- •Політична сфера суспільного життя. Політичний інтерес.
- •Політичний режим. Авторитаризм. Тоталітаризм. Демократія. Форми демократії. Механізми, що забезпечують функціонування демократичного суспільства.
- •Політична система суспільства. Форми політичної системи.
- •Закономірності існування політичної системи.
- •Типи монархій:
- •Види державних режимів:
- •Складні держави:
- •Правова держава та громадянське суспільство.
- •Громадські організації та громадсько-політичні рухи.
Типи монархій:
Необмежені монархії – це монархії, в яких влада ніким і нічим необмежена. Це стан, коли у країні не існує ні органів, на законів, що могли б у якійсь мірі змінити або відмінити волю монарха.
До необмежених монархій відносять: абсолютну та деспотичну.
Деспотична монархія – це форма правління, за якої владу монарха обожнювали, а його офіційно визнавали божеством. Цей різновид був поширений у державах рабовласницького типу, насамперед у країнах стародавнього Сходу.
Абсолютна монархія – це форма правління, де вся влада була зосереджена в руках самодержця, завдяки його належності до правлячої династії, але його не визнавали божеством (Російська імперія часів Петра1).
Обмежені монархії – це монархії, в яких влада монарха в тій чи іншій мірі обмежена повноваженнями певних державних органів. Розрізняють такі її різновиди: дуалістична, парламентська, їх прийнято називати конституційними.
Дуалістична монархія – за цією формою правління передбачено двопалатний парламент, нижню палату якого обирає населення, а верхню – призначає монарх, уряд формує монарх і контролює він сам або через призначеного прем’єр-міністра; (країни Африки, Близького Сходу).
Парламентська монархія – це форма держави, де влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади і за яким лише формально зберігається статус глави держави й тільки з представницькими повноваженнями. Виконавча влада належить уряду, який формує парламент і який лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія).
Теократична монархія – це форма правління, де значну роль в управлінні державою відіграють релігійні інститути. За цієї форми правління релігійний лідер є одночасно главою держави (Катар, Оман, Ватикан).
Виборна монархія, коли глава держави отримує владу не спадково, а його обирають на певний термін (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).
форми державного устрою:
Проста (унітарна, єдина) – це держава, окремі складові якої не мають свого суверенітету, всіх ознак державності.
Такі складові держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства у Польщі, графства в Англії, провінції в Італії).
Деякі унітарні держави (наприклад, Іспанія, Італія, Португалія, Україна) включають автономні утворення.
Складні держави:
Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень, які мають ознаки державності та наділені суверенітетом (США, Німеччина, Австрія, Канада, Мексика, Росія, Бразилія). Розрізняють територіальну федерацію і національну федерацію.
Конфедерація – союз суверенних держав, утворених для реалізації певних цілей (економічних, військових, дипломатичних тощо). Цей союз недовготривалий, він перетворюється на федерацію або розпадається на унітарні держави, наприклад, початковий етап створення США; колишня Швейцарія).
Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та підвладних їй не суверенних держав (колоній) і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії (Британська імперія, Австро-Угорська імперія).
