СЛОВАРЬ

Необоротні активи — сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Неоплачений капітал — сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу.

Неплатоспроможність — неспроможність підприємства погасити в передбачені терміни свої фінансові зобов'язання.

Неплатоспроможність — пов'язана з недостатністю активів у ліквід­ній формі неспроможність підприємства виконати платіжні зо­бов'язання, строк сплати яких настав.

Неплатоспроможність— неспроможність суб'єкта підприємницької ді­яльності виконати після настання встановленого строку сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспромо­жності.

Непрямий метод аналізу руху грошових коштів — метод, який дає змогу перетворити величину чистого прибутку у величину грошових коштів.

Неформалізовані методи фінансового аналізу — це методи аналізу, які ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких взаємозв'язках та залежностях.

Номінальна вартість облігацій (акцій) — вартість, яка вказується на бланку облігації (акції).

Норма дивіденду — співвідношення суми дивіденду на одну акцію та її номінальної вартості.

Нормативні моделі фінансового аналізу — це моделі, які уможлив­люють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними (розрахованими на підставі нормативу).

О

Обачності принцип — принцип підготовки фінансової звітності, згід­но з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському об­ліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Обігові кошти — грошові кошти, авансовані у виробничі запаси та засоби обігу, які постійно перебувають у кругообігу з метою без­перервного забезпечення процесу виробництва та реалізації про­дукції.

Обігові кошти — грошові кошти, авансовані у виробничі засоби та засоби обігу, які постійно перебувають у кругообігу з метою безперервного забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції.

Облікова оцінка — попередня оцінка, яка використовується підприємс­твом з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінан­сової звітності.

Оборотний капітал — частина продуктивного капіталу, котра пере­носить вартість на заново створений продукт повністю і повертає­ться до виробника в грошовій формі наприкінці кожного кругообі­гу капіталу.

Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12-ти міся­ців з дати балансу.

Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12-ти місяців з дати балансу.

Оперативний аналіз собівартості продукції — аналіз, що здійснюється за невеликий проміжок часу.

Оперативний аналіз собівартості продукції — аналіз, що здійснюється за невеликий проміжок часу.

Операційна (розрахункова) ліквідність — це відповідність груп активів і пасивів за строками їх оборотності в умовах нормального функціонування підприємства.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними чи фінансовими.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційний леверидж — фінансовий механізм управління прибутком, побудований на оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат підприємства.

Операційний леверидж — фінансовий механізм управління прибутком, побудований на оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат підприємства.

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здій­снення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операційні активи — активи підприємства, які безпосередньо беруть участь у його виробничій діяльності та формують доходи від цієї ді­яльності.

Оптимізація складу активів — процес визначення співвідношення окремих видів активів, який забезпечує найкращі умови виробничо-комерційної діяльності за високого рівня ліквідності.

Оптимізація структури капіталу -- процес визначення співвідно­шення власного та позичкового капіталу, під час якого забезпечую­ться оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капі­талу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.

Оптимізація структури капіталу — процес визначення співвідношення власного та позикового капіталу, при якому забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реа­лізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його до­ходу.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Основний капітал — капітал, який інвестований у необоротні (довго­строкові) активи підприємства.

Основний капітал (необоротні активи) підприємства — це сукупність усіх майнових прав, які належать даному суб'єкту господарювання, в тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

Основні активи — сукупність матеріальних активів у формі засобів праці, які багато разів беруть участь у процесі виробничо-комерційної діяль­ності та переносять на продукцію свою вартість частинами.

Основні засоби — це матеріальні активи, які:

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) — специфічна форма комп­лексного фінансового аналізу, спрямована на визначення вартісної оцінки економічного потенціалу підприємства — об'єкта дослі­дження.

Оцінка ділової активності — аналіз та порівняння ефективності використання ресурсів комерційної організації.

Оцінка ділової активності — аналіз та порівняння ефективності використання ресурсів комерційної організації.

Оцінка кредитоспроможності — специфічна форма комплексного фінансового аналізу, спрямована на оцінку економічного потенціалу підприємства з позицій ділової надійності підприємства — об'єкта дослідження, зокрема, визначення ймовірності погашення підпри­ємством кредиту.

оцінка статті може бути достовірно визначена.

Оцінювання фінансового стану підприємства — це систематичний і всебічний аналіз фінансового стану підприємства на основі викори­стання системи показників оцінки, різних методів, прийомів та ме­тодик аналізу.

П

Період обороту — час (кількість днів, місяців, років), протягом якого активи чи капітал обертаються на підприємстві в процесі його вироб­ничо-комерційної діяльності.

Періодичний аналіз собівартості продукції — аналіз, що здійснюється після випуску продукції за певний період.

Періодичний аналіз собівартості продукції — аналіз, що здійснюється після випуску продукції за певний період.

Періодичність — розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності.

Планування розподілу прибутку — складова політики управління прибутком, метою якої є розроблення основних напрямів розподілу отриманого та чистого прибутку, який здійснюється з урахуванням сплати податку на прибуток, дивідендної політики та політики формування власних ресурсів підприємства.

Планування розподілу прибутку — складова політики управління прибутком, метою якої є розроблення основних напрямів розподілу отриманого та чистого прибутку, який здійснюється з урахуванням сплати податку на прибуток, дивідендної політики та політики формування власних ресурсів підприємства.

Планування формування прибутку — складова політики управління прибутком, метою якої є розрахунок планових сум прибутку від різних видів звичайної діяльності.

Планування формування прибутку — складова політики управління прибутком, метою якої є розрахунок планових сум прибутку від різних видів звичайної діяльності.

Платіжні кошти — грошові кошти, короткострокові цінні папери, які швидко реалізуються, дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість в її надходженні.

Платоспроможність — наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями, які потребують негайного погашення.

Платоспроможність підприємства — це спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які ви-

Платоспроможність підприємства — це спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Плече фінансового важеля — співвідношення залученого і власного капіталу.

пливають із кредитних та інших операцій грошової о характеру, що мають певні терміни сплати.

Повного висвітлення принцип — принцип підготовки фінансової звіт­ності, за яким звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, котрі можуть вплинути на рішення, котрі приймаються на її основі.

Податкові витрати (податковий дохід) — загальна сума витрат на сплату податку, розрахована на підставі облікового прибутку (збитку), яка включає поточні та відкладені податкові витрати або відкладені активи.

Податкові витрати (податковий дохід) — загальна сума витрат на сплату податку, розрахована на підставі облікового прибутку (збитку), яка включає поточні та відкладені податкові витрати або відкладені активи.

Подібні активи — активи, які мають однакове функціональне призна­чення.

Подібні активи — активи, які мають однакове функціональне призна­чення.

Подія після дати балансу — подія, яка відбувається між датою ба­лансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, і яка вплинула або може впли­нути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Показник витрат підприємства на одну грошову одиницю виробленої товарної продукції — показник, котрий характеризує роботу підприємства у напрямку зниження собівартості продукції, що випускається, вибору оптимальної структури випуску і реалізації продукції.

Показник витрат підприємства на одну грошову одиницю виробленої товарної продукції — показник, котрий характеризує роботу підприємства у напрямку зниження собівартості продукції, що випускається, вибору оптимальної структури випуску і реалізації продукції.

Політика управління прибутком — структурна складова політики управління формуванням власних фінансових ресурсів, спрямована на забезпечення формування достатнього розміру прибутку та ефективного його розподілу за напрямами використання.

Політика управління прибутком — структурна складова політики управління формуванням власних фінансових ресурсів, спрямована на забезпечення формування достатнього розміру прибутку та ефективного його розподілу за напрямами використання.

Порівняльний аналіз — метод комплексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економічного потенціалу об'єкта аналізу здійснює­ться на основі інтерпретації відхилень розрахункових значень визначе­ної сукупності цільових показників від еталонних величин.

Послідовність — принцип підготовки фінансової звітності, який пере­дбачає постійне з року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтова­ною і розкритою у фінансовій звітності.

Постійні витрати — витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду.

Постійні витрати — затрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду.

Постійні витрати — затрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду.

Постійні витрати — це витрати, які не залежать від обсягів виробництва.

Постійні витрати — це витрати, які не залежать від обсягів виробництва.

Потенційна дебіторська заборгованість — заборгованість, що вини­кла внаслідок минулих подій, але сума та (або) факт її погашення залежать від майбутніх умов чи подій.

Поточна дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіто­рів, погашення якої очікується протягом одного року або поточного операційного циклу, якщо останній довший за рік.

Поточна діяльність — основна статутна діяльність підприємства, пов'язана з отриманням доходу.

Поточна ліквідність — ця ліквідність визначається відповідністю оборотних активів короткостроковим пасивам.

Поточна платоспроможність за звітний період — це показник, який визначається за даними балансу шляхом порівняння суми його платіжних коштів із строковими зобов'язаннями.

Поточні фінансові інвестиції — це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не переви­щує один рік.

Поточні фінансові потреби — частина чистих оборотних активів, яка не покрита ні власними коштами, ні довгостроковими позиковими коштами.

Превалювання змісту над формою — принцип підготовки фінансової звітності, за яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Предикативні моделі фінансового аналізу — це моделі передбачува­ного, прогностичного характеру.

Прибуток — частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набуде грошової форми. Це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Прибуток — частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набуде грошової форми. Це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Прибуток (збиток), який підлягає оподаткуванню — прибуток (збиток). що є об'єктом оподаткування у звітному періоді відповідно до чинного податкового законодавства.

Прибуток (збиток), який підлягає оподаткуванню — прибуток (збиток). що є об'єктом оподаткування у звітному періоді відповідно до чинного податкового законодавства.

Примітки до фінансових звітів — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових зві­тів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповід­ними положеннями (стандартами).

Принцип бухгалтерського обліку — правило, яким слід користуватись при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Прихована кредиторська заборгованість підприємства — це заборгованість, що виникає у разі застосування форми розрахунків з покупцями на умовах передоплати.

Прогнозування банкрутства — специфічна форма комплексного фі­нансового аналізу, спрямована на оцінку рівня ймовірності Оголо­шення банкрутом підприємства — об'єкта дослідження.

Продуктивність підприємства — кількість виробленої продукції в одиницю часу на одиницю обладнання або на одного робітника.

Продуктивність підприємства — кількість виробленої продукції в одиницю часу на одиницю обладнання або на одного робітника.

Прямий метод аналізу руху грошових коштів — метод, який розкриває абсолютні суми надходжень та витрачань грошових коштів.

Р

Ранжувиння фінансових показників та коефіцієнтів — метод комп­лексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економі­чного потенціалу об'єкта аналізу здійснюється на основі розрахунку рангу підприємства — об'єкта дослідження.

Резерви зниження собівартості продукції — це кількісно вимірні можливості економії витрат живої та уречевленої праці.

Резерви зниження собівартості продукції — це кількісно вимірні можливості економії витрат живої та уречевленої праці.

Резервний капітал — сума резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів, що мають строго цільове призначення.

Рефінансування дебіторської заборгованості — система фінансових операцій, яка забезпечує прискорену конверсію дебіторської забор­гованості грошовими активами.

Розкриття — надання інформації, що є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Розподіл прибутку — спрямування прибутку в розпорядження держави та на формування власних фінансових ресурсів підприємства.

Розподіл прибутку — спрямування прибутку в розпорядження держави та на формування власних фінансових ресурсів підприємства.

Рух грошових коштів — надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

С

Самоокупність — спроможність підприємства повністю покривати свої витрати за рахунок отриманих доходів.

Самофінансування — фінансування розвитку підприємства (інвестицій­ної діяльності) виключно за рахунок власних фінансових ресурсів.

Самофінансування — фінансування розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів.

Свот-аналіз — система інтегрального аналізу, основним змістом якого є дослідження характеру сильних та слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного чи негатив­ного впливу окремих зовнішніх факторів, які обумовлюють кризо­вий фінансовий розвиток підприємства.

Середньозважена вартість капіталу — це показник, що характеризує рівень компенсації вкладникам капіталу відмови від використання коштів поза даним підприємством.

Система раннього попередження ти реагування — особлива інфор­маційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

Склад фінансової звітності — баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

Собівартість запасів — це витрати на придбання, перероблення, інші витрати, що виникли під час доставки запасів до їх теперішнього мі­сцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

Собівартість нематеріального активу — сума грошових коштів чи їх еквівалентів, або справедлива вартість іншої компенсації, витраче­ної підприємством на придбання або створення цього активу.

Собівартість основного засобу — сума сплачених грошових коштів (або їх еквівалентів) або справедлива вартість інших форм компен­сації за актив на час його придбання або створення.

Собівартість продукції — поточні витрати підприємства в грошовій формі на виробництво та збут товарів, робіт і послуг.

сплати, та ін.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в операції між обізнаними, зацікав­леними та незалежними сторонами.

Справедлива вартість дебіторської заборгованості — сума, за якою може бути здійснено обмін дебіторської заборгованості на інший актив в операщї між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Стабілізація фінансового стану підприємства — досягнення сталих тенденцій динаміки основних оцінних показників фінансового стану в межах їх нормативних значень.

Стаття — елемент фінансового звіту, який наводиться у фінансовій звітності і відповідає таким критеріям:

Статутний капітал — вартісний вираз сукупного вкладу засновників (власників) у майно підприємства при його створенні.

Строкова ліквідність — здатність до погашення зобов'язань у разі дійсної ліквідації, коли активи реалізуються в строковому порядку за зниженими цінами.

Строкові ануїтети — ануїтети, що мають обмежену кількість інтервалів часу.

Строкові зобов'язання — поточні пасиви, тобто зобов'язання та борги, що підлягають погашенню: короткострокові кредити банку, кредиторська заборгованість.

Структура капіталу — один із найважливіших показників оцінки фі­нансового стану підприємства, який характеризує співвідношення суми власного та позичкового капіталу.

Структура капіталу — співвідношення власного і залученого капіталу на певний період.

Сума дивіденду — це виплата акціонеру частини прибутку в розрахунку на одну акцію.

Сума, що амортизується, — собівартість активу або інша сума, яка замі­нює собівартість у фінансовій звітності, мінус його ліквідаційна вартість.

Сумнівний борг — дебіторська заборгованість, відносно якої існує ймовірність її неповернення боржником.

Суттєва інформація — інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

Т

Темп інфляції— показник, який характеризує розмір знецінення (зни­ження споживної вартості) грошей у певний період у відсотках до їх номіналу на початок періоду.

Термін корисного використання — період, протягом якого актив, як передбачається, буде використовуватись підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує отримати від використання активу.

Товарна продукція — це вироби підприємства, призначені для продажу стороннім споживачам і внутрішнього споживання самим підприємством.

Товарна продукція — це вироби підприємства, призначені для продажу стороннім споживачам і внутрішнього споживання самим підприємством.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) — показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, за якого сума чистого доходу підприємства дорівнює загальній сумі постійних витрат.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) — показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, за якого сума чистого доходу підприємства дорівнює загальній сумі постійних витрат.

Тривалість життєвого циклу інвестицій — це найбільш імовірний період, протягом якого інвестиції, що оцінюються, будуть приносити дохід.

У

Управління прибутком — процес підготовки і прийняття відповідних управлінських рішень з питань формування, розподілу і цільового використання прибутку на суму здійснених за його рахунок платежів у бюджет.

Управління прибутком — процес підготовки і прийняття відповідних управлінських рішень з питань формування, розподілу і цільового використання прибутку на суму здійснених за його рахунок платежів у бюджет.