- •Навчальний посібник Гужва в. М.
- •Основні поняття і проблеми інформаційних систем та інформаційних ресурсів організації
- •1.1. Система управління
- •1.2. Інформація і дані
- •1.3. Інформаційні ресурси організації
- •1.4. Інформаційні технології
- •Зіставлення основних компонентів
- •Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій
- •Основні характеристики нових інформаційних технологій
- •1.4.1. Класифікація інформаційних технологій
- •1.5. Інформаційні системи
- •1.5.1. Загальні положення
- •Інформаційна система як об’єкт управління
- •1.5.2. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •2.3.1.1. Структурні методи аналізу
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.1.2. Структурне проектування
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.2.1. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу
- •2.3.2.2. Об’єктно-орієнтоване проектування
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)
- •2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- •Модель бізнес-процесів
- •Класифікація бізнес-процесів
- •Модель бізнес-функцій
- •Класифікація бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •Правила
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- •Ролі та обов’язки
- •Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
- •Сучасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- •Стандартні повідомлення
- •Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •Планування виробництва і складання графіка випуску продукції
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Csrp — планування ресурсів, синхронізоване з вимогами покупців
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
- •Автоматизація управління проектами на підприємствах
- •5.1. Введення в управління проектами
- •Стислий опис процесу
- •Оновлення процесу
- •Оновлення циклу
- •План проекту
- •5.2. Базові функціональні можливості автоматизованих систем управління проектами
- •5.3. Загальні характеристики найбільш поширених автоматизованих систем управління проектами
- •5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
- •5.4.1. Загальна характеристика
- •5.4.2. Специфіка використання програмного продукту Primavera Project Planner (p3) для управління проектом
- •Наступні кроки
- •Визначення структури проекту Групи проектів
- •Проект у групі проектів
- •Управління групою проектів
- •Розрахунок розкладу
- •Перегляд розкладу за допомогою опції Лінійний графік
- •Визначення тривалості робіт
- •Створення основного розкладу. Огляд процесу
- •Використання Fragnet’ів для створення проектів
- •Розрахунок розкладу в р3
- •Визначення критичного шляху
- •Призначення кодів
- •Призначення ресурсів
- •Затримка і тривалість ресурсів
- •Нелінійний розподіл ресурсів
- •Організація і відбір макетів
- •Контроль проекту
- •Оновлення складного проекту
- •Створення цільового плану
- •Автоматичне оновлення ресурсних і вартісних даних
- •Запис інформації про виконання для робіт з керуючими ресурсами
- •Відстеження додаткових вартісних даних
- •Відображення підсумкових і детальних ліній
- •Багатопроектне управління й інтеграція
- •Засоби аналізу для безперешкодної реалізації проекту
- •5.4.3. Програмний додаток Primaplan Project Investigator
- •5.4.4. Аналіз ризику на основі програмного додатка Monte Carlo
- •5.4.5. Програмний додаток Webster
- •Збереження важливої інформації
- •Єдина система видачі завдань
- •5.4.6. Програмний додаток Ra
- •5.4.7. Програмний додаток Expedition 6.0
- •Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.1. Загальна характеристика програмних продуктів для бізнес-планування інвестиційних проектів на підприємствах
- •6.2. Програмні продукти comfar та propspin
- •6.3. Програмні продукти фірми «Альт»
- •6.4. Програмний комплекс «Інвестор»
- •6.5. Програмні продукти «Project Expert»
- •І. Блок моделювання:
- •Іі. Блок генерації фінансових документів
- •IV. Блок групування проектів
- •V. Блок контролю процесу реалізації проекту (рис. 6.6)
- •А) Актуалізація даних
- •Б) Контроль неузгоджень
- •VI. Блок-інтегратор
- •VII. Генератор звітів
- •Послідовність дій
- •1) Побудова моделі
- •2) Визначення потреб у фінансуванні
- •3) Розробка стратегії фінансування підприємства
- •4) Аналіз ефективності проекту
- •5) Формування звіту
- •6.6. Програмні продукти для стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.6.1. Продукт фарос
- •1) Витрати
- •4) Конкурентоспроможність
- •5) Віддача від реалізації різних видів продукції
- •6) Віддача покупців
- •6.6.2. Програмний продукт best
- •1) Ефективність бізнесу
- •2) Ефективність використання ресурсів
- •4) Контроль витрат
- •5) Фінансова ефективність
- •6) Забезпечення якості
- •6.6.3. Програмний продукт fit
- •Стратегічні індикатори бізнесу
- •Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень та використання їх на підприємствах
- •7.1. Еволюція інформаційних систем
- •7.2. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •7.2.1. Стислий опис процесу прийняття рішень
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.3. Розвиток та впровадження систем підтримки прийняття рішень на підприємствах
- •7.3.1. Суть і компоненти сппр
- •7.3.2. Галузі застосування та приклади використання сппр на підприємствах
- •7.3.2.1. Система «Сімплан»
- •7.3.2.2. Система ifps
- •7.3.2.3. Система підтримки прийняття рішень «Business Navigator 2.0»
- •7.3.2.4. Сппр Marketing Expert
- •7.3.2.5. Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •Експертні системи та використання їх на підприємствах
- •8.1. Організаційні основи експертних систем
- •8.2. Склад і функції експертних систем
- •8.2.1. Економічні експертні системи
- •8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на підприємстві
- •8.3. Приклади використання експертних систем на підприємствах
- •Інтегровані інформаційні системи управління підприємствами
- •9.1. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами
- •9.1.1. Фінансово-управлінські системи
- •9.1.2. Виробничі системи
- •9.2. Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.1. Склад і характеристики іс «Галактика»
- •9.2.1.1. Налагодження інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.2. Контур адміністративного управління
- •9.2.2.1. Управління маркетингом
- •9.2.2.2. Фінансове планування
- •9.2.2.3. Господарське планування, управління проектами
- •9.2.2.5. Облік і управління кадрами
- •9.2.2.6. Управління документообігом
- •9.2.3. Контур оперативного управління
- •9.2.3.1. Управління закупівлею (матеріально-технічне постачання)
- •9.2.3.2. Управління продажем (збутом)
- •9.2.3.3. Складський облік
- •9.2.3.4. Управління консигнаційним товаром
- •9.2.3.5. Розрахунки з постачальниками та отримувачами
- •9.2.3.6. Роздрібна торгівля (управління продажем через торговий зал)
- •9.2.4. Контур управління виробництвом
- •9.2.4.1. Техніко-економічне планування
- •1. Підтримка нормативно-довідкової інформації:
- •2. Планування виробництва:
- •3. Розрахунок планової собівартості:
- •9.2.4.2. Облік витрат на виробництво
- •1. Облік фактичних обсягів випуску:
- •2. Розрахунок фактичних витрат:
- •9.2.4.3. Технічна підготовка виробництва
- •9.2.4.4. Оперативне управління виробництвом
- •9.2.5. Контур бухгалтерського обліку
- •9.2.5.1. Зв’язок бухгалтерського та оперативного контурів
- •9.2.5.2. Розрахунок зарплати
- •9.2.5.3. Головна книга. Баланс
- •9.2.5.4. Проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми
- •1. До бухгалтерської звітності для внутрішнього користування належать такі види документів:
- •2. Вихідна бухгалтерська звітність:
- •3. Розрахунки економічних показників.
- •9.2.5.5. Багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку
- •9.2.5.6. Консолідована звітність корпорації
- •9.3. Інформаційна система управління підприємством Miracle V
- •9.3.1. Базові принципи побудови
- •9.3.2. Основні компоненти інформаційної системи Miracle V
- •9.3.2.2. Інструментарій для побудови бізнес-процесів
- •9.3.2.3 Робочі місця (WorkPlace)
- •Система запитів
- •9.3.3. Прикладні додатки Miracle V
- •10.2. Організаційна побудова корпорацій
- •10.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •10.4. Інтегрована інформаційна система для управління мнк r/3
- •10.4.1. Функціональність системи
- •10.4.2. Інформаційні підсистеми
- •10.4.3. Інструменти розробки
- •Література
2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
Практично жоден серйозний проект зі створення АІСУП не здійснюється без використання САSЕ-засобів. САSЕ (Computer-Aided Software / System Engineering) являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки і супроводження складних програмних систем, підтриману комплексом взаємопов’язаних засобів автоматизації. САSЕ — це інструментарій для системних аналітиків, розробників і програмістів, що замінює їм папір і олівець комп’ютером для автоматизації процесу проектування і розробки програмного забезпечення.
Основна мета САSЕ полягає в тому, щоб відокремити початкові етапи (аналіз і проектування) від подальших етапів розробки, а також не обтяжувати розробників усіма деталями середовища розробки і функціонування системи. Чим більший обсяг робіт буде винесений на етапи аналізу й проектування, тим краще. Під час використання САSЕ трансформуються всі етапи життєвого циклу АІСУП, при цьому найбільші зміни стосуються етапів аналізу і проектування.
Крім автоматизації методологій і, як наслідок, можливості застосування сучасних методів системної і програмної інженерії САSЕ мають такі основні переваги:
1) поліпшують якість системи, що створюється, за допо- могою засобів автоматичного контролю (передусім контролю проекту);
2) дозволяють за короткий час створювати прототип майбутньої системи, що дає змогу на ранніх етапах оцінити очікуваний результат;
3) прискорюють процес проектування і розробки;
4) звільняють розробника від рутинної роботи, дозволяючи йому цілком зосередитися на творчій частині розробки;
5) підтримують розвиток і супровід розробки;
6) підтримують технології повторного використання компонентів розробки.
Зараз існує два покоління САSЕ. Засоби першого покоління призначені для аналізу вимог, проектування специфікацій і структури системи і є першою технологією, адресованою безпосередньо системним аналітикам і проектувальникам. Вони включають засоби для підтримки графічних моделей, проектування специфікацій, редагування словників даних і концентрують увагу на початкових кроках проекту — системному аналізі, визначенні вимог, системному проектуванні, логічному проектуванні БД. Засоби другого покоління призначені для підтримки повного життєвого циклу розробки. В них насамперед використовуються засоби підтримки автоматичної кодогенерації, а також забезпечується повна функціональна підтримка для створення графічних системних вимог і специфікацій проектування; контролю, аналізу і зв’язування системної інформації, а також інформації щодо управління проектуванням; побудови прототипів і моделей системи; тестування, верифікації і аналізу згенерованих програм; генерації документів з проекту; контролю на відповідність стандартам по всіх етапах ЖЦ.
Нижче стисло характеризуються основні функціональні можливості САSЕ-засобів.
1) Спільна графічна мова. САSЕ забезпечує всіх учасників проекту (в тому числі й замовників) спільною мовою, наочною, строгою та інтуїтивно зрозумілою. Це дозволяє залучати замовника до процесу розробки, спілкуватися з експертами предметної області, захищати проект перед керівництвом, поділити діяльність системних аналітиків, проектувальників і програмістів, а також забезпечувати легкість супроводження і внесення змін у цільову систему:
Графічна орієнтація САSЕ полягає в тому, що програми є двовимірними схемами, набагато простішими у використанні, аніж описи на кілька сторінок.
2) Загальна БД проекту. Основа САSЕ — це використання БД-проекту (репозитарію) для зберігання всієї інформації про проект, яка може розподілятися між розробниками відповідно до їхніх прав доступу. Зміст репозитарію включає не тільки об’єкти різних типів, але і відносини між їх компонентами, а також правила використання або опрацювання цих компонен- тів. Репозитарій може зберігати понад 100 типів об’єктів, прикладами яких є діаграми, визначення екранів і меню, проекти звітів, описи даних, логіка опрацювання, моделі даних, моделі підприємства, моделі опрацювання, початкові коди, елементи даних і т. ін.
3) Інтеграція засобів. На основі репозитарію здійснюються інтеграція САSЕ-засобів і розподіл системної інформації між розробниками. При цьому можливості репозитарію забезпечують кілька рівнів інтеграції: загальний інтерфейс користувача по всіх засобах, передачу даних між засобами, інтеграцію етапів розробки через єдину систему подань фаз ЖЦ, передачу даних і засобів між апаратними платформами.
4) Підтримка колективної розробки й управління проектом. САSЕ підтримує групову роботу над проектом за допомогою засобів роботи в мережі, експорту-імпорту будь-яких фрагментів проекту для розвитку і/або модифікації, а також планування, контролю, управління, взаємодії, тобто функцій, необхідних для розробки і супроводження проектів. Ці функції також реалізуються на основі репозитарію. Зокрема, через репозитарій може здійснюватися контроль безпеки (обмеження доступу, привілеї доступу), контроль версій, контроль змін тощо.
5) Прототипування. Важливу роль в автоматизації ранніх етапів ЖЦ відіграють можливості підтримки прототипування. САSЕ дозволяє будувати швидкі прототипи системи, що дає змогу на ранніх етапах розробки оцінити, наскільки майбутня система влаштовує замовника і наскільки «дружня» вона майбутньому користувачеві.
6) Генерація документації. Вся документація з проекту генерується автоматично на базі репозитарію (як правило, на базі вимог відповідних стандартів). Безперечна перевага САSЕ полягає в тому, що документація завжди відповідає поточному стану справ, оскільки будь-які зміни в проекті автоматично відбиваються в репозитарії. Відомо, що за традиційних під- ходів до розробки АІСУП документація щонайбільше запізнюється, а ряд модифікацій взагалі не знаходить у ній відображення.
7) Верифікація проекту. САSЕ забезпечує автоматичну верифікацію і контроль проекту на повноту і спроможність на ранніх етапах розробки, що впливає на успіх розробки в цілому.
8) Автоматична кодогенерація. Кодогенерація здійснюється на основі репозитарію і дозволяє автоматично побудувати близько 80—90% об’єктних кодів або текстів програм мовами високого рівня. При цьому різними САSЕ-пакетами підтримуються практично всі відомі мови програмування, однак найчастіше як цільові мови виступають СОВОL, C і АDА.
9) Супроводження і реінжиніринг. Супроводження системи в межах САSЕ характеризується тим, що супроводжується проект, а не програмні коди. Засоби реінжинірингу і реверсного інжинірингу дозволяють продукувати схеми системи з її кодів та інтегрувати отримання схеми в проект, автоматично оновлювати документацію під час заміни кодів, автоматично змінювати специфікації при редагуванні кодів і т. ін.
