Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Частина 2

.pdf
Скачиваний:
36
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

На уроці та в позакласній роботі з предмета вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину.

Одним із символів нашої країни є рослина нашого дитинства – вишня. Вишневе деревце, вишневий сад користуються великою пошаною і любов’ю українського народу. «Любіть свою вишневу Україну», – закликає В. Сосюра.

У багатьох піснях, віршах, п’єсах, казках і оповіданнях знайшлося місце для дивовижної вишні: Шевченківський «садок вишневий коло хати», «мамина вишня в саду» (Д. Луценко), «люблять і шанують у нас вишню, як матір» (М. Крищук, український фольклорист і краєзнавець).

Саме вирощуванню цієї знайомої з дитинства рослини присвячено екологічний проект «Приєднайся до Дня довкілля – посади вишню, – окрасу рідної землі» (продовження створення «зелених класів» на Миколаївщині)». Автори проекту: Клименко Л. О., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри природничоматематичної освіти та інформаційних технологій Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений працівник освіти України; Мироненко І. В., доцент кафедри природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Мета проекту: «Приєднайся до Дня довкілля – посади вишню – окрасу рідної землі»:

–поглиблення знань дошкільників ДНЗ та учнів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) про різноманіття рослинного світу природи через продовження створення «зелених класів», розпочате в проекті «Приєднайся до Дня довкілля – посади калину»;

–оволодіння дітьми й учнями практичними навичками посадки та догляду за культурними рослинами;

–патріотичне виховання дітей на прикладі вивчення особливостей вишні звичайної як однієї з рослин, характерних і традиційних для України.

Етапи проекту

І етап – Підготовчий (січень–березень 2015):

–Створення теоретичної основи реалізації проекту – ознайомлення дітей із біологічними, лікувальними особливостями вишні звичайної.

–Планування розміщення і кількості рослин у «зелених класах».

ІІ етап – Практичний (квітень – жовтень 2015):

–Проведення флеш-мобу: висадження саджанців вишні (17 квітня 2015).

–Подальший догляд за рослинами.

–Проведення занять, уроків у «зелених класах».

–Оформлення звіту про реалізацію проекту.

ІІІ етап – Просвітницький (квітень - грудень 2015):

–Підготовка та проведення тематичних ранків та вечорів;

–Проведення ботанічних лекцій-чаювання, присвячених вишні звичайної;

–Створення шкільних клубів знавців традицій та звичаїв рідного краю;

–Організація та проведення виставки вишитих рушників «Мамина вишня»;

–Проведення гри-подорожі до Країни лікарських рослин.

17 квітня 2015 року напередодні Дня довкілля зеленою хвилею промайнув обласний екологічний флеш-моб «Приєднайся до Дня довкілля – посади вишню – окрасу рідної землі». Флеш-моб є етапом обласного екологічного проекту створення «зелених класів» на Миколаївщині. Захід, ініційований кафедрою природничо-

79

математичної освіти та інформаційних технологій Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відбувся під гаслом: «Із надією на мир!».

Перше деревце вишні було висаджене на педагогічному подвір’ї Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Горбенком Сергієм Валентиновичем, педагогом-тренером Арбузинської ДЮСШ Арбузинської районної ради, учасником бойових дій у зоні АТО.

Естафету заходу підтримали в закладах освіти Миколаївщини. У Новоодеському районі висаджено 210 дерев вишні.

Учнями та вчителями Іванівської ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Івана Рачкова

Очаківської

районної ради

висаджено вишневий садочок на пришкільній ділянці.

80 саджанців

вишні своїми

руками заготовили учні школи на своїх присадибних

ділянках.

Учасниками флеш-мобу Новопавлівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Снігурівської районної ради посаджена «Алея гідності» та садочок під назвою «Садок вишневий біля школи». Загальна кількість висаджених дерев дорівнює 28.

Учні та вчителі Червонянської ЗОШ І–ІІ ступенів Жовтневої районної ради не тільки висадили 42 деревці, а ще й поласували смачними варениками з вишнями.

На шкільному подвір’ї Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 29 Миколаївської міської ради, Вознесенської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 Вознесенської міської ради, Червонозірської ЗОШ І–ІІІ ступенів Снігурівської районної ради, Єланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецької районної ради, Коблівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Березанської

районної ради з часом зазеленіють сади вишневі.

 

Завзято садили вишні малюки, вихованці дошкільних закладів

освіти: ДНЗ

№ 1 «Малятко» Снігурівської районної ради, ДНЗ № 4 «Ромашка»

Новобузької

районної ради, ДНЗ № 2 «Віночок» Баштанської районної ради та інші учасники екологічного флеш-мобу.

Висаджені 8 000 вишень прикрашатимуть подвір’я дитячих садочків, шкіл та установ освіти як символ надії на мирне, щасливе майбутнє в єдиній рідній вишневій Україні (додаток 2).

Ми чекаємо від учителів області цікавих уроків, позакласних заходів у створених власними руками та руками учнів «зелених класах».

Підвищення фахової майстерності вчителя відбувається і під час підготовки учнів до інтелектуальних змагань, серед яких традиційними на Миколаївщині стали обласні конкурси для учнів 5–11 класів «Енергія – 2006, 2008, 2010, 2012» із глобальної для людства проблеми енергозбереження, започатковані кафедрою природничоматематичної освіти та інформаційних технологій Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Основні завдання конкурсу:

–підтримка обдарованих учнів шляхом залучення їх до виконання наукових проектів та досліджень;

–просвітництво й поширення достовірної інформації про розвиток енергетики;

–популяризація природничих знань серед учнівської молоді;

–активізація наукової діяльності вчителів природничих дисциплін.

У 2014 р. проводився традиційний V обласний конкурс для учнів 5–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів «Енергія – 2014» у два етапи:

–І (заочний) етап – із 03.03.2014 до 22.09.2014 року;

–ІІ (очний) етап – 26.11.2014 року.

На конкурс 80 учасників подали 70 робіт за номінаціями:

І номінація «Моє енергетичне рішення – майбутнє без хімічних токсикантів». ІІ номінація «Дослідження фізичних основ одержання, перетворення та

раціонального використання енергетичних процесів».

ІІІ номінація «Енергія живого: шляхи збереження та використання».

80

ІV номінація «Використання енергетичного потенціалу космічного простору та космічних об’єктів».

Цього року активізувалися вчителі біології, під керівництвом яких підготовлено 8 робіт, чого не було раніше. Результати проведення конкурсу та найкращі роботи учасників представлені в збірці матеріалів «Енергія – 2014: матеріали переможців V обласного конкурсу для учнів 5-11 класів ЗНЗ» [3] (автор: Л. О. Клименко, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри природничо-математичної освіти та ІТ Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений працівник освіти України). Наводимо приклад дослідницької роботи (додаток 1), представленої на конкурс «Моє енергетичне рішення – майбутнє без хімічних токсикантів» (автори: Маркевич Ганна, Сметана Вікторія, учениці 6 класу Баштанської гімназії Баштанської районної ради; науковий керівник роботи Михейкіна Ольга Василівна, учитель біології та хімії Баштанської гімназії Баштанської районної ради, учитель-методист).

Сподіваємося, що в наступному конкурсі «Енергія – 2016» збільшиться кількість наукових та цікавих робіт, виконаних юними дослідниками під керівництвом учителів біології та екології.

Робота з обдарованими школярами вимагає від учителя високого рівня професійної майстерності, володіння сучасними технологіями навчання. І тільки наполеглива праця вчителя та учня дає очікуваний результат.

ІІІ етап (обласний) Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології відбувся 31.01.2015 року за завданнями Міністерства освіти і науки України.

Завдання III етапу олімпіади передбачали:

1)фактичні, понятійні та теоретичні знання:

–основних біологічних термінів, понять, законів, теорій;

–методів біологічних досліджень, ознак живих організмів, рівнів організації живої матерії;

–хімічного складу живих систем, функціонального значення хімічних елементів і речовин;

–особливостей будови і життєдіяльності клітин, основних груп організмів;

–особливостей процесів обміну речовин автотрофних і гетеротрофних організмів;

–основних форм розмноження та особливостей індивідуального розвитку організмів;

–закономірностей спадковості та мінливості організмів;

–суті біологічних явищ, їх закономірностей;

2)уміння:

–розпізнавати й порівнювати особливості будови та життєдіяльності різних типів клітин, основних груп організмів, типи й фази поділуклітин;

–установлювати взаємозв’язок між: будовою і функціями органел клітини, тканин, органів; особливостями будови та способом життя організмів; середовищем існування й пристосованістю організмів;

–класифікувати і систематизувати;

–аналізувати, робити припущення та висновки;

–застосовувати знання для: обґрунтування заходів охорони видів рослин, тварин та їх угруповань; профілактики захворювань, надання першої допомоги; розв’язання вправ із молекулярної біології та задач із генетики.

Ознайомитись із завданнями можна на Українському біологічному сайті www.biology.org.ua.

81

У ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з біології брали участь 95 учнів ЗНЗ області (за заявками – 101). Не взяли участі в олімпіаді представники Казанківського району та м. Очакова. За підсумками теоретичного та експериментального турів кращими стали учні Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки, Миколаївської гімназії № 41 Миколаївської міської ради, Снігурівської ЗОШ І–ІІІ ступенів

№ 4

Снігурівської районної ради, Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату

№ 4

Миколаївської обласної ради.

 

За рішенням журі та експертів переможцями ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської

учнівської олімпіади з біології стали 47 учнів. Перші місця на ІІІ (обласному) етапі вибороли:

1) 8-й клас – Бавикіна Вікторія Віталіївна, учениця Миколаївської гімназії

№41 Миколаївської міської ради;

2)9-й клас – Олійник Богдана Валентинівна, учениця Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради;

3)10-й клас – Мосійчук Анастасія Геннадіївна, учениця Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Снігурівської районної ради;

4)11-й клас – Царенко Олександр Сергійович, учень Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.

Вищезазначені учні стали учасниками IV етапу Всеукраїнської олімпіади з біології, що проходила в березні 2015 року в м. Києві. Почесне ІІІ місце посіла Олійник

Богдана Валентинівна, учениця Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради (учитель – Мотуз Олена Борисівна, учитель-методист).

Протоколи проведення ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології та аналіз виконання завдань учасниками олімпіади всіх регіонів України представлені на сайті www. biology.org.ua.

На ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з екології найкращі результати показали

учні:

– Шарапов Владислав, учень 10 класу Новоодеської ЗОШ І–ІІІ ступенів

№1 Новоодеської районної ради (науковий керівник: Шарапова Олена Олександрівна, учитель біології ).

–Блащук Дар’я, учениця 11 класу Миколаївської спеціалізованої І–ІІІ ступенів

№22 школи з поглибленим вивченням англійської мови з першого класу Миколаївської міської ради (науковий керівник – Ольшицька Юлія Михайлівна, учитель біології).

На IV етапі Всеукраїнської олімпіади з екології, що проходила в березні 2015 року

вм. Рівному, були представлені екологічні проекти:

1.«Дослідження впливу газованих напоїв на живі організми» (автор – Шарапов

Владислав Ігорович, учень 10 класу Новоодеської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1 Новоодеської районної ради; науковий керівник – Шарапова Олена Олександрівна, учитель біології).

2. «Дослідження радіаційного фону і наявності монацитових пісків на Кінбурнській косі та прибережній зоні м. Очакова»(автор – Блащук Дар’я, учениця Миколаївської спеціалізованої І–ІІІ ступенів № 22 школи з поглибленим вивченням англійської мови з 1 класу Миколаївської міської ради; науковий керівник – Ольшицька Юлія Михайлівна, учитель біології).

Велика робота щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології та підготовки команди юних біологів та екологів була проведена викладачами кафедри природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Самойленком М. О., доктором сільськогосподарських наук, професором, та Самойленко Т. Г., кандидатом біологічних наук, доцентом.

82

У цьому році 17 червня відбулося зовнішнє незалежне оцінювання з біології. Результати ЗНО – це дороговказ до поліпшення якості освіти.

Готуючи учнів до участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, доцільно використовувати інформаційні матеріали попередніх років, посібники з тестовими завданнями, рекомендованими МОН України.

Зурахуванням вищевикладеного рекомендуємо:

I. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами (центрами):

1.Забезпечити методичний супровід переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти та нову розвантажену програму з біології.

2.Приділяти належну увагу підвищенню якості фундаментальної (прикладної) та методичної підготовки вчителів.

3.Усебічно активізувати роботу з обдарованими та здібними школярами.

II.Директорам ЗНЗ та їх заступникам:

1.Приділяти належну увагу підвищенню якості фундаментальної (прикладної) та методичної підготовки вчителів.

2.Здійснювати постійний контроль за виконанням навчальних програм із біології (особливо практичної складової).

3.Активізувати роботу шкільних методичних об’єднань в умовах переходу на викладання біології за програмою, складеною відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальноосвітньої середньої освіти.

4.Поповнити кабінети біології сучасним лабораторним обладнанням для відпрацювання практичної частини програми з біології.

5.Провести відповідну роботу, спрямовану на своєчасне виявлення обдарованих учнів та розвиток їх здібностей.

III.Учителям біології області:

1.Узяти до уваги методичні рекомендації щодо викладання біології у 2015/16 навчальному році.

2.Упроваджувати інноваційні педагогічні технології навчання з урахуванням досягнень сучасної науки.

3.Сприяти активізації науково-дослідницької діяльності учнів на уроках біології та в позакласній роботі з предмета.

4.Активізувати роботу з обдарованими школярами.

5.Систематично знайомитись із новинками науково-методичної та наукової літератури.

Література

1. Бруновт Е. П. Формирование приемов умственной деятельности учащихся: на материалах учебного предмета биологии / Е. П. Бруновт. – М.: Педагогика, 1981. – 72 с.

2. Верзилин М. М. Проблемы методики преподавания биологии / М. М. Верзилин. – М.: Педагогика, 1974. – 223 с.

3.Л. О. Клименко. Енергія – 2014: матеріали переможців V обласного конкурсу для учнів 5–11 класів ЗНЗ /Л. О. Клименко. – Миколаїв: ОІППО, 2015. – 183 с.

4.Л. О. Клименко. Експеримент – ефективний засіб якісного навчання вчителів і учнів / Л. О. Клименко. – Миколаїв: ОІППО, 2015. – 106 с.

5.Комиссаров Б. Д. Методологические проблемы школьного биологического образования / Б. Д. Комиссаров. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.

6.Мироненко І. В. Формування загальнобіологічних понять в учнів основної школи / І. В. Мироненко // Методист. – 2013. – № 4. – С. 51–54.

7.Мироненко І. В. Науково-методичні засади формування загальнобіологічних понять в учнів основної школи / І. В. Мироненко. – Миколаїв: ОІППО, 2013. – 176 с.

83

8.Мироненко І. В. Цілеспрямований розвиток логічного мислення під час формування теоретичних біологічних понять в учнів основної школи / І. В. Мироненко, М. М. Сидорович // Сборник научных трудов SWord. – Выпуск 2. Том 15. – Одеса: КУПРИЕНКО, 2013. – ЦИТ: 213–268. – С. 53–60.

9.Розвиток логічного мислення під час формування загальнобіологічних понять в учнів основної школи / І. В. Мироненко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – 2013. – Вип. 42. – С. 180–185.

10.Мироненко І. В. Загальнобіологічні поняття як складова шкільного курсу біології / І. В. Мироненко // Педагогічний альманах: Збірник наукових праць. – Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. – Випуск 21. – С. 56– 62.

11.Мироненко І. В. Формування дослідницької компетентності учнів у процесі реалізації діяльнісного підходу у процесі реалізації діяльнісного підходу при навчанні біології / Самойленко Т. Г., Мироненко І. В., Хаміцевич С. М. // Біологія і хімія в рідній школі. – 2015. – № 2. – С. 25–28.

12.Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / А. В. Усова. – М.: Педагогика, 1986. − 176 с.

13. Шевченко А.

Наше бачення змісту і структури курсу біології: 7 клас /

А. Шевченко // Біологія

і хімія в школі. – 2003. – № 5. – С. 48–51.

84

Додаток 1

Моє енергетичне рішення – майбутнє без хімічних токсикантів

Маркевич Ганна, Сметана Вікторія,

учні 6 класу Баштанської гімназії

Баштанської районної ради, керівник – Михейкіна О. В., учитель біології, хімії

На початку 60-х років XX століття людство вперше стало усвідомлювати серйозність екологічних проблем, що постають перед ним, і крихкість самого існування життя на планеті Земля. Забруднення природного середовища газоподібними, рідкими і твердими речовинами та відходами виробництва, що викликає деградацію середовища проживання і завдає шкоди здоров’ю населення, залишається найбільш гострою екологічною проблемою, має пріоритетне соціальне й економічне значення.

Хімічне забруднення – один із найстаріших видів забруднення навколишнього середовища. За тривалістю і силою впливу хімічні забруднювачі можна поділити на разові, постійні або хронічні й наростаючі або катастрофічні забруднення. У екологічному аспекті будь-які хімічні забруднення є чужорідним комплексом в екосистемі. Їх прийнято поділяти на чотири класи небезпеки: I – надзвичайно небезпечні (суперекотоксиканти), II – високо небезпечні (екотоксиканти), III – помірно небезпечні (екотоксиканти) і IV – малонебезпечні (ксенобіотики).

Є різні джерела хімічного забруднення (атмосфери, гідросфери, літосфери), проте джерелом найбільших обсягів хімічного забруднення є енергетичні об’єкти. Уся господарська діяльність будь-якої країни пов’язана з виробництвом енергії. Та внаслідок спалювання викопного палива в атмосферу йде потужний потік газіввідходів.

Наприклад, електростанція потужністю 1 000 МВт викидає в атмосферу на рік (у тонах):

Паливо

Частинки

СО

NO2

SO2

Вуглеводи

Вугілля

3 000

2 000

27 000

11 0000

400

Нафта

1 200

700

25 000

37 000

470

Природний газ

500

-

20 000

20,4

34

Домішками, що утворюються в ході коксування вугілля, є шкідливий фосфор та сірка. При згорянні сірки утворюється газ SO2, який із водою утворює сульфатну кислоту. Із газових компонентів природних і попутних газів особливо токсичний сірководень, його запах відчувається при вмісті в повітрі 0,0014–0,0023 мг/л. Сірководень є отрутою, що викликає параліч органів дихання й серця. Концентрація сірководню 0,06 мг/л викликає головний біль. При концентраціях 1 мг/л і вище настає гостре отруєння і смерть. Під час спалювання викопного палива утворюється також вуглекислий газ. Характер дії на організм людини вуглекислого газу – наркотичний, при високих концентраціях викликає швидкузадуху через нестачу кисню.

Мета нашої наукової роботи полягає у вивченні перспектив розвитку і використання «зеленого палива» – палива рослинного походження у м. Баштанці для опалення житлових будинків, шкіл, дитячих садків та різних організацій. Адже перехід населених пунктів України до розширеного використання відновлювальних енергоресурсів дозволить вирішити низку проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля, зменшить загрозу енергетичної та економічної кризи, що особливо актуально цієї зими через військовий конфлікт на сході України та проблеми із закупівлею газу нашою країною в Росії.

85

На нашу думку, саме енергетичні рослини, що вирощуються для отримання палива чи енергії, у найближчому майбутньому створять конкуренцію газу, кам’яному вугіллю чи дизелю. Провівши пошукову роботу, ми встановили, що є швидкозростаючі енергетичні культури, зокрема енергетична верба та міскантус гігантський.

Енергетична верба

Верби – один із найбільших родів деревних порід помірного клімату. Вважається, що їх у світі існує близько 350–370 видів. На Україні, згідно з Визначником вищих рослин України за 1987 рік, ростуть 29 видів верб. При цьому, шість із них є рідкісними рослинами, що занесені до Червоної книги України, або вважаються повністю зниклими. На рівнинній частині України природно зростають 13 видів верб. Верби – це дводомні деревні рослини найрізноманітніших розмірів і форм – від дрібненьких чагарничків із стовбурцями довжиною всього кілька сантиметрів до могутніх дерев висотою до 30 м та діаметром 1–3 м. Багато видів ростуть у вигляді великого куща або невеликого дерева (тритичинкова, попеляста, п’ятитичинкова, козяча, пурпурова, прутовидна, гостролиста, мірзинолиста і сива). Зазначені види відзначаються швидким ростом і є найбільш придатними для вирощування на енергетичну сировину, а також для використання в якості селекційного матеріалу для виведення нових високопродуктивних сортів. Верби біла, тритичинкова і попеляста зустрічаються по всій території нашої держави. На заплавних і материкових пісках часто можна побачити зарості верби гостролистої або шелюги червоної. Область поширення верб ламкої, козячої, п’ятитичинкової, прутовидної, розмаринолистої та пурпурової охоплює майже всю територію країни, за винятком посушливих степів Причорномор’я і Приазов’я. Перші два види ростуть також у гірському Криму. Верба сива природно зростає лише в Карпатах, хоча є перспективною для вирощування в інших регіонах України. Крім автохтонних видів (місцевого походження) для створення енергетичних плантацій можна використовувати також верби, що завезені в Україну з інших країн. Серед таких високою продуктивністю в достатньо зволожених умовах відзначається північно-євразійська верба шерстистопагінцева, здатністю зростати на бідних піщаних ґрунтах – західноєвропейська верба вовчеягідна або жовта шелюга, азійська верба каспійська та багато інших. Більшість видів верб легко утворюють міжвидові гібриди та чудово розмножуються вегетативним способом, що сприяє швидкому запровадженню у виробництво нових форм верб, які відзначаються швидким ростом, стійкістю до шкідників та хвороб і мають високі технічні якості деревини. Верби відзначаються здатністю чудово розмножуватися здерев’янілими (зимовими) живцями та набагато краще за інші деревні породи витримувати багаторазове зрізання надземної частини, що дуже здешевлює собівартість вирощування їх плантацій.

Одним із найбільш перспективних видів верб для вирощування на енергетичних плантаціях є верба прутовидна (Salix viminalis L). Через це її на виробництві часто називають «енергетична верба». Багато її сортів і гібридів тривалий час використовуються для створення енергетичних плантацій у багатьох країнах Європи (найбільший досвід у її продукуванні й вирощуванні мають такі країни, як Швеція, Англія, Ірландія, Польща, Данія) та Північної Америки. Найбільші плантації верби на сьогодні у Швеції, що сягають приблизно 18 000–20 000 га, у Польщі – більше 6 000 га.

В Україні значні площі плантацій Salix viminalis останніми роками створюється Агроенергетичною компанією «SALIX energy», яка працює на ринку біоенергетики лише з 2010 року, а площа створених нею у Волинській та Львівській областях плантацій уже становить понад 800 гектарів.

Установлено, що кращі сорти верби прутовидної можуть мати продуктивність однорічної свіжозрізаної маси до 33,6 т•га-1. Така кількість енергетичної фітомаси може замінити 27 тонн торфу 40 % вологості, або 8 000 м3 природного газу. Рослини в енергетичних плантаціях висаджують саджанцями в шаховому порядку. Кількість

86

саджанців на 1 га висаджують залежно від плануючого циклу збору майбутнього урожаю.

Характеристики кущоподібної верби виду Salix Viminalis:

–Середній приріст маси – 1,5 метра на рік.

–Збір урожаю – кожні 2–3 роки.

–Кількість циклів збору урожаю з однієї посадки – 7–8 разів, після чого можна проводити рекультивацію землі під посадку інших культур або закладати нову плантацію верби.

–Вимогливість до ґрунтів – ґрунти середньої якості з великою вологістю.

–Потреба рослини в мінеральних добривах – для підживлення рослин у ґрунти вносять 3 види мінеральних добрив. Кількість мінеральних добрив залежить від якості землі, проте значно менше від потреб інших сільськогосподарських культур.

–Період збору урожаю – листопад – лютий, коли опадає листя.

–Урожай із енергетичних плантацій може використовуватись у спеціальних котлах для спалювання біомаси. Для цього деревинну біомасу з поля транспортують до сховищ, подрібнюють, утворюючи тріски чи роблять гранули. Цю біомасу висушують на повітрі під навісами протягом 3–4 місяців. Такий продукт має 23–28 % вологості з енергетичною цінністю 16–18 ГДж/т. Із

1 кубічного метра сухої енергетичної верби можна отримати 2,5 куб. м трісок або 0,5 тонн гранул.

Енергетичні плантації біомаси попереджують ерозію ґрунтів, сприяють покращенню навколишнього середовища.

Уході згоряння біомаси на електростанціях або в котлах в атмосферу викидається

тільки СО2, що був поглинутий рослиною в період її росту.

На території м. Баштанки ми знайшли лише три види верб та визначили їх за допомогою визначників. Це – верба тритичинкова, верба біла та верба п’ятитичинкова.

Раніше верби широко використовувалися мешканцями нашого міста для озеленення. Верби росли біля криниць, ставків, яких лише в нашому місті було сім, прикрашали вулиці (Фото 1.). Чотири роки тому дві верби росли на території нашої гімназії. Вони були старими та дуплистими, пошкодилися під час негоди і були спиляні. Близько деяких ставків залишилися поодинокі дерева, старі та понівечені. Спроби висаджування верб навколо ставків часто закінчуються невдало. Та все ж верби висаджують жителі нашого міста. Так 20 вересня гімназисти, учителі та батьки гімназистів узяли участь у закладенні клумби на місці смітника на греблі біля Свіччиного ставка. Серед висаджених дерев була верба.

УДержавному підприємстві «Баштанське лісове господарство» вирощуються саджанці берези, глоду, кизилу, ялівця віргінського, горіху грецького, туї, сосни кримської, самшиту вічнозеленого, спіреї, жасмину. Верб у цьому переліку немає. Про міскантус гігантський чи вербу енергетичну тут не чули. Ми не знайшли інформації про те, що фермери Баштанського району зацікавлені вирощувати енергетичну біомасу

іщо в нашому районі колись робилися спроби вирощування енергетичних рослин.

Урайонній райдержадміністрації повідомили, що сировиною для виготовлення пілетів для спалювання в спеціальних котлах могли б, теоретично, стати пожнивні рештки. Щорічно в районі збирається соломи близько 200 000 тисяч тонн, пожнивних решток соняшника – 90 000-100 000 тисяч тонн. Минулого року було запропоновано використовувати їх для виготовлення брикетів чи пілетів. Але виникли питання:

1) яким має бути механізм збору та переробки цих решток? Такий механізм не відпрацьований, потрібна спеціальна технологія;

87

2) повинно бути економічне обґрунтування ефективності й прибутковості виготовлення, продажу виробів із біосировини. Цим ніхто не займався. Апаратура та механізми, паливо – дорогі. Чи буде справа прибуткова – ніхто не рахував.

Можливою альтернативною сировиною могли б стати обрізки-рештки дерев, яких щорічно чимало утворюється при обрізці дерев у ТДВ «Зоря Інгулу», але все впирається в економічну доцільність (збір, перевозка на обробку, придбання котлів тощо). Узяти хоча б котли, що використовуються для сталювання біосировини (наприклад, котел «Агуна», що пропонується для продажу «Альянсом Економіки України»). У жодному з магазинів нашого міста вони не продаються. Мінімальна ціна подібного котла у 680 доларів (зі слів працівника одного з магазинів) відлякує кого завгодно. Жителі нашого міста, як правило, не використовують котли для спалювання біомаси у вигляді гранул чи брикетів. Хоча в газеті «Голос Баштанщини» за вересень 2014 року було опубліковане оголошення в розділі «Продаю»: «паливні брикети з відходів соняшника». Продзвонивши за вказаним номером телефону, з’ясували, що 1 тонна брикету коштує 1 600 грн.

У відділі виробництва сільськогосподарської продукції управління агропромислового розвитку Баштанської райдержадміністрації ми почули гарну новину. У двох господарствах Баштанського району займаються виготовленням брикетів для опалення з відходів соняшника. Це:

1)фермерське господарство «Сидоренко В. Б.» (с. Кашперово-Миколаївка);

2)ферма «Соняшниковий світанок» (м. Баштанка). Соняшникову лузгу відправляють на переробку до одного з підприємств м. Миколаєва, брикети йдуть на експорт.

Отже, прибуток може бути. Ми вважаємо, що населення нашого міста, як і району, недостатньо інформоване щодо використання альтернативних джерел палива. Щоб це перевірити, ми провели невелике анкетування жителів нашого міста, щоб з’ясувати, чи володіють мешканці м. Баштанки інформацією про використання верби енергетичної.

Результати:

Опитано: 53 чоловіки (серед них: 8 учителів, 4 батьки, 34 учні). Чули про енергетичну вербу 6 чоловік. Знають про її використання – 2.

Отже, енергетичну вербу можна було б вирощувати на окремих територіях району та використовувати хоча б для опалення житлових будинків у деяких селах, адже не всі жителі сіл нашого району мають можливість опалювати будинки газом. Це було б перспективною справою для жителів, наприклад села Привільного, найбільш населеного після районного центру в нашому районі та інших сіл, розташованих біля плавнів. Село Привільне якраз розташоване вздовж річки Інгул, на околицях села є плавні, досить зволожені для вирощування верби прутовидної.

Адже енергетична верба – це:

–відновлювальне тверде біопаливо органічного походження;

–екологічно чиста сировина для виробництва паливних гранул;

–біопаливо, що придатне для спалювання безпосередньо в котлах для біомаси;

–джерело енергії, що при згорянні в котлах не порушує баланс вуглецю в атмосфері;

–різновид твердого біопалива, промислове виробництво теплової та електричної енергії, що вдвічі дешевше, порівняно з використанням газу;

–сільськогосподарська культура, урожайність якої в перерахунку на калориметричні показники найбільша серед інших енергетичних рослин і досягає 20 тонн сухої маси з 1 гектара.

Енергетична верба позитивно впливає на екологію і довкілля:

88