Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Левицький А., Сингаївська А., Славова Л. Вступ до мовознавства

.pdf
Скачиваний:
238
Добавлен:
20.03.2016
Размер:
528 Кб
Скачать
☆

ГРАМАТИКА. СИНТАКСИС

Sonnabends tanzt man in den Klubhäusern. 12. Es wird sonntags nicht gearbeitet. 13. Es regnet.

Лат. 1. In terra est vita, in luna non est. 2. Luna circum terram errat. 3. Cogito, ergo sum. 4. Patriam nostram amare et defendere debemus. 5. Gaudeamus igitur, iuvenes dum sumus. 6. Non dubito, quin habuerit vim magnam semper oratio. 7. Idem esse dicebat Socrates veritatem. 8. Suebi centum pagos habere dicuntur. 9. Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo. 10. Rerum scriptores Romani tradunt Romulum et Remum inter pastores educatos esse. 11. Notum est in luna vitam non esse. 12. Caesar milites pontem facere iussit.

12.Дайте характеристику реченням за метою висловлю#

вання.

1.В Гремячий Лог сходила ночь. 2. Вы очень любите музыку? 3. Ужель ни клятв, ни обещаний ненарушимых больше нет? 4. Не мешайте слушать. 5. Да здравствует солнце, да скроется тьма! 6. Давайте уйдем отсюда! 7. О, весна без конца и без краю — без конца и без краю мечта! 8. Янко не боится ни моря, ни ветров, ни тумана, ни береговых сторожей.

13.Проаналізуйте приклади та випишіть окремо двос# кладні та односкладні речення.

Укр. 1. Один з останніх його рейсів був винятковим. 2. Сіяли всю ніч. 3. Скрізь було чути гук, шум, гам, свист. 4. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. 5.

Утравні стихло навкруги, і встала знову хата. 6. Так, це була вона, його земля, про неї він співав і нею марив. 7. Мене любили, я любив — і це найбільше в світі щастя.

Рос. 1. Жизнь шла по-прежнему. 2. Молодая Женина с девочкой лет семи сошла с парохода поздно ночью. 3. За окном темнеет. 4. Не нагнать тебе бешеной тройки. 5. Кто-то тронул Улю за локоть. 6. Здесь продаются билеты в театр. 7. Стало смеркаться. 8. Ему рекомендуется лечиться в Крыму.

81

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

14. Визначіть типи складних речень. З’ясуйте будову складних речень, передайте її графічно.

1. Біля присілка білояра пшениця була молода і вища, а горді соняшники стояли, як слов’янські вої,— щитами на схід. 2. Над тихим світом леліла-курилася зоряна імла, за татарським бродом на болотах бродив долинний туманець, і в ньому по груди паслися селянські вироблені коні, що пахли оранкою, туманом і молодою м’ятою. 3. На блясі нестерпно, як постріли, залопотіла перша дріб граду, але скоро він ущух, бо хмара подумала, подумала собі щось та й понесла свої торби стороною, і в них стали вмирати громовиці. 4. У луговій криничці, над якою верба тримає молодий вінець, купаються зорі, а місяць ще не забрів до них. 5. За конюшиною білою повінню стояли гречки, над ними в удовиній самотині сумувала груша дичка, а біля неї перепілка розпачливим голосом скликала своїх діток, яких порозгублювала на зжатому полі. Таке життя; то мати розгублює дітей, то діти залишаються без матері. 6. Стояла тиха, ласкава година, коли вже віястий липень поскладав сіно в копиці і думав собі про те, що з неділі треба складати в полукіпки жито.

(М. Стельмах)

15. Беручи до уваги зміст питань та відповідей, вста# новіть актуальний поділ речення.

1. Где ты работал летом? — Летом я работал в стройотряде. 2. Когда ты работал в стройотряде? — Я работал в стройотряде летом. 3. Кто летом работал в стройотряде? — В стройотряде летом работал я. 4. Что ты делал в стройотряде? — В стройотряде я работал. 5. Чем занимается твой отец? — Мой отец работает на заводе.

82

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ СВ²ТУ

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ СВ²ТУ

Усвіті нараховується близько 3,5–4 тисяч мов як літературних, так і не літературних. Усі вони різні та мають свої особливості. Проте серед них виділяються групи з певними спільними рисами.

Існують різні наукові критерії класифікації мов. Згідно з генеалогічною класифікацією мови групують за їхнім походженням. При типологічній класифікації увага звертається на структурні особливості мов: наприклад, морфологічна класифікація враховує характер будови слів; синтаксична — спосіб вираження підмета; за способом вираження граматичних значень розрізняють синтетичні й аналітичні мови тощо.

Генеалогічна класифікація мов. Класифікація мов за спорідненістю називається генеалогічною. Мови, що походять від однієї мови-основи, становлять мовну сім’ю. Мовна сім’я за ступенем спорідненості розпадається на групи, групи — на підгрупи.

Усвіті є близько 40 мовних сімей, кожна з яких включає від однієї до кількох сотень мов. Найбільш поширені такі мовні сім’ї.

I. Індоєвропейська сім’я — найчисельніша. Мовами цієї сім’ї розмовляє близько 2106 млн осіб (приблизно 45 % усього населення земної кулі). У ній виділяють понад 10 груп. Серед них:

1)грецька, вірменська й албанська групи представлені кожна однією мовою;

2)до слов’янської групи (287 млн осіб) входять мови;

а) східна підгрупа — білоруська (10 млн осіб), російська (143 млн), українська (45 млн);

б) західна підгрупа — польська (42 млн осіб), словацька (5 млн), чеська (10 млн), верхньолужицька, нижньолужицька (у Німеччині) і мертва полабська;

83

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

в) південна підгрупа — болгарська (9 млн осіб), македонська (2 млн), сербська і хорватська (18 млн), словенська (2 млн) і мертва старослов’янська;

3) до германської групи (435 млн осіб) належать мови: а) східна підгрупа — мертві готська, бургундська і ван-

дальська; б) західна підгрупа — англійська (320 млн осіб), німецька

(120 млн), голландська, фризька (у Нідерландах), бурська (у Південно-Африканській Республіці), ідиш;

в) північна (скандинавська) підгрупа — датська, ісландська, норвезька, шведська, фарсрська;

4)до романської групи (560 млн. осіб) входять мови: іспанська (240 млн), португальська (130 млн), французька (близько 100 млн), італійська (66 млн.), румунська (23 млн), провансальська (у Франції), галісійська і каталонська (в Іспанії), ретороманська (у Швейцарії), мертві латинська, оскська, умбрська;

5)індоарійська група (726 млн осіб) нараховує 180–240 мов; у ній виділяються мови гінді (200 млн), бенгальська (157 млн), біхарська (80 млн);

6)в іранській групі (75 млн осіб) найпоширеніша мова фарсі (22 млн);

7)кельтська група (9,5 млн осіб) включає ірландську, шотландську, уельську (в Англії), бретонську (у Франції) мови;

8)до балтійської групи (5 млн осіб) належать литовська, латвійська і мертва пруська мови.

II. Китайсько-тибетська сім’я охоплює 1065 млн осіб (23

%населення земної кулі). Найбільше людей розмовляє китайською мовою — 997 млн осіб.

III.До семіто-хамітської сім’ї (238 млн осіб) входять арабська (153 млн), іврит (в Ізраїлі) та інші мови.

IV. Австронезійська сім’я (230 млн осіб) включає індонезійську (138 млн), яванську (74 млн) та інші, менш поширені мови.

84

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ СВ²ТУ

V. Мови дравідської сім’ї (близько 190 млн осіб) поширені на Індостанському півострові. Найпоширеніші тамільська мова (близько 55 млн), мови телугу (близько 63 млн), каннада (1 млн), малаям (30 млн).

VI.У тюркській сім’ї (106 млн осіб) чисельно виділяються турецька (43 млн), узбецька (16 млн) мови.

VII. Угро-фінська сім’я має 24 млн мовців. Тут виділяється дві мови — угорська (14 млн) та фінська (5 млн).

VIII. До великих належить також нігеро-кордофанська сім’я мов (288 млн осіб), проте мови цієї сім’ї, крім суахілі, мало поширені.

IX. В окремі сім’ї виділяються мови японська (120 млн), корейська (62 млн), ряд мов американських індіанців.

Типологічна (морфологічна) класифікація мов світу. Залежно від морфологічної будови слів мови поділяються на кореневі, або аморфні, або ізолюючі, аглютинативні, флективні і полісинтетичні, або інкорпоруючі.

Кореневими є в’єтнамська, бірманська, китайська. У кореневих мовах слова не розпадаються на морфеми.

До аглютинативних мов належать тюркські та угорськофінські мови.

Флективні мови поділяються на синтетичні та аналітичні. Своєрідну групу мов становлять полісинтетичні, або інкорпоруючі мови, у яких різні частини речення у вигляді аморфних слів-основ об’єднуються в єдині складні комплекси,

схожі на складні слова.

У мовознавстві термін “тип” використовується у двох значеннях: 1) у вузькому розумінні — тип мовного вираження — форма універсального або спільного мовного явища (типи артикуляції звуків, словосполучень та речень та ін.); 2) в широкому розумінні — мовний тип — сукупність узгальнених особливостей груп мов в цілому. Таким чином, у першому випадку виявляється наявність тих чи інших типів мовного вираження у мовах, що порівнюються. У другому випадку встановлюється належність порівнюваних мов до певних мовних типів.

85

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ

Типолог³чна

(морфолог³чна)

²золююч³

 

²нкорпоруюч³

 

Флективн³

 

Аглютинативн³

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Генеалог³чна

Група

П³дгрупа

ѳì’ÿ

Літературна мова нормована й кодифікована, тобто закріплена в словниках і граматиках. Норма літературної мови якнайповніше відбиває її закони і спирається на звичай та схвалення того чи іншого слово- й формовживання найбільш освіченою частиною суспільства. Її лексика незмірно багатша, розвиненіша, ніж лексика будь-якого діалекту. Літературна мова багатофункціональна, вона включає в себе науковий, діловий, публіцистичний, художній, розмовний стилі, тобто стилістично диференційована. Літературна мова буває усна й писемна.

В основі розвитку конкретних мов і діалектів відомі два процеси: процес диференціації, або розходження, та інтеграції, або сходження мов.

Унаслідок диференціації з однієї мови або одного діалекту виникає дві або більше мов чи діалектів. У результаті процесу інтеграції з кількох мов чи діалектів утворюється одна мова або один діалект.

86

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ СВ²ТУ

ПЛАН СЕМ²НАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ ¹11

1.Основні класифікації мов світу.

2.Поняття типу мови.

3.Поняття літературної мови.

4.Диференціація та інтеграція мов.

Л²ТЕРАТУРА

1.Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К., 2000. — С. 58–101.

2.Ющук І. П. Вступ до мовознавства. — К., 2000 . — С.

24–29.

3.Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. — С. 263–290.

ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТ²ЙНО¯ РОБОТИ

1. Розподіліть наведені нижче мови на сім’ї та групи у відповідності з генеалогічною класифікацією мов (випишіть їх колонками по сім’ях). Укажіть, які з них є державними мовами і де:

а) санскрит, абхазька, баскська, українська, туркменська, італійська, ірландська, угорська, аварська, чуваська, тамильська, ескимоська, майя, калмикська, марійська, фінська, португальська, пруська, датська, польська, киргизька, бенгалі, в’єтнамська, маорі, молдавська, курдська;

б) таджицька, ідиш, тохарська, албанська, половецька, чукотська, мегрельська, російська, англійська, персидська, татарська, узбецька, іспанська, мордовська, чеська, вірменська;

в) кетська, арабська, португальська, турецька, німецька, албанська, карельська, шотландська, китайська, чукотська, словацька, англійська, вірменська, македонська.

87

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

2. Розподіліть на групи такі індоєвропейські мови:

англійська, румунська, ісландська, чеська, французька, російська, іспанська, латинська, шотландська, німецька, вірменська, ірландська, готська, шведська, польська.

3.У яких країнах розповсюджені англійська та німецька мови? Де вони використовується як державні мови? Назвіть мови однієї з ними групи.

4.Вкажіть, у чому полягає суттєва різниця між ізолюючи# ми та афіксуючими мовами. Порівняйте відповідні приклади.

Кит.: хао жень (добра людина), сию хао (робити добро), дэно хао (стара дружба), жень хао во (людина любить мене); гунжень = работа + человек (робітник); шанжень = торговля + человек (торгівельник); цзюньжень = военное дело + человек (військовий).

Азерб.: ат (кінь), атлар (коні), атда (на коні), атларда (на конях).

Турецьк.: ev (дім), ev-ler (удома), ev-ler-in (твій дім), ev- ler-in-de (у твоєму домі).

Рос.: сестра читает письмо подруге; сестра читает письмо подруги; сестре читает письмо подруга.

5.Яка різниця між синтетичними та аналітичними мова# ми? Відомо, що російська мова — флективна мова синтетич# ної будови. Перекладіть наведений нижче текст мовою, яку вивчаєте.

Марк Твен во Франции Марк Твен, знаменитый американский писатель, путеше-

ствовал по Франции. Однажды он ехал в поезде в город Дижон. После обеда он очень захотел спать. Он попросил проводника разбудить его, когда поезд приедет в Дижон. При этом Марк Твен сказал проводнику:

88

КЛАСИФ²КАЦ²Я МОВ СВ²ТУ

—Я сплю обычно очень крепко. Когда вы будете меня будить, возможно, я буду громко кричать и не захочу никуда выходить. Так вы не обращайте на это внимания и обязательно высадите меня в Дижоне.

После этого Марк Твен пошел спать. Когда он проснулся, было уже утро, и поезд подъезжал к Парижу. Марк Твен понял, что он проехал Дижон, и очень рассердился.

Он побежал к проводнику и стал ругать его:

—Я никогда не был так сердит, как сейчас! — кричал он. Проводник посмотрел на писателя с удивлением.

—Вы не так сильно сердитесь, как тот американец, которого я высадил из поезда в Дижоне! — сказал он.

6.Поясніть сутність процесів аглютинації в наведених прикладах.

Биться, намедни, тотчас, сейчас, якобы, дотла, если, нельзя, вдруг, впереди, нелепый, пиши — пишите — пишите-ка, улыбнись — улыбнитесь.

7.Проаналізуйте матеріали у наведеній нижче таблиці та вкажіть, як проявляється звукова відповідність у індоєвро# пейських мовах.

²íäîºâð. êîð³íü

давньо -³нд.

ñëîâ.

грецьк.

латин.

готьська

*esti (â³í º)

asti

åñòü

esti

est

ist

*dek'm (десять)

dasa

десять

deka

decem

taihum

*bhero

(ÿ áåðó)

bharami

áåðó

phero

fero

baira

"nebhos (íåáî)

nabhas

íåáî

nephos

nebula

 

"krd (серце)

hrd

сердце

kardia

cord

hairto

*kmtom (ñòî)

satam

ñúòî

he-katon

centum

hund

"gwiwos (æèâ)

jivas

æèâ

bios

vivus

qius

"bhrata

(áðàò)

bhrata

áðàò

bhrater

frater

bropar

*dv (äâà)

d(u)va

äúâà

dyo

duo

twai

89

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

ТЕМИ РЕФЕРАТ²В

1.Основні етапи розвитку мовознавства.

2.Мовознавство у стародавньому світі.

3.Історія арабського мовознавства.

4.Мовознавство у середньовічному світі.

5.Філософські основи стародавнього мовознавства.

6.Зародження порівняльно-історичного мовознавства.

7.Основні представники порівняльно-історичного мовознавства.

8.Порівняльно-історичний метод в історії мовознавства.

9.Сучасний стан порівняльно-історичного мовознавства. 10. Основні напрямки порівняльно-історичного мовознав-

ства.

11. Теорія молодограматизму.

12. Деякі відомості про вчених молодограматистів.

13. В. Гумбольдт — засновник теоретичного мовознавства.

14. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

15. Празький структуралізм.

16. Американський структуралізм.

17. Копенгагенський структуралізм.

18. Основні відомості про вчених-структуралістів.

19. Сучасний структуралізм.

20. Психологізм у мовознавстві.

21. Женевська лінгвістична школа.

22. Основні проблеми сучасного мовознавства.

23. Математичний напрямок в історії мовознавства.

24. Методи вивчення мови.

25. Теорія інформації у лінгвістиці.

26. Лінгвістика в епоху НТР.

27. Проблеми сучасної мовознавчої науки в Україні.

28. Харківська лінгвістична школа.

29. Основні відомості про українських філологів.

90

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]