logika_2011

Контрольні питання для самоперевірки

1.Порівнювані поняття.

2.Непорівнянні поняття.

3.Сумісні поняття.

4.Несумісні поняття.

5.Відношення суперечності.

6.Відношення протилежності.

7.Відношення супідрядності.

8.Відношення тотожності.

9.Відношення підпорядкування.

10.Відношення перехрещення.

11.Обмеження понять.

12.Узагальнення понять.

13.Універсальний клас.

14.Об’єднання класів.

15.Перетин класів.

16.Доповнення до класу.

17.Пустий клас.

Вправи

1.Обмежте такі поняття: “конституція”, “нотаріус”, “атом”, “швидкість”, “український письменник”, “Г.С. Сковорода”, “дієслово”.

2.Чи можна вважати обмеженням перехід від понять, названих зліва, до понять, названих справа, в перелічених парах: “філософія” – “онтологія”; “філософія” – “антична філософія”; “злочин” – “злочинець”; “злочинець” – “шахрай”; “держава” – “монархія”; “академія – “економічний факультет”; “людина” – “українець”; “академія” – “академія банківської справи”; “атом” – “електрон”? Обґрунтуйте свою відповідь.

3.Узагальніть поняття: “логіка”, “юридична особа”, “девіантна поведінка”, “виробничі відносини”, “буття”, “істина”, “гіперінфляція”, “кримінально-правова кваліфікація злочину”, “великий український письменник”.

4.Чи правильно узагальнені поняття в наведених прикладах: “буття” – “дійсність”; “конкретне поняття” – “поняття”; “адвокат” – “юрист”; “адвокат” – “людина”; “раціоналізм” – “ірраціоналізм”; “злочинець” – “крадій”; “атом” – “молекула”; “поняття” – “форма мислення”; “місяць” – “рік”? Відповідь обґрунтуйте.

5.Наведіть кілька прикладів порівнюваних і непорівнянних понять.

6.В якому відношенні за обсягом перебувають такі пари понять: “прокурор”, батько”; “дієздатний”, “недієздатний”; “деонтологія”, “наука”; “автомобіль”, “двигун”; “поняття”, “слово”; “людина”,

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

31

“композитор”; “брат”, “сестра”; “високий”, “низький”; “Т. Шевченко”, “автор поеми Гайдамаки”?

7.Наведіть приклади кожного різновиду сумісних і несумісних понять.

8.Визначте і зобразіть з допомогою кругових схем співвідношення обсягів таких понять:

а) “елементарна частка”, “атом”; б) “студент”, “спортсмен”, “відмінник”;

в) “людина”, “вихователь”, “викладач”, “спортсмен”; г) “населений пункт”, “місто”, “столиця”, “село”, “село Степанівка”,

“Лондон”, “вулиця”; д) “позитивний”, “негативний”;

е) “злочинець”, “шахрай”, “крадій”, “грабіжник”; є) “грамотний”, “неграмотний”, “людина”, “високий”;

ж) “офіцер”, “юрист”, “спортсмен”, “сміливість”, “прокурор”, “футболіст”, “темперамент”, “фізична досконалість”.

9.Наведіть приклади синонімів та омонімів.

10.Наведіть приклади понять, які б знаходилися у відношенні тотожності з такими поняттями: “квадрат”, “засновник науки логіки”, “Основний Закон України”, “перший космонавт світу”, “засновник християнства в Київській Русі”.

11.Знайдіть поняття, обсяг якого частково збігається з обсягом даного поняття: “економіст”, “метал”, “європейська держава”, “викладач історії, держави та права”.

12.Здійсніть логічну операцію об’єднання класів стосовно даних понять і отримані результати зобразіть графічно з допомогою кругових схем:

а) “квадрат”, “геометрична фігура, яка має чотири рівні сторони і чотири прямі кути”;

б) “крадіжка”, “пограбування”; в) “викладач”, “конструктор”;

г) “жінка”, “людина”, “заміжня жінка; д) “флора”, “фауна”.

13.Помножте такі поняття і результати зобразіть з допомогою кругових схем:

а) “художник”, “архітектор”; б) “юрист”, “генерал”;

в) “математик”, “філософ”, “батько”; г) “ссавець”, “кит”, “жива істота”, “мурашка”.

14.Здійсніть логічну операцію доповнення до класу стосовно даних понять і проілюструйте результати з допомогою кругових схем: “студент”, “відмінник”, “офіцер”, “грамотний”, “ханжа”, “лицемір”, “оптиміст”.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

32

Тестові завдання для перевірки знань

1.Яке обмеження поняття “форма мислення” буде правильним? а) форма мислення – закон; б) форма мислення – форма;

в) форма мислення – мислення; г) форма мислення – закон мислення.

2.Яке узагальнення слова “поняття” буде правильним? а) поняття – судження; б) поняття – умовивід;

в) поняття – форма мислення; г) поняття – правильне розуміння проблеми.

3.Яке обмеження поняття “слідчий” правильне? а) слідчий – прокурор району; б) слідчий – прокурор області; в) слідчий – юрист;

г) слідчий – слідчий районної прокуратури.

4.Яке узагальнення поняття “науковий прогрес” буде правильним? а) науковий прогрес – регрес; б) науковий прогрес – розвиток;

в) науковий прогрес – духовний прогрес; г) науковий прогрес – прогрес.

5.Між поняттями “юрист”, “адвокат”, “прокурор” відношення: а) перехрещення; б) підпорядкування; в) протилежності; г) супідрядності.

6.Між поняттями “грамотний”, “неграмотний” відношення: а) сумісності; б) підпорядкування; в) суперечності;

г) супідрядності.

7.Між поняттями “революціонер” і “контрреволюціонер” відношення: а) перехрещення; б) протилежності; в) суперечності; г) підпорядкування.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

33

8.Між поняттями “істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина” відношення:

а) супідрядності; б) підпорядкування; в) перехрещення; г) протилежності.

9.Між поняттями “юрист”, “адвокат”, “суддя”, “спортсмен” відношення:

а) протилежності та підпорядкування; б) суперечності та підпорядкування; в) супідрядності та підпорядкування; г) супідрядності та перехрещення.

10.Між поняттями “грамотний”, “неграмотний”, “високий”, людина” відношення:

а) протилежності та підпорядкування; б) протиріччя та підпорядкування; в) перехрещення та супідрядності; г) перехрещення та протилежності.

11.Між поняттями “учень”, “відмінник”, “студент” відношення: а) супідрядності; б) супідрядності та підпорядкування;

в) перехрещення та супідрядності; г) перехрещення.

12.Між поняттями “форма мислення”, “поняття”, “судження”, “умовивід”, “абстрактне поняття” відношення:

а) супідрядності; б) супідрядності та підпорядкування; в) перехрещення;

г) перехрещення та підпорядкування.

13.Між поняттями “менеджер, “менеджер Петренко” відношення: а) перехрещення; б) протилежності; в) протиріччя; г) підпорядкування.

14.Між поняттями “місто”, “столиця”, “Київ” відношення: а) підпорядкування; б) супідрядності;

в) перехрещення та підпорядкування; г) супідрядності та підпорядкування.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

34

15.Між поняттями “речення”, “просте речення”, “складне речення” відношення:

а) перехрещення; б) протилежності; в) супідрядності; г) підпорядкування.

16.Чому поняття “електрон” і “учень” є непорівнянними? Вони: а) конкретні; б) мають дуже мало спільних елементів;

в) не мають спільних ознак; г) чітко не визначені.

17.Чому поняття “матеріалізм” і “ідеалізм” є несумісними? Вони: а) занадто широкі за обсягом; б) не містять у собі спільних елементів;

в) підпорядковані більш широкому за обсягом поняттю; г) є невизначеними.

18.Чому поняття “право” і “кримінальне право” є сумісними? Їх обсяги: а) не перетинаються; б) занадто вузькі; в) збігаються; г) не збігаються.

19.Чому поняття “грабіжник” і “розбійник” є порівнюваними: а) вони мають різний зміст; б) вони є негативними явищами;

в) у їх змісті є деякі спільні ознаки; г) вони підпорядковані родовому поняттю“злочинець”.

20.Поняття “конституція” стосовно поняття “Конституція України” буде:

а) невизначеним; б) визначеним; в) відносним;

г) підпорядковуючим.

Основна література

1.Войшвилло, Е. К. Понятие как форма мышления[Текст] / Е. К. Войшвилло. – М., 1989.

2.Горский, Д. П. Определение [Текст] / Д. П. Горский. – М., 1984.

3.Жеребкін, В. Є. Логіка [Текст] / В. Є. Жеребкін. – Харків, 2004.

4.Ішмуратов, А.Т. Вступ до філософської логіки[Текст] / А. Т. Ішмура-

тов. – К., 1997.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

35

5.Кириллов, В. И. Логика [Текст] / В. И. Кириллов, А. А. Старченко. – М., 1999.

6.Конверский, А. Е. Логика традиционная и современная [Текст] / А. Е. Конверский. – М. : Идея-Пресс, 2010.

7.Логика [Текст]. – Минск : БГУ, 1974.

8.Маковельский, А. О. История логики [Текст] / А. О. Маковельский. –

М., 1967.

9.Орендарчук, Г. О. Основи логіки [Текст] / Г. О. Орендарчук. – Терно-

піль, 2001.

10.Тофтул, М. Г. Логіка [Текст] / М. Г. Тофтул. – К., 1999.

11.Уемов, А. Основы практической логики [Текст] / А. Уемов. – Одесса, 1997.

12.Хоменко, І. В. Логіка юристам [Текст] / І. В. Хоменко. – К., 1997.

Додаткова література для самостійного опрацювання

1.Арутюнов, В. Х. Логіка [Текст] : навчальний посібник для економістів / В. Х. Арутюнов, В. М. Мішин, Д. П. Кирик. – К., 2000.

2.Волошко, І. М. Практикум з логіки [Текст] / І. М. Волошко, І. С. Семе-

нов. – К., 1993.

3.Ивин, А. А. Искусство правильно мыслить [Текст] / А. А. Ивин. – М., 1990.

4.Ивлев, Ю. В. Логика. Сборник упражнений [Текст] / Ю. В. Ивлев. – М., 1999.

5.Повторева, С. М. Словник з логіки [Текст] / С. М. Повторева. – Львів, 2007.

6.Цалін, С. Д. Логічний словник-довідник [Текст] / С. Д. Цалін. – Харків, 2006.

Заняття 3

1.Операція визначення поняття.

2.Види визначень.

3.Правила визначення понять.

4.Поділ понять. Правила поділу понять.

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання доцільно розпочати зі з’ясування того, що розкрити зміст поняття – означає виділити предмет, який мислиться в понятті, визначити його відмінність від усіх інших предметів. Назва операції визначення походить від латинського слова“definitio” – дефініція або визначення. Далі потрібно розкрити структуру визначення (що є дефінієндумом і дефінієнсом), усвідомити, які пізнавальні завдання розв’язує визначення, звернути увагу на те, що визначення в науці інколи є підсумком складного й тривалого процесу пізнання предметів або явищ. Для ілюстрації цього можна використати матеріал із історії виникнення і формування ключових понять із різних сфер наукового пізнання.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

36

Необхідно мати на увазі, що будь-яке визначення наукового поняття є неповним, воно частково відображає предмет. Більш повно розкриває ознаки предмета наукова теорія. Для цього, наприклад, можна порівняти визначення поняття “людина” і філософське вчення про людину, в якому ознаки людини розкриваються більш повно, глибоко і всебічно.

При вивченні другого питання семінару потрібно насамперед розкрити зміст понять “реальне визначення” і “номінальне визначення”,

посилаючись на те, що логічна операція визначення виконує два основні завдання: по-перше, відрізняє мислимий у понятті предмет від інших предметів, через вказівку на його істотні ознаки, а по-друге, формує значення для терміна, який вводиться в науку або практику. Потім слід звернути увагу на аналіз такого найбільш розповсюдженого реального визначення, як “визначення через рід і найближчу видову відмінність”, в чому полягає основна задача даного визначення, показати, як вона вирішується. Після цього можна перейти до характеристики “генетичного визначення” понять, яке є різновидом визначення через рід і найближчу видову відмінність.

Потрібно зазначити, що визначення через рід і найближчу видову відмінність не є універсальним способом визначення понять. Даним способом не можна, наприклад, визначити занадто широкі за обсягом поняття – категорії, бо вони не мають роду. Даним способом не можна визначити і поняття, для яких не можна знайти і визначити видову відмінність. Таким, наприклад, є поняття “зелений”. Для нього є родове поняття “колір”, але немає видової відмінності, якщо не враховувати притаманну йому довжину звукової хвилі. Тому для визначення деяких понять застосовуються інші способи. Слід насамперед розглянути такі способи визначення, як “визначення через вказівку на відношення предмета до своєї протилежності”, “остенсивне визначення”, “опис”, “характеристика”, “функціональне визначення”, “визначення через перелік предметів, до яких застосоване дане поняття”.

У третьому питанні семінарського заняття потрібно чітко сформулювати основні правила визначення понять:

1.Визначення повинно бути розмірним.

2.Визначення не повинно містити в собі кола.

3.Визначення має бути чітким, виразним, не містити в собі двозначності чи полізначності.

4.Визначення не повинно бути заперечним.

Необхідно також з’ясувати, які визначення є надто широкими і надто вузькими, який зв’язок між колом у визначенні і тавтологією. Особливу увагу потрібно звернути на значення даних правил при визначенні кримінально-правових та економічних понять і категорій.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

37

Відповідь на питання не може бути повною без наведення конкретних прикладів порушення даних правил.

Висвітлення четвертого питання доцільно розпочати зі з’ясування того, що знання про сукупність ознак, що становлять зміст того чи іншого поняття, буде неповним, якщо невідома сукупність предметів, що мають дані ознаки. Інакше кажучи, потрібно чітко знати не тільки зміст поняття, але і його обсяг. Саме завдяки операції поділу понять (поділу обсягу понять) ми отримуємо інформацію про клас предметів, який розглядається. Традиційно розрізняють два види поділу– поділ за “видозмінюваною ознакою” і “дихотомічний поділ”. При визначенні операції поділу понять за видозмінюваною ознакою слід на прикладі показати, що є “поділюване поняття”, “члени поділу”, “основа поділу”. При цьому слід мати на увазі, що поділ понять не можна змішувати із мисленим розчленуванням цілого на частини. Ділення поняття має на меті розподілення предмета на види (групи), а з допомогою розчленування ми встановлюємо структуру або будову предмета, його складові частини.

Далі потрібно розглянути основні правила поділу:

1.Поділ поняття повинен бути розмірним.

2.Поділ слід здійснювати за однією підставою.

3.Члени поділу повинні виключати один одного.

4.Поділ повинен бути послідовним, тобто члени поділу повинні бути одного виду. Обов’язково потрібно навести приклади порушення

даних правил.

Слід також охарактеризувати і таку логічну операцію, як класифікація, показати, в чому полягає відмінність природної класифікації

від допоміжної, що таке штучна класифікація та яка її роль у систе-

матизації правових норм.

Термінологічний словник

Визначення поняття – логічна операція, яка розкриває зміст поняття.

Реальне визначення – визначення, що розкриває істотні та найбільш загальні ознаки предмета.

Номінальне визначення – визначення, завдяки якому з’ясовується ім’я, яким позначаються відповідне поняття і денотат.

Явне визначення – визначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче).

Визначення через рід і найближчу видову відмінність– визначення,

в якому спочатку знаходять найближче родове поняття для визначуваного поняття, а потім перераховують характерні видові відмінності. Наприклад, “поняття – форма мислення, в якій відображаються істотні, найбільш загальні ознаки предметів”.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

38

Неявне визначення – визначення, в якому відсутні чітко окреслені ліва та права частини визначення(дефінієндум і дефінієнс). Зміст поняття в них встановлюється на основі системи відношень, в яких воно перебуває з іншими поняттями в контексті.

Видова відмінність – ознака або група ознак, якими відрізняється визначуваний предмет від предметів, що входять до цього роду.

Визначення через вказівку на відношення предмета до своєї про-

тилежності – визначення, в якому зміст визначуваного поняття розкривається через протилежне поняття. Наприклад, “дійсність – це реалізована можливість”.

Генетичне визначення – визначення, в якому вказується походження предмета, спосіб його формування. Наприклад: “Бісектрисою кута називається промінь, який виходить з його вершини, проходить між його сторонами і ділить кут навпіл”.

Функціональне визначення – визначення, в якому розкривається призначення предмета, його роль і функції.

Визначення через перелік предметів або явищ – визначення, в якому називаються предмети, які входять до обсягу поняття, що визначається.

Остенсивне визначення – визначення, в якому дається вказівка на предмет і його назву.

Опис – перерахування суттєвих і несуттєвих ознак предмета або явища.

Характеристика – визначення, в якому фіксуються істотні ознаки предмета.

Розмірність визначення – обсяг визначуваного поняття має дорівнювати обсягу визначаючого поняття.

“Коло” у визначенні – коли зміст дефінієндума визначається через дефінієнс, а обсяг дефінієнса визначається через зміст дефінієндума.

Заперечне визначення – визначення, в якому лише вказується, які ознаки не притаманні поняттю, що визначається.

Тавтологія – логічна помилка, сутність якої полягає в тому, що поняття визначається через самого себе. Наприклад: “Біолог – людина, яка займається біологією”.

Поділ поняття – логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.

Основа поділу – ознака, за якою ми розподіляємо поняття на види. Члени поділу – види предметів, на котрі розподіляється рід. Поділюване поняття – поняття, обсяг якого розподіляється. Розмірність поділу – існує тоді, коли обсяг членів поділу, разом

узятих, має дорівнювати обсягу поділюваного поняття. Безперервність поділу – поділ, у процесі якого здійснюється пере-

хід до найближчих видів.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

39

Дихотомічний поділ – поділ, членами якого є два суперечливі поняття.

Класифікація – розподіл предметів на класи зроблений таким чином, що кожен клас займає стосовно інших класів точно визначене і міцно закріплене місце.

Допоміжна класифікація – розміщення предметів або явищ у певному порядку за якоюсь зовнішньою ознакою. Наприклад, класифікація літератури в бібліотеці.

Природна класифікація – це розподіл предметів або явищ за групами (класами) на основі їхніх істотних ознак. Наприклад, класифікація хімічних елементів.

Теми рефератів, доповідей і повідомлень

1.Задачі й сутність визначення понять.

2.Визначення в науковому пізнанні.

3.Аналіз помилок, які допускаються при визначенні та поділі понять в юридичній практиці.

4.Визначення понять у Кримінально-правовому кодексі.

5.Роль класифікації в науці.

Контрольні питання для самоперевірки знань

1.Логічні операції з поняттями.

2.Визначення операції обмеження поняття.

3.Визначення операції узагальнення поняття.

4.Межа узагальнення поняття.

5.Межа обмеження поняття.

6.Визначення поняття.

7.Дефінієндум визначення.

8.Дефінієнс визначення.

9.Реальне визначення.

10.Номінальне визначення.

11.Генетичне визначення.

12.Визначення через вказівку відношення поняття до протилежного поняття.

13.Характеристика і опис.

14.Функціональне визначення.

15.Контекстуальне визначення.

16.Остенсивне визначення.

17.Визначення через перелік предметів, що мисляться в понятті.

18.Коло у визначенні.

19.Тавтологія.

20.Надто широке визначення.

21.Надто вузьке визначення.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

40