Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

математика 1227

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

 

11

 

 

y = 2C1x + 2C2 -

загальний

розв’язок

заданого

диференціального рівняння другого порядку.

1.1.3 Лінійні однорідні диференціальні рівняння (ЛОДР) із сталими коефіцієнтами

an y(n ) + an -1yn-1 +... + a2 y′′+ a1y′+ a0 y = 0

де ai ,i = 0,1,...,n - дійсна числа.

Для його розв’язку треба скласти характеристичне рівняння an kn + an-1kn -1 +... + a2k2 + a1k + a0 = 0

це алгебраїчне рівняння з невідомими ki ,i =1,2,3,...,n. Розв’язуємо його відносно ki.

Наприклад, для ЛОДР другого порядку із сталими коефіцієнтами

a2k2 + a1k + a0 = 0

можуть бути такі випадки значення коренів:

а) k1 ≠ k2 - дійсні числа.

Загальний розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння із сталими коефіцієнтами матиме вигляд

y = C1ek1x + C2ek 2 x

б) k1 = k2 = k - дійсне число.

Загальний розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння із сталими коефіцієнтами матиме вигляд

y = C1ekx + C2 xekx

в) k1,2 = α ±βi - комплексні, попарно спряжені, де α - дійсна частина

комплексного числа, β - уявна частина комплексного числа, i = -1 -

уявна одиниця.

Загальний розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння із сталими коефіцієнтами матиме вигляд

y = eαx (1 Ccosβx + C2sinβx)

Наприклад: y′′′+ 2y′′- 3y′ = 0 .

12

Складемо характеристичне рівняння k3 + 2k 2 - 3k = 0

k(k 2 + 2k - 3) = 0

k1 = 0 k 2 = -3 k3 =1

y = C e0x

+ C

e-3x + C ex = C + C

e-3x + C ex

- загальний

1

2

3

1

2

3

 

розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння із сталими коефіцієнтами.

1.1.4 Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння (ЛНДР) із сталими коефіцієнтами

Розглянемо диференціальне рівняння другого порядку a2 y′′+ a1y′+ a0 y = f(x)

a2 ,a1,a0 - дійсні числа, f(x) ≠ 0 – неперервна на інтервалі (a, b) Загальний розв’язок ЛНДР визначається формулою

y = C1y1(x) + C2 y2 (x) + y(x),

де y(x) - частиний розв’язок заданого ЛНДР, C1,C2 - довільні сталі, y1(x), y2 (x) - частинні розв’язки відповідного ЛОДР.

Розглянемо деякі види функції f(x).

1) f(x) = Pn (x)eαx , де Pn (x) - многочлен степеня n, α – будь-яке

дійсне число.

Тоді частинний розв’язок шукаємо у вигляді y(x) = Qn (x)eαx xs ,

де Qn (x) - многочлен того ж самого степеня, що і многочлен Pn (x) ,

але записаний у загальному вигляді, α-відповідає значенню α з функції f(x), S – дорівнює числу збігу α з коренями характеристичного рівняння.

Наприклад, y′′+3y′ = 2e-3x Складемо характеристичне рівняння:

13

k2 +3k = 0 k(k +3) = 0

k1 = 0 k2 = -3

y0дн = C1 + C2e-3x

y = Ae-3x x

Підставимо частинний розв’язок у задане рівняння. Для цього знайдемо:

y′ = -3Ae-3x x + Ae-3x

y″ = 9Ae-3x x - 3Ae-3x - 3Ae-3x = 9Ae-3x x - 6Ae-3x

підставимо y, y′, y″в задане рівняння. Матимемо

9Ae-3x x - 6Ae-3x - 9Ae-3x x +3Ae-3x = 2e-3x

-3Ae-3x = 2e-3x

-3A = 2

A = - 23

Тоді y = − 23 e-3x x

Загальний розв’язок має вигляд: y = C1 + C2e-3x - 23 e-3x x .

2) f(x) = eαx [Pn (x)cosβx + Qn (x)sinβx]

де Pn (x), Qn (x) - многочлени одного степеня, вони можуть бути і

сталими числами, а одне з них навіть нулем, α, β – дійсні числа. Частинний розв’язок в цьому випадку шукаємо у вигляді

y(x) = eαx [Pn (x)cos βx + Qn (x)sin βx]xs

де Pn (x),Qn (x) -многочлени однакового степеня рівного степеню многочленів Pn (x) та Qn (x) , але записані у загальному вигляді, α, β

14

відповідають значенням α і β з функції f(x), S-дорівнює числу збігу α± βі з коренями характеристичного рівняння.

Наприклад, y′′- y = 5sinx Запишемо характеристичне рівняння

k2 -1- 0 k2 =1, k = ±1

y0дн = C1e-x + C2ex

y = Acosx + Bsinx

y′ = −Asinx + Bcosx, y″ = −Acosx - Bsinx

Підставимо значення y, y′, y″у задане рівняння:

- Acosx - Bsinx - Acosx - Bsinx = 5sinx

cos x

 

−2A = 0;

A = 0

 

sinx

 

− 2B = 5;

B = -

5

 

2

 

 

 

 

Тоді частинний розв’язок матиме вигляд y = −52 sinx .

Загальний розв’язок y = C1e-x + C2ex - 52 sinx

3)Якщо функція f(x) є сумою декількох функцій, то частинний розв’язок складається з суми частинних розв’язків для кожної функції.

Наприклад, f(x) = f1(x) + f2 (x) Тоді: y(x) = y1(x) + y2 (x) ,

де y1(x) - частинний розв’язок ЛНДР a2 y′′+ a1y′+ a0 y = f1(x)

y2 (x) - частинний розв’язок ЛНДР a2 y′′+ a1y′+ a0 y = f2 (x)

4)В інших випадках застосовується метод варіації довільних сталих (метод Лагранжа). Розглянемо його на прикладі

15

y′′+ y = cosx1 .

Знайдемо розв’язок відповідного лінійного однорідного диференціального рівняння y′′+ y = 0

Запишемо характеристичне рівняння k2 +1 = 0 k2 = -1, k1,2 = ±1

y0дн = C1cosx + C2sinx

Загальний розв’язок заданого рівняння шукатимемо у вигляді y = C1(x)cosx + C2 (x)sinx ,

де C1(x) та C2 (x) - невідомі функції, залежні від змінної х.

Для їх знаходження складемо систему відносно їх похідних.

C′

(x)cosx + C′

(x)sinx = 0

 

 

1

2

 

 

 

 

′

 

′

(x)cosx =

1

 

 

 

C1

(x)[-sinx] + C2

cosx

 

 

 

 

 

Розв’язуючи її відносно C1′(x) та C′2 (x) отримаємо

C1′(x) = -tgx; C′2 (x) =1

C1(x) = -∫tgxdx + C1 = ln cosx + C1

C2 (x) = ∫dx + C2 = x + C2

Загальний розв’язок ЛНДР матиме вигляд

y= (ln cosx + C1 )cosx + (x + C2 )sinx

1.1.5Системи двох диференціальних рівнянь першого порядку

x′ = F1(x, y,t)y′ = F2 (x, y,t)

Запишемо розв’язок цієї системи у вигляді алгоритма: а) продиференціюємо перше рівняння по t;

б) підставимо в нього значення y′з другого рівняння; в) з першого рівняння системи знайдемо значення у;

16

г) підставимо його в рівняння п. б); д) розв’яжемо отримане рівняння відносно х;

є) для знаходження у підставимо знайдене значення х в рівняння п. в).

x′+5x + y = et

Наприклад,

y′- x +3y = e2t

x′′+5x′+ y′ = et

x′′+5x′+ x - 3y +e2t = et

y= et - x′- 5x

x′′+5x′+ x - 3et +3x′+15x +e2t = et x′′+8x′+16x = 4et - e2t

k 2 +8k +16 = 0

(k + 4)2 = 0, k1,2 = -4 xoдд = (C1 +C2 t)e-4t

x = x1 + x 2

x1 = Aet , x1′ = Aet , x1″ = Aet

Aet +8Aet

+16Aet = 4et

4

 

 

25Aet

= 4et

 

 

 

 

A =

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

=

 

et

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

′2

 

 

 

″2 = 4Be2t

 

2

= Be2t ,

 

= 2Be2t ,

 

 

x

x

x

4Be2t +16Be2t

+16Be2t

= -e2t

 

 

 

36Be2t = -e2t

 

 

 

B = −

1

 

 

 

36

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

= −

e2t

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

Загальний розв’язок для х: x = (C1 + C2t)e-4t + 254 et - 361 e2t

Знайдемо у. Для цього знайдемо

x′ = C2e-4t - 4(C1 + C2t)e-4t + 254 et - 181 e2t

Тоді:

y = et - C

2

e-4t

+ 4(C + C

2

t)e-4t

-

4

et

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

+

e2t

- 5(C

+ C

2

t)e-4t

-

et +

5

 

e2t

= Відповідь:

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -C

2

e-4t

- (C

+ C

2

t)e-4t

 

+

 

1

 

 

et

 

+

7

e2t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

36

 

 

x = (C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

+ C

t)e-4t

+

et

 

-

1

e2t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

25

 

 

 

36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = -C

e4t - (C + C

t)e-4t

 

+

e2t

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2Теорія рядів.

1.2.1Знакододатні ряди. Ознаки збіжності

1)Необхідна ознака збіжності ряду.

Теорема. Якщо ряд u1

+ u2

+... + un +... збіжний, то lim un = 0 .

 

Наприклад.

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

3

 

Що можна сказати про збіжність або розбіжність ряду

∑

3n

−1

,

 

3

застосовуючи необхідну ознаку?

 

 

n=1 4n

+1

 

 

 

 

 

 

 

Так як un = lim

3n3

−1

=

3

≠ 0 , ряд розбігається

(необхідна

 

 

 

 

4n3

+1

4

n→∞

 

 

 

 

 

 

ознака збіжності не виконується).

2) Ознака збіжності-розбіжності, що базується на порівнянні рядів.

Теорема (ознака порівняння). Нехай маємо два ряди з додатними членами:

18

 

 

 

∞

 

u1

+ u2

+ u3

+ ... + un + ... = ∑un

(1)

 

 

 

n=1

 

 

 

 

∞

 

v1

+ v2

+ v3

+ ... + vn + ... = ∑vn

(2)

n=1

причому u1 ≤ v1 , u2 ≤ v2 , ..., un ≤ vn , ... . тоді, якщо ряд (2) збігається,

то ряд (1) теж збігається; якщо ж ряд (1) розбігається, то ряд (2) теж розбігається.

Теорема (гранична ознака порівняння). Якщо задано знакододатні

∞

∞

 

vn

 

ряди ∑un , un ≠ 0

і ∑vn , причому

lim

існує і не дорівнює

 

=

=

n→∞ u

n

 

n 1

n 1

 

 

 

нулю, то ці ряди одночасно збіжні або розбіжні. Наприклад.

Встановити збіжність слідуючи рядів за допомогою теорем порівняння.:

∞

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) ∑ 2n sin

 

 

 

 

 

 

 

 

б) ∑tg 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

=

 

 

 

 

4

 

n

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

π

 

π

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

а) Оскільки

sin

<

, то

2n sin

 

<

 

. Ряд

∑

 

- збіжний

n

 

n

 

n

n

 

 

n

 

 

 

4

4

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

2

 

(геометрична прогресія із знаменником q =

 

< 1 ),

отже, за теоремою

2

 

порівняння збігається і даний ряд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) Візьмемо для порівняння гармонічний ряд ∑

, який є розбіжним.

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tg 2

 

 

π

 

 

 

 

π

 

 

tg 2

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо lim

un

= lim

4

n

= lim

16

 

4

 

n

 

=

 

π

 

≠ 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

16

 

n→∞ vn

 

n→∞

 

 

n→∞

 

 

(

 

 

)

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, за теоремою порівняння і даний ряд розбіжний.

3) Ознака збіжності Даламбера.

19

Теорема. Якщо в знакододатному

ряді u1 + u2

+ u3 +... + un +...

існує границя lim

un+1

= q , то ряд

збігається за

умови, що q<1, і

 

n→∞ un

 

 

розбігається коли q>1. Якщо q=1, то ряд може бути як збіжним, так і розбіжним. В цьому випадку треба застосовувати інші ознаки збіжності.

Наприклад.

∞

3

n

 

а) Дослідити на збіжність ряд ∑

 

.

n!

n=1

 

Оскільки в загальному члені даного ряду є факторіал, для дослідження ряду можна застосувати ознаку Даламбера:

 

 

 

 

3n+1

 

 

 

 

 

 

 

lim

un +1

= lim

(n +1)!

= lim

3n+1 n!

= lim

3

 

= 0 <1

un

 

 

3n

 

(n +1)!3n

 

 

n→∞

n→∞

 

n→∞

n→∞ n +1

 

n!

Отже, за ознакою Даламбера ряд збігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

1 4 7...(3n

− 2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) Дослідити на збіжність ряд ∑

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

n+1

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосуємо ознаку Даламбера:

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

un =

 

1 4 7...(3n − 2)

.

 

un+1

=

1 4 7...(3n − 2) (3n +1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n+1 n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n+1 (n +1)!

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо границю відношення ( n +1)-го члена ряду до n -го,

коли

n →∞

 

 

 

 

 

 

(

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

u+1

 

 

1

4

−

2

(3n

+

1)2

n+1

n!

 

 

 

3n

+

1

 

 

3

 

lim

 

 

 

= lim

 

 

7... 3n

 

 

 

 

 

 

 

= lim

 

 

=

>1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

un

n→∞

 

1 4 7...(3n − 2) 2n+2 (n +1)!

 

n→∞

 

2(n +1)

2

 

то ряд розбігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4) Ознака збіжності Коші

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема.

Якщо

 

існує

lim n

un

= q ,

то

 

 

при

 

q < 1 ряд

напевне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q = 1питання

збігається,

а при

q >1 ряд напевне розбігається,

при

збіжності ряду відкрите. Наприклад.

20

∞

(n +1)n2

Дослідити на збіжність ряд ∑

 

 

 

nn

2

3n

n=1

 

В загальному члені є степінь n , отже можна застосувати ознаку Коші:

 

 

 

n2

 

 

n

(1 +

1

)

n

 

lim n un

= lim n (n +1)

= lim (n +1)

 

n

 

 

e

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

=

<1

 

 

 

3

 

 

 

n→∞

n→∞

nn2 3n

n→∞ nn 3

 

n→∞

 

3

 

Ряд за ознакою Коші збігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) Інтегральна ознака збіжності Коші

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема.

Якщо функція

f (x)

на проміжку [1, ∞)

 

є неперервною,

додатною

і

монотонно

спадною,

то

числовий

ряд

u1 + u2 +... + un +... , де

un

= f (x) збігається,

якщо збігається

∞

невластивий інтеграл ∫ f (x)dx і розбігається, якщо цей невластивий

1

інтеграл розбігається. Наприклад.

∞

ln n

 

 

Дослідити на збіжність ряд ∑

 

.

n(ln

2

n

+1)

n=1

 

 

Ознаку Коші застосувати не можлива. За ознакою Даламбера

lim

un+1

=1. (перевірити самостійно). Застосуємо інтегральну ознаку

un

 

 

 

 

ln n

 

 

 

Коші.

Маємо

un =

.

Розглянемо

функцію

n(ln 2 n +1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) =

 

ln x

 

 

 

 

[1,+∞) і

 

.

Вона

неперервна

на проміжку

x(ln 2 x +1)

монотонно спадає на ньому. Обчислимо невластивий інтеграл:

∞

 

∞

 

ln xdx

b

d (ln 2

x +1)

 

1

 

2

b

 

∫ f (x)dx =∫

 

 

 

 

= lim ∫

 

 

 

= lim[

 

ln(ln

 

x +1]1

=

x(ln

2

x +1)

2(ln

2

x +1)

2

 

1

 

1

 

b→∞ 1

 

b→∞

 

 

 

 

= lim[

1

(ln(ln2

b +1) − ln1)] = ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

b→∞