Вікна папок

Вікна папок у системі Windows 98 стали складнішими за структурою, ніж були у Windows 95, зате простішими в керуванні і вигадливіше оформленими. Розглянемо основні елементи структури вікна папки.

Рядок заголовка — обов’язковий елемент кожного вікна. Він виконує декоративні, інформаційні та службові функції. Як декоративний елемент заголовок вікна у Windows 98 відрізняється від аналогічного у Windows 95 тим, що його тло може містити 256 колірних тонів. Службові функції рядка заголовка виражаються в тому, що перетягання вікна по екрану виконується саме «взявшись» за цей рядок. Для переміщення вікна в інше місце встановлюємо покажчик миші на рядку заголовка і натискаємо ліву кнопку — вікно рухатиметься разом з покажчиком миші.

Залежно від настроювань системи під час переміщення миші може пересуватися або вікно цілком, разом зі змістом, або тільки рамка вікна. У цьому разі вікно займе нове положення в той момент, коли кнопка миші буде відпущена. Переключення режиму переміщення вікна виконується в діалоговому вікні Свойства папки. Його знаходимо, клацнувши на кнопці Пуск у головному меню пункт Настройка/Панель управления, далі пункт Свой- ства папки — відкриється діалогове вікно Свойства папки. У ньому вибираємо вкладку Вид і прокручуємо за допомогою смуг прокручування список Дополнительная настройка в пошуках групи елементів керування Параметры отображения. У цій групі включаємо прапорець Отображать содержимое окна при перетаскивании. Звичайно відображення змісту під час переміщення включають, маючи процесор не гірше Pentium 100, а в комп’ютерах з менш продуктивним процесором переміщають лише рамку.

Кнопки керування розміром вікна. На правому краї рядка заголовка розташовані три кнопки керування розміром вікна. Це згортаюча, розгортаюча та закриваюча кнопки.

П ризначення закриваючої кнопки зрозуміле з її назви. Якщо у вікні немає необхідності, його можна закрити (вилучити з Рабочего стола) натискуванням цієї кнопки. При цьому звільняються ресурси комп’ютера, але якщо вікно знову знадобиться, його доведеться відкривати заново, а на це потрібен час.

К нопка, що згортає, надає можливість «відкласти» вікно для дальшого використання. При цьому також звільняються простір Рабочего стола і певною мірою зберігаються ресурси комп’ютера. Вікно згортається до розміру однієї кнопки, що міститься на Панели задач. Швидко повернути вікно на місце можна, натиснувши цю кнопку.

К нопка, що розгортає, служить для розгортання вікна в розмір екрана. З вікнами папок виконувати таку опе- рацію доводиться рідко, оскільки розгорнуте вікно папки закриє всі інші і перешкодить орієнтації на Рабочем столе. За- те під час роботи з додатками ця кнопка використовується вельми часто.

Я кщо вікно папки розгорнуте на весь екран, то кнопка, що розгортає, заміщається кнопкою, що відновлює, натискання на яку дає змогу повернути розмір вікна до вихідного.

Розгортати і згортати вікна можна й по-іншому — подвійним клацанням лівою кнопкою на рядку заголовка.

Незважаючи на те, що користуватися кнопками зміни розміру вікна дуже зручно, існує принаймні два інші поширені способи для маніпуляцій з вікнами. Клацнувши правою кнопкою миші на кнопці, що відповідає вікну на Панели задач, можна одержати контекстне меню, що містить активні пункти Восстановить, Развернуть і Закрыть. Дія цих команд аналогічна дії відповідних кнопок, але користуватися таким контекстним меню зручніше, оскільки вікно на Рабочем столе може бути закрите іншими вікнами, а кнопки на Панели задач доступні завжди. Таке саме контекстне меню можна одержати і натиснувши правою кнопкою миші на рядок заголовка.

Системний значок і системне меню. Від вікна, якщо до межі зменшити його розміри на Рабочем столе, залишається зовсім небагато — три кнопки праворуч та фрагмент рядка заголовка. А ще залишиться системний значок, що знаходиться на лівому краї рядка заголовка. По ньому нерідко можна довідатися про призначення папки. На рис. 5.5 наведений фрагмент «перевантаженого» Рабочего стола, де про призначення деяких вікон можна здогадатися лише за системним значком.

Рис. 5.5

Сам по собі системний значок папки відіграє не тільки інформаційну роль. Якщо по ньому клацнути, відкривається системне меню, за допомогою якого також можна керувати відображенням вікна, а подвійне клацання дає змогу швидко закрити вікно.

Системне меню папки рідко використовується за наявності миші, але якщо вона вийшла з ладу чи не підімкнена, то це ме- ню дуже зручно використовувати для керування вікнами за допомогою клавіатури. Воно відкривається комбінацією клавіш Alt + Інтервал.

Під рядком заголовка розташовується рядок меню. Як і всяке інше меню, це звичайний список команд. У всіх вікон папок рядок меню стандартний і містить шість команд:

• Файл

• Правка

• Вид

• Переход

• Избранное

• Справка

К лацання на кожному з пунктів рядка меню приводить до відкриття спадаючих меню. Меню Файл, подане на малюнку, призначене для роботи з об’єктами, що є присутніми в даному вікні. Це меню контекстно-залежне: його склад і зміст залежать і від властивостей папки, і від того, який об’єкт у даний момент виділений у вікні папки. Наприклад, меню Файл вікна Корзина містить команди операцій, специфічних саме для Корзины: команду Очистить корзину, а якщо у вікні Корзины виділений об’єкт, то в меню Файл повинна бути присутня команда Восстановить.

М еню Правка теж призначене для операцій з об’єктами, але його склад є стандартнішим, ніж склад меню Файл. Основне призначення цього меню — виконання опе­рацій, зв’язаних з буфером обміну: Вырезать, Копировать, Вставить. Буфер обміну — один з найважливіших засобів Win­dows, тому команди цього меню використовуються особливо часто.

При виконанні операцій, пов’язаних з переносом об’єктів через буфер обміну, зручно користуватися іншими засобами: командами контекстного меню та командами клавіатури. Контекстне меню відкривається клацанням правою кнопкою миші на об’єкті, а команди клавіатури не завжди однакові й можуть залежати від настроювання властивостей клавіатури. Довідатися про клавіатурні еквіваленти можна в меню Правка і праворуч від пунктів меню. Якщо команда має клавіатурний еквівалент, то він тут наводиться.

Звичайна практика є такою. Працюючи з мишею, наприклад, під час редагування малюнків, користуються правою кнопкою миші і командами контекстного меню. Працюючи з клавіатурою, наприклад під час набору та редагування тексту, користуються командами клавіатури. Командами меню Правка користуються, коли мають справу з новим, незвичним вікном чи коли хочуть переглянути повний список можливих операцій з поточним об’єктом, а також клавіатурні еквіваленти.

З командами меню Вид матимемо справу найчастіше, оскільки Windows 98 внесла чимало змін у відображення на екрані системних об’єктів, зокрема вікон папок. Саме це меню й відповідає за параметри відобра­ження. Докладніше з пунктами меню Вид ми познайомимося, коли обговорюватимемо при­йоми зміни оформлення Windows 98, а наразі відзначимо тільки, що якщо ви не бачите у своєму вікні папки чогось, про що ми розповідаємо, то в цьому вікні відключене відображення потрібного елемента. За допомогою меню Вид вмикається чи вимикається відображення елементів вікна, задається стиль оформлення, встановлюється режим відображення інформації, виробляється сортування та вирівнювання значків, а також здійснюється доступ до інших — більш глибоким настроюванням параметрів відображення.

М еню Переход служить цілям навігації, що заслуговує окремої розмови і буде розглянуто нижче. Велика частина команд цього меню служить для навігації в Інтернеті, але ступінь інтеграції в Інтернет для настільного комп’ютера, що працює під керуванням Windows 98, на­стільки велика, що немає чіткої межі між тими об’єктами, доступ до яких відкривається через Інтернет чи локальну мережу, і тими, котрі розташовані безпосередньо в комп’ютері. Це меню може однаково служити і для навігації в Інтернеті, і для навігації в локальному комп’ютері в автономному режимі.

М еню Избранное — містить команди, що відкривають доступ до папки \Favorites, і засоби для її обслуговування. Значення цієї папки в системі Win­dows 98 настільки велике, що пункт доступу до неї був навіть уведений у Головне меню. Початкове призначення папки \Favorites полягало в збереженні адресних посилань для доступу до найчастіше відвідуваних Web-вузлів і Web-сторінок Інтернету, але оскільки в Windows 98 немає принципової різниці між ресурсами Інтернету, ресурсами корпоративної мережі чи ресурсами самого комп’ютера, то цю папку можна використовувати і для збереження поточних документів.

Т аке посилене використання папки для різних справ може призвести до її перевантаження інформацією й даними. У зв’язку з цим у систему були введені спеціальні засоби для впорядкування папки \Favorites, доступ до яких і відривається з меню Избранное. Останнім пунктом рядка меню типового вікна папки є команда Справка. Вона відкриває невелике меню з двох пунктів:

• Вызов справки;

• О программе.

Пункт О программе — формальний, загальноприйнятий пункт, що містить відомості про власника авторських прав на операційну систему і про власника конкретної копії системи, в той час як пункт Вызов справки має величезну практичну цінність — він відкриває доступ до всіх ресурсів довідкової системи Windows. Наявність такого пункту в будь-якому вікні папки забезпечує зручний доступ до довідкової системи.

Панелі інструментів

Панель інструментів вікна папки містить кнопки для швидкого виконання часто використовуваних команд.

Усі команди, які можна виконати за допомогою кнопок панелі інструментів, можна виконати і користуючись лише рядком меню, але робота з кнопками відбувається швидше, зручніше та наочніше. Кнопки панелі інструментів на вигляд досить великі. Щоб їх зменшити, потрібно клацнути правою кнопкою миші на панелі інструментів і в контекстному меню, що відкриється, в пункті Настройка у полі Текст кнопки встановити Без подписей к кнопкам, а в полі Размер значка — Мелкие значки. Тоді кнопки стануть меншими, але під ними зникнуть підписи. В цьому разі на перших етапах знайомства з Windows 98 можна скористатися підказкою, що виринає. Вона з’являється, коли навести покажчик миші на одну з кнопок панелі інструментів і почекати секунду-другу. Поруч із покажчиком вирине підказка з назвою кнопки.

О станні програмні продукти компанії Mic­rosoft — такі, як Office 97, Internet Explorer 5.0 і, звичайно, Windows 98, мають новий елемент керування на панелі інструментів вікна — кнопки, що розкривають. Зверніть увагу, що праворуч від деяких кнопок панелі інструментів розташовані вузькі кнопки, позначені стрілкою, спрямованою вниз, — це і є кнопки, що розкривають. При клацанні по них розкривається список вибору, що розширює можливості команди, закріпленої за основною кнопкою.

Рядок адреси

Під час роботи в Інтернеті цей рядок має величезне значення. По-перше, з нього завжди можна довідатися про місцезнаходження, а по-друге, в нього можна ввести адреси чи Web-вузла, чи Web-сторінки та перейти до них натисканням клавіші Enter. Під час роботи в автономному режимі відмовлятися від цього рядка теж не варто. На його правому краї є кнопка, яка дає можливість побачити всю структуру дисків й основних папок ком­п’ютера та швидко перейти до нового об’єкта.

Панель посилань

У вихідному стані системи в цьому рядку є адресні посилання на деякі Web-вузли Інтернету. Можна вважати, що це перші рекомендації від компанії Microsoft для тих, хто починає роботу в мережі. Якщо немає інших переваг, можна почати роботу в Інтернеті, клацнувши по одному з цих посилань. Під час роботи в автономному режимі можна розмістити на цій панелі посилання на папки і документи, якими користуєтеся найчастіше, хоча сенсу в цьому нітрохи не більше, ніж у розміщенні значків тих самих документів і папок на Робочому столі чи на Панелі швидкого запуску Панелі завдань. Якщо немає вагомих причин, щоб витрачати один рядок площі вікна для панелі посилань, то її відображення просто вимикають.

Робоча ділянка вікна — це основна частина вікна папки, у якій відображаються значки файлів і вкладених папок. Фактично всі інші елементи керування вікна служать для роботи з об’єктами, що перебувають у робочій ділянці. Від того, як розміщені і як представлені об’єкти в робочій ділянці вікна, багато в чому залежить продуктивність роботи з комп’ютером.

Смуги прокручування

С муги прокручування виникають, якщо вміст вікна не може цілком поміститися в робочій ділянці. У деяких випадках цього можна уникнути.

1. Змінити розмір вікна, розтягуючи його за одну з рамок. Установлюючи покажчик миші на рамку вікна, спостерігаємо зміну форми — перетворення в двоспрямовану стрілку. В цей момент можна натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, розтягти межі вікна в потрібному напрямку. Якщо це проробити в куті вікна, то вікно можна розтягти по діагоналі, змінюючи і вертикальний, і горизонтальний розміри.

2. Розгорнути вікно одним з описаних вище способів.

3. Не доводити справу до моменту, коли вікно папки стає таким перевантаженим, що з ним важко працювати. Створювати всередині цього вікна кілька папок і розпо- діляти об’єкти між ними в зручному порядку. Наприклад, якщо в одній папці зберігаються десятки листів, створити в ній кілька папок і розподілити листи між ними за тематичною належністю.

Якщо ж смуги прокручування з’явилися, то з їх допомогою можна переглянути все, що є у вікні. Робимо це таким чином:

• порядковим прокручуванням;

• або посторінковим прокручуванням;

• або швидким прокручуванням.

Кожна смуга прокручування (і вертикальна, й горизонтальна) має кінцеві кнопки (кнопки зі стрілками) і повзунок, що показує, яка частина поточного об’єкта в даний момент відображається у вікні. Порядкове прокручування виконується клацаннями по одній із кінцевих кнопок. Одне клацання виконує прокручування на один «рядок». У даному разі поняття «рядок» — умовне. Розмір цього «рядка» залежить як від обсягу вмісту вікна, так і від параметрів самого вікна.

Під час посторінкового прокручування вміст вікна прокручується на одну «сторінку». Це поняття теж умовне. Йдеться про «віконну сторінку»: те, що вміщається у вікні — це і є «сторінка». Для посторінкового прокручування потрібно клацати на самій смузі прокручування вище чи нижче повзунка. Клацання вище повзунка — прокручування на сторінку нагору, нижче повзунка — відповідно на сторінку вниз. Аналогічно діє прокручування ліворуч і праворуч. Швидке прокручування виконується перетяганням повзунка за допомогою миші.

Сортування об’єктів у вікні

Р обота з вікнами ніколи не буває самоціллю. Основне завдання в цьому разі — одержання доступу до об’єкта, потрібного в даний момент. Якщо у вікні відображається не надто багато об’єктів і в ньому немає смуг прокручування, то, швидше за все, потрібний об’єкт відображається на екрані. Але якщо вікно переповнене, то розшукати потрібний об’єкт допоможе сортування.

Існують чотири методи сортування: за іме­нем, за типом, за розміром і за датою створення об’єкта. Залежно від того, що вам треба, можна cкористатися кожним із цих методів. Найпростіше задати порядок сортування об’єктів — клацнути правою кнопкою миші в робочій ділянці вікна і навести покажчик на пункт Упорядочить значки контекстного меню. Відкриється вкладене меню, що містить чотири пункти можливих методів сортування і ще один пункт автоматично. Те саме меню можна одержати і з пункта Вид рядка меню.

Якщо відоме ім’я розшукуваного об’єкта, допоможе сортування по имени, якщо відомий тип розшукуваного файла (текстовий, графічний, файл звукозапису і т. ін.), то доцільно виконати сортування по типу. Сортування по размеру звичайно застосовують, щоб вибрати об’єкт для видалення, якщо потрібно швидко звільнити дисковий простір, а сортування по дате використовують, щоб з’ясувати, які з однотипних файлів є свіжими, а які застаріли.

Пункт автоматически — це не команда сортування, а прапорець. Якщо він увімкнений, то значки у вікні впорядковуються автоматично. При переміщенні значків з місця на місце рівняння рядів і стовпців не порушується.