4.19 Одиниці фізичних величин

4.19.1 У тексті документа слід вживати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх назви і позначення за ГОСТ 8.417. Поряд з одиницями системи СІ за необхідності у круглих дужках зазначають одиниці систем, що використовувалися раніше і е дозволеними в користуванні.

Застосування в одному документі, тексті різних систем позначення одиниць фізичних величин не допускається.

4.19.2 У межах одного текстового документа одиниця фізичної величини має бути для одного і того самого показника, як правило, постійною.

4.19.3 Якщо в тексті документа наведено ряд числових значень фізичної величини, які виражені однією і тією ж одиницею фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини зазначають тільки за останнім числовим значенням.

Приклад

... з довжинами 1.0, 2.0, 3.5м.

4.19.4 Якщо в тексті наводять діапазон числових. значень фізичної величини, що виражені однією і тією ж одиницею фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини зазначають за останнім числовим значенням діапазону.

Приклади

1. Від 1 до 5 м

2. Від 10 до 20 кг.

3. Від плюс 10 до мінус 40 °С.

4. Від плюс 10 до плюс 40 °С.

4.19.3 Не можна відокремлювати одиницю фізичної величини від числове значення (розміщувати їх на різних рядках або сторінках), крім одиниць фізичних величин, що розташовані в таблицях, які виконують друкарським методом.

Примітка Позначення одиниць фізичних величин при використанні формул показано у 4.12.

4.20 Числові значення

4.20.1 У тексті документа числові значення величин із позначенням одиниць рахунку, фізичних величин слід друкувати цифрами, а числа без позначень одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти словами.

Приклади

1. Здійснити випробування п’яти труб, кожна завдовжки 5м.

4.20.2 Числові значення величин слід зазначити із ступенем точності. При цьому в ряді значень здійснюється вирівнювання числа знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткових знаків для різних типорозмірів має бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини стальної гарячекатаної стрічки 0,25мм то весь ряд товщин стрічки повинен бути вказаний з такою самою кількістю десяткових знаків.

Приклад

1,50; 1,75; 2,00 і т.д.

Кількість десяткових знаків числових значень величин ряду може бути визначена допуском на номінальний розмір, наприклад, норми точності діаметра мають змінюватись залежно від величин діаметра.

4.20.3 Дробові числа необхідно наводити у вигляді десяткових дробів за винятком розмірів у дюймах, які слід друкувати (писати) 1/4", 1/2", 3/2" т.ін.

4.20.4 Усяка група з трьох цифр числового позначення величин ліворуч і праворуч від коми повинна відокремлюватися від іншої трьохзначної групи проміжком (подвійна віддаль між буквами, цифрами) за винятком позначень року або прийнятих кодів.

Приклад

43 784 267,000 013 247

4.20.5 Числові значення у відсотках слід друкувати (писати) «…від 50% до 70%» або «(60 ± 10)%» (а не 65±10%).

4.20.6 Римські цифри слід друкувати (писати) тільки для позначення сорту виробу, валентності хімічних елементів, кварталів року, півріччя та позначення валів на кінематичних схемах коробок швидкостей чи подач. В інших випадках пишуть арабські цифри.

4.20.7 Якщо в тексті наводять діапазон числових значень фізичних величин або безрозмірних коефіцієнтів, який охоплює всі числа ряду перед числами друкують (пишуть) « від … до …», «Понад … до …включно».

Якщо числі с порядковими номерами, то інтервал чисел друкують (пишуть) через дефіс.

Приклади

1. Товщина стінки повинна бути від 8 до 12мм

2. Коефіцієнт зміщення від б до 8

3. ... на сторінках 5 – 10 (або на с. 5- 10)

4. Рисунки 6.10 - 6.15

4.21 Список літератури

4.21.1 У кінці текстового документа необхідно друкувати (писати) список літератури та, нормативних документів, які використовувались при оформленні чи розробці даного документа. У список включають спочатку нормативні документи (ТОСТ, ДСТУ, СТП і т. ін.), а пізніше всі інші джерела, розміщуючи їх за алфавітним порядком і нумеруючи арабськими цифрами, після яких ставиться крапка.

Структура запису списку літератури така:

а) для підручників, довідників т. ін.:

1) автор (прізвище, ініціали);

2) назва (заголовок, підзаголовок - мовою оригіналу);.

3) вихідні дані (місце видання, видавництво, рік видання, які вділяються тире.

Примітки

1. Якщо книга має заголовок чи підзаголовок, то його відділяють від основної назви двокрапкою.

2. Якщо джерело не має власного автора, а видане за редакцією, то структура запису починається з назви книги, після якої ставиться коса риска

Приклади

1. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение.

- М. Высшая школа, 1998.

2. Кочан ІМ. Культура рідної мови: Збірник вправ і завдань.-Світ.1996.

3. Культура української мови: Довідник/ За ред. В.М.Русанівського .-К.: Либідь, 1993.

б) для періодичних видань:

1) автор (прізвище, ініціали);

2. назва статті, після якої ставлять дві косі риски;

3. назва періодичного видання (без лапок);

4. рік видання, який виділяється з двох сторін тире;

5. номер видання (або дата видання), після якого ставиться тире;

6. сторінки, на яких розміщена стаття.

Приклад

Чередниченко Д.С. Ловці свічада // Рідна школа.-1999,

- с. 16-20.

в) для нормативних документів:

1) позначення документа;

2) назва документа.

Приклад

ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація, звіти у сфері науки і техніки; Структура і правила оформлення.

У структурі запису назву видавництва дозволяється не вказувати. Якщо вказують, то в лапки не беруть, як і назву джерела.

Місце видання пишеться повністю, крім назв міст: Київ (К), Харків (Х) Ленінград (Л.), Москва (М.), Санкт-Петербург (С.Пб.).