28_matvienko-web

бібліографічними карткам, від яких виник формат MARC, ці метадані розміщуються ззовні інформаційного ресурсу. Це відрізняє цей тип метаданих від наступних, розроблених відповідно до необхідності розташування метаданих усередині самого інформаційного ресурсу.

Найпростішою та найбільш широко уживаною схемою опису електронних ресурсів є Дублінський базовий комплект елементів метаданих

(Dublin Core Metadata Initiative, DCMI) (http://purl.org/dc/), який ґрунтується на форматі HTML.

Дублінський базовий комплект елементів містить абсолютний мінімум метаданих, необхідних для пошуку ресурсів.

Велике значення метаданих полягає в тому, що вони здатні прискорити процес міжнародного доступу до інформації. Метадані можуть бути представлені мовами, які відрізняються від мови самого об’єкта.

Раніше бібліотеки були основними створювачами метаданих для карткових і електронних каталогів і індексаторами бібліографічних баз даних. Сьогодні кожен, хто створює документ і розміщує його у сітьовому середовищі, може створювати метадані для документа.

Принцип простоти Dublin Core (DC) розрахований як на спеціалістів з опису ресурсів, так і на неспеціалістів в галузі каталогізації. Орієнтиром має бути інтуїтивне розуміння опису для будь-якого користувача, незалежно від рівня і профілю його освіти.

Системи з автоматичним індексуванням передбачають наявність метаданих у тілі документа. Поля метаданих невидимі для споживача даних. Роботи пошукових машин, орієнтуючись на імена тегів HTML, екстрагують з них метадані у всю базу даних, за якою здійснюється пошук. Дублінським ядром рекомендовано набір з 15 елементів: назва, створювач, предмет, опис, видавець, спільний виконавець, дата, тип, формат, ідентифікатор, джерело, мова, відношення, охоплення, права.

1.Назва (Title) - ім’я, яке дане ресурсу.

2.Створювач (Creator) - особа (особи), які несуть первинну відповідальність за створення і зміст ресурсу. Приклади створювача: персона, організація або служба.

3.Предмет і ключові слова (Subject) - предметна сфера, яка визначає зміст ресурсу. Предмет виражається за допомогою ключових слів, ключових фраз або кодів класифікацій, які описують тематичну приналежність ресурсу.

4.Опис (Description) - повідомлення про зміст ресурсу. Опис може включати (але не обмежуватись цим): реферат, зміст, посилання на графічне представлення змісту або просто текстове викладення змісту.

5.Видавець (Publisher) - особа (особи), які несуть відповідальність за введення ресурсу до обігу. Може включати персону, організацію або службу.

6.Співвиконавець (Contributor) - особа (особи), яка несе відповідальність за сприяння створенню змісту ресурсу. Може включати персону, організацію або службу.

71

7.Дата (Date) - дата, пов’язана з подією у життєвому циклі ресурсу. Як правило, дата асоціюється із створенням або доступністю ресурсу. Рекомендовані для практичного використання при кодуванні значення дати визначено у профілі ISO 8601 і підтримують формат РРРР-ММ-ЧЧ.

8.Тип ресурсу (Type) - категорія ресурсу.

9.Формат (Format) - фізичне або цифрове представлення ресурсу. Формат може описувати величину ресурсу, використовуватись для визначення технічного або програмного забезпечення або іншого обладнання, необхідного для відображення або управління ресурсом.

10.Ідентифікатор ресурсу (Identifier ) - однозначне посилання на ресурс у межах даного контексту. Рекомендується ідентифікувати ресурс рядком або числом, які відповідають ідентифікаційні системі (URL, ISBN та ін.).

11.Джерело (Source) - посилання на джерело, з якого взято цей ресурс. Ресурс може бути взятий з джерела повністю або частково. Рекомендується ідентифікувати ресурс рядком або числом, які відповідають ідентифікаційні системі.

12.Мова (Language) - мова інтелектуального змісту ресурсу. Рекомендується зазначення елемента мови двобуквеним кодом мови (із стандарту ISO 639).

13.Відношення (Relation) - посилання на споріднені ресурси. Рекомендується ідентифікувати ресурс рядком або числом, які відповідають ідентифікаційні системі

14.Охоплення (Coverage) – просторова характеристика (назва місцевості або географічні координати), проміжок часу (дата або діапазон дат), юрисдикцію.

регулюють функціонування ресурсу. Включає відомості про права на інтелектуальну власність, авторське право та ін.

Приклад застосування <МЕТА>-тегів1:

META NAME="Description" CONTENT="FAQ about Ukraine at BRAMA"> <META NAME="Keywords" CONTENT="Ukraine, Ukrainian, History, Area, Geography, Population, Economic Data, Education, Healthcare Statistics, Energy, Transportation, Communication, Media, Citycodes, Chornobyl, Chernobyl, Maps,

Currency, Hryvnas, Karbovantsi, Rubles, Planes, Mriya, Cossack, Ruslan, Condor, Antonov, Україна, Украина, Історія, История, Населення, Економія, Наука, Здоров'я, Енергія, Транспорт, Комунікація, Чорнобиль, Карти, Валюта, Карбованці, Рублі, Літаки, Антонов, Руслан, Кондор, Мрія, Казак, Газети, Журнали, Газета">

<META NAME="Author" CONTENT="Max Pyziur, Hanya Krill, Myroslaw Smorodsky, Ганя Кріль, Мирослав Смородський">

<META NAME="Company" CONTENT="BRAMA-Gateway Ukraine Inc.">

1 Приклад застосування метатегів взято з WEB-сторінки http://www.brama.com/ukr.html

72

<META NAME="Language" CONTENT="English, Ukrainian, Russian">

Існують засоби автоматизації запису META-тегів - так звані формигенератори <META>-тегів1.

1Одна з таких форм представлена в мережі за адресою http://www.arcus.lv/dimas/410.html

73

Рисунок

Після заповнення відповідних полів форми автоматично генерується код, який вставляється між тегами <head> .... </head>.

Завдання для самостійної роботи:

74

1.Вставити тег <МЕТА> до створеного HTML-документа, використавши максимально можливу кількість ідентифікаторів документа, які рекомендовані DC.

2.Виконати аналіз декількох сайтів на наявність і інформативність використаного в них тега< МЕТА>.

75

РОЗДІЛ 17. ПІДГОТОВКА ЕЛЕКТРОННОЇ

ПУБЛІКАЦІЇ У PDF-ФОРМАТІ

Під створенням електронного видання (electronic publishing) розуміють створення інформаційних структур, які надалі розповсюджуються електронними засобами між споживачами.

Публікації можуть включати зразки будь-яких існуючих моделей представлення документів: оцифрована сканером стаття із друкованого видання, кадри зображення, зняті з екранf та ін. Переважна більшість електронних публікацій передбачає інтерактивну взаємодію з користувачем і наявність засобів навігації шляхом застосування моделей гіпертексту або гіпермедіа.

Формат Adobe PDF є стандартом для публікації електронних документів, які не підлягають будь-яким змінам. Формат PDF є незамінним у випадку, коли для форматування документа не вистачає можливостей HTML.

Початково формат PDF був призначений для перенесення будь-яких зверстаних документів між різними комп’ютерами будь-яких апаратних платформ для подальшого їх роздруковування. З розвитком Інтернет перенесення зверстаних документів стає дуже важливим завданням. PDFдокумент значно ближчий до паперової публікації, ніж документ HTML. Посилання на PDF-файл може бути включене як гіперпосилання у HTMLдокумент, або PDF-файл може існувати незалежно як цілісне інформаційне видання (стаття, книжка, енциклопедія тощо) і може бути розповсюджений по мережі Інтернет як за ftp-протоколом, так і електронною поштою.

Формат PDF? як правило, застосовується до документів, при відкритті яких на різних програмно-апаратних платформах повинна суворо зберігатись попередня розмітка.

Для створення, редагування і перегляду файлів формату PDF використовується пакет прикладних програм Adobe Acrobat, розроблений програмою Adobe Systems. Основними додатками, які входять до цього пакету,

є Adobe Acrobat Distiller, Adobe Acrobat і Acrobat Reader. Adobe Acrobat Distiller

призначений для створення документів у форматі PDF із PostScript-файлів. Adobe Acrobat дозволяє їх редагувати, створювати зміст, індекси, вміщувати до PDF-файлів мультимедійні ресурси.

Для перегляду і друкування файлів формату PDF фірма Adobe безкоштовно розповсюджує програму Acrobat Reader.

Створення PDF-файла

У комплекті поставки більшості програмних продуктів Adobe є програма Acrobat Distiller, яка виконує найбільш правильне перетворення з PostScriptфайлів у PDF-файл.

Для перетворення документа Word у PDF-файл необхідно:

76

1.Завантажити файл у Word.

2.Увійти в пункт меню Файл-Печать.

3.У вікні Принтер-Имя вибрати Acrobat Distiller (попередньо він має бути встановлений на комп’ютері) (див. рис.1).

Рис.1. Діалогове вікно вибору Acrobat Distiller для створення PDFфайла.

4.Натиснути ОК.

5.На екран буде виведене вікно для збереження файла Save PDF File As, у якому необхідно надати файлу ім’я і обрати папку, у яку його буде записано.

6.Натиснути кнопку Сохранить.

Після виконання зазначених операцій автоматично завантажиться Acrobat Reader і відобразиться створений файл.

У створеному файлі буде збережено всі шрифти, всі стилі форматування, наявні малюнки, схеми тощо, які були у файлі .DOC.

Завдання для самостійної роботи

1. Створити файл у текстовому процесорі WORD і відформатувати його за даним завданням:

Інформаційні технології і культура Інформаційні технології забезпечують інформаційний обмін між

людьми, колективами, відображають рівень і можливості систем реєстрації, зберігання, обробки й передачі інформації в різних сферах людської діяльності. Найважливішими історичними етапами розвитку інформаційних технологій є поява писемності, книгодрукування, пошти, телеграфу, телефону, телебачення та ін. Особливе місце в розвитку сучасних інформаційних технологій посідають комп’ютери, електронна пошта, широке використання Internet, які забезпечують не тільки змістову обробку інформації, а й передавання текстових, мультимедійних (графіка, відео, звук) та інших матеріалів практично на будь-які відстані в реальному масштабі часу.

77

Ще на ранніх етапах розвитку людства формувалися окремі групи людей, для яких спочатку основним, а відтак і єдиним заняттям стає робота з інформацією. Жерці — спочатку охоронці усних скарбів знань, а потім переписувачі і тлумачі книг — протягом тисячоліть зберігали за собою виняткову владу, засновану на монопольному доступі до фонду людського досвіду. Вони залишалися посередниками між накопиченими знаннями та людьми, зацікавленими в цих знаннях. Цей живий бар’єр почав руйнуватися лише після винайдення книгодрукування.

Завдання для форматування:

-заголовок - шрифт Arial Cyr, розмір – 16; виділений жирним; вирівнювання по центру;

-основний текст – розмір 14, шрифт Times New Roman;

-для власних назв у тексті вибрати інтервал Разреженный на 1,6 пт і виділити напівжирним курсивом;

-встановити міжрядковий інтервал: у першому абзаці – 1,5, у другому – 2 інтервали;

-вставити верхній і нижній колонтитули: у верхньому – заголовок, у нижньому – своє власне ім’я;

-проставити у документі номери сторінок.

2.Вставити у файл будь-який малюнок (наприклад, зображення екрана Рабочий стол, одержане копіюванням його у буфер обміну комбінацією клавіш ALT+PrintSсreen).

3.Виконати перетворення створеного у текстовому процесорі файла у

PDF-файл.

4.Створити HTML-документ, у якому виконати гіперпосилання на створений PDF-файл.

5.Завантажити HTML-документ у Internet Explorer і здійснити перехід за створеним гіперпосиланням, завантаживши PDF-файл.

Запитання для самоперевірки

1.За допомогою яких програм здійснюється створення, редагування і перегляд PDF-файлів?

2.З якою метою застосовується PDF-файл?

3.Описати процедуру створення PDF-файла з Word-документа.

4.Яким чином може бути включений PDF-файл до Web-сторінки?

78

РОЗДІЛ 18.ОСНОВНІ ПРАВИЛА ДИЗАЙНУ ПРИ

ОФОРМЛЕННІ HTML-ДОКУМЕНТІВ

Ознаками придатності сайта для використання є:

1.Корисність (utility). Визначається можливостями системи у виконанні основних завдань, для яких вона була створена.

2.Застосовуваність (usability). Визначається тим, наскільки ефективно може користувач застосовувати систему.

Тлумачний словник з обчислювальної техніки фірми Microsoft наводить таке визначення: “Usability- застосовуваність – легкість і адаптовуваність, з якими програма може ефективно застосовуватись у роботі, для якої вона розроблена. Висока міра застосовуваності передбачає легкість вивчення, гнучкість, відсутність помилок і хороший дизайн.”

З’являється нова прикладна дисципліна – usability engineering, яка

досліджує і допомагає врахувати при розробці програмного продукта, наприклад, web-сайта або програми, так званий людський фактор, тобто психологічні, соціальні, фізіологічні та інші особливості користувачів програмного продукту. Метою usability є зробити продукт максимально доступним, зручним, комфортним, корисним і ефективним, тобто максимально підвищити споживчі властивості, якість продукту, і, як наслідок, його конкурентоздатність.

Usability-системи можна оцінити, виходячи з таких критеріїв:

1. Простота вивчення - визначається тим, наскільки швидко користувач, який ніколи раніше не бачив інтерфейса (програми, сайта), навчиться працювати з ним досить ефективно для виконання основних, мінімальних завдань.

2.Ефективність використання - визначається тим, наскільки швидко користувач, який вже навчився працювати з системою, зможе за її допомогою виконати необхідне завдання.

3.Запам’ятовуваність - визначається тим, чи зможе користувач, який вже коли-небудь працював із системою, наступного разу одразу почати з нею працювати, або йому доведеться кожного разу вчитись все робити знову.

4.Частота помилок і їх серйозність - визначається тим, як часто користувач може припускатись помилок при роботі з системою, наскільки серйозними можуть бути наслідки цих помилок, як швидко можна усунути наслідки помилки користувача.

5.Суб’єктивна задоволеність - визначається тим, наскільки користувачу подобається працювати з системою.

Кожна система має всі ці характеристики, і всі вони повинні враховуватись при розробці системи.

У сучасних людино-машинних системах питання візуального сприйняття

79

інформації потребують врахування психологічних і фізіологічних можливостей людини. Цими питаннями займається галузь знань, яка називається інженерною психологією.

У системі “ людина - ЕОМ” спостерігається підвищена напруженість праці користувача, що викликано такими психологічними факторами, як необхідність розподіляти і переключати увагу між клавіатурою і екраном, між екраном і записами, зробленими на папері, що призводить до підвищеної емоційної напруженості. Складність споживання інформації з екрана комп’ютера є психологічною проблемою і досліджувалась вченими як контекст роботи користувача з виділенням суб’єктивної складності контексту роботи користувача і об’єктивної складності.

Суб’єктивна складність контексту ґрунтується на дискретності одержання інформації при зміні зображення на екрані монітора, “ віртуальності” її існування, неможливості використати візуальні (а можливо, і тактильні) способи сприйняття, щоб оцінити її обсяг (як, наприклад, ми оцінюємо обсяг інформації за товщиною книжки або кількістю сторінок), втраті користувачем звичних навичок роботи з друкованими виданнями тощо.

Об’єктивна складність контексту складається з інформаційного контексту (сукупність інформації і дій, необхідних для її одержання), робочого контексту (пов’язаного безпосередньо зі змістом інформації) і системного контексту (дії і інформація на екрані, які не мають відношення до змісту оброблюваної інформації).

В ситуації пізнання інформації відбувається її розуміння, яке, на думку психологів, тісно пов’язане з іншими пізнавальними процесами особистості і не є монополією якогось певного з них (сприйняття, пам’яті, мислення), а більшою чи меншою мірою притаманне їм усім, точніше - особистості в ситуації пізнання.

З широким використанням інформаційного середовища мережі Інтернет для пошуку інформації виникає низка проблем, які стосуються проблеми навігації у гіперпросторі мережі Інтернет. Ця проблема сформульована фахівцями таким чином: “ Щоб читати гіпертекстовий документ ,необхідно не тільки розуміти текст у кожному вузлі, а і вести навігацію у цьому документі, не потрапляючи у становище того, хто заблукав або заплутався”. Тобто виникає проблема “ дезорієнтації” в гіпертекстовому просторі. Основна проблема у використанні гіпертексту викликана складністю, пов’язаною з додатковим розумовим навантаженням, необхідним для того, щоб формувати ланцюжок зв’язків і дотримуватись його. Фахівці застосовують термін “ cognitive overhead”, який трактується як когнітивні побічні (або непродуктивні) витрати, які виникають через те, що в процесі читання гіпертексту користувач стикається з багатьма варіантами того, за якими гіперзв’язками рухатись, а які залишити без уваги, вирішує, чи не буде рух за деяким гіперзв’язком відходом від теми, чи не є результатом такого руху “ інформаційна короткозорість”. У користувача відбувається певне відволікання – “ когнітивне навантаження” у

80