- •Тема 1. Соціальне партнерство та соціальна відповідальність в охороні праці, міжнародне співробітництво
- •1.1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Тема 3. Система управління охороною праці в організації
- •Економічні методи управління охороною праці
- •3.4. Ефективність функціональної структури суоп.
- •4.2 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.1.Органи державного нагляду за охороною праці.
- •4.3. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •Тема 5. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5.1.Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •5.2.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.
- •5.2. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Тема 6. Соціальне страхування від нещасного випадку та
- •6.3.Страховий випадок і страховий ризик
- •До страхових випадків з соціального страхування належать:
- •6.4.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •6.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті (страхові виплати)
- •6.6. Джерела фінансування Фонду
- •5) Страхування від безробіття:
- •Тема 7. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, загальні вимоги безпеки в галузі
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •7.2.Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці.Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Тема 8. Оцінка умов праці на робочому місці.
- •8.1.Аналіз умов праці
- •Змістовний модуль IV Лекція 10. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •10.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •10.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •5. Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •8. Економічні методи управління охороною праці
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Загальні вимоги до розділу
- •1.1 Відповідність тем розділу напрямкам та спеціальностям
- •1.2. Розділ „Охорона праці” в дипломних роботах окр бакалавр.
- •1.3. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах(проектах) студентів окр спеціаліст, магістр
- •1.4. Загальні вимоги щодо наповнення розділів «Охорона праці» та «Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •2. Приклади оформлення розділу дипломної роботи
- •2.1. Приклад 1 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Розрахунок величини дози та необхідної ефективності захисного екрану
- •2.2. Приклад 2 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Карта атестації №1
- •2.3. Приклад 3 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Протипожежна профілактика
- •. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •2.4. Приклад 4 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.5. Приклад 5 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Пожежна безпека
- •Правила особистої гігієни
- •Шкідливі речовини
- •Робота з кислотами та лугами
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Опорний конспект лекцій з Цивільної оборони вступ
- •Види аварій, катастроф і стихійного лиха.
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об'єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об`єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи.
- •Об`єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •2. Завдання міністерств та відомств з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни Навчальна та довідкова література
- •Література:
Хімічно небезпечні виробництва.
У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)- найбільш токсичних для людей.
Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:
Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.
Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:
поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;
несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;
неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;
порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;
організаційні і людські помилки;
- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;
- акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;
- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.
Існує можливість виникнення значних аварій , якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:
- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;
- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;
розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;
- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;
- витік хімічно небезпечних речовин із насосів;
витік хімічно небезпечних із труб, використання непридатних матеріалів екзотермічні реакції із – за відмови системи безпеки;
при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.
Ці об`єкти розподілені по ступеням хімічної небезпеки:
1 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.) - 76 об`єктів;
2 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 40 до 75 тис. чол.) - 60 одиниць;
3 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 40 тис. чол.) - 1134 одиниць;
4 ступені хімічної небезпеки (зони можливого хімічного зараження від кожного не виходить за межи об`єкту) - 540 одиниць.
Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об`єктів мешкає близько 20 млн. чол. (38,5% від населення країни).
321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступень хімічної небезпеки, з них до 1 ступені хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться понад 50% мешканців) віднесено 154 АТО, до 2 ступені хімічної небезпеки (від 30 до 50% мешканців) - 47 АТО; до 3 ступені (від 10 до 30%) - 108 АТО.
Велику частку потоку товарів складає продукція хімічної, гірничовидобувної та переробної промисловостей, які в основному базуються на оперуванні з великими кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493 - 1541): "Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту чи ліки...”
Сучасна медицина повністю підтверджує сказане середньовічним ескулапом. Для прикладу наведемо дані про деякі відомі нам речовини, а саме летальну дозу (ЛД50), яка викликає смерть у 50% випадків (дані подані у грамах на кілограм маси тіла): Спирт етиловий –10; Кухонна сіль - 4; Калійна селітра -3,5; Морфій -0.9; Фенобарбітал - 0,115; ДДТ - 0.113; Миш'як - 0,014; Нікотин - 0,001; Діоксин - 0,000001; Ботуліновий токсин - 0,00000001
Крім отруйності, багато хімічних речовин є легкозаймистими, а часто і вибухонебезпечними.
Прикладом може служити трагедія, що виникла в 1984 р. у Бхопалі (Індія): на хімічному комбінаті в результаті аварії і викиду отруйного газу загинуло більш 4 тисяч чоловік і десятки тисяч людей після ураження ізоціанатом одержали важкі ускладнення. Незважаючи на те, що катастрофічні аварії типу індійського Бхопалу, є рідкісними, досить серйозні техногенні інциденти відбуваються у світі щоденно. Вони часто спричиняють загибель людей, поранення, отруєння та нанесення шкоди навколишньому середовищу.
Виробництво, транспортування і збереження СДОР суворо регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, ємностей, технологічних ліній, трубопроводів і інше. У результаті цього великі кількості СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище : на поверхню грунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь робітників виробництва і населення.
Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якого є високотоксичні бойові отруйні речовини.
