Пожарная безопасность технологических процессов / Нормативные документы Украины / DSTU B V.1.1-36-2016

ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х

Ср - питома теплоємність рідини за температури перегрівання рідини Та, Дж·кг-1·К-1;

Та - температура перегрітої рідини відповідно до технологічного регламенту в технологічному апараті, К;

Ткип - нормальна температура кипіння рідини, К;

Lвип - питома теплота випаровування рідини за температури перегрівання рідини Та, Дж кг-1.

Якщо розрахункова аварія пов'язана з можливим потраплянням рідини в розпиленому стані, то вона має бути врахована у формулі (38) шляхом введення додаткового доданка, який враховує загальну масу рідини, що надійшла від розпилювальних пристроїв, виходячи з тривалості їхньої роботи.

10.1.1.5.Маса перегрітої рідини, mпгр,кг, що вийшла назовні, визначається відповідно до п. 10.1.1.2.

10.1.1.6.Інтенсивність випаровування W, кг с-1м-2, визначають за довідниковими або експериментальними даними. Для ЛЗР, які не нагріті вище температури навколишнього середовища, у разі відсутності таких даних,

допускається розраховувати W за формулою:

де М - молярна маса, кг кмоль-1;

Рн - тиск насиченої пари, кПа, за розрахункової температури рідини, визначений за довідниковими даними відповідно до вимог п. 5.3, або за формулою (14) чи (15).

10.1.1.7 Маса парів, mнагр, кг, при випаровуванні рідини, що нагріта вище розрахункової температури, але не вище температури кипіння рідини, визначається за формулами (17, 18).

39

ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х

де mГ - маса ГГ, що потрапили до навколишнього простору під час розрахункової аварії, кг;

ρг - густина ГГ за розрахункової температури й атмосферного тиску, кг м-3 ;

mп - маса парів ЛЗР, що потрапили до навколишнього простору за час повного випаровування, але не більше 3600 с, кг;

ρп - густина парів ЛЗР за розрахункової температури й атмосферного тиску, кг м-3;

Рн - тиск насичених парів ЛЗР за розрахункової температури, кПа;

К - коефіцієнт, значення якого приймається рівним τ/3600 для ЛЗР;

Снкмп - нижня концентраційна межа поширення полум'я по газо-, пароповітряній суміші, % (об.);

M - молярна маса, кг кмоль-1;

Vо - мольний об’єм, що дорівнює 22,413 м3кмоль-1; tр - розрахункова температура, оС.

Як розрахункову температуру tр слід приймати максимально можливу температуру повітря у відповідній кліматичній зоні або максимально можливу температуру повітря за технологічним регламентом з урахуванням можливого підвищення температури у разі розрахункової аварії. Якщо такого значення розрахункової температури tр визначити не вдається, допускається її приймати рівною 61 оС.

10.1.2.2. За початок відліку горизонтального розміру зони приймають зовнішні габаритні розміри апаратів, установок, трубопроводів тощо. У будь-яких випадках значення Rнкмп повинно бути не менше 0,3 м для ГГ та ЛЗР.

10.1.3.Розрахунок надлишкового тиску під час згоряння сумішей горючих газів

і/або парів ЛЗР та ГР з повітрям у навколишньому просторі

10.1.3.1.Виходячи з розглянутого варіанта розрахункової аварії, визначається маса горючих газів і/або парів ЛЗР та ГР, кг, що потрапили до навколишнього простору з технологічного апарата відповідно до пп. 10.1.1.2 - 10.1.1.7.

42

ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х

10.1.3.2. Величину розрахункового надлишкового тиску Р, кПа, що розвивається у разі займання газо-, пароповітряних сумішей, визначають за формулою:

де Ро - атмосферний тиск, кПа (допускається приймати таким, що дорівнює

101,3 кПа);

r - відстань від геометричного центру зовнішньої установки до межі розрахункової зони, м;

mпр - приведена маса ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, кг, обчислюється за формулою:

де Qзг - питома теплота згоряння ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, Дж кг-1;

Z- коефіцієнт участі ГГ і/або парів ЛЗР та ГР у горінні, який допускається приймати рівним 0,1;

Qо - константа, що дорівнює 4,52 106 Дж кг-1;

m - маса ГГ (mг) і/або парів ЛЗР та ГР (mп), які потрапили до навколишнього простору в результаті розрахункової аварії, кг.

10.2. Метод розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та

пожежною небезпекою для горючого пилу

10.2.1. Під час розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною небезпекою для горючого пилу як розрахунковий слід вибирати найнесприятливіший варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, за якого

43

ДСТУ Б В.1.1-ХХХ:201Х

у вибуху і/або горінні бере участь найбільша кількість горючої пилоповітряної суміші, найнебезпечнішої щодо наслідків такого вибуху і/або горіння.

10.2.2.Кількість речовин, які вийшли з установки і можуть утворювати горючі пилоповітряні суміші, визначають, виходячи з того, що в момент розрахункової аварії відбулася планова (ремонтні роботи) або раптова розгерметизація одного з технологічних апаратів, за якої відбулося аварійне викидання до навколишнього простору пилу, який знаходився в апараті.

10.2.3.Розрахункову масу горючого пилу mгп, кг, що знаходиться у стані аерозолю у навколишньому просторі в результаті розрахункової аварії, визначають за формулою:

де тзв - розрахункова маса частини відкладеного поблизу апарата (відстань від апарата визначається дослідним шляхом) горючого пилу, що перейшов у стан аерозолю, кг;

тав - розрахункова маса горючого пилу, що потрапив до навколишнього простору з апарата у результаті розрахункової аварії та перейшов у стан аерозолю, кг;

ρст – стехіометрична концентрація горючого пилу в аерозолі, кг·м-3;

Vав – розрахунковий об’єм пилоповітряної хмари, утвореної при аварійній ситуації у навколишньому просторі, м3.

За відсутності можливості отримання відомостей для розрахунку Vав

допускається приймати:

10.2.4. Розрахункову масу частини відкладеного поблизу апарата горючого пилу mзв, кг, що перейшов у стан аерозолю, визначають за формулою:

44