Youth and Youth Policy - Demo Aspects (UA)

Серед інших компонентів сімейної політики, що досліджувалися в обстеженні «Молодь України», увагу привертає проблема поєднання зайнятостізнародженнямтавихованнямдитини. Результатидосліджень свідчать, що рівень використання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та декретної відпустки є високим (рис. 2.31). Щодо першої, то рівень її використання має близькі значення для міських поселень і сільської місцевості: відповідно 55% і 57% опитанихздітьмивикористалиїїповністюта27 і26% – частково.

Рис. 2.31.

Використаннямолоддю декретних відпусток та відпусток по догляду

за дітьми до досягнення ними трьох років, %

Джерело: соціально-демографічні обстеження «Сім’я і діти, 2009» і «Молодь України, 2010»

Використання декретної відпустки загалом є природним, тому не дивно, що її повністю використали 77% респондентів з дітьми. А от частка молоді, яка повністю використала відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на рівні - 56%, зважаючи на низький розмірдопомогиподоглядузадитиноюдодосягненнянеютрьохроків, здебільшого свідчить про прийняття рішення щодо народження дитини в умовах матеріальної стабільності та наявності постійного джерела доходів.

Іншим вагомим інструментом, що дозволяє поєднувати зайнятість

81

з батьківськими обов’язками, є можливість працювати неповний робочий день, присвячуючи решту часу проблемам сім’ї. У цілому на сучасному етапі небагато молодих людей використовує можливість частковоїзайнятості: лише13% середопитанихувіці15–34 роки, якімалидітей.

Серед професійних груп найбільше використовували можливість працювати неповний робочий день / тиждень працівники нефізичної та висококваліфікованої праці (менеджери, державні службовці, творчі працівники, технічні службовці), їх частка становить 15–20%, дещо менше – студенти, рядові спеціалісти й зайняті у домогосподарствах, яких було 12–15%. Практично не використовували можливість працювати неповний робочий день працівники фізичної праці та некваліфіковані працівники (5–8%). Зі зростанням віку зростає частка тих, хто використовує зазначену можливість: якщо серед респондентів у віці 20–24 роки таких осіб було 11%, то серед опитаних у віці

25–29 років– 13%, аувіці30–34 роки– вже14%.

Таким чином, як за результатами обстеження «Молодь України», так і за даними обстеження «Сім’я і діти, 2009», вплив запровадженої державою вагомої матеріальної допомоги при народженні дитини на дітородні плани респондентів менше бажаного рівня, проте він досить чітко простежується. Існують відмінності щодо впливу на різні соціаль- но-демографічні групи, однак ці відмінності не мають кардинального характеру. За останній рік унаслідок фінансово-економічної кризи вплив матеріальної допомоги при народженні дитини дещо зменшився. В умовах кризових явищ в економіці наявність одноразової допомоги меншою мірою сприймається як вагомий чинник при прийнятті рішення про народження дитини, ніж в умовах стабільного економічногорозвитку.

Готовність до материнства / батьківства, на думку респондентів, насамперед, визначається станом здоров’я майбутніх батьків, їх

любов’ю до дітей, бажанням піклуватися про них, наявністю житлових умов та стабільністю доходів у сім’ї. Більше половини опита-

них вказали, що ці фактори є дуже важливими при прийнятті рішення пронародженнядитини.

82

Розділ 3

СТАН ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ТА ЙОГО ЧИННИКИ

3.1. Детермінантиздоров’ямолоді

Суспільне значення здоров’я, особливо здоров’я дітей і молоді, важко переоцінити, тому що воно визначає майбутнє нації. Збереження та зміцнення здоров’я, виховання здорового покоління – завдання, від вирішення яких значною мірою залежить розвиток країни, їїоборонний, промислово-економічний, інтелектуальнийпотенціал.

Справді, у системі цінностей молодих людей здоров’я посідає доволі високе місце. Згідно з результатами обстеження «Молодь України», для більшості молодих людей (близько 88%) здоров’я «дуже важливе» і для 11% – «скоріше важливе», тобто практично вся молодь високо ставить здоров’я на шкалі цінностей. Щоправда, у ставленні доздоров’яіснуєпевнадиференціаціязастаттютавіком(рис. 3.1).

Рис. 3.1.

Частка молоді, яка оцінила здоров’я як «дуже важливе», за статтю та

віком

Джерело: соціально-демографічне обстеження «Молодь України, 2010»

Дівчата і жінки відповідальніше ставляться до здоров’я, ніж чоло-

83

віки. Природно, що підлітки менше усвідомлюють цінність здоров’я, ніж юнацтво у віці 20-24 роки. Однак надалі, коли з’являється власна родина, діти й серйозні професійні інтереси, здоров’я, не втрачаючи цінності для абсолютної більшості, для декого дещо поступається у значущостітастає«скорішеважливим».

Проте молодь не розглядає своє здоров’я як капітал, який необхідно берегти та примножувати. У молодому віці порушення здоров’я, якщо вони й наявні, рідко коли створюють дискомфорт у повсякденному житті. Тому хоча особиста і соціальна цінність здоров’я й усвідомлюється, вона сприймається абстрактно, безособистісно і не поєднується з життєвими стратегіями та нормами повсякденної поведінки. Так, наявність «окремих шкідливих звичок» не заважає багато кому вважати, що вони «в цілому піклуються про здоров’я». Відповідаючи на питання анкети, таку позицію зайняли 51,8% чоловіків і 30,5% жінок. Тільки 4,9% чоловіків і 2,6% жінок зазначили, що їхній спосіб життя «не можна визнати здоровим», а зізналися у нездоровому способі життя лише 0,5% чоловіків. Серед тих, хто не вважає свій спосібжиттяздоровим, найбільше25–29-річнихосіб.

Основи здоров’я молодої людини закладаються від народження та у дитячому віці. Недотримання майбутніми матерями елементарних гігієнічних правил – утримання від вживання тютюну та алкоголю під час вагітності, а також перебування у несприятливих екологічних умовах, хвороби на ранніх стадіях вагітності – усе це призводить до порушень здоров’я у новонародженої дитини, що часом є непоправними танакладаютьнегативнийвідбитокнавсеподальшежиття.

У перший рік після народження у маленьких українців реєструється 1604,8 захворювань на кожну тисячу дітей. Хоча потрібно зазначити, що у порівнянні з 1999 р. захворюваність дітей віком до 1 року скоротилась на 20%1. Водночас структура захворюваності для цієї вікової категорії за період з 1999 р. не змінилася, причому місця розподілено таким чином: перше місце – хвороби органів дихання (52,6%), друге – окремі стани перинатального періоду (10,5%), третє –

1 Стан здоров’я дітей в Україні. 06.07.2010 // http://www.moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=20987

84

хвороби крові та кровотворних органів (5,5%). Найчастіше у малюків реєструються респіраторні хвороби, значна частина з яких зумовлена впливом зовнішніх чинників (забрудненням атмосферного повітря або повітря усередині приміщення, у тому числі тютюновим димом), порушенням температурного режиму тощо. Частина порушень здоров’я новонароджених спровокована безвідповідальною поведінкою батьків і близьких, неправильним харчуванням, передусім відмовою від грудного вигодовування. Абсолютної більшості таких порушеньздоров’яможнабулобуникнути.

Здоров’я дітей і молоді перебуває під значним впливом навколишнього середовища, при цьому вплив зовнішніх чинників на організм, що розвивається, є більшим, ніж на організм дорослої людини. Забруднення атмосферного повітря, недостатньо висока якість продуктів харчування, питної води, підвищений рівень шуму, напруги електромагнітних полів, незадовільні гігієнічні умови у навчальних закладахзумовлюютьпатологічнізмінистануздоров’я.

У великих промислових містах спостерігається вища за середню захворюваність та смертність дитячого населення. Дослідженнями показано, що має місце як зростання рівня захворюваності дітей, так і зрушення у її структурі зі збільшенням частки таких патологій, як гіпотрофії, анемії, перинатальні ураження нервової системи, гострі респіраторні захворювання та донозологічні стани2. Було доведено, що у здорових мешканців великих промислових міст відмічалися зміни гомеостазу, односпрямовані зі змінами, які спостерігались у хворих дітей, хоча і значно менші, ніж у них. Наявність таких змін у здорових дітей свідчить про необхідність своєчасного втручання для попередження розвитку захворювань у майбутньому з урахуванням питомої ваги окремих захворювань. Зокрема, у малюків першого року життя, які мешкають у великому промисловому місті Запоріжжі, частіше виявляється дисбактеріоз кишечника, що може стати першопричиноюнизкипорушеньздоров’яубільшстаршомувіці.

2Резніченко Ю. Г. Порушення стану здоров’я дітей раннього віку великого промислового міста та медичні шляхи його корекції [Електронний ресурс]/ Ю. Г. Резніченко, Г. І. Резніченко // Здоровье ребенка: електрон.

наук. фах. вид. –2006. – № 2(2). – Режим доступу до журналу : http://pediatric.mif-ua.com/archive/issue-922/article- 943. – Назва з титулу екрана.

85

Останніми роками серед усього населення дитячого віку зростає поширеність хвороб, зокрема хронічних. Так, в Україні на кожну дитину у 2009 р. припадало майже дві зареєстровані хвороби (1 938,9 на 1000 дітей 0-17 років)3. За даними Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України, вже у першому класі до 11% школярів мають відхилення з боку опорно-рухового апарату; носоглотки та алергійні прояви – 25%; порушення з боку нервової системи та органів травлення – 30%. Від 1 до 9 класу поширеність хвороб органів травлення зростає у 1,4 раза; частота зниження гостроти зору та порушень постави – у 1,5 раза; поширеність хвороб ендокринної системи – у 2,6 раза4.

Скорочення обсягу та якості санітарно-профілактичної роботи протягом останнього десятиріччя проявилось у зниженні обізнаності населення щодо ризиків захворювань, його санітарної культури тощо. Гігієнічні навички мають виховуватися з раннього дитячого віку, коли діти природним чином наслідують дорослих (рідних, вихователів тощо). Однак у реальному повсякденному житті навіть за підвищення загальної поінформованості дітей частина життєво вагомих рутинних гігієнічних дій не реалізується. Закріплення звички дитини мити руки перед прийомом їжі є надзвичайно важливим з погляду профілактики ряду інфекційних і паразитарних захворювань і може служити яскравим індикатором дотримання усього комплексу гігієнічних процедур. Однак, за даними соціологічних досліджень, завжди миють руки перед прийомом їжі дещо більше половини дітей при досягненні трирічного віку (59,8%) та лише кожен другий підліток (55,1%, при цьому дівчата дотримуються цього правила частіше за хлопців – 59,5% та 47,8% відповідно)5.

Вумовахвисокогоступенясоціальноїнерівності, щоіснуєвУкраїні, особливого значення набувають соціальні детермінанти здоров’я.

3Стан здоров'я дітей в Україні. 06.07.2010. Матеріал МОЗ України. // Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/ main/press/?docID=20987 – Заголовок з екрана.

4Про стан здоров'я сучасних школярів // LIKAR INFO, 5 грудня 2008 р. Режим доступу : http://www.likar.info/ news/17379/ – Заголовок з екрана.

5Моісеєнко Р. О. Вплив деяких соціально-економічних чинників на формуванняздоров'я та смертність дітей / Р. О. Моісеєнко / Перинатология и педиатрия. – №3 (39). – 2009. – С.17-20.

86

Їх багато, при цьому вони не тільки безпосередньо впливають на здоров’я, а й вступають у складну взаємодію, справляючи на здоров’я як прямий, так і опосередкований іншими чинниками вплив. Першочергового значення серед них набувають матеріальні чинники. Матеріальний достаток або його відсутність значною мірою детермінує спосіб життя. В українських умовах бідність також означає відсутність можливостей для здорового відпочинку, занять фізичною культурою, раціонального проведення дозвілля, доступу до якісної освіти, кваліфікованої роботи, висококультурного соціального середовища тощо. У такий спосіб бідність негативно впливає на стан здоров’я, але опосередковано, через формування характерних для малоосвічених та низькостатусних верств населення поведінкових стереотипів, серед яких – недбале ставлення до здоров’я, поширеність тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії, актів насильства тощо. Водночас саме здоровий спосіб життя – це якісна передумова майбутньої самореалізації молодих людей, успішного навчання, продуктивної діяльності, здатності до створення сім’ї та народження здорових дітей, творчоїтасуспільно-політичноїактивності.

Руйнівний вплив на здоров’я справляють також психоемоційні стреси, що у теперішній час зумовлені зростанням безробіття та невпевненістю у завтрашньому дні, посиленням соціальної нерівності. Бідність та хвороби утворюють порочне коло: бідність не тільки зумовлює погане здоров’я, але дуже часто є його наслідком. Серед бідної частини міського населення хвороби більше поширюються через погані житлові умови, відсутність належної санітарії та шкідливі умови праці. Якщо захворюваність в українських умовах не піддається коректному вимірюванню (хвороби реєструються здебільшого тільки коли людина з власної ініціативи звертається до лікаря), то показники смертності й тривалості життя дають більш точне уявлення про стан здоров’я та його зміни у просторі й часі. Як зазначає Е. Лібанова, рівень смертності та середня тривалість здорового життя – найбільш надійні характеристики бідності цілої країни, або великого регіону, а

87

передчаснасмертність– нещоінше, якознакабідності6.

В Україні найбільше наражаються на ризик бідності саме молоді сім’ї. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, найвищі рівні бідності характерні для дітей віком до 16 років та сімей з дітьми у віці до 3-х років, тобто з молодими батьками7. Для молоді у віці 25–34 роки показник бідності вищий, ніж середній по населенню, тому що саме у цьому віці люди створюють родину та народжують дітей. Зниження бідності спостерігається у віковій групі 20–25 років: у цей період молодь починає трудову діяльність, веде самостійне господарство, як правило, не обтяжена утриманням дітей чи літніх батьків. Територіальний профіль бідності вказує на більшу поширеність бідності молоді у селах, причому відриввідміськихстандартівжиттястаєдедалібільшим.8

Нераціональне харчування, недостатнє споживання овочів, соків, риби спричиняє нестачу основних поживних речовин, вітамінів, мінеральних солей, гальмує ріст і розвиток молодого організму, зумовлює зниження імунітету, порушення зору, ожиріння, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту. Збільшується частота переходу гострих форм захворювань у рецидивуючі та хронічні, зростають показники первинноїтахронічноїпатологіївнутрішніхорганів.

Незважаючи на перевищення у середньому норми калорійності харчування, його структура є незбалансованою, особливо серед бідніших верств населення, зокрема у багатодітних сім’ях. Споживання майже усіх основних продуктів харчування однією особою в багатодітних домогосподарствах у 2009 р. було значно нижчим, ніж в однодітних: м’яса і м’ясопродуктів, риби і рибопродуктів, фруктів, ягід, горіхів, винограду, яєць, овочів і баштанних, олії та інших рослинних жирів – на 32–13%, цукру – на 11%, молока і молочних продуктів – на 1,7%, хліба та хлібопродуктів – на 1,3%. Разом з тим середньодушове споживання картоплі в домогосподарствах, які виховують трьох і

6Лібанова Е.М. Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу : монографія /

Е.Лібанова. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 64.

7Демографічні чинники бідності (колективна монографія) / за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. – 2009. – 184 с. С. 59, 81.

8Там само. С. 64, 65.

88

більше дітей, було на 16% вище, ніж в однодітних9. У сім’ях, які належать до 20% найзаможніших серед охоплених вибірковим обстеженням домогосподарств Держкомстату України, споживається фруктів у 2,6 раза більше ніж у 20% найбідніших, овочів та баштанних – у 1,6 раза, ам’яса– у2,2 раза10.

За даними епідеміологічних досліджень серед сімей з дітьми 2006–2008 рр., проведених МОЗ разом з Інститутом ПАГ АМН України, у більшості з цих сімей не приділяється належна увага організації харчування дітей та отриманню збалансованого набору харчових продуктів, що свідчить про низький рівень культури харчування і недостатню увагу сім’ї до проблеми здоров’я в цілому11. Зокрема, більше третини дітей порушують режим харчування, постійно перекушуючи поза основними прийомами їжі, причому не найбільш корисними продуктами (печиво, бутерброди, хлібобулочні вироби, цукерки, рідше фрукти), занадто часто вживають їжу в закладах «швидкого харчування» (так, 37,3% усіх дітей відвідують подібні заклади регулярно). Виявлено, що більшістьдітейранньоготамолодшогошкільноговікуунедостатнійкількості вживає необхідні для нормального розвитку продукти харчування тваринного (м’ясо, риба, морепродукти) і рослинного (овочі, фрукти, крупи і бобові) походження та отримує надлишок вуглеводів, що неминуче відбивається на стані їх здоров’я. Офіційна статистика поширеності захворювань серед дитячого населення засвідчила: зареєстровано 1 млн. 201 тис. хвороб органів травлення, або 146 на кожну тисячу дітей. Поширеність хвороб ендокринної системи, розладів харчування та порушення обміну речовин у 2009р. становила 95,14 на 1000 дітей відповідного віку, в тому числі на цукровий діабет– 0,94, ожиріння– 12,5812.

До неправильного, нераціонального харчування додається ще

9Соціально-економічне становище домогосподарств України у 2009 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств) 16.09.2010. Матеріал Держкомстату України. // Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2010/gdn/nttk/soc_dom_2009.zip – Заголовок з екрана.

10Статистичний щорічник України за 2008 рік. Держкомстат, 2010. – С. 425.

11Моісеєнко Р. О. Вплив деяких соціально-економічних чинників на формування здоров'я та смертність дітей / Р. О. Моісеєнко / Перинатология и педиатрия. – №3 (39). – 2009. – С.17-20.

12Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2008–2009 роки : статистичний довідник. – К. : МОЗ, Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, 2010. – 330 с.

89

й гіподинамія. За гігієнічними нормами тривалість м’язової активності у підлітковому віці має складати не менше 4-12 годин на тиждень, залежно від навантаження, статі та віку. Якщо ця норма систематично не виконується, в організмі підлітка порушуються біохімічні процеси, що призводить до зниження опірності організму інфекціям, переохолодженню, перегріву, раптовим стресовим ситуаціям. Дослідження здоров’я київських школярів показало, що менше чверті дітей (23,3%) можна віднести до І групи здоров’я13. У кожного третього було виявлено хронічний тонзиліт, у 57,0% – порушення постави, у 18,1% – плоскостопість, у 13,9% – сколіози. У більш ніж третини дітейспостерігалисьрізніступенівегетосудинноїдистонії.

Надмірна вага та ожиріння – характерні зовнішні симптоми нераціонального харчування та малої рухової активності. Ожиріння нині перетворилося на глобальну проблему. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що ожиріння серед дітей є однією з найбільш серйозних проблем, що стоять перед охороною здоров’я у ХХІ сторіччі14. Воно дедалі більше поширюється на країни з низьким

ісереднім рівнем доходів населення, особливо у містах. Україна за ступенем поширення надмірної ваги й ожиріння серед дітей та молоді поки що поступається більшості європейських країн15, однак у суспільстві немає усвідомлення загрози і нічого не робиться, щоб запобігти подальшомурозвиткуцієїтенденції.

Істотною складовою способу життя молоді, яка впливає на поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, та настання небажаних вагітностей, зокрема, на зростання кількості підліткових вагітностей, є сексуальна поведінка. Служби, на які покладено освіту

імедико-санітарну допомогу, наразі не можуть достатньо ефективно

запобігти тій шкоді для здоров’я молоді, що пов’язана з лібералі-

13Стан здоров’я школярів великого міста / В. П. Неділько, Т. М. Камінська, С. А. Руденко, Л. П. Пінчук // Здоровье ребенка[Електроннийресурс]: електрон. наук. фах. вид. – 2006. – №1(10). – Режимдоступу: http://pediatric.mif-ua. com/archive/issue-4269/article-4287. – Заголовок з екрана.

14Available at http://www.who.int/dietphysicalactivity/childhood/en/ Accessed August 5, 2010.

15I. Janssen, P. T. Katzmarzyk, W. F. Boyce, C. Vereecken, C. Mulvihill, C. Roberts, C. Currie, W. Pickett and The Health Behaviour in School-Aged Children Obesity Working Group. Comparison of overweight and obesity prevalence in schoolaged youth from 34 countries and their relationships with physical activity and dietary patterns. // 2005 The International Association for the Study of Obesity. obesity reviews 6, 123–132.

90