Ekologiya

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

Підприємства, що найбільше забруднюють довкілля. Найбільш гострі еколого-геологічні проблеми нині виникли в межах гірничовидобувних районів під впливом гідрогеологічних, інженерно-геологічних і гідрогеохімічних чинників. Це підтоплення житлових будинків і сільськогосподарських угідь, просідання земної поверхні, зсувні та провальні процеси, формування геохімічних аномалій у місцях складування відходів (мал. 34).

Згідно з узагальненими даними УкрНДГРІ, площа гірничовидобувних районів Донбасу становить 10 тис. км2, площі полів вугільних шахт досягають 5,45 тис. км2 (проекція на земну поверхню). У Донецькій області вони охоплюють 10,4 % площі, у Луганській – 8 %, Дніпропетровській – 2 %.

Найбільші площі осідання земної поверхні сформувались у Донецькій області: у Донецько-Макіївському гірничо-промисловому районі вони становлять 312 км2, у Красноармійському – 270 км2, Чистяково-Сніжнянському – 200 км2, Центральному – 106 км2. У Луганській області площа території, що перебуває над гірничими виробками шахт і кар’єрів, перевищує 2,2 тис. км2. Загальна площа осідання земної поверхні над гірничими виробками вугільних шахт досягла 720 км2, з них 94 % припадає на житлову забудову.

До галузей переробної промисловості, які істотно впливають на стан навколишнього природного середовища, належать енергетика (32 % промислових забруднень атмосфери стаціонарними джерелами) і металургія (відповідно 35 %).

У структурі виробництва електроенергії України виділяється теплова (50 % виробництва електроенергії) і атомна (45 %) енергетика. Вироб-

82

83

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

Ключові категорії і поняття

видобувна та обробна промисловістьелектроенергетикачорна і кольорова металургія

ВИСНОВКИ

1.Екологічний вплив видобувної промисловості на природне середовище проявляється у забрудненні твердими відходами поверхні Землі, відведенням забруднених вод у поверхневі водойми. З видобутком корисних копалин пов’язана низка негативних процесів – просідання земної поверхні, забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод териконами, шламовідстійниками.

2.Серед галузей переробної промисловості найбільш екологічно небезпечними є енергетика та металургія. Ці галузі добре розвинуті в Україні і є потужними комплексними джерелами забруднення навколишнього середовища.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.До яких галузей за характером виробництва відносять машинобудування?

2.Видобуток яких корисних копалин є найбільшим в Україні?

3.Які негативні екологічні процеси пов’язані з видобутком корисних копалин?

4.*Порівняйте екологічний вплив на довкілля ТЕС і АЕС.

5.*Проаналізуйте дані малюнка 31 і визначте обсяги скорочення видобутку корисних копалин наведених видів.

§ 24.

Види відходів. Відходи – це непридатні для виробництва даної продукції види сировини, її невикористані залишки або виниклі в ході технологічних процесів речовини (тверді, рідкі, газоподібні) й енергія, що не піддані утилізації в даному виробництві.

Відходи поділяють на побутові, промислові (мал. 36), виробничого споживання, а також небезпечні (токсичні) і радіоактивні. Всі промислові відходи поділяють на тверді, рідкі, газоподібні, каналізаційні. До твердих

Мал. 36. Промислове забруднення водойм (1) і соціальна реклама як засіб боротьби із забрудненням річок стічними водами (2)

84

відносять до матеріальних об’єктів, які наділені високою потенційною небезпекою для навколишнього середовища. Оскільки в багатьох країнах невідпрацьований порядок регламентації діяльності в галузі відходів, то у 1989 році була прийнята Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням шкідливих відходів та їх утилізацією.

Значна кількість радіоактивних відходів захоронюється у шахтних виробках, на дні морів і океанів, у спеціальних сховищах. Перші захоронення радіоактивних відходів були здійснені у 1946 році у США в північно-східній частині Тихого океану на відстані 80 км від узбережжя Каліфорнії. Тривалий час захоронення радіоактивних відходів в СРСР здійснювалось у Карському морі на схід від островів Нової Землі.

В Україні надзвичайно гостро постає проблема відходів у промислових регіонах Донбасу і Придніпров’я. У районі Донбасу, де сконцентровані найрізноманітніші промислові підприємства, відбувається нашарування

85

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

відходів, що призводить до деградації регіональних екосистем. Десятки тисяч гектарів земель є місцями складування твердих промислових відходів. Сотні мільйонів метрів кубічних брудних стоків щорічно скидається в річкові мережі (мал. 36). Загальна кількість викидів тільки підприємств енергетики становить близько 2,5 млн т на рік. У викидах цементних заводів концентрація пилу у 5–10 разів більша за гранично допустимі концентрації (ГДК) (табл. 1).

На території Росії розміщено близько 70 % загального обсягу токсичних промислових відходів колишнього СРСР. Тільки враховані місця захоронення відходів охоплюють площу понад 14 тис. га. Росія належить до країн, які торгують відходами і дозволяють утилізацію і захоронення відходів на своїй території багатьом країнам світу.

Державна політика щодо відходів. Основними принципами державної політики в галузі поводження з відходами є такі:

охорона здоров’я людей, підтримання і відновлення сприятливого стану навколишнього природного середовища і збереження біорізноманіття;

використання найновіших науково-технічних досягнень в реалізації маловідходних технологій;

комплексна переробка мінерально-сировинних ресурсів з метою зменшення кількості відходів;

участь у міжнародному співробітництві у галузі поводження з відходами.

Міжнародна торгівля відходами. Нині промислових відходів у світі так багато, а особливо у розвинутих країнах світу, що їх неможливо розміщувати на власних територіях. Наприкінці ХХ ст. з’явилась необхідність торгівлі промисловими відходами. Так, у 1997 р. експорт відходів становив близько 200 тис. т.

Зазвичай відходи з економічно розвинутих країн направляють у країни, що розвиваються. Нині країни, що розвиваються, запроваджують законодавчі акти, які забороняють ввозити на їхню територію відходи. На сьогоднішній день більше 80 країн законодавчо заборонили ввозити відходи на свою територію. Робились і робляться спроби використовувати для складування і переробки відходів територію України, зокрема зону відчуження навколо Чорнобильсткої АЕС, відпрацьовані шахтні виробки, кар’єри тощо.

Є два типи методів знешкодження відходів – рекупераційні, що передбачають виділення з відходів цінних компонентів з подальшою їх переробкою; деструкційні, за якими компоненти відходів знешкоджують і руйнують.

Класифікація відходів щодо безпечності. Діяльність в галузі поводження з відходами, у тому числі небезпечними, підлягає ліцензуванню. Залежно від ступеня шкідливого впливу на навколишнє середовище і здоров’я людини відходи поділяють на ІV класи небезпеки.

На небезпечні відходи складають паспорт. Ведеться державний кадастр відходів, який включає класифікаційний каталог, реєстр розміщення відходів, а також банк даних про відходи і технології використання й утилізації.

86

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Промислове природокористування

1.Зробіть порівняльний аналіз галузевої структури промисловості України за 1990, 1999, 2007 рр. і визначте позитивні й негативні зміни.

2.Структура забруднення навколишнього середовища в основних індустріальних центрах України (індивідуальне завдання).

3.Проблема переробки та захоронення радіоактивних відходів в Україні (круглий стіл-дискусія).

Аргументи і факти

Лише за останні роки здійснено близько 40 спроб поховати на території України токсичні речовини (230 т промислових відходів, понад 100 т хімікатів, непридатних для використання, 390 т пластикових упаковок і т. д.).

3 1994 р. в Україну у великій кількості почали надходити імпортні пестициди, багато з яких заборонені на Заході, а в нас використовуються через відсутність відповідних законів, низькі вимоги до якості пестицидів, жадобу й екологічну неосвіченість деяких наших бізнесменів. Те саме стосується окремих продуктів харчування, що у величезній кількості ввозяться в Україну із західних країн, Туреччини, Китаю тощо. Багато з них, за даними санепідслужби України, не мають сертифікатів якості, прострочені або не відповідають вітчизняним стандартам. До цих неякісних товарів останнім часом додалася ще й небезпечна трансгенна продукція.

Ключові категорії і поняття

промислові відходи класи відходів торгівля відходами

ВИСНОВКИ

1. Тенденції до зростання частки гірничовидобувних галузей у структурі промислового виробництва зумовлюють збільшення і накопичення промислових відходів у регіонах видобутку сировини.

2. Надмірна концентрація відходів виробництва в індустріально розвинених країнах світу спричиняє міжнародну торгівлю відходами з країнами, що розвиваються.

87

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Які види промислових відходів ви знаєте?

2.Чому проблема відходів має характер екологічної загрози?

3.Чому проблема відходів є особливо актуальною для індустріально розвинутих регіонів?

4.Що спричинило торгівлю промисловими відходами?

5.*На основі аналізу структури відходів місцевого виробництва розподіліть їх за класами небезпеки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

2Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань: Пробний масовий підручник для учнів 10–11 кл. середніх загальноосвітніх закладів. – К.: Либідь, 2000. – 336 с.

3.Глухов В.В., Некрасова Т.П. Экологические основы экологии. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 384 с.

4.Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.

5.Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – 3-тє вид., випр. і допов. – Суми:

ВДТ «Університетська книга», 2006. – 367с.

6. Природно-ресурсний аспект розвитку України / Проект Програми сприяння сталому розвитку в Україні; кер. розд. І.Д. Андріївський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: КМ Асаdemia, 2001. – 112с.

7.Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. [У трьох частинах: Підручник.] / В.П. Руденко – К.: К.-М. Академія – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

8.Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. – Одесса: Астропринт, 1996. – 392 с.

9.Царенко О.М., Нєвєстов О.О., Кабацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. – Суми: Університетська книга, 2007. – 592 с.

10. Экология города: Учебник. – К.: Либра, 2000. – 464 с.

11. Энциклопедия для детей. Том 19. Экология / Глав. ред. В.А. Володин. – М.: Аванта+, 2001. – 448 с.

88

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

Ресурси сільськогосподарського § 21. виробництва й особливості

їх використання

Сутність агроценозу. Основним ресурсом сільськогосподарського виробництва є сільськогосподарські угіддя, до складу яких входять: рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті і пасовища. Ці угіддя сформувалися в межах природних ландшафтів, специфічно видозмінених людською діяльністю. В результаті антропогенних змін на місці природних ландшафтів поступово формувалися агроландшафти, основою яких є агроценози.

Агроценоз – це створена людиною з метою одержання сільськогосподарської продукції і регулярно підтримувана біологічна спільнота, що має спрощену структуру, низьку екологічну стійкість, проте високу продуктивність одного чи кількох видів рослин або тварин.

Агроценози охоплюють близько 10 % поверхні суходолу і дають людству близько 90 % харчової енергії. На відміну від природних ландшафтів, які наділені природним саморозвитком, агроландшафти постійно підтримуються людською діяльністю (мал. 37).

На рівні з терміном «агроценоз» у науковому вжитку використовують термін «агроекосистема» – сукупність компонентів живої та неживої природи на ділянці суходолу чи акваторії, яка використовується у сільськогосподарському виробництві.

Відомо, що чим екосистема багатша на видове різноманіття, тим вона більш стійка. Стійкість агроценозів забезпечується надходженням ззовні енергії у вигляді мінеральних та органічних добрив, води, отрутохімікатів, пестицидів тощо. З урожаєм з агроценозів виноситься велика кількість поживних речовин і родючого ґрунту. Родючість ґрунту залежить від кількості поживних речовин у гумусі, кількості гумусу в ґрунті й товщини шару ґрунту. Найкращі чорноземи містять близько 9 % гумусу.

Сільськогосподарська освоєність території призводить до збіднення генетичного фонду рослин і тварин. У світі відомо десятки тисяч їстівних рослин, однак масово вирощується тільки 90 видів, з яких 14 найпоширеніших належать до злакових і бобових. Тобто величезні площі землі охоплені генетично одноманітними рослинами, так званими монокультурами. Подібна ситуація спостерігається у тваринництві, продуктом добору та генетичного конструювання у якому є свійські тварини.

Мал. 37. Агроландшафти

90

91