VB_VBA
.pdf100 |
Програмування мовою Visual Basic/VBA |
|
|||
Таблиця 5.1. Вбудовані функції роботи з масивами |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Функція |
|
Опис |
|
|
|
|
|
|
|||
Array(список_арг |
Повертає дані типу Variant у вигляді масиву. |
|
|||
ументів) |
Список_аргументів |
складається з довільної |
|
||
|
послідовності значень, розділених комами, які при- |
|
|||
|
своюються елементам масиву, розташованому у |
|
|||
|
змінній типу Variant. Якщо список_ар- |
|
|||
|
гументів не містить значень, то створюється |
|
|||
|
масивнульовоїдовжини |
|
|
|
|
Erase(назва_ма- |
Функція використовується для очищення масиву. |
|
|||
сиву) |
Для масивів фіксованої довжини ця функція очи- |
|
|||
|
щаєвсі значення масиву, проте незнищує пам’ять, |
|
|||
|
яку займає масив. Для динамічного масиву ця |
|
|||
|
функція нетількиочищає всі значення масиву, але |
|
|||
|
йзвільняє пам’ять, якузаймавмасив |
|
|
||
IsArray(іденти- |
Функція повертає True, якщо ідентифікатор |
|
|||
фікатор) |
є назвою масиву. Цю функцію найчастіше засто- |
|
|||
|
совуютьдозміних типуVariant |
|
|
||
IsMissing(іден- |
Ідентифікатор позначає параметр з аргумен- |
|
|||
тифікатор) |
том за домовленістю. |
Функція повертає |
, |
|
|
|
|
|
|
True |
|
|
якщо при виклику підпрограми аргумент для |
|
|||
|
відповідного параметра не передавався |
|
|
||
LBound(масив |
Функція повертає нижню межу індексу в масиві |
|
|||
[,розмірність]) |
для зазначеної |
|
. За домовленістю |
|
|
|
|
розмірності |
|
|
|
|
розмірність = 1 |
|
|
|
|
UBound(масив |
Функція повертає верхню межу індексу в масиві |
|
|||
[,розмірність]) |
для зазначеної |
|
. За домовленістю |
|
|
|
|
розмірності |
|
|
|
|
розмірність = 1 |
|
|
|
|
Функція Array дає змогу створити масив під час виконання програми без попереднього оголошення. Функція Array повертає одновимірний масив елементів типу Variant та виконує задання нижньої межііндексувідповіднодоопціїOption Base.
5. Процедури та функції |
101 |
Приклад 5.6. Використання функції Array:
Sub Main()
Dim Data
Data = Array("Петриченко", 90, #3/21/1913#)
MsgBox Data(0) & ", вік " & Data(1) & _
", народився " & Data(2)
End Sub
5.7. Спеціальні випадки задання аргументів
У підпрограмах можна вводити параметри з аргументами за домовленістю. З цією метою при оголошенні параметра потрібно використати ключове слово Optional, яке засвідчує, що відповідний параметр має аргумент за домовленістю. Такі параметри ще називають необов’язковими.
Якщо при виклику підпрограми аргумент для відповідного параметра не зазначено, то обирається значення аргументу за домовленістю. Необов’язкові параметри можуть мати лише тип Variant і стояти тільки наприкінці списку оголошень параметрів.
Задання параметрові значення аргумента за домовленістю реалізують зазвичай в операторі галуження через перевірку відсутності аргументу (для цього слугує вбудована функція IsMissing).
Приклад 5.7. Процедура з необов’язковим параметром
Sub MulWp(P As Single, ByVal V1 As Single, Optional ByVal V2)
If IsMissing(V2) Then V2 = 10 P = V1 * V2
End Sub Sub Main()
Dim res As Single
MulWp res, 10, 20 : MsgBox res ' Результат = 200 MulWp res, 10 : MsgBox res ' Результат = 100
End Sub
Значення аргументу за домовленістю для параметра V2 можна задати під час його оголошення, наприклад:
Sub MulWp(P As Single, ByVal Vl As Single, _
Otional ByVal V2 = 10)
P = VI * V2
End Sub
102 |
Програмування мовою Visual Basic/VBA |
Аргументами підпрограми можуть слугувати масиви. Підпрограмі передається назва масиву, а його межі для кожної розмірності визначають за допомогою вбудованих функцій LBound і Ubound.
Приклад 5.8. Використання аргументів-масивів:
Option Base 1
Public Function SP(x() As Integer, y() As Integer) _
As Integer
' Oбчислює скалярний добуток двох векторів
Dim і As Integer, Sum As Integer
Sum = 0
For i = LBound(x) To UBound(x) Sum = Sum + x(i) * y(i)
Next i
SP = Sum
End Function Public Sub Main()
Dim a(1 To 5) As Integer, b(1 To 5) As Integer Dim c As Variant, Res As Integer, i As Integer c = Array(1, 2, 3, 4, 5)
For i = 1 To 5 ' Заповнення масиву а a(i) = c(i)
Next i
c = Array(5, 4, 3, 2, 1)
For i = 1 To 5 ' Заповнення масиву b b(i) = c(i)
Next i
Res = SP(a, b) : MsgBox "Скаляр. добуток=" & Str(Res)
End Sub
Подаємо приклад передачі аргументів – змінних спеціального типу (записів) під час виклику підпрограми. Такі аргументи, як і аргументи-масиви, можуть передаватися тільки за назвою.
Приклад 5.9. Процедура Disp виводить на екран значення полів запису типу PersonalData. Оголошення спеціального типу PersonalData розташовуюють у загальній області модуля:
Private Type PersonalData
PName As String
PAge As Integer
End Type
5. Процедури та функції |
103 |
Sub Main()
Dim User As PersonalData
User.PName = "Симоненко" : User.PAge = 38
Disp User.PName, User.PAge
End Sub
Sub Disp(UserName, UserAge)
MsgBox UserName & ", вік " & UserAge & "."
End Sub
Отже, процедурі Disp передаються поля запису User.Pname та User.PAg і процедура виводить на екран обидва значення. Відповідні параметри UserName і UserAge мають тип Variant. Аргументом процедури Disp може слугувати і запис типу PersonalData. Тоді наша програма матиме вигляд:
Sub Main()
Dim User As PersonalData
User.PName = "Симоненко" : User.PAge = 41
Disp User
End Sub
Sub Disp(Zapys As PersonalData)
MsgBox Zapys.PName & ", вік " & Zapys.PAge & "."
End Sub
5.8. Рекурсія
Рекурсія – це спосіб організації обчислювального процесу, за якого підпрограма під час виконання звертається сама до себе. Рекурсія аналогічна методу математичної індукції: базі індукції відповідає база рекурсії; припущенню індукції відповідає припущення про те, що потрібна підпрограма вже написана; кроку індукції відповідає виклик рекурсивної підпрограми, що створюється. У будь-якій рекурсії необхідно передбачити умову завершення процесу, тобто момент відсутності виклику.
Приклад 5.10. Обчислити n-е число Фіббоначчі (див. розділ 3):
Function F(k As Byte) As Long
If k < 2 Then F = 1 Else F = F(k - 1) + F(k - 2)
End Function
104 |
Програмування мовою Visual Basic/VBA |
|
|
|
|
|
|
|
Sub |
Main() |
|
|
Dim |
n As Byte, m As Long |
|
|
n |
= InputBox("Введіть n") |
|
m = F(n)
MsgBox n & "-е число Фіббоначчі=" & m
End Sub
Запитання для самоперевірки
1.З якою метою використовують допоміжні алгоритми?
2.Як описують процедуру?
3.Як описують функцію?
4.Що таке оператор процедури?
5.Як реалізовується виклик функції?
6.Що означає передача аргументу-змінної за значенням?
7.Що означає передача аргументу-змінної за назвою?
8.Що таке необов’язкові параметри?
9.З якою метою використовують функцію IsMissing?
10.З якою метою використовують функції LBound і Ubound?
11.З якою метою використовують функцію Array?
12.Як у підпрограму передаються аргументи-масиви?
13.Як у підпрограму передаються аргументи-записи?
Завдання для програмування
Завдання 5.1. Виконати завдання 3.2 (с. 59), оформивши обчислення відповідної функції у вигляді підпрограми-процедури.
Завдання 5.2. Виконати завдання 3.2 (с. 59), оформивши обчислення відповідної функції у вигляді підпрограми-функції.
Завдання 5.3. Виконати завдання 3.4 (с. 60), оформивши обчислення функції за допомогою розкладу у ряд Тейлора у вигляді підпрограми-
функції.
Завдання 5.4. Виконати завдання 4.1 (с. 90), оформивши розв’язання головної функціональної задачі у вигляді підпрограми-функції.
Завдання 5.5. Виконати завдання 4.2 (с. 91), оформивши розв’язання головної функціональної задачі у вигляді підпрограми-процедури.
Завдання 5.6. Виконати завдання 4.3 (с. 92), оформивши розв’язання головної функціональної задачі у вигляді підпрограми-функції.
6. Робота з рядками |
105 |
6. Робота з рядками
План викладу матеріалу:
1.Вбудовані функції роботи з рядками.
2.Порівняння рядків.
3.Типові задачі опрацювання рядків символів.
4.Побудова підпрограм роботи з рядками символів.
Ключові терміни розділу
ÀФункції Asс і Chr
ÀФункції зміни регістрів букв
ÀФункція Len
ÀФункція StrReverse
ÀФункція Val
ÀФункції пошуку підрядка
ÀФункції видалення пропусків
ÀФункція Space
ÀФункція Str
ÀПорівняння рядків символів
6.1. Вбудовані функції роботи з рядками
Для роботи з рядками у Visual Basic використовують операцію об’єднання (або конкатенації) і вбудовані функції (таблиця 6.1).
Таблиця 6.1. Вбудовані функції роботи з рядками
Функція |
|
|
|
Опис |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
АSC(рядок) |
Повертає код першого символу рядка. Як- |
||||||
|
що рядок порожній, то виникне помилка |
||||||
Chr(код_символу) |
Повертає значення типу String, яке містить |
||||||
|
символ, що відповідає заданому коду_сим- |
||||||
|
волу. Коди 0-31 відповідають стандартним |
||||||
|
символам керування |
|
|
|
|||
InStr([старт,] pcl, |
Повертає позицію першого входження рядка |
||||||
рс2 [тип_порівнян- |
символів |
pc2 |
у рядок символів |
рс1 |
. Якщо |
||
ня]) |
входження немає, то повертається нуль. Па- |
||||||
InStrRev([старт,] |
раметр старт задає позицію, з якої почи- |
||||||
pcl, рс2 [тип_порів- |
нається пошук (за домовленістю – перша |
||||||
няння]) |
позиція). Тип_порівняння набуває зна- |
||||||
|
чення: 0 (за домовленістю) – порівняння ти- |
||||||
|
пу Binary і 1 – порівняння типу Text. |
||||||
|
Функція |
|
InStrRev |
здійснює |
пошук |
||
|
останнього |
входження pc2 у рс1 |
|
||||
106 |
Програмування мовою Visual Basic/VBA |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 6.1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
LCase(рядок) |
Повертає копію рядка, символи якого при- |
|||
|
|
ведені до нижнього регістру |
||
Left(рядок, кіль- |
Повертає підрядок, який збігається з зазначе- |
|||
кість) |
ною кількістюсимволів рядказліва |
|||
Len(рядок) |
Повертає кількість символів у рядку |
|||
LTrim(рядок) |
Повертає копію рядка, з якого видалені по- |
|||
|
|
чаткові пропуски |
|
|
Mid(рядок, позиція |
Повертає рядок символів, який збігається з |
|||
[, кількість]) |
зазначеною кількістю символів рядка |
|||
|
|
від заданої позиції |
||
Right(рядок, кіль- |
Повертає рядок символів (підрядок), який |
|||
кість) |
збігається з зазначеною кількістю симво- |
|||
|
|
лів рядка_символів справа |
||
RTrim(рядок) |
Повертає копію рядка, з якого видалені кін- |
|||
|
|
цеві пропуски |
|
|
Trim(рядок) |
Повертає копію рядка, з якого видалені по- |
|||
|
|
чаткові та кінцеві пропуски |
||
Space(число) |
Повертає копію рядка символів, який склада- |
|||
|
|
ється із заданого числа пропусків |
||
Str(числовий_вираз) |
Перетворює числовий_вираз у рядок |
|||
StrComp(pcl, pc2 |
Якщо рядок символів pcl менший, ніж ря- |
|||
[, тип-порівняння]) |
док символів |
рс2 |
, то результат дорівнює 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо рядки символів рівні, то результат до- |
||
|
|
рівнює 0. Якщо рядок символів pcl біль- |
||
|
|
ший, ніж рядок символів рс2, то результат |
||
|
|
дорівнює –1 |
|
|
String(кількість, |
Повертає рядок заданої кількості повто- |
|||
символ) |
рень одного і того ж символу |
|||
StrReverse(рс) |
Змінює рядок символів рс на зворотний |
|||
UCase(рядок) |
Повертає копію рядка, символи якого при- |
|||
|
|
ведені до верхнього регістру |
||
6. Робота з рядками |
107 |
Під рядком тут розуміють вираз типу String, а під числом, кількістю, стартом і позицією – числові вирази, що набувають натуральних значень. Функції, які працюють з рядками символів, існують у двох варіантах. Усі перелічені функції повертають значення типу Variant. У другому варіанті назви функцій мають суфікс "$", наприклад: Mid$, LCase$ і т.д. У цьому випадку функції повертають значення типу String і виконуються швидше. Проте такі функції не можуть коректно працювати з рядками, що мають значення Null.
Функція Str перетворює числове значення у символьне зображення. Функція Val перетворює рядок символів у числове значення. При перетворенні рядка символів у число враховуються усі цифрові символи, розташовані в рядку зліва направо. Пропуски, що знаходяться на початку і наприкінці символьного рядка, ігноруються. Пропуски всередині рядка неприпустимі. Якщо перший символ виразу не є цифрою, функція Val поверне значення нуль. Функції LTrim, Rtrim і Trim використовують з метою видалення пропусків у символьному рядку.
Приклад 6.1. Використання функцій видалення пропусків у рядку:
Con= " Видалення пропусків |
" |
|
Print LTrim(Con) ' |
Повертає "Видалення пропусків " |
|
Print RTrim(Con) ' |
Повертає " |
Видалення пропусків" |
Print Trim(Con) ' |
Повертає |
"Видалення пропусків" |
За допомогою функцій Left, Right і Mid можна виокремити підрядок із зазначеного символьного рядка. Функції Left і Right виокремлюють рядок, починаючи з крайнього лівого або крайнього правого символу, а функція Mid дає змогу обрати будьякий підрядок.
Приклад 6.2. Використання функцій виокремлення підрядків:
Con = "Виділення підрядка"
Print Left(Con, 3) ' Повертає "Вид" Print Right(Con, 5) ' Повертає "рядка" Print Mid(Con, 11,3) ' Повертає "під"
Функції UCase і LCase використовують у Visual Basic з метою перетворення символів нижнього регістру в символи
108 |
Програмування мовою Visual Basic/VBA |
верхнього регістру, і навпаки. Крім цього, у Visual Basic є функція StrConv, яка перетворює вираз до власного імені, що починається з великої літери.
Приклад 6.3. Використання функцій перетворення регістру символів:
Con= "висновок"
Print UCase(Con) ' ВИСНОВОК Print UCase$(Con) ' ВИСНОВОК
Con= "іванів іван Іванович"
Print StrConv(Con, vbProperCase) ' Іванів Іван Іванович
Visual Basic містить дві функції, що дають змогу здійснювати пошук рядка символів у іншому рядку: InStr і InStrRev. Ці функції відрізняються тим, що InStr здійснює пошук з початку рядка і до його кінця, а InStrRev здійснює пошук у зворотному напрямі, тобто від кінця рядка до його початку. Функції повертають число, яке вказує, відповідно, номер позиції першого/останнього входження рядка пошуку у початковому рядку, або повертають 0, якщо такого входження не виявлено.
Приклад 6.4. Використання функції InStr:
Print InStr ("Сьогодні прекрасна погода", "погода") '20
6.2. Порівняння рядків
Порівняння рядків символів є значно складнішим, ніж порівняння чисел. Два рядка символів вважають рівними тільки тоді, коли обидва рядка містять такі ж символи у такому ж порядку і мають однакову довжину. VB враховує початкові й/або кінцеві пропуски у рядку і порівнює кожен рядок зліва направо посимвольно. Результат порівняння визначається негайно, як тільки відповідні символи не збігаються. Порівняння символів відповідає звичному алфавітному порівнянню, за яким букву "а" вважають меншою за букву "б", і так далі.
VB дає змогу використовувати два різні способи порівняння однакових символів різних регістрів: двійковий і текстовий. За домовленістю під час порівняння рядків відповідні символи порівнюють за їхніми двійковими значеннями (кодами). У цьому випадку рядок "ССС" вважають меншим за рядок "ссс". Оператор
6. Робота з рядками |
109 |
Option Compare Text
на початку модуля задає алфавітне порівняння символів у рядках, що не залежить від регістру (у цьому випадку рядки "ССС" і "ссс" вважатимуть рівними).
Операція Like дає змогу виконати порівняння рядка з шаблоном. У шаблоні записують символи підстановки, списки та інтервали символів. Символи підстановки наведено у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2. Символи підстановки
Символи шаблону |
Символи у рядку, які збігаються |
|
|
? |
Будь-який одиничний символ |
|
|
* |
Будь-яка кількість символів |
|
|
# |
Будь-яка цифра |
|
|
[список_символів] |
Будь-який одиничний символ у списку_сим- |
|
волів |
[!список_символів] |
Будь-який одиничний символ, який не |
|
належить до списку_символів |
Приклад 6.5. Використання шаблону.
а) перевірка правильності поштового коду Канади:
st="W1F 8G7" ' Поштовий код Канади – правильний
If st Like "[A-Z]#[A-Z] #[A-Z]#" Then Print "Так" Else Print "Ні"
б) перевірка факту, що St не починається з голосної букви:
If st Like "[!AEIOUaeiou]*" Then Print "Так" Else Print "Ні"
Діапазон необхідно вказувати від найменшого до найбільшого символу. Наприклад, [a-f] – правильний діапазон, а [f-a] – неправильний.
Оскільки ліва квадратна дужка "[", знак питання "?", символ номера "#" і символ "*" мають особливе значення у рядку шаблону, необхідно взяти їх у квадратні дужки, якщо треба, щоб вони були часиною шаблону. Наприклад, якщо необхідно дізнатися, чи закінчується рядок AnyStr знаком питання, то необхідно використати вираз:
AnyStr Like "*[?]"
