15. Класи умов праці за ступенем шкідливості .

ІІ клас — шкідливі умови — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. Шкідливі умови за показниками перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня: 1-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що, як правило, викликають функціональні зміни, які виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я; 2-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять переважно до зростання виробничо зумовленої захворюваності, виникнення окремих ознак або легких форм патології (як правило, без втрати професійної працездатності); 3-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що призводять, крім зростання виробничо зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (із втратою працездатності в період трудової діяльності); 4-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань із втратою загальної працездатності.

16. Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.

Гігієна - наука про оптимальні науково-обґрунтовані умови життя населення. Головна мета її полягає в тому, щоб зробити розвиток люди­ни найдосконалішим, життєздатність - найбільшою, а смерть - найвіддаленішою. Виробнича санітарія - система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих чинників(санітарія - це практичне втілення в життя гігієнічних нор­мативів, правил і заходів). Санітарно-гігієнічні умови праці характеризуються показниками виробничого середовища - рівнем освітлення, мікрокліматичними пара­метрами, загазованістю і запиленістю повітряного середовища, рівнем шуму і вібрації, наявністю іонізуючого випромінювання та ін. чинники умовно об’єднано в три групи; соціально-економічні, технічно-організаційні, природні. Чинники першої групи є вирішальними і обумовлені існуючими в суспільстві виробничими відносинами До них належать: нормативно-правові чинники /закони про працю, правила, норми, стандарти та ін./; соціально-психологічні, що характеризують ставлення до праці, психо­логічний клімат у колективі та ін.; суспільно-політичні /суспільні форми руху для створення сприятливих умов праці/; економічні /систе­ма пільг і компенсацій, моральне і матеріальне стимулювання/. Друга група чинників впливав на формування матеріально-речових елементів умов праці /засоби праці, предмети і знаряддя праці, техно­логічні процеси та ін./. Третя група чинників характеризує вплив на працівників кліматич­них, геологічних і біологічних властивостей місцевості, де проходить робота. Тому на кожному будівництві необхідно ана­лізувати умови праці відповідно до конкретних місцевих умов.

17,..