Стаття 38. Виключена

(згідно із Законом України  від 12.07.2001 р. N 2663-III)

Стаття 39. Виключена

(згідно із Законом України  від 12.07.2001 р. N 2663-III)

Стаття 40. Зміна апеляційної, касаційної скарги, відкликання справи із суду

(назва статті 40 у редакції Закону  України від 12.07.2001 р. N 2663-III,  із змінами, внесеними згідно із  Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

(з 20.11.2012 р. до назви статті 40 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту 10 пункту 13 розділу І Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Апеляційна, касаційна скарга на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом.

(частина перша статті 40 у редакції  Закону України від 12.07.2001 р. N 2663-III, із змінами, внесеними згідно із  Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право: відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду; відкликати або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, внесеної ним або нижчестоящим прокурором.

(частина друга статті 40 у редакції  Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

(з 20.11.2012 р. до частини другої статті 40 будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 10 пункту 13 розділу І Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Стаття 41. Виключена 

(згідно із Законом України  від 12.07.2001 р. N 2663-III)

Стаття 42. Участь Генерального прокурора України у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду

Генеральний прокурор України бере участь у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду.

(стаття 42 у редакції Закону  України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Стаття 43. Подання Генерального прокурора України щодо роз'яснень судам з питань застосування законів

Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.

ГЛАВА 4. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН

(назва глави 4 у редакції Закону  України від 12.07.2001 р. N 2663-III)

(з 20.11.2012 р. до назви глави 4 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 11 пункту 13 розділу І Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.

(частина перша статті 44 із змінами, внесеними  згідно із Законом України від 20.01.2005 р. N 2377-IV)

Прокурор, який здійснює нагляд, має право:

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

(пункт 3 частини другої статті 44 із змінами, внесеними  згідно із Законом України від 20.01.2005 р. N 2377-IV)