Хімічно небезпечні виробництва.

У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)- найбільш токсичних для людей.

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:

1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.

2. Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.

3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.

4. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.

5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.

6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

7. Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:

• поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;

• несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;

• неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;

• порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;

• організаційні і людські помилки;

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

- акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.

Існує можливість виникнення значних аварій , якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:

- заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;

• розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;

- витік хімічно небезпечних речовин із насосів;

• витік хімічно небезпечних із труб, використання непридатних матеріалів екзотермічні реакції із – за відмови системи безпеки;

• при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.

Ці об`єкти розподілені по ступеням хімічної небезпеки:

1 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.) - 76 об`єктів;

2 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 40 до 75 тис. чол.) - 60 одиниць;

3 ступені хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 40 тис. чол.) - 1134 одиниць;

4 ступені хімічної небезпеки (зони можливого хімічного зараження від кожного не виходить за межи об`єкту) - 540 одиниць.

Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об`єктів мешкає близько 20 млн. чол. (38,5% від населення країни).

321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступень хімічної небезпеки, з них до 1 ступені хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться понад 50% мешканців) віднесено 154 АТО, до 2 ступені хімічної небезпеки (від 30 до 50% мешканців) - 47 АТО; до 3 ступені (від 10 до 30%) - 108 АТО.

Велику частку потоку то­варів складає продукція хімічної, гірничовидобувної та переробної промисловостей, які в основному базуються на оперуванні з велики­ми кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493 - 1541): "Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту чи ліки...”

Сучасна медицина повністю підтверджує сказане середнь­овічним ескулапом. Для прикладу наведемо дані про деякі відомі нам речовини, а саме летальну дозу (ЛД50), яка викликає смерть у 50% випадків (дані подані у грамах на кілограм маси тіла): Спирт етиловий –10; Кухонна сіль - 4; Калійна селітра -3,5; Морфій -0.9; Фенобарбітал - 0,115; ДДТ - 0.113; Миш'як - 0,014; Нікотин - 0,001; Діоксин - 0,000001; Ботуліновий токсин - 0,00000001

Крім отруйності, багато хімічних речовин є легкозаймистими, а часто і вибухонебезпечними.

Прикладом може служити трагедія, що виникла в 1984 р. у Бхопалі (Індія): на хімічному комбінаті в результаті аварії і викиду отруйного газу загинуло більш 4 тисяч чоловік і десятки тисяч людей після ураження ізоціанатом одержали важкі ускладнення. Незважаючи на те, що катаст­рофічні аварії типу індійського Бхопалу, є рідкісними, досить серйозні техногенні інциденти відбуваються у світі щоденно. Вони часто спричиняють загибель лю­дей, поранення, отруєння та нане­сення шкоди навколишньому се­редовищу.

Виробництво, транспортування і збереження СДОР суворо регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, ємностей, технологічних ліній, трубопроводів і інше. У результаті цього великі кількості СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище : на поверхню грунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь робітників виробництва і населення.

Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якого є високотоксичні бойові отруйні речовини.