Найважливіші екологічні проблеми області

1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.

Однією із головних причин такого становища є те , що очисні споруди та каналізаційні мережі у більшості побудовані 30-40 років тому є морально та фізично застарілими, частина з них знаходиться в аварійному стані. Так МКП «Миколаївводоканал» (97% скидів) працює з перевантаженням каналізаційних очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман, у аварійному стані знаходиться 15% каналізаційних мереж, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації. Орієнтовний обсяг необхідних фінансових вкладень складає приблизно 100 млн. грн.

2. В області відсутні потужності з утилізації побутових відходів.

Загальний обсяг накопичення відходів на території області складає близько 38 млн. тон. Щорічний обсяг утворення відходів становить понад 2 млн. тон (з яких відходи 4 класу токсичності – 1,5 млн. тон ). Всього на території області налічується майже 500 сміттєзвалищ загальною площею 565 гектарів - їх стан незадовільний, з ознаками полігонів - 3 (наявний паспорт місця видалення відходів, земельний відвід) знаходяться у задовільному стані.

3. Накопичення на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів і агрохімікаті.

Станом на 01.01.2010 року в області накопичено 686,645 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються в 79 місцях. Стан більшості міць зберігання непридатних ХЗЗР – незадовільний. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР а саме: Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 68,78 т, Арбузинському – 13,5 т, Вознесенському – 12,8 т, Казанківському – 24,7 т.

Незважаючи на постійну увагу на ситуацію, що склалася в області з непридатними пестицидами та агрохімікатами, питання їх утилізації залишається актуальним.

Рішенням обласної ради від 06.06.2008 №7 до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки внесено захід «Знешкодження (перезатарювання, транспортування до місця знешкодження, утилізація, переробка чи видалення) непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі пестицидів» з щорічним фінансуванням в обсязі 1000,0 тис. грн.

На виконання цього заходу з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища 2008 року були виділені кошти в обсязі 1330,707 тис. грн. та у встановленому порядку 83,19 тонни непридатних до використання пестицидів з Братського та Первомайського районів передано на утилізацію до Польщі.

Для принципового вирішення проблем поводження з непридатними пестицидами необхідно протягом 2-3 років виділити необхідні асигнування, у тому числі, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, провести комплекс робіт, щодо технології знешкодження непридатних до використання пестицидів у цементних обертових печах та визначити рекомендований перелік підприємств, що мають досвід та необхідну ліцензію в проведенні зазначених робіт на державному рівні.

Утилізація (знешкодження) непридатних пестицидів потребує значних коштів. Загальна потреба коштів на утилізацію непридатних ХЗЗР за попередніми розрахунками становить близько 13 млн. грн.

В 2009 році кошти не цей захід не виділялися.

4. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.

Аварійний скид високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу за 20 років втілився у планове забруднення вод р. Інгулець, екологічний стан якої, на сьогодні, створює загрозу не тільки зрошувальним угіддям, але і значно погіршує якість питної води в регіоні. Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування завданих збитків.

Щорічно, згідно з Регламентом скиду надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, до річки Інгулець потрапляє більше 10 млн.м³ стоків, які мають вміст забруднюючих речовин з перевищеннями нормативних концентрацій зокрема по мінералізації у 37 раз і по хлоридах у 58 раз.

Питання реалізації природоохоронних заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.96 № 1168 «Про заходи поліпшення водогосподарської ситуації на гірничорудних підприємствах Кривбасу» залишається невирішеним. Новий план заходів з урахуванням сучасної цінової політики не розроблено.

5. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.

Зсуви. На території Миколаївської області зосереджено 1150 зсувів. З 19 районів зсуви поширені у 16 районах.

В усіх районах області, де знаходяться зсуви, площа їх не перевищує 1,0 км² на район. Виключення становить Очаківський район. Тут на морському узбережжі і схилі Дніпровського лиману розташовані крупні фронтальні зсуви загальною площею від 1,1 до 5,0 км².

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. За ступенем впливу на розвиток зсувів цей фактор останнім часом став таким, що може бути порівнянний із природними факторами, а на окремих територіях став домінуючим.

Абразія. На узбережжі Чорного моря в межах Миколаївської області інтенсивно розвиваються абразійні процеси, які порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Вони розвиваються на абразійно-зсувній ділянці узбережжя протяжністю біля 16,75 км, від пересипу Тилігульського до Березанського лиману. Середня швидкість абразії 0,3 м/рік. До абразійного типу відноситься ділянка узбережжя від тилової частини Лагерної коси до західної околиці м. Очаків, загальною довжиною 3,5 км, середня швидкість абразії тут 0,3 м/рік.

Підтоплення. На території області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов'язано з наявністю великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю, ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах - подами і западинами. Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах. Площа розвитку підтоплення на території області складає 17033 км² (69 % до площі області).

В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначено зростання площ підтоплення. Це пов'язано з експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком південних районів - Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки значна (К=32). Слід відзначити, що в більшості північних районів області (Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт ураженості перевищує 90 %.

6. Негативний вплив Южно-Українського енергокомплексу на довкілля.

Южно-Український енергокомплекс, розташований в північній частині Миколаївської області в течії р. Південний Буг, являє собою потужний енергетичний комплекс в складі Южно-Української АЄС (3 ядерні блоки по 1000 МВт кожен), Олександрівська ГЕС та Ташлицька ГАЕС.

Южно-Український енергокомплекс відноситься до основних об'єктів, що впливають на екосистему області.

Реалізація проекту добудови Ташлицької ГАЕС пов’язана із значним впливом на навколишнє середовище, а саме: затопленням земель РЛП «Гранітно – степове Побужжя» та використання водних ресурсів загальнодержавного значення - р. Південний Буг.

На сьогодні основною проблемою пов’язаною з добудовою ТГАЕС є те, що на відмітках заповнення Олександрівського водосховища 16,0 м та 16,9 м енергокомплекс не вирішує питання водозабезпеченя та забезпечення належних санітарно-екологічних умов пониззя Південного Бугу.

Покращуючи водогосподарські характеристики гідрокомплексу шляхом підвищення Олександрійського водосховища одночасно посилиться негативний вплив на біологічні компоненти довкілля та об'єкти природо-заповідного фонду.

¹ Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. - М., 1980. - Т. 4. - С. 532.

² Игнатовский П. Экономический потенциал и условия действенности хозяйственного механизма. - Плановое хозяйство. - 1980. - № 2 - С. 76.

³ Шнипер Р. И. Регион: экономические методы управления. - Но­восибирск: Наука, 1991. - С. 49.

⁴ Регіональна економіка: Словник-довідник / О. Д. Богорад, О. М. Не-велєв, В. М. Падалка, М. В. Підмогильний; За ред. М. В. Підмогиль-ного. - К.: НДІСЕП, 2004. - С. 72-73.

⁵ Там само. - С. 101.

⁶ Симоненко В. К. Регионы Украины: проблемы развития. - К.: Наукова думка, 1997. - С. 80.

⁷ Шнипер Р. И. Регион: экономические методы управления. - Но­восибирск: Наука, 1991. - С. 70.

⁸ Письмак В. П. Региональные аспекты специального режима инвес­тирования: теория и практика, проблемы и решения. - Донецк: Б. и.,

2000. - С. 25.

⁹ Шнипер Р. И. Регион: экономические методы управления. - Но­восибирск: Наука, 1991. - С. 102.

¹⁰ Писаренко С. М. Регіональні пріоритети іноземного інвестуван- ня // Проблемы развития иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: Донеччина, 2000. - С. 26.

¹¹ Програма заохочення іноземних інвестицій // Уряд. кур'єр. - 1994. - № 23 (24 лютого).

¹² Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році: По- слання Президента України до Верховної Ради України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - С. 138.