумулятора (купольні акумулятори) (рис.12.6). Парові акумулятори можуть застосовуватися на тиск 0,1-0,2 МПа. Вони дуже громіздкі, так як їх розміри залежать від питомого об’єму акумулюємої пари, що має великі значення при низькому тиску. Висока первісна вартість та наявність значних теплових втрат роблять ці акумулятори нерентабельними, і в даний час вони не застосовуються.
Рисунок 12.6 - Принципові схеми включення акумуляторів Рато і Рутса
230
Пароводяні акумулятори акумулюють пару конденсацією за допомогою води в момент підвищення тиску в акумуляторі. Розрядка акумулятора здійснюється випаровуванням води при зниженні тиску в акумуляторі, тому вони називаються акумуляторами знижуючого тиску.
Водяні акумулятори акумулюють теплу або гарячу воду при постійному тиску. Водяні акумулятори бувають циркуляційного і витіснюючого типу. В акумуляторах циркуляційного типу зміна ступеню зарядки відбувається за рахунок зміни кількості води, яка знаходиться в акумуляторі, в акумуляторах витіснюючого типу - за рахунок зміни в ньому кількості гарячої води, що витісняється холодною водою, або навпаки.
Водяні акумулятори самі пар не віддають, а включені лише в систему підігріву води. Ці акумулятори здатні знімати списи навантаження великої тривалості у зв'язку з великою питомою акумулюючою здатністю об’єму. Пароводяні аккумулятори можуть економічно покривати списи навантаження тривалістю тільки в кілька годин.
Пароводяні акумулятори. Отримали широке застосування акумулятори знижувального тиску. До них відносяться пароводяні акумулятори Рато і Рутса.
Термічні основи роботи цих акумуляторів однакові і полягають у тому, що кожному значенню тиску насиченої пари відповідає строго певна температура. При зміні тиску суміші води і пари повинна змінитися і температура цієї суміші до значення температури насичення при новому тиску. При підвищенні тиску частина пари конденсується і виділилася теплота пароутворення, яка викликає підвищення температури. При зниженні тиску знижується температура суміші і звільнене тепло йде для випаровування частини води. Однак , незважаючи на тотожність принципу дії, ці акумулятори відрізняються не тільки конструктивним оформленням, а й областю застосування.
231
Акумулятори Рато призначаються для вирівнювання коливань в надходженні відпрацьованої пари від машин періодичної дії і машин, що працюють із змінним навантаженням, при використанні її в установках з постійним навантаженням. Ці акумулятори працюють при низьких тисках (нижче 0,2 МПа ) і при перепаді тиску у акумулятора від 0,2 до 0,1 МПа (зазвичай 0,12-0,1 МПа). Таким чином , акумулятори Рато використовуються у вузькій області для вирівнювання миттєвих коливань парового навантаження. Їх робота аналогічна роботі, виконуваної маховиком в періодично діючих машинах.
Акумулятори Рутса (рис. 12.7) призначаються для вирівнювання тиску у виробників і споживачів тепла. Включаються акумулятори Рутса між двома мережами постійного, але різного тиску, з якими вони з'єднуються за допомогою двох автоматичних (зарядного і розрядного) клапанів. Працюють вони при високих тисках. Перепад тиску у акумулятора Рутса досягає кілька десятих мегапаскалей , тому його здатність вирівнювати тиск значно більше, ніж у акумулятора Рато.
Порівняємо принципові схеми включення акумуляторів Рато і Рутса. У схемі а) пара від котла 1 поступає в машину 2, що працює з змінним навантаженням. Тиск пари на ділянці парогенератор – вихлопний патрубок машини знижується на величину (Рк - 0,2) МПа. Акумулятор Рато 3 вирівнює короткочасні коливання парового навантаження і пара з постійним тиском 0,2 МПа надходить в машину 4 або пароприймач, що працює з постійним навантаженням. У схемі б) акумулятор Рутса 5 працює паралельно з машиною 4, що має постійне навантаження, і вирівнює коливання витрати пари машиною 2, підтримуючи постійний тиск в парогенераторі 1.
Застосовувані в даний час акумулятори Рато мають діаметр циліндричного корпусу 2,5-3 м , довжину 7,5-9 м, робочий об'єм води до 40 м3 і пропускну здатність до 20 т пари на годину.
232
Як раніше вказувалося, акумулятори Рато служать проміжною ланкою між машинами періодичної дії і установками з постійним навантаженням, що необхідно враховувати при розрахунку акумулятора.
Складемо рівняння теплового балансу акумулятора,
r (D1 D2 ) W (i1 i2 ) , |
(12.3) |
де D1 , D2 - кількість пари, що поступає до акумулятора та пари, що відбирається з нього, кг/год.;
r - середня теплота пароутворення;
де i1 , i2 - ентальпії пари при зарядці та розрядці акумулятора при тиску Р1 та Р2.
У лівій частині рівняння позначена кількість тепла, яке виділяється при конденсації в акумуляторі надлишку пари, що утворюється під час робочого періоду машини. Права частина показує кількість тепла, яке поглинається водою, що знаходиться в акумуляторі за той же період. Втратами тепла в навколишнє середовище нехтуємо.
З цього рівняння знаходимо масу води в акумуляторі,
W |
r (D1 D2 ) |
. |
(12.4) |
||
|
|
|
|||
(i |
i |
) |
|||
|
1 |
2 |
|
|
|
З рівняння матеріального балансу акумулятора,
D1 1 D2 1 2 , |
(12.5) |
знаходимо кількість пари, що відбирається з акумулятора,
D |
D1 1 |
|
|
. |
(12.6) |
|
1 2 |
|
|||||
2 |
|
|
||||
Отримаємо:
