билеты история
.docx1596 – Солоницька битва під Лубнами.
1600 – 1602 рр. – період гетьманування Самійли Кішки.
Білет № 12
1.Боротьба за незалежність України.Історичне значення Акту проголошення незалежності України і Декларації про держ суверенітет
Наприкінці 1980х років почали виникати опозиційні об’єднання громадян. Так, у 1988 р. було відновлено Українську Гельсінську Спілку на чолі з Л. Лук’яненком, на базі якої у1990 р. було створено Українську республіканську партію (УРП). У 1989 р. створено Народний Рух України (НРУ), який невдовзі перетворився на наймасовішу опозиційну силу, а його лідер В. Чорновіл став головним опозиційним лідером.
В березні 1990 р. скасовано ст. 6 Конституції СРСР про керівну роль Компартії, що остаточно відкрило шлях до легальної роботи всіхполітичних партій і прискорило процес їх створення.
Декларація про державний суверенітет України - документ про проголошення державного суверенітетуУкраїни. Прийнята Верховною Радою Української PCP16 липня 1990 року, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
Декларація про суверенітет стала не лише основою для подальшої розробки концепції зовнішньої політики молодої Української держави, а й визначила її принципові засади.
Саме спираючись на Декларацію, було прийнято Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року, який разом з державним суверенітетом був підтверджений волевиявленням народу на Всеукраїнському референдумі в грудні того ж року, де за акт незалежності України, проголосували 91%, першим президентом було обрано Леоніда Кравчука.
2.Генеральний секретаріат-це виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою. Заснований 15 (28) червня 1917 року. 15 (28) червня 1917 року року Комітет УЦР на своєму засіданні ухвалив створення Генерального секретаріату і передав йому виконавчі функції. Перший склад Генерального секретаріату складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря.Очолював Генеральний секретаріат В. К. Винниченко.
3.1. 27 січня (9 лютого) 1918 р. , коли Центральна Рада вже покидала Київ, українська делегація підписала Берестейський договір
3.2. Зі списку відібрати тих, хто був дисидентом. Бадзьо, Гель, Горині, Мороз, Чорновіл.
Білет №14
1. Теорії походження Київської Русі.
1.Повість минулих літ - заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали «русь».
2.Норманська та анти норманська теорії - виникнення держави вважали кульмінаційним одномоментним актом, безпосереднім наслідком діяльності конкретної історичної особи; норм – заснували нормани Аскольд і Дір , антинорм литовське похожєення, певні вкраплення варязької культури, сформувалась під впливом прийшлих етносів
3.Хозарська гіпотеза - Загальновідомо, що в середині VII ст. тюркомовні племена утворили в пониззях Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу – Хозарський каганат. У VIII ст. він підкорив слов’янські племена полян, сіверян, радимичів та в’ятичів. Ці факти були використані для обґрунтування тези про хозарське походження Київської Русі.
4.Пантюркська теорія - за якою слово «Русь» походить від іранського і означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів Середнього Подніпров'я.
5.Кельтська теорія- народ «русь», який розміщується літописцем поряд із англами та галлами, може бути ототожнений з рутенами – кельтським плем’ям, яке у І ст. до н.е. зафіксоване Ю. Цезарем на півдні Галлії, у межиріччі Рони та Гаронни.
2. Холодна війна – глобальне геополітичне, економічне та ідеологічне беззбройне протистояння між Радянським Союзом з одного боку і США та Західною Європою – з іншого. Боротьба комунізму з західним способом життя, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років.
3. У 1957 р. почалася реформа керівництва народним господарством. Було ліквідовано міністерства і створено Ради народного господарства — раднаргоспи. В Україні було створено одинадцять економічних районів. Реформа мала позитивні результати, але були й негативні наслідки: послаблення єдиної технічної політики, порушення загальносоюзних зв’язків. У 1965 р. раднаргоспи було ліквідовано.
Білет №15
1. Державно-політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву.
Протягом другої половини XIV — початку XV ст. відбулась часткова асиміляція литовців у потужному слов'янському масиві. Про «ослов'янений» литовських правителів свідчать такі факти:
-численні шлюбні зв'язки литовської і місцевої знаті;
-розширення сфери впливу руського православ'я на терени Литовської держави
-утвердження «Руської правди» державною правовою основою;
-визнання руської мови офіційною державною мовою;
-запозичення литовцями руського досвіду військової організації будування фортець.
Все це заохочувало українську верхівку підтримувати литовців, а низи не чинити опору володарюванню Литви. Наведені факти дали підставу М. Грушевському стверджувати, що Велике князівство Литовське берегло традиції Київської Русі краще, ніж це пізніше робила Московія, а сучасним авторам називати литовське проникнення в українські землі «оксамитовим».
Проте такі ліберальні стосунки не дають підстави вважати Литовську державу продовженням давньоруської державності. Литва внесла певні зміни в устрій України: дещо перебудувала структуру феодальної держави на зразок західноєвропейської; забрала владу з рук українських князів і передала її литовським намісникам.
2. Кревська унія 1385 року — угода про династичний союз між Великим князівством Литовським і Польщею, за яким великий князь литовський Ягайло, одружившись з польською королевою Ядвігою, проголошувався польським королем.
Угода передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу.
Білет № 16
1.Політика НЕП і воєнного комунізму.
«Воєнний комунізм» - державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 pp.
Метою політики «воєнного комунізму» були: побудова комунізму насильницькими методами, мобілізація ресурсів для боротьби з противниками радянської влади, підготовка до світової соціалістичної революції.
Політика «воєнного комунізму» містила в собі:
• одержавлення економіки
• припинення товарно-грошових відносин
• введення продрозкладки (примусове вилучення продовольства у селянства),
• загальної трудової повинності
• введення зрівняльної оплати праці
• мілітаризацію суспільства
• скасування комунальних платежів, плати за проїзд в транспорті
• заміна вільної торгівлі централізованим розподілом
• фактична ліквідація грошового обігу;
• пропаганда комунізму
• заперечення культурних надбань минулого;
Впровадження політики «воєнного комунізму призвело до господарської розрухи, масового невдоволення населення. «Воєнний комунізм» забезпечував переважно військові потреби, але загалом був неефективним і посилював деградацію економіки.
Наслідки політики воєнного комунізму:
-Розрив економічних зв’язків між селом і містом.
-Посилення централізму; втрата приватної ініціативи.
-Зростання соціального напруження.
Нова економічна політика (НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні 1921 р. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії.
Основними заходами непу стали:- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;
- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;
- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню
- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам;
- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;
- ліквідація безплатних послуг;
- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;
- введення стабільної валюти - червонця;
- децентралізація системи управління:
- розвиток підприємництва;
- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.
Основні причини згортання НЕПу:
Політична нестабільність.
Відсутність гарантій приватної власності.
Занадто жорсткий контроль держави над економікою.
Безпосереднім приводом до демонтажу НЕПу стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.
В умовах встановлення тоталітарного режиму неп був приречений. Неп передбачав активізацію зовнішньополітичної й зовнішньоекономічної діяльності, посилення контактів із зовнішнім світом, а політичним курсом більшовицького режиму було побудова соціалізму в одній окремо взятій країні.
2.Антигітлерівська коаліція–військовополітичний союз держав, які у 1941-1945 pp. боролися з нацистською Німеччиною та її союзниками. Після нападу Німеччини на СРСР лідери Великої Британії (22.06.1941 р.) та США (23 червня) заявили про необхідність об'єднання всіх сил, що протистояли агресивним державам. 12.07.1941р. у Москві було підписано угоду між СРСР і Великою Британією про спільні дії у війні з Німеччиною, що й поклало початок створенню антигітлерівської коаліції.
Білет № 17
1. Розкрити та проаналізувати причини роздробленості та розпаду України-Руси.
Основні причини:
Політичні (-велика держава-імперія, що обіймала обширну територію, об’єднана силою і примусом, з часом розпадається, нею важко управляти з єдиного центру; -сила бере верх над законом, відбуваються постійні міжусобні війни князів за київський престол; не врегульоване право спадкоємності; -прагнення окремих земель до політичної самостійності і незалежності від центру; -відсутність серед спадкоємців династій політика-особистості, якими були Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.)
Економічні (-утвердження нових економічних відносин, феодальної власності на землю, перехід від умовного землеволодіння до спадкового; -загострення протиріччя між ростом економічної могутності місцевої влади і намаганням центру зберегти підпорядкованість всіх земель; -розвиток економічної самостійності окремих регіонів, міст, які були зацікавлені в зростанні продуктивності праці, покращенні обробітку землі, що давало можливість торгувати і розвиватись економічно самостійно, незалежно від центральної влади.
Зовнішні (-могутність і єдність держави підривали постійні війни і набіги кочових племен і народів; -землі Київської Русі залишалися бар’єром між Сходом і Заходом, витримували на собі основний удар ворога, що послаблював їхню могутність; -занепад Візантійської імперії та ріст могутності сусідніх держав - Польщі, Литви, Угорщини.
Висновки:
1. Децентралізація, роздроблення–це явище об’єктивне, закономірне, воно випливало з самого характеру суспільно-економічного розвитку в Київській державі ХІІст. У країні формується клас землевласників – феодалів, які стають не лише економічною, а й політичною силоюна своїх землях.
2.Київська Русь у сер ХІІст. зовсім не розпалася, змінилася лише форма державного устрою. Єдину й централізовану монархію змінила монархія федеративна.
3.Явище роздробленості суперечливе і неоднозначне. Майже всі князі обстоювали позицію відновлення єдиної Київської держави, але кожен із них бачив великим князем себе. Важливим фактором такого єднання була половецька загроза. 4.Децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.
2. Берестейська унія (1596р)-об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596р при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. ЇЇ було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ).
3.1. Визначити, до програмного документу якої партії належить цитата.
3.2. Центральна Рада обрала нейтралітет, що дозволило більшовикам здобути перемогу.
Білет № 19
1. Становлення та розвиток Великого князівства Литовського. Кревська, Люблінська унії та їх значення для України.
Велике князівство Литовське—держава, що існувала у Східній Європі у 13—18ст. Литовська держава утворилася в результаті об’єднання близьких до слов’янських племен ятвягів, жміді, жемгалу, лотошів та інших, які довгий час не сплачували данину руським князям. На приєднаних землях литовські князі проводили політику, що визначалася висловом: “нового не вводимо, старого не міняємо”. Вони шанували православну віру і руську мову. Остання стала державною і нею писалися як укази так і літературні твори. Така політика схилила місцеве населення на бік литовців, бо в умовах ординського поневолення руські люди мусили обирати з двох зол меншу, і вони віддали перевагу Литві.
Приєднання Південно-Руських земель до Литви і створення Великого князівства Литовського закріпило литовців на руських землях і зменшило тут вплив Московського князівства.
Кревська унія—угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385р у м.Крево (Білорусь). Поступове підкорення українських земель завершилося ліквідацією місцевих князівств і заміною їх владою воєвод. Заміною в Києві та в інших центрах української князівської влади управлінням присланих із Литви воєвод було остаточно перетнуто шлях українцям до відродження самостійної державності. На українських землях створено п'ять литовських воєводств.
На початку XVI ст. Велике князівство Литовське постало перед загрозою занепаду. Наслідком цього стало підписання Люблінської унії між Литвою і Польщею. Був скликаний сейм, на який винесено проект повного приєднання литовських земель до Польщі. За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали король, сейм і сенат, зовнішня політика, право землеволодіння. Отже, за Люблінським трактатом Польща і Литва утворили нову державу – Річ Посполиту.
Негативним наслідком Люблінської унії стало повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця 18ст, утвердження необмеженої влади польських магнатів, посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення, втрата можливостей творити самостійну державу. Позитивні наслідки Люблінської унії: об’єднання всіх українських земель заходу і сходу, українське суспільство було повернуте до більш цивілізованого Заходу, вона на певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини.
2. Політика воєнного комунізму - назва внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921рр під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та бездії звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕП було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б).
3. 1. Пояснити таблицю.
3.2. Вибрати правильне твердження. (Щось про 4ий Універсал).
Білет № 20
1. «Договірна федерація»
2. Конститу́ція Пили́па О́рлика
1. «Договірна федерація»
Після завершення громадянської війни Українська СРР, як і інші радянські республіки, що утворилися після розвалу Російської імперії, була юридично незалежною державою: вона не входила до складу жодної сусідньої держави, мала власну конституцію, органи державної влади та управління, видавала республіканські закони, стежила за їхнім виконанням.
Але державний суверенітет УСРР був досить вузьким. Це проявлялося насамперед у тому, що всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. У ході громадянської війни радянська Україна втратила найважливіші атрибути суверенності. Після встановлення воєнної єдності радянських республік була сформована у 1919 р. спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, котре діяло за вказівками і під безпосереднім контролем ЦК РКП(б). За роки війни склалась єдина фінансова система. Найважливіші закони РСФРР діяли на територіях інших радянських республік.
У офіційних радянських документах початку 20-х років відносини між радянськими республіками визначалися як федеративні, побудовані на системі двосторонніх і багатосторонніх угод. Система цих угод характеризувалася як «договірна федерація». 2. Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затвердженийшведським королем Карлом XII. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу .Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.
3.1. Про причини поразки дисидентів
- залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ, організація різноманітних «кампаній» у пресі);
- застосування адміністративних санкцій (догани, звільнення з роботи);
- арешти та ув’язнення;
- ізоляція у психічних лікарнях.
3.2. другий тест про державу яка існувала в Причорномор’ї в 10 столітті рядом зі слов’янами (Хозарський каганат)
Білет № 21
1. Причини та наслідки національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Оцінка подій Переяславської Ради.
Визвольна війна спалахнула в середині 17ст, сили, що брали в ній участь, ставили за мету визволення України з-під влади Речі Посполитої. Нова політична еліта прагнула створити свою національну державу, сформувати в ній соціально-економічний лад з козацькою власністю на землю. Війна характеризується переплетінням національно-визвольних та соціальних мотивів
Причини:
•Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, змушували платити податки.
•Посилюється гноблення селянства, яке дедалі більше ототожнюється з польським пануванням.
•Чинилися перешкоди вступу українців до цехів, заняття ними ремеслом чи торгівлею.
•Збільшився тиск на православну церкву, звичайним людям насаджували уніатство або католицизм.
•Застосовувалися обмеження щодо освіти та вживання української мови.
Великим і значним було релігійне протистояння православ’я і католицизму, тим більше, що інтереси українців і поляків оберталися в колі двох різних світоглядів. Війна почалася в лютому 1648 із захопленням Запорізької Січі і обрання гетьманом Хмельницького. Рушійними силами революції були козаки, селяни, міщани, шляхта. Характер війни був всенародний, нац-визв,справедливий.
Перший період війни ознаменувався перемогами під Жовтими Водами і Корсунем, битвами під Пилявцями, облогою Львова і Зборівським договором. Другий період незважаючи на кровопролитну боротьбу повсталих і поляків, жодній із сторін успіху не приніс. Третій період визначився допомогою Україні Росією в боротьбі з Польщею. Четвертий період – укладенням союзу між Україною і Семигородським князівством, а також спільними діями козацтва і шведської армії проти Польщі. Заслуга Б.Х. полягає в тому, що він протягом року війни зумів створити з розрізнених селянських і козацьких загонів народно-визвольну армію.
2. Городельська унія 1413—угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городлі. Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського як окремої незалежної держави. Результатом Городельської унії було послаблення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом.
1. Неолітична революція- історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства, тваринництва, землеробства, використання глиняного посуду. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності, розквіту родового ладу та виникнення сусідської общини.
3.1.причини роздробленості Київської Русі:
1.Великі простори держави ті етнічна неоднорідність населення.
2.Зростання великого феодального замлеволодіння.
3.Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
4.Зміна торговельної кон’юнктури і занепад торгівлі.
Білет №22
1. Політика Перебудови Горбачова (демократія і гласність).
Перебудова - загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991рр. На початку 80-х років радянська партійна система зайшла в глухий кут, дедалі очевиднішою ставала неможливість збереження без істотних змін існуючих в СРСР порядків. З квітня 1985р. радянську тоталітарну систему знову тимчасово рятує нове партійне керівництво на чолі з М. Горбачовим, який заявляє про реформи і курс на прискорення соціально-економічного розвитку. Розпочатий у цей час процес оновлення пізніше дістав назву «перебудова».
Етапи перебудови:
I етап(квітень 1985 – січень 1987) час визрівання політичного курсу перебудови.
II етап(січень 1987–літо 1988)усвідомлення основних завдань перебудови, формування і розширення її соцільної бази.
III етап( літо 1988–травень 1989)переміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз.
IV етап(травень 1989–лютий 1990)розмежування та консолідація полярних політичних сил у суспільстві, їхнє відкрите протистояння.
V етап(лютий–грудень 1990)поступовий відхід політичного керівництва СРСР від формальних, “революційних” перетворень і одночасно радикалізація народних мас.
VI етап(грудень 1990–серпень 1991)загострення економічної і політичної кризи в СРСР, намагання консервативних сил врятувати імперію; кінець перебудові, перемога демократичних сил.
Демократизація – процес подолання всевладдя КПРС через законодавче забезпечення демократ прав і свобод, самоврядування народу.
Гласність – можливість отримання правдивої інформ про події в країні та світі, пом’якшення цензури, можливість критики органів влади вільно висловлювати свою думку та дізнатись правду про історичне минуле свого народу. Гласність – перехідний етап до свободи слова.
2.Кирило-Мефодіївське братство- укр. таємна політична організація, що виникла у 1846-1847р у Києві та ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської віри, шляхом здійснення ряду реформ, створення демократичної федерації слов’янських народів на принципах рівності та суверенітету.
3.1. Чому Б.Хмельницький обрав Московію як союзника у війні проти Польщі.
Причини:
-не допустити до спільної московсько-польської окупації
-відновлення старої Руської держави на всьому етнічному просторі України, які гетьман так одверто і рішуче відкрив польському посольству
-український уряд мав на меті не тільки забезпечити Україну з півночі (з боку Литви), але й розбити московсько-польську спілку та вмішати Москву в українсько-польський конфлікт
3.2. Назвати причини проголошення 4го Універсалу.
1.Мобілізувати та організувати український народ для відпору агресору.
2.Формально відмежуватись від більшовицького режиму.
3.Створити передумови для самостійних переговорів з Німеччиною та її союзниками.
Білет № 23
1. Запорізька січ. Умови утворення та розвитку.
У середині XV ст. осередком згуртування українського козацтва стала Запорізька Січ (тобто укріплення за порогами), яку заснував Дмитро Вишневецький, а військо отримало назву Запорозького. У різні часи Січ розташовувалась на різних островах. Січова рада була вищим законодавчим і адміністративним органом. Вона розглядала питання внутрішньої і зовнішньої політики, судила злочинців, обирала уряд – військову і паланкову старшину.
Щоб приборкати козаків, а також з метою використання їх в інтересах Польщі, у 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення реєстрового козацтва, тобто найманого формування, яке отримало правовий статус і тепер знаходилось на службі у польській державі. Перший реєстр складав 300 козаків. Глибока релігійність була характерною ознакою духовного життя на Січі.
Маючи низку головних ознак держави, Запорізька Січ, все ж була лише своєрідною, перехідною моделлю між справжньою повноцінною державою і професійною общиною. Несприятливі зовнішні впливи та внутрішні недоліки так і не дали змоги цьому зародку, ескізу української державності перерости у нову якість, але свій політичний яскравий слід у процесі українського державотворення козацька держава, безумовно, залишила.
2. Повстанський рух в Україні 1918-1922-го і пізніших років можна охарактеризувати як масовий збройний рух українського селянства і частково робітництва, спрямований на захист соціальних здобутків, зокрема права на вільне володіння землею й засобами виробництва, проти реставраторів старого ладу і окупаційних режимів в Україні, за народну владу і далі за національне і соціальне самовизначення українського народу.
3.1щось про археологічні знахідні
3.2Волинь, Київщина належали до Литовської держави
Білет №24
1. Дисидентство в Україні
Дисидентський рух — рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
Причини активізації дисидентського руху в другій пол 60-х – на початку 70-х рр.:
- інтервенція радянських військ у Чехословаччину в 1968 р., яка викликала хвилю протестів;
- нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 р., на якій керівники Радянського Союзу підписали Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських прав і свобод на територіях країн-учасниць наради;