Клондайк на полігоні
Як показала перевірка, з державного бюджету України в 2010 році було виділено 450 млн. грн., що у 25 (!) разів більше, ніж виділялося останніми роками. Що зроблено за ці гроші? Івано-Франківська ОДА переглянула затверджену урядом програму-перелік невідкладних робіт, під яку виділялися кошти. Нова редакція програми істотно перекроїла видатки. Приміром, на відселення людей з територій просідання земної поверхні було передбачено 345 млн. грн. Обласна влада урізала суму до 74 млн. грн.
Водночас витрати на знешкодження гексахлорбензолу збільшили із 27 млн. грн. до 298 млн. грн. Це дало змогу проявити щедрість при розрахунку з ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» — за кожну тонну утилізованого ГХБ заплатили по 31,3 тис. грн., хоча згідно з регламентом, затвердженим Мінприроди, це коштує 9,0—13,0 тис. гривень. Як зазначили аудитори, «посадові особи Івано-Франківської ОДА не змогли пояснити причини підвищення вартості утилізації ГХБ. До того ж через відсутність в умовах укладеного договору механізму контролю за використанням коштів …ОДА не володіє інформацією щодо фактичної утилізації відходів гексахлорбензолу за межами України». А який контроль за виконанням, коли фірма запросила і отримала 100-відсоткову передоплату?..
Калуська громада так і не змогла отримати дані про зарубіжні фірми, які взялися утилізувати отруту з полігона. Це при тому, що така діяльність суворо регламентується цілою низкою міжнародних угод. Аудиторам вдалося отримати чотири акти приймання-передавання відходів ГХБ між ДП «НЦ ПНВ» та компанією «Трейдібі Фоулі Лтд», які було надруковано на бланках компанії українською мовою. Що виглядає як мінімум дивно. Аудитори дійшли висновку, що «ДП „НЦ ПНВ“ мало змогу перерахувати і перерахувало закордонним фірмам кошти в сумі 267 млн. грн., які більше ніж удвічі перевищують обсяги витрат, визначені регламентом ТР.01.2010 — ГХБ, що був затверджений Мінприроди і погоджений МНС.
Як встановлено на місці захоронення, на відкритій поверхні грунту знаходиться понад 100 тонн розкопаного та перетареного гексахлорбензолу…»
Домбровський кар’єр так і залишається міною уповільненої дії, попри те що на його консервацію витрачено мільйони. За висновками експертів, «роботи проводилися без необхідної наукової підготовки і не дали очікуваного результату. Тому кошти резервного фонду держбюджету в сумі 51 млн. грн. використані неефективно». Неефективно — м’яко сказано. Фахівці переконані, що це наближає катастрофу: моніторинг свідчить про невпинне підвищення рівня розсолів у кар’єрі — за два місяці на 0,5 метра. Однак міську владу це мало турбує — чиновники ще й досі ображені на те, що ОДА без них розподіляє фінансові потоки, тому й претензії переадресовують в область.
Ревізори стверджують, що й мерія втрапила під золотий дощ. Порушуючи законодавство, чиновники спрямували 49 млн. грн. з коштів резервного фонду не на екологію, а на придбання медичного обладнання для Калуської лікарні. Киваючи на надзвичайну ситуацію, закупівлі провели в одного учасника. Згодом отримали ще й субвенцію, за рахунок якої було куплено МРТ. Через півроку виявилося, що обладнання вартістю 20 млн. грн. підключити неможливо через виявлені дефекти. Всього ж, за даними ревізорів, Калуська лікарня одержала підтримку в сумі 90 млн. грн. Міський голова призначив своїм заступником киянку, котра, за його словами, маючи сучасну клініку в столиці, підніме рівень місцевої медицини до європейських висот. Калушани розтлумачили це по-своєму: столиця прислала «смотрящего», аби допоміг «правильно» освоїти 90 мільйонів. Ця підозра посилилася, коли виявилося, що клініки, яку вихваляв мер, узагалі не існує. Реформаторка запам’яталася тим, що заявила медикам: «Ви — генетично недорозвинений регіон, цигани ви немиті й нечесані… Пишіть заяви на звільнення!». Начальник «виправдав» свою підлеглу — мовляв, ішлося не про лікарів, а про пацієнтів. Факти, за висновками прокурорської перевірки, підтвердилися, реформаторка звільнилася.
Указ президента всього на 90 днів проголосив територію Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська зоною надзвичайної екологічної ситуації. За такий короткий період неможливо розв’язатити екологічні проблеми, однак відвернути катастрофу можна, тим паче що на це виділено коштів у 25 разів більше, ніж за всі попередні роки. Калушани нарікають, що жодного проекту не завершено, в довкілля потрапила значна кількість небезпечних речовин. Аудитори Рахункової палати дійшли висновку, що неефективне управління коштами призвело до погіршення екологічної ситуації в Калуському регіоні. З 13 програм, визначених указом, фінансувалися лише три.
Як стало відомо DT.UA, у Калуші знову заговорили про необхідність повернення місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації. Київ уже пообіцяв виділити на утилізацію ГХБ 500 млн. гривень. До кінця нинішнього року на це підкинуть 68 мільйонів — підрядників не замінюватимуть.