Історія України

Заняття 3.

1. Передумови селянсько-козацьких повстань кінця ХУІ ст.

2. Повстання під проводом Криштофа Косинського.

3. Повстання на чолі з Северином Наливайком.

4. Причини поразки та історичне значення селянсько-козацьких повстань кінця ХУІ ст.

Першоджерела:

1. Повстання К.Косинського (Скарга шляхтича Я.Шостовицького) // Хрестоматія 1959.-С.165-166.

2. Повстання С.Наливайка // Хрестоматія 1959.-С.167-171; Хрестоматія 1996.-С. – 77-78.

3. Промова українського шляхтича Л.Деревинського про національний гніт в Україні // Хрестоматія 1996.-С.78-79.

4. Г.Боплан про напади татар та боротьбу запорізьких козаків проти турецько-татарських загарбників // Хрестоматія 1959 .-С.222-223;225-228; Боплан Г.-Л. Опис України.-С.42-47;54-61.

Література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні.-К.,1991.

2. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.

3. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі.-К.,1993.

4. Боплан Г. Опис України. – К., 1989.

5. Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький // Силуети епох. – Дрогобич, 1992.

6. Володарі гетьманської булави. Історичні портрети.-К.,1994.

7. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

8. Грушевський М. Історія української козаччини. Т.І. До року 1625 // Вітчизна. – 1989. – №1-11.

9. Грабовецький В.В. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст. – Львів, 1966.

10. Гуслистий К.Г. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині ХУІ і в першій половині ХУІІ ст. – К., 1941.

11. Денисенко А. Козацький гетьман Байда Вишневецький // Київська старовина. – 1992. – №1.

12. Костомаров Н.И. Казаки. Исторические монографии и сследования.-М.,1995.

13. Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХУІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.

14. Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали. Історичні розповіді про запорізьке козацтво.-Дніпропетровськ,1990.

15. Мишко Д.І. Северин Наливайко. – К., 1962.

16. Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Запорозька січ у західноєвропейських літературних пам’ятках – К., 1992.

17. Нудьга Г. Республіка козаків (Середньовічна Європа про Січ та козаків).-Б.м.,1991.

18. Рознер И.Г. Антифеодальные государственные образования в России и на Украине в ХУІ-ХУІІІ вв. // “Вопросы истории”. – №8. – 1970.

19. Сергійчук В.І. Байда Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. – №2.

20. Сергійчук В.І. Іменем війська Запорізького: Українське козацтво у міжнародних відносинах ХУІ-середина ХУІІ ст. – К., 1991.

21. Українське козацтво: сучасний стан та перспективи дослідження проблеми (Матеріали “круглого столу”) // УІЖ. – 1991. – №12.

22. українське козацтво: Мала енциклопедія.-К.-Запоріжжя,2002.

23. Флоря Б.Н. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине ХУІ-начало ХУІІ в. – М., 1978.

24. Щербак В.О. Козацтво в класово-становій структурі українського суспільства (друга пол. ХУ- середина ХУІІ ст.) // УІЖ. – 1991. – №11.

25. Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина ХУ – середина ХУІІ ст..-К.,2000.

26. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. – К., 1990-1992.-Т.1,2,3.

Методичні рекомендації

Тема, присвячена зародженню і розвитку українського козацтва посідає одне з найважливіших місць у середньовічній історії нашої держави. Тому розпочати її вивчення необхідно з аналізу досліджень, присвячених даній проблемі, тобто – з історіографії козацтва. Аналізуючи історіографію, можна класифікувати її наступним чином: за хронологічним принципом, або ж за географічним (поділити на російську, польську, українську та іншу). Основну увагу в цьому питанні варто приділити оцінці козацтва як явища, що її наводили різні автори у своїх творах.

Розкриваючи питання про формування козацького стану, сновну увагу варто приділити основним етапам цього процесу: по-перше – формуванню козацтва як своєрідного самобутнього явища протягом ХУ – першої половини ХУІ ст., по-друге – оформлення козацтва в окрему суспільну верству (кінець ХУІ ст.). Необхідно також розкрити історичні передумови цього процесу.

Господарське життя козаків охоплювало різноманітні галузі: від традиційного землеробства до торгівлі. В цьому питанні необхідно визначити, які галузі господарства у запорожців були найбільш поширеними і прибутковими, охарактеризувати основні джерела прибутків війська запорізького, висвітлити розвиток господарства як в самій Січі, так і поза її межами – на зимівниках і бурдюгах.

Достатньо висвітленим в літературі постає питання про утворення та організацію Запорізької Січі. Однак воно також містить значну кількість дискусійних моментів. Основну увагу при його розгляді варто приділити виникненню цієї організації, висвітленню її суспільно-політичного устрою, а саме – охарактеризувати владні інститути (ради, посадові особи) та визначити їх повноваження. На основі розглянутих матеріалів необхідно зробити висновок про державницьку сутність Запорізької Січі (чи можна вважати її державою?).

Окрему увагу варто приділити висвітленню військового мистецтва запорізьких козаків, оскільки воно було прогресивним і достатньо самобутнім явищем того часу. В цьому контексті необхідно розглянути тактику і стратегію козаків під час морських і сухопутних походів, охарактеризувати основні види їхньої зброї, показати дієвість їхнього бойового мистецтва на конкретних історичних прикладах.

Одним із важливих атрибутів козацького війська були військові клейноди, що являли собою фактично державну символіку. При розгляді цього питання необхідно охарактеризувати походження цих символів влади та визначити, які клейноди відповідають кожному представнику козацької військової старшини.

Заняття, присвячене першим козацько-селянським повстанням кінця ХУІ ст. необхідно розглядати комплексно: починаючи з основних причин і завершуючи їхніми наслідками для козацтва зокрема і для українських земель в цілому. Щодо причин цих повстань, їх рушійних сил, ідеологічного аспекту, то в історіографії представлені різні точки зору, які необхідно висвітлити. Окрему увагу варто приділити висвітленню фактичного матеріалу, тобто безпосередньо перебігу подій під час повстань, охарактеризувати основні битви, переміщення повстанських загонів. Висвітлюючи роль українського козацтва у боротьбі проти турецько-татарської агресії, необхідно згадати Дмитра Вишневецького, Івана Підкову Самійла Кішку.

Посилення феодально-кріпосницького гноблення та національного гніту призвело до загострення соціального протистояння в Україні. Утворення Запорізької Січі сприяло піднесенню боротьби проти національно-релігійного гніту та кріпосницьких порядків. Висвітлюючи повстання кінця XVI ст. під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, необхідно проаналізувати їх причини, соціальну базу. Слід відзначити, що ці козацькі виступи відразу ж дістали підтримку з боку селянства та міщан, виявили яскравий національно-визвольний характер. Їх поразка не зупинила наростання народної боротьби в Україні, а навпаки, сприяла зростанню національної свідомості українського народу.