5. Форми контролю, критерії оцінювання рівня навчальних знань та рейтинг студента

Відповідно до Тимчасового положення про оцінювання рівня знань студентів в Національному транспортному університеті запро­ваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу Згідно із цією системою рішенням кафедри «Екології та безпеки жит­тєдіяльності» навчально-тематичний план дисципліни «Основи охорони праці» побудований за модульним принципом і складається із двох модулів (Модуля І та Модуля ІІ).

В свою чергу Модулі за окремими навчальними елементами поді­ляються на змістові модулі: Модуль І на два змістових модулі (ЗМ 1, ЗМ 2), а Модуль ІІ – на три змістових модулі (ЗМ 3, ЗМ 4, ЗМ 5).

Окрім цього рішенням кафедри запроваджений також модульний конт­роль результатів вивчення студентами навчальної дисципліни: протя­гом семестру – поточний (модульні контрольні роботи МКТ), а в кінці семестру – підсумковий (екзамен).

Основним об’єктом контролю є рівень знань та вмінь студента, набутими у процесі вивчення дисципліни.

Разом з тим наряду із основними об’єктом контролю Тимчасове положення надає можливість при контролі рівня знань студента враховувати інші складові навчального процесу: систематичність відвіду­вання аудиторних занять та активність на них, участь у наукових дос­лідженнях, конференціях та інших заходах, пов’язаних із пи­таннями дисципліни «Основи охорони праці».

Форми модульного поточного та підсумкового контролю рівня знань студентів визначені наступні.

Для поточного контролю засвоєння студентами учбового матеріалу в рамках кожного із двох модулів проводиться Модульна контрольна робота (МКТ) у формі тестування спеціальних тестових завдань.

Кожна контрольна робота складається із двох частин: тестування за темами аудиторних занять (тест МКТА) та тестування за темами самостійної роботи (тест МКТС).

Одночасно із виконанням тестів МКТ студенти виконують тестування за темами самостійної роботи двох змістових модулів Модуля І (тести ЗМ 1С та ЗМ 2С) та трьох змістових модулів Модуля ІІ (тести ЗМ 3С, ЗМ 4С та 3М 5С).

За рішенням викладача в контексті оцінки активності студентів на аудиторних заняттях та засвоєння ними учбового матеріалу аудиторних занять студенти виконують тестування за темами цих занять змістових модулів Модуля І (тести ЗМ 1А та ЗМ 2А) та двох змістових модулі Модуля ІІ (тести ЗМ 3А та ЗМ 4А).

Тематичні питання контрольних тестів за темами аудиторних занять та самостійної роботи не повторюються, але вивчаються та контролюються паралельно.

Кожний тест змістового модуля та Модуля має відповідно 15 та 30 контрольних питань, а також 4–7 запропонованих відповідей на кожне питання, з яких, як правило, одна вірна.

Тестування може виконуватися як на комп’ютері так і в ручному режимі.

При тестуванні на комп’ютері із бази контрольних питань, вве­дених до програми, комп’ютер вибирає 10 та 20 питань тестів відпо­відно змістових модулів та Модулів і студент зобов’язаний протягом 10 та 20 хв. вибрати правильні, на його думку, відповіді.

При тестуванні в ручному режимі студент надає відповіді на 15 та 30 питань тестів відповідно змістових модулів та Модулів.

Кількісні показники (кількість балів) контролю рівня знань студентів, якими оцінюються результати виконання одного тесту, наведені у табл. 5.1. Показники взяті у дужках відносяться до тестування Модулів, без дужок – змістових модулів.

Результати кожного тестування рахуються позитивними і зараховуються (нараховуються бали), якщо студент надав не менше 59 % правильних відповідей від їх максимально можливої кількості.

Виконання протягом семестру відповідно до графіку навчального процесу (розділ 11 даного комплексу) контрольних тестів за темами змістових модулів чи Модулів обов’язкове.

У разі неотримання балів за результатами тестування чи неучасті у визначений час у тестуванні без поважної причини, студент до виконання такого тесту у інший час не допускається, і у встановле­ному порядку виконує тестування наступних контрольних модулів.

При незадовільних результатах тестування Модуля в цілому за рішенням кафедри (викладача) студент виконує контрольну роботу (реферат) за темами відповідного Модуля, наведеними у даному комплексі.

Таблиця 5.1

Максимально можлива кількість правильних відповідей:		Фактична кількість правильних відповідей		Відсоток фактичних правильних відповідей (%)	Кількість балів, які нараховують­ся за правильні відповіді, за темами змісто­вих модулів та Модулів:	Оцінка виконання тесту за шкалою:
тест. комп'ю­тері	тест. в ручному режимі	тест. комп'ю­тері	тест. в ручному режимі			ЕСТS	Національною
10(20)	15(30)	9-10 (18-20)	14–15 (27-30)	≥ 90	3 (10)	А	Відмінно
		8 (15–17)	12–13 (23–26)	75–89	2 (8)	В, С	Добре
		6–7 (12–14)	9–11 (18–22)	60–74	1 (6)	D, Е	Задовільно
		0–5 (0–11)	0–8 (0–17)	0–59	0 (0)	FX	Незадовільно з можливістю повторного складання

При неподанні чи незахисті студентом призначеної контрольної роботи (реферату) у визначений викладачем термін, студент потребує отримання дозволу-направлення деканату (кафедри) на співбесіду із відповідною комісією кафедри для оцінки рівня його знань, а кількість балів у такому випадку визначає комісія.

За рішенням деканату (кафедри) студентам, як виключення, при наявності поважних причин, може бути надана можливість покращити показники тестування – повторно виконати тестування окремих змістових модулів чи Модуля в цілому.

Як правило, тестування проводиться у поза навчальний час.

Якщо студент не погоджується з результатами перевірки рівня його знань, він має право звернутися з апеляцією до завідувача ка­федри, який зобов’язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеля­ції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки за­лишена без змін або збільшена.

Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного зав­дання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.

Перелік об’єктів поточного контролю за які студент, вивчаючи дисципліну протягом семестру, може отримати максимальну кількість балів (100), а із врахуванням його наукових досягнень – більше 100, наведений в таблиці 5.2.

За бажанням студента-учасника наукової конференції, круглих столів, презентацій тощо, які проводяться в Університеті чи в інших українських або закордонних вузах з курсу дисципліни, доповідь на таких заходах за згодою викладача може бути зарахована як результат поточного тесту­вання відповідного змістового або Модуля вцілому.

За клопотанням викладача та рішенням кафедри студенту-учас­нику Всеукраїнської наукової конференції з питань дисципліни, який став лауреатом цієї конференції, може бути нарахована певна кількість балів (залежно від досягнень) як підсумкова оцінка рівня знань з дисципліни «Основи охорони праці».

Підсумковий контроль рівня знань студентів (студента) прово­диться вкінці навчального семестру і для дисципліни «Основи охорони праці» визначений у формі екзамену.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати при підсумковому контролі становить 40 балів.

Зв’язок підсумкового контролю із поточним наступний.

Одночасно із виконанням поточного контролю рівня знань студента складається його рейтинговий показник з дисципліни. Показ­ник являє собою числову величину балів, набраних студентом у відпо­відності до єдиної шкали оцінок за об’єктами контролю, визначе­ними у таблиці 5.2, і визначає позицію студента в академічній групі за результатами з конкретної дисципліни.

Згідно із Тимчасовим положенням студент, який при поточному контролі набрав протягом семестру 60 і більше балів, має право отримати підсумкову оцінку рівня знань відповідно до набраного рейтингу (кількість балів) з навчальної дисципліни без участі у підсумковому контролі за умови що він виконав усі навчальні завдання, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.

Взаємозв’язок оцінки та кількістю набраних балів наведені у таблиці 5.3.

Студент у якого рейтинг з дисципліни склав менше 60 балів, зобов’язаний брати участь у підсум­ковому контролі – здавати екзамен.

Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результа­тами поточного модульного контролі не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи підсумковий (семестровий) екзамен.

При участі студента у підсумковому контролі кількість балів отримана ним протягом семестру перераховується у нормовану кількість балів. Технологія нормування балів поточного контролю наведена у таблиці 5.4.

Після цього підсумкова оцінка рівня знань студента навчальної дисципліни визначається сумою нормованої кількості балів та кіль­кості балів, отриманих за підсумковий контроль (див. табл. 5.4 та 5.3).

Таблиця 5.2

Модуль	Об’єкт контролю	Кількість об’єктів підсумкового контролю	Максим. кількість балів за один об’єкт	Максимальна кількість балів для підсумкового контролю
Модуль 1	Тестування за темами аудиторних занять з Модуля І	1	10	10
	Тестування за темами самостійних занять Модуля І	1	10	10
	Тестування за темами самостійної роботи змістових модулів 1 Модуля 1	2	3	6
	Відвідування лекційних та лабораторних (практич­них) занять відповідно	5+4	1	9
	Активна участь на аудиторних (лабораторних) за­няттях, або тестування за темами аудиторних занять змістових модулів Модуля І	4	3	12
Модуль 2	Тестування за темами аудиторних занять Модуля ІІ	1	10	10
	Тестування за темами самостійної роботи Модуля ІІ	1	10	10
	Тестування за темами самостійної роботи змістових модулів Модуля ІІ	3	3	9
	Відвідування лекційних та лабораторних (практичних) занять відповідно	4+5	1	9
	Активна участь на аудиторних (лабораторних) за­няттях, або тестування за темами аудиторних занять змістових модулів Модуля ІІ	5	3	15
Наукова робота студента		1	15	15
Разом по дисципліні за навчальний семестр				115

Таблиця 5.3

За шкалою ECTC	За національною шкалою	За шкалою університету (в балах)	Примітка
А	Відмінно	(90–100)+n	– Кількість балів сту­дента береться рівній кількості балів, отриманій при конт­ролі рівня знань за весь час вивчення дисципліни (до 100 балів) – n – кількість балів, отри­маних студентом за нау­кову роботу – до 15 балів. Якщо студент, при ураху­ванні наукової роботи на­би­рає більше 100 балів, то він отримує А (відмінно)
В,С	Добре	75–89
D,E	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно, з можливістю повторного складання	1–59

Таблиця 5.4

Рейтинг студента у семестрі (кількість балів які нараховані при модульному контролі (Qc ,бали))	Нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується при підсумковому контролі ( бали)		Кількість балів, отриманих при підсумковому контролі (бали)
90–100	–		Qnk
75–89	40
60–74	30
35–59	20
17–34	10
< 17	0
Рейтинг студента, який не бере участі у підсумковому контролі (Qp, бали)		Q p= Qc
Рейтинг студента, який бере участі у підсумковому контролі (Qp, бали)