termodunКонспект лекцій для заочників
.pdf
T1 |
T2 |
q |
E |
E |
. |
|
|
12 |
e1 |
e2 |
|
E1 1 A2 A1
E2 1 A1 1 A2 A1 
E2 A1 
пр 1 111 2
E1
|
|
|
|
A2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
E1 |
|
|
E |
|
|
|
|
|
2 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
A |
|
A |
|
|
|
|
|
2 |
1 |
|
|
1 |
||
E |
A |
|
2 |
|
|
|
E2 |
|
E1 A2

E2 1 A1 A2
|
Ефективні випромінювання: |
|
|
|
||||||||
|
Eе1 E1 1 A1 Ee2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Eе2 E2 1 A2 Ee1 . |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Розв’язавши |
|
|
систему |
|
отримаємо |
||||||
E |
|
E1 |
E2 |
A1 |
E2 |
і |
E |
|
E1 |
E2 |
A2 E1 |
. Засто- |
е1 |
|
A1 |
A2 |
A1 |
A2 |
е2 |
|
A1 |
A2 |
A1 A2 |
||
|
|
|
|
|||||||||
сувавши закони Кірхгофа та Стефана-Больцмана
отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
що |
|
|
|
|
T |
|
4 |
|
T |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Q q F |
|
с F |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
, |
де |
|
пр |
|
|
|
|
||||||||
12 12 |
o |
100 |
|
|
100 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- приведена міра чорноти двох паралельних поверхонь.
1
Загальмувати променевий теплообмін можна за допомогою екрану, встановленого на шляху випромінювання.
При наявності екрану між поверхнями приведена міра чорноти буде пр |
|
|
|
1 |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
n |
1 |
|
1 |
|
||
|
|
2 |
|
1 |
||||
|
|
1 |
ек |
2 |
||||
|
|
1 |
|
|
|
|||
де ек - міра чорноти кожного з екранів. n - кількість екранів.
Це розглянуто найпростіший спосіб теплопередачі випромінюванням між тілами. Всі інші випадки значно складніші.
4 Теплопередача
4.1 Основне рівняння теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі
Теплопередачею називається процес переносу теплоти від одного рухомого середовища до іншого через одношарову або багатошарову тверду стінку довільної форми. Теплопередача – складний процес перенесення теплоти, вона включає в себе теплопровідність, конвекцію і випромінення. Типовими прикладами теплопередачі є передача теплоти від гріючої води до повітря, яке знаходиться в приміщенні, через стінки нагрівальних батарей центрального опалення, передача теплоти від димових газів до води через стінки кип’ятильних труб в парових котлах. В наведених прикладах стінка виступає в ролі провідника теплоти і виготовляється із матеріалу з високим коефіцієнтом теплопровідності. Основне рівняння теплопередачі записується у вигляді Q kF t1 t2
де Q – тепловий потік, Вт ; F – площа поверхні теплообміну, м2 ; t1 – температура гарячого теплоносія, К ; t2 – температура холодного теплоносія, К ; k – коефіцієнт теплопередачі.
Встановимо фізичний зміст і одиницю вимірювання коефіцієнта теплопередачі. З цією метою
перепишемо рівняння (4.1) в іншому |
вигляді, |
поділивши праву і ліву |
частини його на |
F |
||||
q k t1 t2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
q |
|
|
Вт |
|
|
|
З цього рівняння знайдемо k |
|
|
|
м2 |
К . |
|
|
|
t t |
|
|
|
|||||
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
З рівняння (4.3) випливає фізичний зміст коефіцієнта теплопередачі |
якщо t1 t2 1К , |
то |
||||||
k q . Таким чином, коефіцієнт теплопередачі дорівнює густині теплового потоку, якщо різниця температур між теплоносіями дорівнює 1К .
Для циліндричної стінки рівняння теплопередачі записується у вигляді Q kl l t1 t2 де Q – тепловий потік, Вт ; l – довжина циліндричної поверхні, м ; t1 ,t2 – температури гарячого і холодного теплоносіїв, К ; kl – лінійний коефіцієнт теплопередачі.
|
Рівняння перепишемо в іншому вигляді поділивши праву і ліву частини на l , тоді Q q – лі- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нійна густина теплового потоку, |
|
м2 К . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ql kl t1 t2 |
|
|
|
|
|
|
|
kl |
|
ql |
|
|
|
|
|
Вт |
. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
t |
|
|
|
м К |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт теплопередачі не являється фізичною характеристикою речовини, він залежить від |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
багатьох факторів: швидкості і режиму руху теплоносіїв, їх фізичних властивостей, температу- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ри, форми і розміру поверхні, фізичних характеристик матеріалу стінки. Коефіцієнт знаходиться |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
експериментально, його можна також знайти розрахунковим методом. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
4.2 Теплопередача через плоску одношарову і багатошарову стінки. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Перенесення теплоти через стінку складається з трьох ланок. Перша ланка – перенесення теп- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
лоти конвекцією від гарячого теплоносія до стінки. Друга ланка – перенесення теплоти теплоп- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ровідністю |
через |
стінку. |
Третя ланка – перенесення |
теплоти |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
конвекцією від другої поверхні стінки до холодного теплоносія. |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість теплоти, яка передається гарячим теплоносієм кон- |
||||||||||||||||||
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вективним теплообміном |
визначається |
за |
рівнянням Ньютона- |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Ріхмана Q 1F t1 |
tw |
де 1 – коефіцієнт тепловіддачі від гаря- |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
tc |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
tc |
|
|
|
|
|
|
|
чого теплоносія з температурою t |
до |
поверхні стінки з темпера- |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t2 |
|
|
|
турою t |
c1 |
; F – поверхня плоскої стінки, |
м2 . Температура назна- |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чно міняється в ядрі і різко в пристінному шарі. |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Теплота, яка передається теплопровідністю через плоску сті- |
||||||||||||||||||||
|
Рисунок 4.1 - Теплопередача |
|
x |
|
нку визначається за рівнянням Q |
F tw |
tw |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
2 . |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
через плоску одношарову стінку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Теплота, яка передається від другої поверхні стінки до холод- |
||||||||||||||||||
ного теплоносія, визначається за рівнянням Ньютона-Ріхмана Q 2 F tw |
t2 . |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
При стаціонарних умовах величина Q в рівняннях однакова. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розв’язуючи три рівняння відносно різниці температур, маємо |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
t |
|
|
t |
|
|
|
Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
1 |
|
|
|
w1 |
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
tw |
|
|
|
tw |
|
|
|
Q |
Додавши отримані рівняння, отримуємо |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
2 |
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
tw |
2 |
t2 |
|
Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
t |
t |
|
|
|
|
Q |
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідки |
|
Q |
|
F t t |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
F |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Поділивши праву і ліву частину рівняння на |
F , враховуючи, що |
Q |
q – густина теплового |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
t |
t |
|
|
|
|
Вт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
потоку, отримуємо |
1 |
1 |
|
|
2 |
|
1 |
, |
м2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 , |
|
Вт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
В рівнянні величина |
|
1 |
|
|
|
|
м2 |
К позначається буквою k |
і називається коефіцієнтом |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
теплопередачі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Величина обернена до коефіцієнта теплопередачі називається повним термічним опором теп- |
||||||||||||||
лопередачі через одношарову плоску стінку R |
1 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
м2 К , де |
1 |
і |
1 |
– терміч- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
k |
1 |
|
|
2 |
|
Вт |
1 |
2 |
|
||||
ний опір тепловіддачі; – термічний опір стінки.
В тому випадку, (навести рисунок....) коли передача теплоти відбувається через багатошарову
плоску |
стінку |
|
в знаменнику |
рівняння слід |
поставити суму термічних опорів всіх шарів |
||||||
Q |
|
|
F t1 t2 |
|
|
|
. Коефіцієнт |
теплопередачі |
через багатошарову плоску стінку дорівнює |
||
1 |
і 1 |
|
|||||||||
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
i 1 i |
|
2 |
|
|
|
|
|||
k
R
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
Повний термічний опір теплопередачі через багатошарову плоску стінку |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
1 |
і |
|
1 |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
i 1 i |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1 1 і |
1 |
, |
м |
2 |
К . |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
k 1 |
|
i 1 i |
|
|
2 |
Вт |
|
|||||||||||||||
Температура на поверхнях плоскої стінки визначається із таких рівнянь
t |
|
t |
|
Q |
t |
|
t |
|
|
Q |
w |
|
w |
2 |
|
||||||
|
1 |
1F |
|
|
2 F |
|||||
|
1 |
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Якщо відомі і k температури поверхонь плоскої стінки можна знайти із рівнянь
t |
|
t |
k |
t t |
|
|
t |
|
t |
|
|
k |
t t |
|
|
|
w |
|
2 |
w |
2 |
|
2 |
||||||||||
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4.3 Передача теплоти через циліндричну одношарову і багатошарову стінки
Допустимо, що через циліндричну одношарову стінку переноситься теплота при стаціонарному режимі від гарячого теплоносія з постійною температурою t1 і коефіцієнтом тепловіддачі 1 до
холодного середовища з постійною температурою t2 і коефіцієнтом тепловіддачі 2 (рис.4.2).
t |
|
|
|
|
Тоді для теплового потоку можна записати систему рівнянь |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Q 1 d1l t1 tw |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q |
l tw tw |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
tc |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
d |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
tc2 |
|
|
|
|
2 ln |
|
|
d1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
2 |
Q d l t |
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
t2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d1 |
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
w2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
Розв’язуючи ці рівняння відносно різниці температур, після |
|||||||||||||||||||||
|
|
d 2 |
|
|
їх додавання отримуємо Q |
|
|
|
l t t |
2 |
|
|
|
|
, Вт . |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 ln d2 |
|
|
|
1 |
|||||||||||||
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Рисунок 4.2 - Теплопередача через |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
|
2 |
d1 |
2 |
d |
2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
||
циліндричну одношарову стінку |
Введемо позначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
kl |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
, отримаємо Q kl l t1 t2 , kl – лінійний коефіцієнт теплопередачі. |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1 |
|
|
1 |
ln d2 |
|
|
1 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
d |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
d1 |
2 |
d |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Поділивши праву і ліву частину рівняння на l отримаємо |
Q |
q |
k |
t |
t |
|
, де |
q |
– лінійна |
|||||||||||||
|
2 |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
l |
l |
1 |
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
густина теплового потоку.
При перенесенні теплоти через багатошарову циліндричну стінку, яка складається із n шарів |
||||||||||||
тепловий потік буде дорівнювати Q |
|
|
|
l t1 t2 |
|
|
|
|
|
|
. |
|
1 |
n |
1 |
ln di 1 di |
|
|
|
1 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
d |
2 |
|
2 |
d |
n 1 |
||||||
|
1 1 |
i 1 |
i |
|
|
|
||||||
Густина теплового потоку, яка віднесена до внутрішньої або зовнішньої поверхні визначаємо
за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Q |
|
kl |
|
|
|
t1 |
t2 |
|
|
Вт |
; |
|
Q |
|
|
kl |
t t |
|
|
|
Вт |
. |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
d l |
d |
|
|
|
м2 |
|
d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l d |
2 |
1 |
|
2 |
|
м2 |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Величина обернена коефіцієнту теплопередач |
1 |
|
називається повним лінійним термічним |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
kl |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
опором теплопередачі через циліндричну стінку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
n |
|
1 |
|
|
d |
|
|
|
|
1 |
м К |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Rl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln |
|
di |
|
|
|
|
|
|
, |
де |
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
– термічні опори тепло- |
||||||||||
|
|
kl |
|
|
|
|
1d1 |
i 1 |
2 i |
|
|
|
|
2dn 1 |
|
Вт |
|
|
1d1 |
|
2dn 1 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
n |
1 |
|
|
|
ln di 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
віддачі; |
|
|
|
– термічний опір багатошарової циліндричної стінки. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
i 1 |
|
|
|
|
|
di |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Температуру внутрішньої поверхні визнаємо за формулою tw |
|
t1 |
|
|
|
Q |
, а температура зов- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1d1 l |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||||
нішньої поверхні tw |
t2 |
|
|
|
|
|
Q |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2d2 l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
4.4 Інтенсифікація процесів теплопередачі
На практиці часто виникає проблема збільшення теплового потоку через поверхні різних форм. Шляхи інтенсифікації теплового потоку випливають із рівняння теплопередачі Q kF t . З цього рівняння випливає, що при заданих розмірах поверхні теплообміну і температури теплоносіїв тепловий потік залежить від коефіцієнта теплопередачі k . Внаслідок того що теплопередача являє собою складне явище, інтенсифікація теплопередачі зв’язана з аналізом складових, які впливають на цей процес. В тому випадку, коли теплопередача здійснюється через плоску стінку. Коефіцієнт теплопередачі можна збільшити, зменшивши товщину стінки, підбором матеріалу з більшим коефіцієнтом теплопровідності і збільшивши коефіцієнти тепловіддачі. Якщо термічний опір системи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
малий |
0 , то згідно рівняння k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. Коефіцієнт теплопередачі залежить тільки від |
|||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
коефіцієнтів тепловіддачі 1 |
і 2 |
k |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
1 2 |
|
. |
||||||
1 |
|
|
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
2 |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|||||||
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
З цього виразу випливає, що коефіцієнт теплопередачі завжди менший за найменший кое-
фіцієнт тепловіддачі. Для збільшення k необхідно збільшувати найменший коефіцієнт тепловіддачі 1 або 2 . Якщо 1 2 , то збільшення коефіцієнта теплопередачі може бути досягнуте за рахунок збільшення обох із . При великих значеннях 1 і 2 коефіцієнт теплопередачі k в значній мірі залежить від коефіцієнта теплопровідності стінки.
При передачі теплоти через циліндричну стінку термічні опори |
1 |
і |
|
1 |
залежать не лише |
|
|
|
|
||||
1d1 |
|
2d2 |
||||
|
|
|
||||
від коефіцієнтів тепловіддачі 1 і 2 , але і від розмірів поверхні. Якщо |
мале, то термічний |
|||||
опір можна зменшити шляхом збільшення відповідної поверхні. Такий же результат можна отримати і для плоскої стінки, якщо одну її поверхню збільшити, нанісши на неї ребра. При цьому ребра наносять зі сторони теплоносія з меншим коефіцієнтом тепловіддачі.
4.5 Теплова ізоляція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
На практиці часто виникає необхідність зменшення інтенсивності теплопередачі. Для цієї |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
мети використовують теплову ізоляцію – шляхом нанесення ізоляційного матеріалу на поверхню |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
металу. При нанесенні теплоізоляційного матеріалу на плоску поверхню, як це випливає із рівнян- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ня R |
|
1 |
n |
|
i |
1 |
термічний опір теплопередачі завжди буде зростати. Інша ситуація може |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
i 1 |
i |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
мати місце при нанесенні ізоляції на криволінійну поверхню. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Розглянемо умову, при якій матеріал, який використовується для ізоляції труби відповідає сво- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
єму призначенню, тобто зменшує тепловий потік. Для однорідної металевої труби, покритої ша- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ром ізоляції маємо вираз для термічного опору R |
|
1 |
|
|
|
|
1 ln d2 |
1 ln d3 |
|
|
1 . |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ц |
1d1 |
|
2 d1 |
2 із |
|
d2 |
|
2d3 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
При сталих значеннях 1 , d1 , d2 |
, , із , 2 |
величина |
Rц |
|
буде залежати лише від зовнішнього |
|||||||||||||||||||||||||||||||
його діаметра ізоляції d |
3 |
, |
внаслідок того, що термічні опори |
|
1 |
і |
1 ln d2 |
постійні. При збіль- |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1d1 |
2 |
|
d1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
шенні d |
3 |
зростає термічний опір теплопровідності ізоляції R |
|
1 |
ln d3 , а термічний опір тепло- |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із |
|
2 із |
d2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
віддачі |
1 |
зменшується. Очевидно, що повний термічний опір |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2d3 |
|||||||||||||||||||||||
Rl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
Rl |
|
буде залежати від характеру зміни опорів Rіз |
і Rl2 . |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rl |
|
|
|
|
|
Критичний діаметр ізоляції складе dкр |
2 із |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Із останнього рівняння випливає, що критичний діаметр ізо- |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rl2 |
|
|
ляції не залежить від довжини трубопроводу. Критичному діа- |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rl |
Rl |
c |
метру ізоляції відповідає мінімальний термічний опір і мак- |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
симальний тепловий потік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз рівняння показує, що якщо зовнішній діаметр ізоляції |
||||||||||||||||||||
d2 |
|
|
|
d кр |
|
d3 |
|
d |
|
|
d |
із |
зростає, |
при умові |
d |
із |
d |
кр |
, то теплові втрати зростають і |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Рисунок 4.3 - Залежність термічного будуть більшими теплових втрат оголеного трубопроводу (крива |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
опору ізольованої циліндричної |
|
АК). Якщо dіз dкр теплові втрати максимальні (точка К). При |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
стінки від зовнішного діаметра |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
подальшому зростанні зовнішнього діаметра ізоляції dіз dкр те- |
|||||||||||||||||||||||
dіз dкр К |
|
dіз dкр |
|
|
|
|
плові втрати будуть меншими ніж при dіз |
dкр (крива ВК). Лише |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при певному діаметрі ізоляції теплові втрати знову стануть такими |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ж як для неізольованого трубопроводу. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
А |
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
Звідси випливає, що для ефективної роботи ізоляції необхідно, |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
щоб критичний діаметр був меншим зовнішнього діаметра голого |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трубопровода, тобто |
d |
кр |
d |
2 |
|
або |
|
2 із d |
2 |
; |
|
|
2d2 . |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
із |
|
2 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
d2 |
|
|
d кр |
|
|
|
d3 |
|
dіз |
|
|
Таким чином, для того щоб ізоляція зменшувала теплові |
||||||||||||||||||||||||
Рисунок 4.3 - Залежність теплових |
втрати циліндричної стінки у порівнянні з оголеним трубопрово- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
втрат від товщини ізоляції |
|
дом при заданому зовнішньому діаметрі труби d2 |
необхідно, щоб |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
коефіцієнт теплопровідності ізоляції задовольняв умови рівняння. |
|||||||||||||||||||||||||
5 Теплообмінні апарати.
5.1 Призначення класифікація і область використання теплообмінних апаратів
Теплообмінні апарати ТА – пристрої для передачі теплоти від одного середовища більш нагрітого до іншого менш нагрітого. Область використання ТА обширна, використовуються вони в енергетиці (парогенератори, пароперегрівачі, конденсатори), в промисловості (доменні і мартенівські печі) в нафтовій і нафтохімічній промисловості. Без перебільшення можна відмітити, що не-
має ніодної галузі промисловості де не використовуються теплообмінні апарати. В багатьох галузях народного господарства на ТА припадає 50 % вартості всього обладнання. На сьогоднішній день ще не вироблена досконала класифікація теплообмінників ТА класифікують за такими ознаками:
–за принципом дії:
–контактні (змішувальні). В цих апаратах відбувається безпосередній контакт і змішування гарячого і холодного теплоносіїв.
–поверхневі. В цих теплообмінниках теплообмін відбувається з участю поверхні твердого тіла, яка є проміжним теплоносієм. Поверхневі ТА поділяються на:
–рекуперативні – в яких теплообмін відбувається через відокремлюючу теплоносії стінку.
–регенеративні – в цих ТА теплообмін відбувається в результаті періодичного стикання теплоносіїв з теплоакумулюючою поверхнею.
–за технологічним призначенням:
повітронагрівачі, парогенератори, пароперегрівачі, оливоохолоджувачі і т.д.;
– за схемою руху теплоносіїв:
прямоточні, протиточні, з перехресним током, комбіновані.
– за родом теплоносіїв:
водо-водяні, пароводяні, водоповітряні.
–за родом матеріалу, з якого виготовлені теплообмінники:
стальні, чавунні, скляні і т.д.
–за родом теплообмінних поверхонь:
гладкотрубні, ребристі, пластинчасті, спіральні.
– за числом ходів:
одноходові, багатоходові.
5.2 Основи теплового розрахунку теплообмінників
Метою теплового розрахунку ТА є визначення площі поверхні теплообміну, а в тому випадку коли площа поверхні теплообмінника відома, то метою розрахунку є знаходження кінцевих тем-
ператур теплоносіїв. |
|
|
|
|
|
|
В основі розрахунку ТА лежать рівняння теплового балансу і рівняння теплопередачі. |
|
|||||
Рівняння теплопередачі записується у вигляді Q kF t1 |
t2 kF t де Q – |
тепловий |
потік, |
|||
Вт ; k – середній коефіцієнт теплопередачі, |
Вт |
; |
F – |
площа поверхні |
теплообміну, |
м2 ; |
|
||||||
|
м2 К |
|
|
|
|
|
t1 , t2 – температури гарячого і холодного теплоносіїв.
|
|
Якщо знехтувати тепловими втратами і фазовими переходами то рівняння теплового балансу |
|||||||||||||||||||||||
записується в вигляді Q c |
|
G t |
t c |
G t t , |
де |
G , G |
2 |
– масова витрата теплоносі- |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pm1 1 1 |
1 |
pm2 2 2 2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||
їв, кг |
|
; |
c |
pm1 |
, c |
pm2 |
– середня масова ізобарна теплоємність теплоносіїв в інтервалі температур від |
||||||||||||||||||
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
t до t |
; |
t |
, |
t |
– температура теплоносіїв на вході в ТА; t , t |
– температура теплоносіїв на виході |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з ТА. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Величина |
W cpm G |
Вт |
називається умовним або водяним еквівалентом. З врахування |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
t t W |
t t або |
||||||
цього позначення рівняння теплового балансу можна записати у вигляді W |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
|
W |
|
t t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1 |
|
2 |
|
2 |
, де W , W – умовні еквіваленти гарячого і холодного теплоносіїв. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
W |
|
t t |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При русі теплоносіїв в ТА змінюються їх температура, а також різниця температур. Зміна температур теплоносіїв в теплообміннику обернено пропорційна їх умовним еквівалентам.
Величини t і k в рівнянні теплопередачі можна вважати сталими тільки для елемента поверхні dF . Тому рівняння теплопередачі для елемента dF справедливе лише в диференціальній формі dQ kdF t .
|
|
|
|
|
|
|
|
Навести |
ще два |
варіанти |
графі- |
|||||||
t |
W1 W2 |
|
t |
|
W1 W2 |
ків..... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
t |
|
t |
|
|
|
Тепловий |
потік, |
який |
передається |
|||||||||
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
через всю поверхню |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
t |
|
|
Q kdF t kF tc |
, |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
t |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
|
tc – |
середньологарифмічний тем- |
||||||||||
|
t |
|
2 |
|
|
|
||||||||||||
|
2 |
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пературний напір. Для визначення се- |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|||||||||||||
|
F |
|
|
|
F |
редньологарифміного |
|
температурного |
||||||||||
|
|
|
|
напору |
користуються |
|
формулою |
|||||||||||
Рис.5.1 - Зміна температури |
|
Рис.5.2 - Зміна температури |
|
|||||||||||||||
теплоносіїв при прямотоці |
|
теплоносіїв при протитоці |
t |
c |
tб |
tм , де |
t |
б |
, |
t |
м |
– |
біль- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
tб |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
ln |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
tм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ший і менший перепади температур між теплоносіями на кінцях теплообмінника. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
В прямоточному ТА tб |
|
завжди дорівнює різниці температур теплоносіїв на вході, а tм |
– на |
||||||||||||||
виході. В протитічному теплообміннику теплоносії рухаються назустріч один одному і значення |
||||||||||||||||||
t |
на кінцях визначаються за різницею температур на вході гарячого і на виході холодного тепло- |
|||||||||||||||||
носія. Числове значення t |
для ТА з протитоком при однакових умовах завжди більше t |
для |
||||||||||||||||
|
c |
tc |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
||
апаратів з прямотоком, тобто |
> tc . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Площа поверхні теплообміну визначається за формулою F Q |
, де Q – тепловий потік, який |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
k t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
визначають із рівняння теплового балансу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Внаслідок того, що t |
c |
> t |
c |
, площа поверхні теплообмінника з протитоком F |
|
при одна- |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
кових умовах буде меншою за площу поверхні теплообмінника з прямотоком F , тобто F < |
F . |
|||||||||||||||||
|
Звідси випливає, що ТА з протитоком мають менші розміри, при їх виготовленні досягається |
|||||||||||||||||
економія металу. Проте в цих ТА виникають при їх роботі значні температурні напруги, тому в |
||||||||||||||||||
тих випадках коли потрібна висока надійність в роботі ТА використовують теплообмінники з |
||||||||||||||||||
прямотоком. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
