Збірник_питань_КРОК-2_укр.pdf1264182971
.pdf
12. Провізор-аналітик визначає кількісний вміст лікарського засобу |
При визначенні кількісного вмісту лікарських засобів методом зворотної |
||||||||||||||||||||
зворотним йодометричним методом. Який з перерахованих титрованих |
йодометрії в якості титрованого розчину використовують натрію тіо- |
||||||||||||||||||||
розчинів він повинен використовувати? |
сульфат. В основі методу лежить реакція окиснення або заміщення |
||||||||||||||||||||
A *натрію тіосульфат |
досліджуваної речовини титрованим розчином йоду, надлишок якого |
||||||||||||||||||||
B срібла нітрат |
відтитровують натрію тіосульфатом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
C натрію нітрит |
|
|
|
|
I2 + 2NaOH → NaI + NaIO + H2O |
||||||||||||||||
D натрію едетат |
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
||||||
E калію бромат |
R |
|
C + NaIO + NaOH |
|
|
R |
|
|
|
C |
|
+ NaI + H2O |
|||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ONa |
|||||
|
|
|
|
NaI + NaIO + H2SO4 → I2 + Na2SO4 + H2O |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6 |
||||||||||||||
13. Індикатором при зворотному йодохлорометричному методі кіль- |
Індикатором при зворотному йодохлорометричному методі кількісного |
||||||||||||||||||||
кісного визначення лікарських речовин є: |
визначення лікарських речовин є крохмаль. Метод заснований на реакції |
||||||||||||||||||||
А *крохмаль |
йодування ароматичного циклу титрованим розчином йодомонохло- |
||||||||||||||||||||
В |
тропеолін 00 |
риду, надлишок якого визначають йодометрично. |
|||||||||||||||||||
С |
метиловий червоний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
D бромтимоловий синій |
|
|
|
|
|
|
OH + 3ICl |
I |
|
|
|
|
|
|
OH + 3HCl |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Е |
метиловий оранжевий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
ICl + KI → I2 + KCl |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6 |
|||||||||||||
Фізичні і фізико-хімічні методи аналізу
|
Тест з банку даних «Крок-2» |
|
|
|
|
|
|
Пояснення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1. Температура плавлення є важливою фізичною константою лікарських |
|
|
|
|
|
|
|
||
засобів. У фармакопейному аналізі визначення температури плавлення |
|
|
|
|
|
|
|
||
дозволяє провізору-аналітику підтвердити: |
У фармакопейному аналізі визначення температури плавлення дозволяє |
||||||||
A |
*справжність і ступінь чистоти лікарської речовини |
підтвердити тотожність і ступінь чистоти лікарської речовини. |
|||||||
B кількість летючих речовин і води в препараті |
Температура плавлення твердих речовин, які легко подрібнюються у |
||||||||
C втрату у вазі при висушуванні субстанції лікарської речовини |
порошок, являє собою температуру, при якій остання тверда частка |
||||||||
D кількісний вміст лікарської речовини |
ущільненого стовпчика речовини в капілярній трубці переходить у рідку |
||||||||
E стійкість лікарської речовини до впливу зовнішніх факторів |
фазу. |
|
|
|
|
|
|||
2. Визначення температури плавлення проводять різними методами в |
Визначення проводять капілярним методом і методом миттєвого |
||||||||
залежності від фізичних властивостей лікарських речовин. Вкажіть |
плавлення. Визначення капілярним методом проводять із використанням |
||||||||
метод, який використовують для визначення температури плавлення |
запаяної з одного кінця капілярної трубки діаметром 0,9-1,1 мм і |
||||||||
твердих речовин, які легко перетворюються в порошок: |
товщиною стінок 0,10-0,15 мм. |
||||||||
А |
*капілярний |
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
перегонки |
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
за допомогою пікнометру |
|
|
|
|
|
|
|
|
D потенціометричний |
|
|
|
|
|
|
|
||
E |
за допомогою ареометру |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. рН розчину димедролу для ін'єкцій повинен бути 5,0-6,5. Для |
Для вимірювання рН застосовують потенціометри різних систем або рН- |
||||||||
вимірювання цього показника хімік-аналітик повинен скористатися: |
метри, шкала яких градуйована в одиницях рН. |
||||||||
A |
*потенціометром |
Потенціометричне визначення рН полягає у вимірюванні електро- |
|||||||
B |
рефрактометром |
рушійної сили елемента, що складається з двох електродів: індика- |
|||||||
C |
полярографом |
торного, потенціал якого залежить від активності іонів гідрогену, і |
|||||||
D поляриметром |
електрода порівняння – стандартного електрода з відомою величиною |
||||||||
E |
фотоелектроколориметром |
потенціалу. |
|
||||||
4. Наявність, якого атома в молекулі органічної сполуки обумовлює |
Оптична активність – це здатність органічних речовин обертати |
||||||||
його оптичну активність? |
площину поляризації при проходженні через нього поляризованого |
||||||||
A |
*асиметричного атома карбону |
променя світла. Наявність у молекулі асиметричного атома карбону |
|||||||
B |
атома гідрогену |
обумовлює оптичну ізомерію. Асиметричний атом карбону – це атом, |
|||||||
C |
атома нітрогену |
що містить чотири різних радикали. |
|||||||
D атома оксигену |
|
|
H |
|
O |
|
|||
E |
атома сульфуру |
H C |
|
C* |
|
C |
молочна кислота |
||
|
|
||||||||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
OH |
* – асиметричний атом |
|||
|
|
||||||||
5. Яка величина використовується для ідентифікації речовини за допо- |
Метод поляриметрії використовується для ідентифікації та встановлення |
||||||||
могою методу поляриметрії? |
чистоти оптично активних речовин, що мають у своїй структурі |
||||||||
A |
*питоме оптичне обертання |
асиметричний атом карбону – вуглеводи, амінокислоти, гормони, |
|||||||
B |
кут обертання |
алкалоїди, антибіотики та ін. |
|||||||
C |
показник заломлення |
Питоме оптичне обертання – це обертання площини поляризації, |
|||||||
D молярний коефіцієнт поглинання |
викликане шаром речовини товщиною в 1 дм у перерахунку на вміст 1 г |
||||||||
E оптична густина |
речовини в 1 мл об‟єму. |
||||||||
6. Кут оптичного обертання речовин, який визначають при температурі |
20 |
|
α 1000 |
(для розчинів) |
|||||
|
|
|
|||||||
20°С, при товщині шару 1 дециметр і довжині хвилі лінії D спектра |
α D |
= |
|
с l |
|
|
|||
натрію (589,3 нм), у перерахунку на вміст 1 г речовини в 1 мл розчину |
|
|
|
|
|
||||
α – кут обертання, |
|||||||||
називають: |
|||||||||
с – концентрація розчину в г/л, |
|||||||||
А *питомим оптичним обертанням |
|||||||||
l – довжина поляриметричної трубки в дм. |
|||||||||
B |
оптичною густиною |
||||||||
Для |
вимірювання кута обертання оптично активних речовин вико- |
||||||||
C |
показником заломлення |
||||||||
ристовують прилади – поляриметри. |
|||||||||
D відносною густиною |
|||||||||
Кутом обертання (α) називають величину відхилення площини поля- |
|||||||||
E |
показником розділення |
||||||||
ризації від початкового положення. |
|||||||||
7. |
Для визначення кута обертання розчину лікарської речовини вико- |
||||||||
Кут |
обертання |
залежить від природи оптично активної речовини, |
|||||||
ристовують: |
|||||||||
довжини шляху поляризованого світла в оптично активному середовищі |
|||||||||
A *поляриметр |
|||||||||
і довжини хвилі світла, а для розчинів – також від концентрації речовини |
|||||||||
B рефрактометр |
|||||||||
і природи розчинника. |
|||||||||
C пікнометр |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
Dареометр
Eфотоелектроколориметр
71
8. Провізор-аналітик контролює стан рефрактометра. Для його каліб- |
Для калібрування рефрактометрів використовують еталонні рідини або |
||
рування він використовував воду очищену. Яке значення показника |
дистильовану (очищену) воду. |
||
заломлення має бути у води очищеної? |
Показник заломлення води дистильованої, виміряний при температурі |
||
A |
*1,3330 |
20 ± 0,5°С і довжині хвилі спектру випромінювання натрію λ = 589,3 нм, |
|
B |
1,3110 |
становить 1,3330. |
|
C |
1,3220 |
|
|
D 1,3440 |
|
||
E |
1,3550 |
|
|
9. Провізору-аналітику аптеки необхідно швидко зробити висновок про |
Метод рефрактометрії застосовується для встановлення чистоти та |
||
якість приготування 3% розчину натрію броміду. Кількісне визначення |
ідентифікації деяких речовин, а також для визначення концентрації |
||
мікстури провізор-аналітик провів рефрактометричним методом. Розра- |
речовин в розчині. |
||
хувати кількість натрію броміду в цьому випадку можна, скориставшись |
Рефрактометрія заснована на вимірюванні показника заломлення. |
||
значенням: |
Відносний показник заломлення (п) – відношення швидкості поширення |
||
A |
*показника заломлення |
світла в повітрі до швидкості поширення світла в речовині. |
|
B |
питомого показника поглинання |
Показник заломлення залежить від температури і довжини хвилі, при |
|
C |
оптичної густини розчину |
якій проводять визначення, в розчинах, у тому числі – від їх концент- |
|
D в'язкості розчину |
рації та природи розчинника. |
||
E |
рН-розчину |
Залежність показника заломлення (п) від концентрації (с) відображає |
|
10. Провізор-аналітик здійснює аналіз 10% розчину кальцію хлориду. |
формула: |
||
Для кількісного визначення він використовує один з фізико-хімічних |
n = n C F ; |
||
методів, вимірюючи показник заломлення за допомогою: |
0 |
||
n0 – показник заломлення розчинника, |
|||
A |
*рефрактометру |
||
F – фактор показника заломлення. |
|||
B |
УФ-спектрофотометру |
||
Для вимірювання показника заломлення (кута рефракції) викорис- |
|||
C |
газового хроматографу |
||
товують прилади – рефрактометри. |
|||
D потенціометру |
|||
|
|||
E |
поляриметру |
|
|
11. Метод газорідинної хроматографії використовується для іденти- |
Газорідинна хроматографія – це хроматографія, в якій рухома фаза |
||
фікації речовин. Ідентифікація речовин у методі газорідинної хромато- |
знаходиться в стані газу або пари, а нерухомою фазою є рідина, нанесена |
||
графії проводиться за: |
на твердий носій. Цей вид хроматографії заснований на механізмах |
||
А |
параметрами утримування |
адсорбції і розділення. |
|
В |
шириною піку на половині його висоти |
Ідентифікацію зазвичай проводять шляхом порівняння часу утримування |
|
С |
площею піку |
аналізованої речовини (параметру утримування) у випробуваній пробі і |
|
D характером нульової лінії |
розчині порівняння. |
||
Е |
висотою піку |
|
|
12. Хроматографічний аналіз широко використовується в ДФ України |
Для кількісної оцінки рухливості речовини у хроматографічній системі |
||
для проведення ідентифікації рослинної сировини та фітопрепаратів. |
використовують коефіцієнт рухливості Rf, рівний відношенню відстані, |
||
Для ідентифікації індивідуальних речовин в хроматографічному аналізі |
пройденою речовиною (мм), до відстані, пройденою розчинником (мм). |
||
визначають наступну величину: |
Ця величина залежить від природи речовини, паперу і природи розчин- |
||
А |
*величину Rf |
ника. |
|
В |
температуру плавлення |
Коефіцієнт рухливості Rf можна визначити експериментально: на хро- |
|
С |
температуру кипіння |
матограмі вимірюють відстань від лінії старту речовини до центру пля- |
|
D кут заломлення |
ми і відстань від лінії старту до лінії фінішу розчинника. |
||
Е кут обертання |
|
||
|
|
|
|
72
