Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

OT_METOD_KP_Ch1_2_0_0b

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
522 Кб
Скачать
☆

9. Набрати програму задану викладачем.

10.Розібрати набрану програму.

11.Виконати програму.

Стислі теоретичні відомості

Розробник системи Turbo Pascal – фірма Borland International виникла в

1984 році і за порівняно короткий час неодноразово дивувала користувачів персональних EOM своїми Turbo системами. Було випущено декілька версій

Turbo Pascal 3.0, 4.0, 5.0, 6.0, 7.0 Pascal for Windows, Borland Pascal.

Головні особливості мови Turbo Pascal:

•широкий спектр типів даних;

•можливість обробки рядкових та структурних даних;

•достатній набір операторів управління розгалуженнями та циклами;

•відносно слабкі можливості введення виведення даних ;

•добре розвинутий апарат підпрограм;

•зручні конструкції роботи з файлами;

•великі можливості управління усіма ресурсами персональної

EOM.

•різноманітні варіанти стикування з мовою Асемблера;

•використання інтегрованого середовища, яке значно підвищує

продуктивність праці користувача;

• підтримка ідей об’єктно-орієнтованого програмування.

Pascal має дуже зручне середовище, яке включає текстовий редактор, компілятор, компоновник, відлагоджувач та систему підказки. Система Turbo Pascal має в своєму складі багато файлів, головні файли: Turbo.exe,

13

Turbo.tpl, Turbo.hlp. Turbo.tpu. Turbo.hlp – забезпечує режим підказки.

Для входу в середовище треба виконати файл Turbo.exe. На екрані з’явиться головне меню. Ми потрапляємо в Turbo середовище. Для того, щоб потрапити в меню необхідно натиснути клавішу F10. Активізувати потрібний режим роботи можна за допомогою клавіш управління курсором та Enter, або натискуючи ALT та букву, яка виділена в назві режиму. Кожен режим меню має декілька підменю. Створення програми починається із входу в меню File, а потім підменю New.

Після того як закінчено набір тексту програми, її треба зберегти натиснувши клавішу F2, після чого ввести ім’я програми. Виконання програми виконують натиснувши Ctrl/F9 або натискаючи підменю Run, меню Run. Після виправлення помилок, програма буде виконана. Для знаходження результату, треба натиснути ALT/f5. Якщо програма відлагоджена і буде в експлуатації то можна створити Exe-файл. Для цього налагоджують режим Compile/Destination, а також натискують ALT/f9. Буває так, що відкрито декілька програм одночасно. Щоб зробити активною одну із них необхідно натиснути одночасно ALT та номер вікна з необхідною програмою. Щоб закрити активне вікно необхідно натиснути ALT/f3. Для копіювання частини тексту з одного місця в інше застосовують буфер Clipboard і команди з меню Edit. Блок помічають натискуючи одночасно Ctrl/k/b на початку блоку та Ctrl/k/k на кінці блоку. Записують цей блок до буферу натискуючи Ctrl/Ins. Для копіювання з буферу натискують Shift/Ins.

Для того, щоб перемкнути фокус вводу клавіатури на головне меню, потрібно натиснути клавішу f10.

Меню File

Команда Open відкриває діалогове вікно в якому вибирається файл для відкриття в вікні Edit.

14

Команда New відкриває пусте діалогове вікно для вводу нової програми.

Команда Save записує файл з активного вікна на диск.

Команда Save аs - зберігання з перейменуванням.

Команда Save all - запам’ятовує всі файли в відкритих вікнах.

Команда Change dir відкриває діалогове вікно в якому можна задати каталог, який ви хочете зробити робочим.

Команда Print – роздруковує активне вікно редагування.

Команда Dos Shell дає можливість потрапити в середовище Dos.

Меню Edi.

Команда Cut – видаляє виділений текст та розміщує його в Clipboard.

Команда Copy – не видаляючи з тексту виділеного фрагменту, копіює його в Clipboard.

Команда Paste – вставляє текст з Clipboard до програми по позиції курсору.

Команда Show Clipboard відкриває вікно Clipboard в якому уже знаходиться текст, останній вибраний текст дописується до вже існуючого, не знищуючи його.

Команда Clear - знищує вибраний текст, не розміщуючи його в

Clipboard.

Контрольні питання

1.Що таке алгоритм?

2.Що таке програма?

3.Яка відмінність між програмою та алгоритмом?

4.На які етапи можна поділити вирішення програмістської задачі?

5.Опишіть структуру програми на мові Turbo Pascal.

15

6.З яких розділів складається програма на мові Turbo Pascal?

7.Що таке змінна?

8.Що таке ідентифікатор?

9.Яка різниця між змінною та ідентифікатором?

10.Що таке оператор?

11.Що таке операнд?

12.Для чого призначений розділ опису констант? Наведіть приклад. 13.В якому розділі описуються змінні? Наведіть приклад.

14.Для чого призначений розділ опису типів? Наведіть приклад. 15.Як позначається оператор присвоєння? Опишіть роботу оператора

присвоєння.

16.Назвіть оператори виводу. Наведіть приклад.

17.Назвіть оператори вводу. Наведіть приклад.

18.Що таке коментар до коду програми. Для чого він призначений. Яким чином в Turbo Pascal позначається коментар до програмного коду?

19.Як створити новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal? 20.Як зберігати файл у середовищі програмування Turbo Pascal? 21.Як відкрити існуючий файл у середовищі програмування Turbo

Pascal?

22.Як виконати пошук тексту у файлі в середовищі Turbo Pascal? 23.Яки чином можна переміщатися між відкритими вінками у

середовищі Turbo Pascal?

24.Для чого призначене меню DEBUG в середовищі Turbo Pascal? 25.Для чого призначене меню WINDOW в середовищі Turbo Pascal? 26.Як запустити програму на виконання в середовищі Turbo Pascal? 27.Що таке компілятор та інтерпретатор? Яка між ними різниця?

28.Як виконати пооператорне виконання програми в Turbo Pascal?

29. Хто із якою метою розробив мову програмування Pascal?

16

Комп’ютерний практикум №2

Програмування арифметичних виразів

Мета

Отримати досвід програмування арифметичних виразів. Ознайомитися з вбудованими арифметичними функціями. Засвоїти поняття типу даних. Засвоїти роботу операторів вводу та виводу.

Робоче завдання

Навчитися програмувати арифметичні вирази на мові програмування Turbo Pascal. Знати що таке тип даних. Вивчити прості типи даних. Навчитись виконувати форматований вивід даних на екран.

Хід роботи

Написати програму на мові Turbo Pascal, яка розраховує значення виразу по заданій арифметичній формулі. Дані для розрахунку вводяться з клавіатури. Результати розрахунку вивести на екран з 6-ма знаками після коми:

•Знайти Область допустимих значень (ОДЗ) для заданого арифметичного виразу.

•Написати заданий арифметичний вираз на мові Turbo Pascal.

•Знайти ОДЗ для виразу на мові Turbo Pascal.

•Намалювати алгоритм блок-схему розрахунку арифметичного виразу з урахуванням ОДЗ початкового виразу.

•Написати програму для розрахунку заданого виразу. Програма не повинна включати перевірку ОДЗ, лише розрахунок виразу. Перевірка ОДЗ в програмі дозволяється за власним бажанням.

• Для всіх варіантів завдань виконується наступне: , , ,

, e

та π математичні константи.

 

17

Варіанти завдань

1.√

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

|

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

 

 

 

 

|

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.

 

|

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.

 

 

 

 

 

 

13.

√

 

 

 

 

|

|

 

 

 

 

||

14.

15.

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

|

 

√

√

 

 

 

17.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

18.

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

19.

 

|

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

 

lg

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20.

 

 

 

 

arcsin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.

|

 

|

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26.

cossin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27.

lnsin

√

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

√

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29.

√

 

30.1

19

Стислі теоретичні відомості

Прості типи даних

Будь-які дані, тобто константи, змінні, значення функцій або виразів, в Turbo Pascal характеризуються власними типами. Тип визначає множину припустимих значень, які може приймати той або інший об’єкт, а також множину припустимих операцій, які можна над ним виконувати. Крім того тип визначає формат внутрішнього представлення даних у пам’яті ЕОМ. Структура типів даних Turbo Pascal наведена на рис. 2.1.

 

 

 

Перелічува

 

 

 

льні

 

 

 

Тип-

 

 

 

діапазон

 

Порядкові

 

Логічний

 

 

 

Прості

 

Символьни

 

Дійсні

 

 

 

й

 

 

 

 

Файли

 

Цілі

 

Записи

 

 

 

Структуров

 

 

Типи

ані

 

 

Множини

 

 

Вказівники

Масиви

Рядковий

Поцедурни

й

Об'єкти

Рисунок 2.1 - Структура типів Turbo Pascal

Порядкові типи характеризуються тим, що кожен з них має кінцеву множину можливих значень. Ці значення можливо певним способом впорядкувати, відповідно кожному значенню порядкового типу можна спів ставити певне ціле число - його порядковий номер.

Дійсні типи також мають кінцеву кількість значень, яка визначається внутрішнім представленням дійсного числа. Але кількість значень настільки

20

велика, що спів ставити кожному значенню порядковий номер вважається неможливою задачею.

Таблиця 2.1 - Порядкові типи даних

Група

Тип

Розмір в байтах

Діапазон

Цілі

byte

1

0..255

 

shortint

1

-128..127

 

integer

2

-32678..32677

 

longint

4

-2147483648..2147483647

 

word

2

0..65535

Логічний

boolean

1

true, false

Символьний

char

1

 

Таблиця 2.2 - Дійсні типи даних

 

 

 

 

 

 

 

Кількість цифр

 

Група

Тип

Промір в байтах

Діапазон

 

Дійсні

real

6

10-39..1038

11-12

 

 

single

4

10-45..1038

7-8

 

 

double

8

10-324..10308

15-16

 

 

extended

10

10-4951..104932

19-20

При використанні процедур та функцій з цілочисельними параметрами потрібно керуватися «вкладеністю» типів, тобто наприклад де може використовуватись тип word, допускається використання типу byte, але не навпаки, оскільки тип byte повністю входить у діапазон значень типу word.

При роботі з цілими числами тип результату буде відповідати типу операндів, якщо операнди відносяться до різних типів даних, то результат буде приведений до типу з максимальним діапазоном значень. Переповнення типів даних не контролюється, топу це може призвести до непорозуміння, помилки.

Значеннями логічного типу може бути одним з двох: true (істина), false (брехня). Розглянемо декілька прикладів логічних виразів (табл. 2.3).

21

Таблиця 2.3 - Приклади логічних виразів

Вираз

Результат

Пояснення

4=4

true

Твердження істинне

5>=4

true

Твердження істинне

0<0

false

Твердження хибне, 0 рівний 0

1>7

false

Твердження хибне

Значеннями символьного типу є множина всіх символів ПК. Кожному символу присвоюється ціле число в діапазоні 0..255. Це число є кодом внутрішнього представлення числа. Для кодування символів використовується код ASCII (American Standard Code for Information Interchange – американський стандартний код для обміну інформацією) Це 7- бітний код, за допомогою якого можна закодувати лише 128 символів в діапазоні 0..127. Використання 8-го біту дозволяє закодувати в два рази більше символів. Перша половина символів ПК з кодами 0..127 відповідає стандарту ASCII. Друга половина символів з кодами 128..255 не обмежена стандартом і може різнитися в залежності від типів ПК. Таблиця кодів ASCII наведена в додатку 2.

Перелічувальний тип задається поліченням тих значень, котрі він може отримувати. Кожне значення іменується певним ідентифікатором та розташовується в переліку, обрамленому в круглі дужки. Наприклад:

Type

tWeekDay=(Mon, Tue, Wed, Thu, Fri, Sat, Sun);

Тип-діапазон є підмножиною свого базового типу, у якості якого може виступати будь-який порядковий тип, крім типу-діапазон.Тип-діапазон задається межами власних значень всередині базового типу:

Type tDigit=0..9;

tNumber99=10..99;

На відміну від порядкових типів, значення яких завжди можна спів ставити з рядом цілих чисел, а відповідно представляються в ПК абсолютно

22

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]