Методичка по МП 2014

Репатріація – повернення в країну громадянства, постійного проживання або походження тих осіб, які опинилися через певні обставини на території інших держав.

Репресалії – правомірні примусові дії держави, спрямовані на відновлення своїх прав, що порушені іншою державою, але без застосування сили або погрози її застосування.

Реституція – повернення майна, неправомірно захопленого та вивезеного однією із воюючих держав із території іншої держави, що є воєнним противником.

Реторсія – правомірні примусові дії держави, що здійснюються у відповідь на недружній акт іншої держави, наприклад, що піддав дискримінації фізичних або юридичних осіб першої держави.

Сатисфакція – форма міжнародно-правової відповідальності, на підставі якої держава-порушник надає задоволення державі, що постраждала.

Статус-кво (лат. status quo) – становище в будь-якій сфері міжнародних відносин або у взаєминах держав, що існувало в будь-який час у минулому.

Субституція – форма міжнародно-правової відповідальності держав (різновид реституції), що представляє собою заміну неправомірно знищеного або ушкодженого майна, будівель, транспортних засобів, художніх цінностей, особистого майна тощо.

Табула раса – концепція, на підставі якої державаправонаступник не обтяжена жодними зобов’язаннями свого попередника перед іншими державами.

Трансфер – обмін населенням між державами на основі міжнародного договору, автоматична зміна громадянства.

Цесія – передача території однієї держави іншій державі за згодою між ними.

8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МІЖНАРОДНЕ ПРАВО”

1.Поняття “міжнародне публічне право”. Сутність і характер сучасного міжнародного публічного права.

2.Періодизація розвитку міжнародного права. Проблема європоцентризму в міжнародному праві.

3.Розвиток міжнародного права в ХХ столітті.

4.Держава як суб’єкт міжнародного права: критерії державності, міжнародна правосуб’єктність.

5.Визнання держави в міжнародному праві: поняття, види, юридичне значення.

6.Міжнародне правонаступництво держав: поняття,

теорії.

7.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних органі-

зацій.

8.Міжнародна правосуб’єктність народів (націй).

9.Питання про міжнародну правосуб’єктність суб’єктів федеративних держав і адміністративно-територіальних одиниць унітарних держав.

10.Питання про міжнародну правосуб’єктність фізичних і юридичних осіб.

11.Міжнародний договір як джерело міжнародного

права.

12.Міжнародно-правовий звичай як джерело міжнарод-

ного права.

13.Загальні принципи права як джерело міжнародного

права.

14.Проблема розширення кола джерел міжнародного права. Міжнародне “м’яке” право.

15.Класифікація та ієрархія норм міжнародного права.

16.Моністична та дуалістична теорії взаємодії міжнародного та внутрішньодержавного права.

17.Імплементація норм міжнародного права: поняття і

форми.

18.Юридичне значення надання згоди Верховною Радою України на обов’язковість міжнародного договору.

19.Міжнародно-правовий звичай і право України.

20.Укладення міжнародного договору і набуття ним чинності. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів.

21.Застереження до міжнародного договору: поняття, порядок вираження і юридичні наслідки.

22.Тлумачення міжнародних договорів: поняття, види, основні правила.

23.Визнання міжнародних договорів недійсними: підстави, юридичні наслідки.

24.Правонаступництво щодо міжнародних договорів. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів.

25.Державна територія: поняття, підстави зміни. Державні кордони.

26.Територіальне верховенство держави: поняття і міжнародно-правовий зміст.

27.Міжнародно-правова оренда державної території.

28.Міжнародно-правовий режим рік. Режим судноплавства по Дунаю.

29.Міжнародно-правовий режим Антарктики.

30.Внутрішні морські води: межі і міжнародноправовий режим.

31.Територіальне море і прилегла зона: межі і міжна- родно-правовий режим.

32.Міжнародні протоки і канали: поняття і міжнарод- но-правовий режим.

33.Виключна економічна зона: межі і міжнародноправовий режим.

34.Континентальний шельф: межі і міжнародноправовий режим.

35.Відкрите море: межі і міжнародно-правовий режим.

36.Повітряний простір держави та міжнародний повітряний простір: поняття і міжнародно-правовий режим.

37.Міжнародно-правовий режим космічного простору і небесних тіл.

38.Органи зовнішніх зносин держави: поняття і класифікація. Система органів зовнішніх зносин України.

39.Постійне дипломатичне представництво: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.

40.Особи, що користуються дипломатичними привілеями та імунітетами. Поняття “службовий імунітет”.

41.Недоторканність та імунітет від юрисдикції держави перебування членів персоналу постійного дипломатичного представництва.

42.Консульська установа: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.

43.Особи, що користуються консульськими привілеями та імунітетами. Поняття “службовий імунітет”.

44.Недоторканність та імунітет від юрисдикції держави перебування працівників консульської установи.

45.Дипломатичні й консульські митні та фіскальні привілеї та імунітети.

46.Спеціальні місії: поняття, функції, привілеї та імуні-

тети.

47.Представництва держав при міжнародних організаціях: поняття, функції, привілеї та імунітети.

48.Організація Об’єднаних Націй: цілі діяльності, членство, організаційна структура.

49.Рада Європи: цілі діяльності, членство, організаційна структура.

50.Співдружність Незалежних Держав: цілі діяльності, членство, організаційна структура.

51.Право Європейського Союзу: джерела та дія у внутрішніх правопорядках держав-членів.

52.Питання про природність і невід’ємність прав людини та можливість їх обмеження в міжнародному праві.

53.Питання про виключну внутрішню компетенцію держав у галузі прав людини.

54.Концепція прав людини за Загальною декларацією прав людини 1948 р. Юридична сила Декларації.

55.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р.: історія прийняття, каталог прав, контрольний механізм.

56.Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р.

57.Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.: історія прийняття, каталог прав, контрольний механізм.

58.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї.

59.Європейський суд з прав людини: склад, юрисдикція, виконання рішень в Україні.

60.Процедура звернення з індивідуальною скаргою до Європейського суду з прав людини.

61.Міжнародно-правовий захист прав дітей.

62.Міжнародно-правовий захист прав жінок.

63.Міжнародно-правовий захист прав національних, етнічних, релігійних і мовних меншин.

64.Міжнародно-правовий захист прав біженців.

65.Конфлікти юрисдикцій держав: поняття, причини, міжнародно-правові засоби усунення.

66.Міжнародне співробітництво в боротьбі з рабством, работоргівлею і торгівлею людьми.

67.Міжнародне співробітництво в боротьбі з катуваннями та іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання.

68.Міжнародне співробітництво в боротьбі з терориз-

мом.

69.Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинами проти безпеки цивільної авіації.

70.Міжнародне співробітництво в боротьбі з використанням ядерного матеріалу зі злочинною метою.

71.Міжнародне співробітництво в боротьбі з піратст-

вом.

72.Міжнародне співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.

73.Міжнародне співробітництво в боротьбі з організованою транснаціональною злочинністю.

74.Міжнародна правова допомога: поняття, обсяг і умови надання.

75.Екстрадиція в міжнародному праві. Українське законодавство про екстрадицію.

76.Міжнародне кримінальне право.

77.Міжнародне співробітництво в боротьбі з геноци-

дом.

78.Міжнародне співробітництво в боротьбі з расовою дискримінацією.

79.Міжнародне співробітництво в боротьбі з апартеї-

дом.

80.Міжнародне співробітництво в боротьбі з військовими злочинами.

81.Міжнародні кримінальні судові органи і міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.

82.Міжнародне економічне право: поняття, джерела,

принципи.

83.Світова Організація Торгівлі: цілі діяльності, організаційна структура.

84.Міжнародне екологічне право: поняття, джерела,

принципи.

85.Міжнародно-правове регулювання застосування сили в міжнародних відносинах.

86.Організація Об’єднаних Націй як універсальна міжнародна система колективної безпеки. Повноваження Ради Безпеки і Генеральної Асамблеї у випадку загрози миру або порушення миру.

87.Регіональні міжнародні системи колективної безпеки. Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

88.Міжнародно-правовий режим ядерної зброї. Без’ядерний статус України.

89.Міжнародно-правове регулювання вирішення міжнародних спорів.

90.Міжнародний Суд: юрисдикція щодо вирішення спорів і надання консультативних висновків.

91.Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів. Обмеження засобів і методів ведення війни.

92.Міжнародний захист жертв збройних конфліктів (поранених і хворих, військовополонених, цивільного населення).

93.Комбатанти і некомбатанти: критерії і юридичне значення розмежування. Правовий статус найманців.

94.Міжнародний комітет Червоного Хреста і його права згідно з міжнародним гуманітарним правом.

95.Міжнародно-правове регулювання ведення неміжнародних збройних конфліктів.

96.Підстави міжнародно-правової відповідальності держави. Обставини, що виключають протиправність діяння держави.

97.Види та форми міжнародної відповідальності

держав.

98.Реалізація міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно-правові санкції.

99.Міжнародно-правові зобов’язання, що виникають у зв’язку із заподіянням шкоди внаслідок учинення дії, що не становить міжнародно-протиправного діяння.

9. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу

* 64 години самостійної роботи включають 12 годин індивідуальної роботи.

Організація поточного модульного контролю

Загальним об’єктом оцінювання поточного модульного контролю (ПМК) виступає відповідна частина програми навчальної дисципліни “Міжнародне право”.

ПМК складається з двох модулів. Перший модуль складається із 7 тем загальної частини міжнародного права (7 практичних занять). Другий модуль складається з 13 тем особливої частини міжнародного права (8 практичних занять).

Завдання ПМК – перевірка розуміння та засвоєння матеріалу з міжнародного права, умінь самостійно опрацьовувати міжнародно-правові нормативні та літературні джерела, публічно чи письмово представити певний матеріал, здатності осмислити зміст тем.

Об’єктами ПМК знань студентів є успішність на практичних заняттях та виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модуля.

Критерії оцінювання:

1) систематичність, активність та успішність роботи студента на практичних заняттях – від 0 до 2 балів за заняття;

2) виконання модульних контрольних завдань – від 0 до 7 балів за модуль. Вибір варіанта контрольного модульного завдання здійснює викладач. Контрольне модульне завдання проводиться у формі тестування.

Конкретний перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.

Підсумкові бали за результатами ПМК оформлюються під час останнього практичного заняття відповідного модулю. Результати першого модулю оцінюються максимально у 21 бал. Другий модуль оцінюється максимально у 23 бали.

Таким чином, сума балів за ПМК може складати максимально 44 бали.

Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення зага-

льної успішності студента і враховуються (за необхідності) при виставленні балів підсумкового контролю знань студентів

(ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана (викладача), скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає кафедра.