2. Проблеми корпоративного управління на ринках країн з перехідною економікою

В умовах перехідної економіки, зокрема в умовах України, де лише кілька років назад завершилася масова приватизація, має місце ще одна важлива проблема корпоративного управління, а саме вкрай низький рівень знань індивідуальних інвесторів в області інвестування.

Прагнення вирішити проблему агентських конфліктів на приватизованих підприємствах шляхом збільшення участі в акціонерному капіталі найбільше тісно зв'язаних один з одним учасників корпоративного управління, а саме менеджерів і трудового колективу, відвернуло увагу від проблеми підвищення рівня знань трудового колективу в частині ефективного управління корпоративною власністю. В даний час дана група акціонерів відкритих акціонерних товариств володіє 48% корпоративної власності, будучи найбільш представницькою в структурі корпоративної власності в Україні, але одночасно найбільш пасивної і найменш ефективної в прийнятті рішень в області корпоративного управління.

Пасивність трудового колективу в управління корпоративною власністю пояснюється не тільки проблемою асиметрії інформації, але і незнанням основ корпоративного управління. Можливо, навіть у випадку надання акціонерними товариствами інформації учасникам ринку акціонерного капіталу, у тому числі і трудовому колективі, по стандартах і вимогам, пропонованим до звітно-фінансової документації комісіями з цінних паперів і бірж у розвинутих країнах світу, зусилля менеджменту українських підприємств навряд чи будуть належним чином оцінені трудовим колективом.

У такій ситуації, коли знання трудового колективу в області корпоративного управління незадовільні і трудовий колектив не може сформувати своє бачення розвитку підприємства, частота агентських конфліктів з агентами невисока. При цьому агентські конфлікти відрізняються значним ступенем гостроти через небажання принципалів визнати свою нездатність керувати підприємством і вникнути в проблему, що стала причиною агентського конфлікту.

Сукупність причин, що приводять до появи агентських конфліктів, можна представити у виді піраміди (мал. 5.6).

Рис.5.6. Піраміда причин агентських конфліктів

Згідно мал. 5.6, запорукою успіху підприємства в частині запобігання агентських конфліктів є оптимальна структура власності. Критерієм оптимальності служить високий рівень знань акціонерів підприємства в частині основ корпоративного управління. При цьому даними знаннями повинне володіти як мінімум проста більшість акціонерів. Саме проста більшість акціонерів, що прекрасно володіють інструментарієм корпоративного управління, є останнім рівнем підтримки найбільш перспективних для підприємства рішень на зборах акціонерів.

Ще одним критерієм оптимальності є присутність у структурі власності інституціональних інвесторів, тобто інвестиційних фондів, компаній, банків і т.д. Найбільшим рівнем знань в області корпоративного управління володіють саме інституціональні інвестори.

Інституціональні власники виконують свої обов'язки як акціонерів більш професійно, чим індивідуальні інвестори, для яких одержання доходу внаслідок управління корпоративною власністю є не єдиним джерелом їхнього особистого доходу.

У випадку відсутності оптимальної структури акціонерів підприємство приречене функціонувати в умовах асиметрії інформації, що значно знижує перспективи його розвитку, особливо на етапі прийняття акціонерами найбільш актуальних для підприємства рішень.