14_1_fil

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

те, як користуються мовою люди, що складають те або інше суспільство. При цьому враховуються всі фактори, що можуть впливати на використання мови, – від різних характеристик самих мовців до особливостей конкретного мовленнєвого акту [2, c. 12].

Хорошим прикладом можуть служити діалекти, мова підлітків, мова чоловіків та жінок, мова певних соціальних класів, мова медіа та інші.

Діалект – це різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов’язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю. Відтак, розрізняють територіальний і соціальний різновиди діалектів. Найчастіше поняття діалект уживають у значенні територіального діалекту, натомість на означення соціального діалекту уживають терміни соціолект або жаргон, арго, сленг, просторіччя як різновиди соціодіалектів [2, c. 36].

З точки зору лінгвістів діалект це комплекс атрибутів (фонетичних, фонологічних, синтаксичних, морфологічних та семантичних) що роблять одну групу мовців помітно іншою від іншої групи, що говорять такою ж мовою. Інакше кажучи, термін діалект може стосуватися до будь – якого різновиду мови [3, c. 87].

Звісно, це не є далеко повною картиною того, що собою насправді являють діалекти, адже існує і значно глибші межі діалектів, їхнє територіальне розмежування. Проте це дає змогу зазначити що діалекти служать свого роду денотаторами не лише певної соціальної групи а окремої людини зосібна. Адже кожен із нас говорить діалектом, принаймні одним із багатьох.

Мова підлітків – це складне та багатогранне явище. Вивчати та досліджувати цю мову означає перекладати те, що підлітки кажуть вам і водночас мову рухів та жестів, які вони використовують [4, c. 93]. Це той спосіб, за допомогою якого вони вирізняють себе від інших. Якщо вони використовують слова чи фрази, які старші за них люди не в змозі пояснити та зрозуміти – це,свого роду, створення могутнього і складного образу.

Мова підлітків повна сленгу, різноманітних скорочень, мови Інтернету, а тепер і часто сленгу так званих «реперів» – це розуміння їхньої власної культури та прагнення бути унікальним. Це можна побачити і на прикладі англомовних підлітків. Неодноразово можна почути в сучасних англомовних серіалах :

-My phone got jacked today (jacked – вкрадений)

-That music is really nang (nang – чудовий, прекрасний)

-You can go round Lisa’s house on your jays (jays – сам, один) [5].

Підсумовуючи можна сказати, що основними чинниками

формування мови підлітків є:

-приналежність до даної субкультури

-важливість використання мови однолітків

-вплив ЗМІ (перегляд сучасних телепередач та серіалів).

240

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

Мова та Медіа

Як уже було зазначено вище, на мову впливає багато різноманітних факторів,таких як: соціальний статус, розвиток науки та сучасних технологій, гендерна приналежність, приналежність до певної соціальної групи чи навіть політична ситуація у країні. Проте одним із основних чинників була залишається медіа. Від самих перших манускриптів і до сучасного використання мови інтернету, медіа завжди відігравала одну з найважливіших функцій впливу на мову [6, c. 27].

Можна розрізняти мову газет, журналів, новин, комп’ютерних технологій, проте медіа як цілісний чинник відображає усі аспекти стану суспільства. А головне, представляє різнобіччя «мовленнєвих жанрів», наприклад релігії, політики, науки, літератури та багато інших. Так, деякі англомовні газети як The sun чи The Guardians націлені на різні соціальні групи. The Sun, використовує просту мову з яскравими виразними заголовками, цільовою аудиторією якої є переважно робочий клас, тоді як The Guardians націлена на людей, які залучені у сферу бізнесу [6, c. 29].

Здається, що наданий час жодна сучасна людина не може обійтися без сучасних технологій. Звичайно, перше місце серед них належить комп’ютерам. Щоб ми не робили, ми використовуємо так звану «електронну мову». Саме мова сучасних технологій повна нових слів, словосполучень, фразових дієслів, абревіатур. Це можна побачити і на прикладі англійської мови:

- I did a system restore, and that ended up blowing away all the updated drivers I had installed. ( Я перезагрузив систему, а це спричинило те, що усі мої оновлені драйвера, які я встановив, просто зникли.)

Абревіатури – иє ще одним фактором, що зробив значний вплив на мову письма та спілкування, наприклад часто у англомовних підручниках, особливо навчальних, можна зустріти такі скорочення:

NOTB – None Of Their Business (Не їх не стосується) INAH – I Need A Hug (Обійми мене)

WEIN – What Else Is New (Що нового)

Однією з найпопулярніших форм спілкування є СMC (Computer Mediated Communication) – що означає спілкування один з одним за допомогою комп’ютера. Найпоширенішими вони є у спілкуванні через е- mail та Chat. Але у багатьох дослідників неодноразово виникало запитання де найчастіше зустрічається СMC у письмовій формі чи у спілкуванні [7, c. 14]. Проте, будь – який підліток, який хоча б раз використовував цей так званий тип спілкування, може зауважити, що це трапляється радше у спілкуванні, а ніж у книжках чи підручниках.

Стать/гендер – важлива категорія для будь-якого суспільства, лінгвістична варіативність є універсальною особливістю мовних угруповань: чоловічих і жіночих.

Останнім часом у лінгвістиці з’явилось багато праць, в яких робиться спроба системного осмислення й опису мови у зв’язку з феноменом статі. Основною метою таких досліджень є опис і пояснення

241

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

того, як проявляється стать у мові, які оцінки властиві у мові чоловіку та жінці і у яких семантичних сферах вони найбільш розповсюджені. Сучасна лінгвістика переживає своєрідний гендерний бум, отже можна стверджувати про появу ще однієї галузі мовознавства – лінгвістичної гендерології та гендерної лінгвістики [8, c. 132].

Лінгвістична гендерологія співвідносить мову з особистістю за ознакою соціальної статі. Гендерні ознаки мовної картини світу – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічого і жіночого бачення, а також вплив статі на мовну практику та мовну поведінку.

У соціолінгвістичних традиціях відбувається генералізація та спеціалізація знання про мову та суспільство. Соціолінгвістика акцентує увагу на подальшому вивченні функціональних варіативностей мови та їх вплив на соціальний процес. Як ми уже зазначали вище, мова – це явище невпинного розвитку, саме тому нові видозміни мовлення вимагають подальшого розгляду та досліджень.

Список використаної літератури

1. Trudgill P. Sociolinguistics: An introduction to language and society / P. Trudgill. – London : Penguin Books, 4th ed., 2001. – 210 p. 2. Labov W. The study of language in its social contexts: Stadium Generale., Vol.23. / W. Labov. – Springer – Verlag, 1970. – 344 p. 3. Масенко Л. Т.

Нариси з соціолінгвістики / Л. Т. Масенко. – К. : Видавничий дім «Києво-

Могилянська академія», 2010. – 242 с. 4. Crystal D. English as a global language / D. Crystal. – Cambridge : Cambridge University Press, 2003. – 228 p. 5. From the mouth of Teens [Electronic Resource]. – Excess Mode : URL: www.independent.co.uk/news/uk/politics. – Title form the screen. 6. Milroy J. Linguistic Change, Social Network and Speaker Innovation / Lesley Milroy. – Journal of Linguistic. – Vol. 21. – No. 2. – Cambridge University Press 1985. – P. 339 – 384. 7. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций) : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. фил. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Е. Н. Галичкина. –

Волгоград, 2001. – 20 с. [1]. 8. Tannen D. Gender and discourse / D. Tannen. – N.Y. : Oxford University Press, 1994. – 240 p.

Басюк Т. С. Образотворчі особливості мови як основні чинники ідентифікації індивіда у суспільстві

У статті порушено питання взаємозв’язку мови та суспільства, визначено основні чинники мовних видозмін у суспільстві. Порушена проблема соціальної диференціації мови у таких аспектах як статус та соціальна роль, зокрема варіювання мовних одиниць та сфери їх застосування. Розглянуто питання соціального функціонування мови, соціальної регуляції мовної поведінки. Частково порушена тема впливу

242

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

засобів масової інформації на мову загалом та окремих соціальних груп зокрема, формування мовних кодів та сфера їх використання.

Ключові слова: образотворчі особливості, соціолінгвістика, стать, суспільство, соціальний статус.

Басюк Т. С. Изобразительные особенности языка как основные факторы идентификации индивида в обществе

В статье подняты вопросы взаимосвязи языка и общества, определены основные факторы языковых видоизменений в обществе. Затронута проблема социальной дифференциации языков, часности варьирования языковых единиц и сферы их применения. Рассмотрен вопрос соцыального функционирования язика. Частично возбуждена тема влияния средств массовой информации на язик в целом, а также отдельных социальных групп, формирование языковых кодов и сфера их приминения.

Ключевые слова: изобразительные особенности, социолингвистика, пол, общество, социальный статус.

Basyuk T. S. Portrait Building Features of a Language As Main Factors of Person Identification in Society

The article outlines the main problems of language and society interaction, identifying main factors of language variation in society.

The problem of gender language variation, particularly language units and the sphere of their usage is raised. Also language social function and social regulation of language behavior is considered. The influence of Mass Media on language in general and separate social groups in particular is partly highlighted. The article dialogues how language is used to establish and maintain a gender order and gender discourse. It also focuses on showing how creation of language codes and sub codes and the sphere of their usage in social context helps to identify a person’s background and social status. Moreover, it deals with the notion how closely language is connected with modern technologies and how they are used to represent, process and organize textual and spoken information. Basically, the idea of language variation can be used at a number of levels, importantly, it can be considered as internal variation and language variety as well. Anyway, the relationship between language variation and language change should be made clear, along with the pivotal role in sociolinguistics variation studies of the apparent time method for detecting ongoing change.

Key words: portrait building features, sociolinguistics, gender, society, social status.

Стаття надійшла до редакції 10.02.2013 р. Прийнято до друку 30.05.2013 р. Рецензент – к. філол. н., доц. Ратич М. Т.

243

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

УДК 811.111 : 378.147.016

Т. Ю. Воронцова

ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТІВ НА ПРИКЛАДІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Участь України в процесі глобалізації, розширення мобільності, професійних контактів між представниками різних культур сприяють зростанню наукового і практичного інтересу до процесу міжкультурної комунікації. Завдання вузів – сформувати не тільки професійні знання і уміння випускників, але і підготувати їх до взаємодії з представниками країн з іншими соціальними традиціями, громадським устроєм і культурою. Засвоєння норм і правил міжкультурного спілкування дозволяє не тільки використовувати позитивний досвід взаємодії з людьми різних культур, але і допомагає розвитку особистості студента.

Як показують сучасні дослідження, викладачі недостатньо ефективно використовують практику формування у студентів поведінки в спілкуванні з представниками інших культур, а також розвитку якостей особистості, необхідних для комунікативної компетенції, оптимального міжкультурного спілкування. Перед вищими учбовими закладами стає завдання навчити студентів не просто іноземним мовам і міжнародному спілкуванню, але і основам міжкультурної взаємодії. Вивчення іноземних мов є провідним чинником, що значною мірою визначає успіх міжкультурної комунікації в повсякденному спілкуванні і в професійних сферах діяльності.

Розгляду різних аспектів формування міжкультурної комунікації присвячені дослідження Н. Д. Арутюнової, Т. З. Астафурової, І. Е. Клюканова, В. О. Маслової, Е. І. Пассова, М. Л. Шамне та ін.

Теоретичним і практичним питанням між культурного

міжкультурної комунікації в освітній процес вищих учбових закладів. Мета статті – визначити соціально-педагогічні і особисті умови

ефективного формування міжкультурної комунікації в процесі викладання іноземної мови.

Ефективність професійної взаємодії багато в чому залежить від компетентності в міжкультурній комунікації. Вступаючи в професійну комунікацію з представниками іншомовного соціуму, разом з лінгвістичними знаннями необхідні знання, які сприяють усвідомленню і реалізації обопільних інтенцій комунікантів. Міжкультурнокомпетентний фахівець – це особа, яка володіє певним соціальним статусом, професійними знаннями і уміннями, мовним і культурним потенціалом. [1, с. 94]

244

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

З розширенням міжкультурних професійних контактів зростає потреба суспільства у фахівцях різного профілю, які володіють іноземною мовою, що дозволяє успішно здійснювати міжкультурну професійну взаємодію. Проте володіння іноземною мовою припускає і оволодіння лінгвосоціопсихологічними і культурологічними знаннями про іншомовний соціум для створення широкого контексту міжкультурного спілкування, формування готовності до ефективного міжкультурного ділового спілкування, міжнародної професійної співпраці.

Слабка професійна підготовка значної частини випускників українських вузів виявляється в їх недостатній компетентності, невмінні здійснювати ефективне професійне і ділове міжкультурне спілкування. Проблема формування міжкультурної комунікації студентів, майбутніх фахівців, набуває особливої актуальності. Формування міжкультурної комунікації розглядається в єдності комунікативної і пізнавальної сфер діяльності, а також діяльності у самоактуалізації і самовдосконаленні студентів, спрямованих на формування інформаційного запасу про культурний, економічний і політичний фон країни, мова якої вивчається. Дана діяльність дозволяє моделювати поведінку в процесі міжкультурної взаємодії відповідно до норм мови і культури представника іншої країни.

Міжкультурна комунікація визначається як соціально обумовлена взаємодія партнерів різних національних культур, в ході якої відбувається обмін інформацією, образами свідомості, зразками культури, діяльністю і досягається взаєморозуміння. Інтеграція міжкультурної комунікації в процес викладання іноземної мови припускає формування культурно-мовних, історико-культурних знань, когнітивних, рефлексивно-оцінюючих і практичних умінь. Міжкультурна комунікація нерозривно пов’язана з явищами, що мають психолінгвістичну природу. Міжкультурні знання мають міждисциплінарний характер, що дозволяє інтегрувати їх в процес підготовки студентів до професійної діяльності. [2, с. 87; 3, с. 94]

Об’єктивні і суб’єктивні чинники, що гальмують процес формування міжкультурної комунікації на сучасному етапі розвитку суспільства, виявляються: у низькій мотивації студентів до вивчення іноземної мови і культури іншої країни; у недоліку мовних знань і навиків, що впливають на вищий рівень розвитку міжкультурної компетентності; у неадекватному сприйнятті і інтерпретації культурних цінностей представників інших культур; у слабкому умінні рефлектувати різні культури, синтезувати і узагальнювати свій особистий досвід в міжкультурному діалозі.

Критеріями сформованості міжкультурної комунікації студента виступають когнітивно-мотиваційний, емоційно-психологічний, культурно-лінгвістичний.

Когнітивний – мотиваційний критерій припускає наявність знань і умінь в області комунікативних стратегій, грунтується на мотивах і потребах студентів в міжкультурній комунікації. Емоційно-

245

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

психологічний критерій передбачає уміння правильно інтерпретувати прояв емоцій співбесідника, контролювати і регулювати свої емоційні реакції в міжкультурному спілкуванні, припускає емпатичне відношення до співбесідника, прояв толерантності. Культурно-лінгвістичний критерій ґрунтується на знанні національно-культурних мовних моделей поведінки і умінні адекватно реалізовувати їх в міжкультурному спілкуванні. [1, с. 98]

Формування міжкультурної комунікації студентів припускає організацію поетапного формування міжкультурної комунікації засобами іноземної мови в процесі взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Модель формування міжкультурної комунікації студентів відображає специфіку формування міжкультурної комунікації на заняттях з іноземної мови, включає цільовий, мотиваційно-змістовний, організаційно-технологічний і результативний блоки, методологічні підходи, педагогічні принципи і умови цього процесу.

Сукупність варіативних педагогічних технологій (проблемне навчання, ігрові, інтерактивні), адаптованих з урахуванням специфіки вузу, сприяє ефективному поетапному (підготовчий, діяльний, творчий) формуванню міжкультурної комунікації студентів вузу в процесі вивчення іноземної мови. [4, с. 73]

Найважливішими умовами формування міжкультурної комунікації студентів є:

–соціально-педагогічні умови (інтернаціоналізація і реформування системи вищої освіти; вирішення комплексу проблем міжкультурного виховання; реалізація професійних освітніх програм, що передбачають взаємодію національних культур; пріоритет гуманістичної концепції в системі освіти; єдність освітнього і виховного процесів, орієнтованих на глибоке вивчення національної культури і культури інших країн);

–особисті умови (формування міжкультурної комунікації студентів викладачем-професіоналом, володіння високим рівнем ключових компетенцій; цілеспрямований процес розвитку особистих якостей студента – мобільності, емпатії, толерантності, патріотизму, необхідних для ефективного міжкультурного спілкування і одночасно є основою для самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення у сфері міжкультурної взаємодії).

Формування міжкультурної комунікації студентів відбувається як послідовна і безперервна зміна етапів навчання (підготовчий, діяльний, творчий), в ході яких студенти оволодівають міжкультурними знаннями і уміннями, застосовують їх на практиці, реалізують в новій ситуації, удосконалюють і розвивають особисті і професійно значущі комунікативні якості. З урахуванням особливостей процесу викладання іноземної мови існує сукупність міжкультурних знань, сприяючих розвитку у студентів цілісного уявлення про культуру країни, мова якої вивчається: культурно-мовні (специфіка мовної поведінки, реалії, мовні

246

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

засоби) і історико-культурні (культура народу, його історія). Успішність участі студентів в міжкультурній комунікації забезпечується наступними факторами:

Когнітивно-мотиваційним – інтерес до міжкультурної комунікації, заснований на особистому досвіді; потреба в міжкультурній комунікації під впливом певного мотиву.

Эмоційно-психологічним – здатність до емпатії, спрямованість особистості на ефективну міжкультурну взаємодію.

Культурно-лінгвістичним – знання мовних засобів і мовних норм, уміння застосовувати їх з урахуванням особливостей спілкування і етикету іншої культури.

Концепція формування міжкультурної комунікації передбачає використання «комплексної мотивації», а саме: різноманітних стимулів, здатних підтримати інтерес до мови, до оволодіння міжкультурними знаннями і уміннями, розумову активність студентів впродовж всього навчання. Разом з формуванням міжкультурних знань і умінь, в процесі викладання іноземної мови відбувається розвиток певних особистих і професійно значущих комунікативних якостей, формування іншомовних комунікативних умінь.

Роль іноземної мови не зводиться до простого алгоритму передачі знань, а припускає зв’язок між теорією і соціальною практикою групової, міжособової, професійної взаємодії представників різних культур, адаптацію до конкретної сумісної взаємодії, до інших культурних цінностей, вербальних і невербальних норм поведінки. Це активізує вироблення нових цінностей, моделей спілкування, стимулює формування міжкультурної комунікації.

Список використаної літератури

1. Гудков Д. Б. Межкультурная коммуникация : проблемы обучения / Д. Б. Гудков. – М. : Изд. Московского ун-та, 2000. – 118 с. 2. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова. – Воронеж : Исток, 1996. – 237 с. 3. Джуринский А. Н. Поликультурное воспитание : сущность и перспективы развития / А. Н. Джуринский. – М. : Педагогика, 2002. – № 10. – С. 93 – 97. 4. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация : [учеб. пособ.] / С. Г. Тер-Минасова – М. : Слово, 2000. – 624 с. 5. Crystal D. English as a Global Language / D. Crystal. – NY : Cambridge University Press, 1997. – 150 p. 6. Hall E. T. The Silent Language / E. T. Hall. – New York : Anchor Press Garden City, 1995. – 240 p.

Воронцова Т. Ю. Формування міжкультурної комунікації студентів на прикладі викладання іноземної мови

У даній статті проаналізовані умови ефективного формування міжкультурної комунікації студентів в процесі викладання іноземної мови. Розглянуті об’єктивні і суб’єктивні чинники, що утруднюють

247

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

формування міжкультурної комунікації. Охарактеризовані критерії, які визначають здатність і готовність студентів до здійснення успішної міжкультурної взаємодії. Виявлено, що формування міжкультурної комунікації здійснюється в єдності комунікативної і пізнавальної сфер діяльності, спрямованих на формування інформаційного запасу про культурний, економічний і політичний фон країни, мова якої вивчається.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, міжкультурна взаємодія, особистість студента, компетентність викладача, обопільна інтенція.

Воронцова Т. Ю. Формирование межкультурной коммуникации студентов на примере преподавания иностранного языка

В данной статье проанализированы условия эффективного формирования межкультурной коммуникации студентов в процессе преподавания иностранного языка. Рассмотрены объективные и субъективные факторы, затрудняющие формирование межкультурной коммуникации. Охарактеризованы критерии, определяющие способность и готовность студентов к осуществлению успешного межкультурного взаимодействия. Выявлено, что формирование межкультурной коммуникации реализуется в единстве коммуникативной и познавательной сфер деятельности, направленных на формирование информационного запаса о культурном, экономическом и политическом фоне страны изучаемого языка.

Ключевые слова: межкультурная коммуникация, межкультурное взаимодействие, личность студента, компетентность преподавателя, обоюдная интенция.

Vorontsova T. Yu. The Formation of Intercultural Communication of Students in the Process of Teaching Foreign Language

In the given article the socio-pedagogical and personality oriented conditions of effective formation of students’ intercultural communication in the process of teaching foreign language have been analyzed. The objective and subjective factors which embarrass the formation of intercultural communication have been examined. It has been revealed that instructors don’t use effectively the practice of formation of students’ behaviour in communication with the representatives of foreign culture and the development of the personal qualities as well which are necessary for communication competence, optimal intercultural communication. The criteria which determine the ability and the readiness to implement the successful intercultural interaction in daily and professional sphere have been characterized. It has been emphasized that the formation of intercultural communication is realized together with communicative and cognitive spheres of activity aimed to form information resources about cultural, economical and political background of the foreign country. It has been accentuated that the

248

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. І, 2013___________

task of higher education institutions is to teach not only foreign languages but the bases of intercultural interaction.

Key words: intercultural communication, intercultural interaction, students’ personality, teacher’s competence, mutual intention.

Стаття надійшла до редакції 02.02.2013 р. Прийнято до друку 30.05.2013 р. Рецензент – к. пед. н., доц. Міквабія Е. Г.

УДК 316.77:811.111

N. O. Gulivets

CROSS-CULTURAL COMMUNICATION IN GLOBAL BUSINESS

Intercultural, or cross-cultural business communication is one of the most critical factors contributing to business growth and success in today’s ever more complex global marketplace. In global companies, while they pay more attention to the dynamics of employees of different national origins and ethnicities, effective cross-cultural communication enables businesses to run more smoothly.

Multicultural audiences require a different approach from what may be required in a national market. In such cultural exchanges, care is needed to ensure that there is an understanding of both cultures and values and in both cultures [1].

Recent studies [2; 3] prove that global orientation helps companies relate appropriately with people from other countries and equips them to take advantage of opportunities available in present-day culturally-diverse global marketplace.

Cultural factor plays an important role in the real business world. This role cannot be replaced by any other factors nor can it be ignored by any business organizations [4, p. 99]. Thomas and Inkson argue that to raise one’s cultural intelligence is the key point for effective management of cultural difference. They define the concept of cultural intelligence as the capability to interact with people from different cultural backgrounds. The culturally intelligent managers are able to draw upon their experience and knowledge of cultures to solve the problems or conflicts among individuals with different cultural values [5]. It means that global / international business communication

– a cross-cultural process – also requires participants to be well informed about cultural differences nationally, locally, and ethnically in order to win in global markets [6, p. 6457].

The main goal of the present paper is to accent the advantages of effective cross-cultural business communication and trace the potential outcomes of appropriate use of cross-cultural communicative rules.

249