Тема9 Фінанси зовнішньоекономічної діяльності
План
Поняття фінансового механізму, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
Валютне регулювання та валютні обмеження. Валютний курс
Митне регулювання зовнішньоекономічних відносин
Основні терміни та поняття
Міжнародні фінанси, об’єкти і суб’єкти міжнародних фінансів, міжнародні розрахунки, міжнародні організації, міжнародні інститути, Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз, регулювання зовнішньоекономічних відносин, Міжнародний валютний фонд, Група Світового банку, Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів, валютне регулювання, механізм правового регулювання валютних відносин, правовий режим валютних відносин, курс валют, вільно конвертована, частково конвертована, неконвертована, види валютних курсів: фіксований та плаваючий, мито, види мита: ввізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.
Література
1 Загорський В.С., Вовчак О.Д., Благун,Чуй І.Р.Фінанси: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006 С. 208-218 І.Г.
2 Теорія фінансів. За ред.. Василика О.Д. – К.2005 – С. 249-311
3 Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч.посібник – К. 2001 - С. 129-140
4 Пшенишнюк О. С., Романенко О.Р.,.Ступницький О.І Фінанси. Мульти-медійний навчальний курс
5 Базилевич В.Д., Баластрик Л.О.. Державні фінанси. Навчальний посібник. За гаг. Ред. Базилевича В.Д.- К.: Атака, 2002 367с.
6 Захарова С.Є. Костіна О.В. Фінанси НМЦ,2003 – С. 104-108.
Економіка сучасної України належить до відкритих економічних
систем. З кожним роком взаємодія українських громадян, приватних осіб, підприємців, фірм, корпорацій, державних закладів з іншими країнами й іноземними економічними суб’єктами набуває подальшого розвиту.
Міжнародні фінанси почали формуватися багато тисячоліть тому, коли з’явились тому, коли з’явились елементарні форми міжнародної торгівлі. Відтоді виникали відносини натурального обміну надлишками виробництва між окремими особами, сім’ями, родинами, племенам. Крім того, після війн, які вели між собою народи, виникали зобов’язальні відносини одного роду сплатити іншому певну данину.
Пізніше, з появою особливого суспільного проверстку торгових посередників – купців, які мали власні кошти і торгували не тільки в межах окремих держав, а й з іншими країнами, міжнародна торгівля починає активно розвиватися.
Великі географічні відкриття зумовили зрушення в торговельній справі, яка мала обслуговуватися відповідними грошовими відносинами.
Країни, які випереджували в економічному розвитку інші, в гонитві за надприбутками починають розміщувати свій капітал за кордоном, міжнародні фінанси набувають форми досить складної системи міжнародних потоків грошових коштів і пов’язаних з ними відносин.
Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Вони відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів.
Специфiчнi риси міжнародних фiнансiв:
1. Фiнансовi ресурси формуються не тiльки в нацiональнiй, а й в iноземнiй валютi;
2. Обов’язковий суб’єкт цих вiдносин - закордонний партнер: закордонна країна, міжнародна органiзацiя.
З. Фiнансовi відносини виходять за межi національної економіки та опосередковують мiжнароднi iнтеграцiйнi процеси, сприяючи їх розвитку та поглибленню.
Об’єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку.
Суб’єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації й фінансові інституції, а також банки та інші кредитно-фінансові установи – посередники на міжнародному фінансовому ринку.
Фінансові ресурси – наймобільніший вид економічних ресурсів, тобто вони знаходяться в постійному русі й перерозподіляються між різними учасниками міжнародних економічних відносин.
Мiжнароднi фiнанси мають ланки:
- мiжнароднi розрахунки;
- мiжнароднi організації;
- мiжнароднi інститути.
Діяльність міжнародних фінансових організацій пов’язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Провідними міжнародними організаціями є: Організація Об’єднаних Націй та європейський Союз.
Організація Об’єднаних Націй (ООН) була заснована наприкінці другої світової війни з метою підтримання миру. До сфер її діяльності також входять економічні, соціальні та гуманітарні проблеми, права людини, охорона навколишнього середовища. В основі розрахунків лежить норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни. Так, в Україні, реалізуються проекти Управління Верховного комісара у справах біженців, Дитячого фонду, Фонду народонаселення, Міжнародної організації праці, міжнародного агентства з атомної енергії.
Європейський Союз створено з метою економічної співпраці Європейського економічного співтовариства. Було сформовано спільний ринок капіталів, товарів і послуг, скасовано митні бар’єри, здійснено уніфікацію податкового законодавства, створено європейську валютну систему. Бюджет формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються на дві групи: внески країн-членів та доходи бюджету ЄС. До власних доходів належать: мита і сільськогосподарські податки, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. Важливе місце займає податок на додану вартість, який встановлюється за єдиною для всіх країн ставкою. Видатки ідуть на фінансування сільського господарства, структурних перетворень в економіці країн Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльності.
Міжнародні фінансові інституції створюються на світовому і регіональному рівнях для сприяння економічному розвиткові країн – засновників цих організацій, їх основним завданням є мобілізація коштів і надання допомоги на кредитних засадах для здійснення важливих економічних проектів. До світових міжнародних фінансових інституцій належать Міжнародний валютний фонд, група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків.
Міжнародний валютний фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Він був заснований на міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі в 1944р., а почав функціонувати у 1947р. Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн. Україна є членом МВФ з 1992р.
Група Світового банку включає включає до свого складу Міжнародний банк реконструкції та розвитку, міжнародну асоціацію розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію та багатостороннє агентство з гарантування інвестицій і Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів.
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів виконує функції з урегулювання спорів між урядами окремих країн та їх інвесторами.
Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин – це знаряддя для регулювання фінансової політики держави в галузі міжнародної співдружності країни.
Регулювання зовнiшньоекономiчны дiяльностi в Укранi здiйснюється згiдно з принципами, визначеними у статтi 2 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», з метою:
- забезпечення збалансованостi економiки та рiвноваги внутрiшнього ринку України;
- стимулювання прогресивних структурних змiн в економiцi, в тому числi зовнiшньоекономiчних зв’язкiв суб’єктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни;
- створення найбiльш сприятливих умов для залучення економiки України в систему свiтового подiлу працi та наближення до ринкових структур розвинутих зарубiжних країн.
Регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється задопомогою:
- законiв України, «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
- передбачених в законах України актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами Украiїни в межах їх компетенцій;
- економiчних заходiв оперативного регулювання (валютно-фiнансового, кредитного та iншого) в межах законiв Украни;
- рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статугними документами в межах законiв Украни;
- угод, що укладаються мiж суб’єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi i якi не суперечать законам України.
Валютне регулювання - дiяльнiсть державних органів, спрямована на регламентування порядку здійснення валютних операцій.
Механізм правового регулювання валютних відносин - це сукупність узятих в органiчнiй єдностi та взаємозв’язку правових засобiв, за допомогою яких держава впливає на суспiльнi вiдносини, повязанi з утворенням, розподілом i використанням валютних фондiв.
Правовий режим валютних відносин - це режим валютних відносин обмежень, тобто законодавча або адмiнiстративна заборона, лiмiтування чи регламентація операцій iз валютою або валютними цінностями.
Обмеження здійснення валютних операцій:
1. Регулювання переходів i платежів за кордон, виведення капіталу, золота, грошових знаків.
2. Обмеження вальної купівлі та продажу іноземної валюти i введення обов’язкового продажу іноземної валюти в обмін на національну валюту за офiцiйним курсом.
3. Зосередження валютних операцій у централізованих або спеціально уповноважених банках (якi мають лiцензiю НБУ).
4. Контроль за створенням i лiквiдацiєю нерезидентiв - учасників валютних операцій у країні.
5. Декларування, контроль або заборона в здiйсненнi окремих видiв валютних операцій.
Курс валют відображає ціну грошової одиниці певної країни у валютi iнших країн чи міжнародних валютних одиницях.
Установлення валютного курсу означає спiввiдношення цiнностi грошей рiзних країн, якi виступають інструментом фінансових вiдносин. в т. ч i мiжнародних.
На встановлення валютного курсу впливають рiзнi фактори:
- економiчнi,
- фiнансовi;
- політичні.
Економiчнi фактори полягають у тому, що в основi формулювання курсу лежать вартiснi пропорції обмiну. Вони визначаються на основi зіставлення цiн товарiв та послуг споживчого кошика. Спiввiдношення його вартостi в однiй i другiй валютi дає вигiдну пропорцію, яка визначає основу курсу валют.
Свого часу iснував так званий золотий стандарт, вмiст золота в грошовiй одиницi. Зiставленяя золотого вмiсту двох грошових одиниць i визначало курс цих валют.
Застосовують метод валютного кошика, суть якого полягає у встановленні умовної мiжнароднїi грошової одиницi.
У валютний кошик включались долар США, німецька марка, британський фунт стерлінг та французький франк.
В 1999р введено в країнах ЕС єдинуу валюту євро, спочатку для безготівкових розрахунків, а з 1.01 2ОО2р.— i для готівкового.
Фiнансовi фактори - це стан нацiоналъної фiнансової системи (дефiцит бюджету, державний борг, активнiсть на фiнансовому ринку) та мiжнароднi фiнансовi вiдносини (тортовий га платiжний баланс).
Полiтичнi фактори пов’язанi зi стабiльнiстю полiтичної системи у країнi та стабiльнiстю її законодавства.
Грошова одиниця кожної крани i є валютою.
Розрiзняють валюти:
вільно конвертованi;
частково конвертованi;
неконвертованi (замкнутi)
Вiльно конвертованi валюти без обмеження обмiнюються на будь-якi iншi iноземнi валюти — грошовi одиницi iнших країн. До цiєї групи валют належать долар США, марка Нiмеччини, єна Японії та деякi iншi. Практично це валюти розвинутих держав.
Частково конвертованими є валюти держав, якi вводять певнi валютнi обмеження, наприклад заборону плати iмпорту деяких товарiв iноземною валютою, концентрацiю в руках держави iноземної валюти тощо. Валютнi обмеження з боку держави передбачає багато заходiв. Це стосується валют менш розвинутих країн та країн iз перехідною економікою.
Неконвертованi (замкнутi) є валюти країн, якi обманюють i на грошовi одиницi iнших країн до них належать валюти країн з командною економiкою, в яких уряд забороняє фiрмам чи громадянам валютнi операцiї.
У мiжнародних розрахунках використовують саме вiльно конвертованi валюти.
Економiчнi зв’язки кран зумовлюють необхiднiсть обмiну грошової одиницi однiєї країни на грошову одиницю iншої.
Пропорцiю обмiну валют називають валютним курсом.
Iснують такi види валютних курсiв:
+ фiксованi
+ плаваючi
Фiксованi валютнi курси встановлюються на основi державних угод.
Плаваючi валютнi курси складаються на валютних ринках пiд впливом взаємодії попиту i пропозиції.
Основнi чинники, що впливають на динаміку плаваючого курсу валют:
- рiвень iнфляцiї у країнi i закордоном. Вищий рiвень iнфляцiї у країнi порiвняно з рiвнем iнфляції в iншiй країнi призводить до знецiнення валюти крани з вищим рiвнем iнфляцiї.
- курс валют залежить вiд рiвня реальних процентних ставок у країни та за кордон;
- залежить вiд темпiв зростання продуктивності праці в даній країні й за кордоном;
- впливає на стан платіжного балансу країни;
- залежить вiд валютно — курсових сподівань та спекуляції;
- залежить вiд банкiвських iнтервенцiй — втручання її центрального банку в процес формування валютного курсу. Інколи центральний банк впливає на валютний курс через валютний ринок.
Зовнiшнъоекономiчну дiяльнiсть в Україні здійснюють суб’єкти підприємницької дiялъностi, громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi ввозять на митну територію України, або вивозять за її межі товари. що підлягають обкладанню митом.
Мито — це податок на товари та iншi предмети, якi перетинають митний кордон України.
В Українi зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть регулюється Законом «Про єдиний митний тариф” та іншими законодавчими актами.
Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв Украни.
Ставка Єдиного митного тарифу не залежить від форм власності, господарської дiяльностi та територiального розташування за винятками, передбаченими законами України та міжнародними договорами.
В Україні застосовують такi види мита:
- ввізне;
- вивізне;
- сезонне;
- спеціальне;
- антидемпінгове;
- компенсаційне.
Ввiзне мито нараховують на товари та iншi предмети при iх ввезенні на митну територію України. Воно с диференцiйованим.
Вивiзне мито нараховутоть на товари, якi вивозять за межi України.
Сезонне мито встановлюють на строк не бiльше 4 мiсяцiв з моменту їх
встановлення.
Спецiалiзоване мито застосовується як захисний захiд вітчизняного виробника, щоб не допустити загрозі загальнодержавним інтересам, як вiдповiдь іноземним державам на дискримiнацiйнi дїї проти України.
Ставка мита встановлюється в кожному окремому випадку.
Автидемпiнгове мито застосовують у випадку на території України за
товарiв за цiною нижчою нiж в країні експортера.
Компенсацiйне мито застосовують у тих випадках, коли на виробництво чи експорт застосовувалась субсидія.
Мито нараховується митним органам України відповідно до Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, сплачується у валюті України і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Оподаткування суб’єктiв зовнiшньоекономiчної діяльності України здiйснюється за такими принципами:
— Україна самостiйно встановлює i скасовує податки i пiльги для субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України;
— ставки податкiв встановлюються i скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Мiнiстрiв України;
— рiвень оподаткування встановлюється виходячи з необхiдностi досягнення та пiдтримання самоокупностi i самофiнансування суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та з метою бездефiцитностi платiжного балансу України;
— стабiльнiсть кiлькостi видiв і розмiр податкiв гарантуються державою на строк не менш як 5 рокiв;
— забороняється встановлювати iншi податки, крiм тих, що затвердженi Верховною Радою України;
ставки податкiв є однаковими для всiх суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та визначаються за товарною ознакою: для одного i того ж товару дiє єдина ставка податку;
— заохочення експорту готової продукції.
Податковi пiльги згiдно з законами Украни надаються суб’єктам зовнiшньоекономiчної діяльності:
— експорт яких псревищує iмпорт за фiнансовий рік;
— обсяг експорту яких становить не менше 5% вiд обсягу реалiзованих за фiнансовий рiк товарiв,
— якi стабiльно експортують науковi, наукоємнi товари, а також товари, у вартостi яких частка доданої вартості становить не менше 30%.