Контрольні запитання

1. Розповісти принцип дії доїльних апаратів АДУ- 1, АДН - 1 , АДС - 1, ДАЧ -1, ДА-2М.

2. Вкажіть особливості конструкції пульсатора АДС.

3. Яка частота пульсації низькочастотного (НЧ) і високочастотного (ВЧ) блоків?

4. Назвіть відмінність НЧ і ВЧ блоків.

5. Як включити пульсатор АДС у систему доїльного апарату?

6. Вкажіть невідповідності серійних доїльних апаратів до ЗТВ.

7. Яка відмінність у роботі пульсатора АДС і ДА - 2М?

8. В яких випадках ефективний АДН - 1?

9. Чим відрізняється колектор АДН - 1 від колектора АДУ - 1?

10. Які небажані наслідки усуваються при використанні апарата АДН - 1?

11. Як змінюється вакуумний і частотний режим роботи АДН - 1?

12. З якою метою в доїльних апаратах використовують пульсоколектор?

13. В чому полягає особливість конструкції ДА – 50?

14. В яких випадках доцільно використовувати апарат М – 59?

15. Вкажіть переваги керування доїльними апаратами за допомогою пульсопідсильовича.

16. Назвіть призначення та які функції виконує доїльний апарат ДАЧ – 1?

Література

1. Грицаєнко В.І. та інш. Довідник майстра машинного доїння. К.:Урожай, 1987.-184с.

2. Карташов Л.П. и др. Механизация и электрификация животноводства. М.: Агропромиздат, 1987.- 480с.

3. Рощин П.М. Механизация в животноводстве. М.: Агропромиздат, 1988.

4. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. Л.: Агропромиздат, 1985.-640с.

5. Ревенко І.І. та інш. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-264с.

6. Ревенко І.І. та інш. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-288с.

7. Машини та обладнання для тваринництва / Науменко О.А., Бойко І.Г., Грідасов В.І. та інші.; за ред. І.Г. Бойко Т.1; Т.2, Харків, 2006. – 502с.

Методична довідка

Основні вимоги, що ставляться до доїльних апаратів такі:

• режим роботи апарата повинен змінюватися в залежності від інтенсивності молоковіддачі, забезпечуючи оптимальну швидкість доїння;

• в процесі доїння повинна здійснюватись своєчасна стимуляція молоковіддачі і досягатись найбільш повне видоювання молока без ручного додоювання, а температура доїльних стаканів повинна бути близькою до температури вимені тварини;

• в апараті повинно бути передбачено засоби регулювання співвідношення тактів та частоти пульсації;

• повинна забезпечуватись повна безпека для тварини, як самого процесу доїння, так і випадкових перетримок доїльних стаканів на дійках;

• необхідно надійно ізолювати молоко від дотику рук людини, що виключає бактеріологічне забруднення молока;

• в апараті повинен бути передбачений облік надою молока від кожної корови;

• бажана наявність засобів сигналізації по закінченню процесу доїння, а також засобів для автоматичного відключення доїльних стаканів при зніманні їх з дійок;

• апарат повинен бути максимально простим при найменшому числі деталей з тим, щоб забезпечувалась можливість проведення швидкого миття;

• тривалість перехідних процесів повинна бути зведена до мінімуму, а перепади тисків у піддійкових камерах повинні відбуватись миттєво;

• пропускна здатність повинна відповідати максимальному значенню інтенсивності молоковіддачі;

• конструктивні параметри колектора повинні забезпечувати відсутність зворотного потоку молока;

• частота пульсації, співвідношення тактів і вакуумний режим, режим доїльного апарата повинні бути незмінними у процесі доїння або автоматично пристосовуватись до умов доїння.

У господарствах України використовуються такі доїльні апарати: тритактний ДА-3М «Волга», АДУ-1; двотактні ДА-2М «Майга» та «Импульс-66», двотактний Д-Ф-50 із су­міщеним пульсоколектором для однотрубної системи вакуум-молокопроводу.

Доїльні апарати (виконавчі елементи доїльної машини) призначені для виведення молока з вимені через дійки за допомогою вакууму. Вони мають підвісну частину (рис. 1 і 2), до якої входять колектор та комплект молочних і вакуумних трубок, молочний і повітряний шланги, з'єднані кільцями, та ручку, на якій встановлено пульсатор і за до­помогою якої апарат підключають до повітряного і молоч­ного трубопроводів.

Рис.1. Доїльна апаратура (загальний вигляд):

1 – підвісна частина; 2 – вакуумний шланг; 3 – з'єднувальне кільце; 4, 5 – молочні шланги; 6 – лічильник молока; 7 – прокладка; 8 – ручка; 9 – пульсатор; 10 – хомут; 11 – кільце.

Рис.2. Підвісна частина доїльного апарата:

1 – гільза; 2 – дійкова гума (з молоч­ною трубкою); 3 – повітряна трубка; 4 – колектор.

До складу доїльної апаратури може також входити пристрій для зоотехнічного обліку молока УЗМ-1А. Його включають послідовно в лінію молочного шланга.

Якщо доїння здійснюється не в загальний молокопро­від, а в переносні відра, то ручку підключення не встанов­люють, а пульсатор розміщують на кришці відра, з'єдна­ній повітряним, і молочним шлангами з підвісною частиною апарата. Відро шлангом сполучається також з вакуумпро­водом.

Незалежно від типу, марки та конструктивних особ­ливостей, основні елементи доїльних апаратів мають чітко визначені функції:

доїльні стакани — видоюють молоко;

колектор — розподіляє вакуум у міжстінкові камери доїльних стаканів, збирає від них молоко і спрямовує його в молочний шланг. Крім того, у випадку тритактного до­їння забезпечує періодичну подачу атмосферного повітря в піддійкові камери доїльних стаканів і цим самим створює такт відпочинку;

пульсатор — перетворює постійний вакуум у пульсую­чий, тобто такий, що чергується з атмосферним тиском;

молочні та повітряні шланги і трубки (комплект) спо­лучають перелічені вище вузли в єдину систему (доїльний апарат) і одночасно є магістралями для проходження по­вітря та молока.

В останні роки замість доїльних апаратів ДА-3М «Вол­га» і ДА-2М «Майга» стали виготовляти уніфікований до­їльний апарат АДУ-1, який має ряд модифікацій (табл. 1). У цьому апараті збільшено об'єм камер колектора в 1,5 рази, діаметр молочних і повітряних патрубків (по­рівняно з ДА-2М); використовується нова конструкція доїльного стакана із суцільно металевою гільзою з нержавію­чої сталі та суміщена з молочною трубкою дійкова гума; пульсатор не має регулювання частоти пульсацій. Це знач­но спрощує обслуговування апарата.

Доїльний апарат АДУ-1 складається з чотирьох доїль­них стаканів, колектора, пульсатора, комплекту молочних і вакуумних шлангів та трубок, а також доїльного відра (у разі доїння в переносні відра).

Доїльний стакан має лише дві деталі: металеву гільзу з патрубком для повітряної трубки та дійкову гуму з мо­лочною трубкою. У місці надівання на патрубок колектора молочна трубка має потовщення для збільшення міцності та строку служби. На молочній трубці перед дійковою гумою є три кільцеві буртики для періодичного, у міру спра­цювання, натягування дійкової гуми. Гарантійний строк служби дійкової гуми – один рік з дня виготовлення, в тому числі 900 год чистої роботи (доїння). Після спрацю­вання дійкову гуму замінюють новою.

Доїльний стакан має дві камери: піддійкову – всереди­ні дійкової гуми та міжстінкову – всередині гільзи навко­ло дійкової гуми.

Пульсатор (рис. 3) – мембранного типу, з нерегульованою частотою пульсації. Він складається з корпуса, ка­мери керування, гумового кільця, кришки, прокладки, кла­пана, обойми, мембрани, повітряного фільтра, гайок та кришок.

На корпусі є патрубки для сполучення з вакуумпроводом і встановлення фільтра (повітряного), а також змін­ного вакууму, що з'єднується з колектором.

Рис.3. Пульсатор доїльного апарата АДУ-1 (основне виконання):

ПП – повітряний патрубок; ПЗТ – патрубок змінного вакууму; ППТ – патрубок постійного вакууму; а,б – канали з'єднання камер; в – дро­сель; 1, 10, 12 – гайки; 2, 6 – прокладки; 3 – кришка; 4 – кла­пан; 5 – обойма; 7 – корпус; 8 – мембрана; 9 – гумове кільце; 11 – втулка; І_п – камера по­стійного вакууму; ІІ_п, IV_п – камери змінного вакууму; ІІІ_п – камера атмосферного тиску.

Пульсатор має чотири камери: І_п (постійного вакуумметричного тиску, що сполучається з вакуумпроводом), ІІ_п (змінного вакуумметричного тиску – з колектором), ІІІ_п (постійного ат­мосферного тиску – через фільтр з навколишнім середовищем), IV_п (змінного вакуумметричного тиску, яка керує положенням клапан­ного механізму).

Остання за допомогою радіального отвору в камері, гвинтового вертикального каналу, кільцевих ка­навок та отвору в мембрані сполучається з патрубком і камерою ІІ_п — змінного тиску. Пульсатор встановлюють на кришці доїльного відра або на спеціальній рукоятці, за допомогою якої апарат підключають до системи трубо­проводів.

Колектор (рис. 4) скла­дається з корпуса 3, до яко­го кріпиться скоба, прозорої камери 5 для збирання мо­лока, клапана 6, гумової прокладки 4, шайби 7 і роз­подільника 2, що двома гвинтами 1 кріпиться до корпуса.

Рис.4. Колектор доїльного апарата АДУ-1 (двотактний варіант):

1 – гвинт; 2 – розподільна камера; 3 – корпус; 4 – гумова прокладка; 5 – мо­лочна камера; 6 – клапан; 7 – гумова шайба; І_к, ІІ_к — камери відповідно змін­ного і постійного вакууму.

У колекторі є дві камери: І_к – змінного вакуумметричного тиску та ІІ_к – постійного вакуумметричного тиску. Перша розміщена в розподільнику і сполучена патрубка­ми і трубками з міжстінковими камерами доїльних стака­нів, а також шлангом з камерою ІІ_п змінного вакууму пуль­сатора. Друга знаходиться в прозорому корпусі, з'єднується молочними трубками з піддійковими камерами доїльних стаканів, а молочним шлангом – з відром, чи мо­локопроводом.

Принцип роботи доїльного апарата АДУ-1 в двотакт­ному варіанті такий (рис.5). При підключенні доїльного апарата до вакуумпроводу повітря відсмоктується з доїль­ного відра 8, молочного шланга 20, камери ІІ_к колектора (клапан колектора перед цим слід підняти) та піддійкових камер 15 доїльних стаканів. Одночасно повітря відсмок­тується з камери І_п пульсатора. У камері IV_п пульсатора в цей час атмосферний тиск. Під дією різниці тисків над і під мембраною (у камері І_п — вакуум, а в камері IV_п — атмосферний тиск) вона прогнеться вверх і підніме кла­пан 4. При цьому камера ІІ_п роз'єднається з камерою ІІІ_п і з'єднається з камерою І_п. Тоді вакуумуються камера ІІ_п пульсатора, патрубок 24, повітряний шланг 10, розподіль­на камера IV_к колектора, повітряні трубки 11, міжстінкові камери 14 доїльних стаканів. Отже, у піддійкових 15 і міжстінкових 14 камерах створюється вакуум. Дійкова гума стає прямою, за рахунок вакууму сфінктер дійки відкри­вається і розпочинається такт ссання. Під дією вакууму молоко відсмоктується з молочних цистерн дійок і по мо­лочній трубці надходить у камеру колектора, а потім по шлангу 20 — у доїльне відро 8. Повітря крізь кільцеву щі­лину навколо стержня клапана 18 підсмоктується в каме­ру І_к і сприяє інтенсивному відведенню молока з колектора в доїльне відро.

Рис.5. Схема роботи уніфікованого доїльного апарата АДУ-1 двотактного виконання:

а – такт ссання; б – такт стиску; І_п – камера постійного вакууму пульсатора; ІІ_п та ІV_п – камери змінного вакууму пульсатора; ІІІ_п – камера постійного атмосферного тиску пульсатора; І_к – камера постійного вакууму колектора; IV_к – камера змінного вакууму колектора; 1 – гайка; 2 – прокладка; 3 – кришка; 4 – клапан; 5 – обойма; 6 – мембрана; 7 – з'єднувальний канал; 8 – доїльне відро; 9 – кришка; 10 – шланг змінного вакууму; 11 – трубка змінного вакууму; 12 – гільза стакана; 13 – вим'я; 14 – міжстінкова камера доїльного стакана; 15 – піддійкова камера; 16 – дійкова гума з конусом та молочною трубкою; 17 – молочний патрубок; 18 – клапан; 19 – фіксатор клапана; 20 – молочний шланг; 21 – вакуумний шланг; 22 – трійник; 23, 24 – патрубки пульсатора; 25 – вакуумпровід.

Поступово повітря відсмоктується нерегульованим ка­налом 7 з камери керування IV_п пульсатора. В результаті цього тиск повітря на мембрану з боку камери IV_п змен­шується і під дією атмосферного тиску з камери ІІІ_п кла­пан 4 опускається. При цьому він роз'єднує камери змін­ного вакууму ІІ_п та І_п і одночасно сполучає камеру ІІ_п з ІІІ_п атмосферного тиску. Повітря з камери ІІ_п пульсатора шлангом через розподільну камеру IV_K колектора потрап­ляє у міжстінкові камери доїльних стаканів. Оскільки в піддійкових камерах 15 підтримується вакуум, а в міжстінковій камері 14 утворюється атмосферний тиск, то під дією різниці тисків дійкова гума стискає дійку і закриває її сфінктер. Відбувається такт стиску: дійкова гума маса­жує дійки. Завдяки цьому прискорюється кровообіг в дійках і припуск молока в молочні цистерни.

Одночасно повітря з камери ІІ_п пульсатора по кана­лу 7 надходить до камери керування IV_п. Площа клапана, що знаходиться під дією атмосферного тиску з боку каме­ри ІІІ_п, значно менша за площу мембрани з боку камери IV_п, тому мембрана прогинається вверх. При цьому переміщує­ться вверх і клапан пу­льсатора. Він знову роз'єднує камери ІІІ_п і ІІ_п, а камеру ІІ_п з'єд­нує з камерою І_п. Вна­слідок цього в міжстінкових камерах стаканів знову створюється вакуум і починається но­вий цикл з такту ссан­ня. Процес доїння пов­торюється.

Доїльний апарат АДУ-1 тритактного ви­конання відрізняється від попереднього варіанту складнішою будо­вою колектора (рис. 6).

Рис.6. Колектор доїльного апарату АДУ-1 тритактного виконання:

а – загальний вигляд; б – деталі колектора; 1 – кран; 2 – кришка; 3 – шайба; 4 – мембрана; 5 – напрямне сідло; 6 – клапан; 7 – корпус; 8 – канал підсмоктування повітря.

Після підключен­ня апарата до вакуум­ної системи повітря від­смоктується з доїльно-молочного шланга 8, камери І_к колектора. Одночасно по­вітря відсмоктується патрубком з камери І_п пульсатора. Поки в камері IV_п пульсатора діє атмосферний тиск, вна­слідок різниці тисків (у камері І_п — вакуум, а в IV_п — ат­мосферний тиск) мембрана 3 прогинається вверх і піднімає клапан 1. При цьому камера І_п роз'єднується з камерою ІІІ_п і сполучається з камерою ІІ_п. Вакуум з камери ІІ_п по­вітряним шлангом 7 через розподільну камеру колектора IV_к і повітряними патрубками 11 поширюється у міжстінкові камери доїльних стаканів.

Різниця тисків із боку камер ІІІ_к та IV_к колектора при­зводить до піднімання мембрани. При цьому клапан сполучає камери І_к та ІІ_к колектора, повітря відсмоктується з ка­мери ІІ_к, вакуум створюється у піддійкових камерах доїльних стаканів. Тобто в обох камерах доїльних стаканів установлюється вакуум. Дійкова гума буде прямою сфінктери дійок відкриються і здійсниться такт ссання. Молоко відсмоктується з дійок спочатку в колектор і молочним шлангом 8 транспортується в доїльне відро 5 або молокопровід.

Одночасно повітря відсмоктується через канал 4 з ке­руючої камери IV_п пульсатора. Внаслідок цього тиск по­вітря на мембрану пульсатора з боку камери IV_п зменшує­ться. При досягненні необхідного значення вакуумметричного тиску в камері IV_п клапан 1 під дією атмосферного тиску з боку камери ІІІ_п опускається, роз’днуючи камери ІІ_п та І_п і одночасно сполучаючи останню з камерою ІІІ_п атмосферного тиску. Повітря з камери ІІ_п по шлангу надходить у розподільну камеру IV_к колектора та в міжстінкові простори доїльних стаканів. Спочатку в піддійкових камерах ще зберігається вакуум. У результаті різниці тис­ків дійкова гума деформується і виведення молока припи­няється. Відбувається такт стиску. Його роль відповідна попередньому варіанту доїльного апарата.

Рис.7. Схема роботи доїльного апарату АДУ-1 (тритактний варіант):

а, б, в – такти відповідно відпочинку, ссання і стиску; І_п, І_к – камери постійного вакууму відповідно пульсатора і колектора; ІІ_п, IV_п і ІІ_к, IV_к – камери змінного вакууму відповідно пульсатора і колектора; ІІІ_п і ІІІ_к – камери атмосферного тис­ку відповідно пульсатора та колектора; 1, 16 – клапани; 2 – обойма; 3, 10 – мем­брани; 4 – канал; 5 – доїльне відро; 6 – повітряний фільтр; 7, 11 – повітряні шланги і трубки; 8 – молочний шланг; 9 – кран відключення вакууму; 12 – гільза; 13 – вим'я; 14 – міжстінкова камера; 15 – піддійкова камера; 17 – молочний патрубок.

Тиск у камерах ІІІ_к і IV_к зрівнюється. Клапан 16 зав­дяки різниці тисків у камерах ІІ_к і ІІІ_к колектора та під дією власної ваги опускається і перекриває отвір яким з’єднуються камери І_к і ІІ_к. При цьому повітря з камери Ш_к надходить до камери ІІ_к , а потім у піддійкові камери доїльних стаканів. У міжстінкових камерах доїльних ста­канів також атмосферний тиск. При цьому здійснюється такт відпочинку. Молочні цистерни дійок заповнюються новими порціями молока. Кровообіг у дійках нормалізується. На цьому процес не зупиняється. Повітря з камери ІІ_п пульсатора через канал 4 посту­пово заповнює камеру IV_п, внаслідок чого тиск у ній під­вищується. Настає момент, коли в результаті різниці тисків над і під мембраною, вона прогнеться вверх і клапан 1 зно­ву роз'єднає камери ІІІ_п та ІІ_п і з'єднає останню з каме­рою І_п. Знову вакуум створюється в камері IV_к колектора і розподіляється в міжстінкові камери доїльних стаканів. Технологічний цикл повторюється з такту ссання.

Доїльний апарат АДУ-1-03 – низьковакуумний. Його розроблено на базі доїльних апаратів ДА-2 «Майга» і АДУ-1. Відрізняється від них будовою колектора та пуль­сатора.

У пульсаторі між корпусом 2 (рис. 8) та кришкою 7 встановлено кільце 6 і гумову прокладку. На верхній частині кільця є одна кільцева канавка, а з нижнього боку дві дросельні канавки, з'єднані між собою. Довжина і переріз дросельної канавки визначають швидкість зміни положен­ня мембранно-клапанного механізму та частоту пульсацій. Частота пульсацій не регулюється.

Рис.8. Пульсатор доїльного апа­рата АДУ-1-03:

1 – верхня кришка; 2 – корпус; 3 – клапан; 4 – опора клапана; 5 – мембрана; 6 – проміжне кільце з щілинним дроселем; 7 – нижня кришка; 8, 11 – прокладки; 9 – гайка; 10 – дифузор.

Рис.9. Колектор доїльного апара­та АДУ-1-03:

1 – гвинт; 2 – розподільник; 3 – мембрана; 4 – повітряний клапан; 5 – корпус; 6 – прокладка; 7 – клапан відключення колектора; 8 – корпус молочної камери; 9, 12 – фіксатори шайби; 10 – шайба; 11 – шплінт.

Колектор має клапан 4 (рис. 9), встановлений в на­прямному отворі корпуса 5. Зверху на стержні клапана є мембрана 3, розміщена в розподільній камері. Остання фік­сується на корпусі гвинтом 1 кронштейна. Клапанний механізм періодично (при такті стиску) впускає повітря в молочну камеру колектора.

Після підключення доїльного апарата до вакуумпроводу вакуумуються доїльне відро, молочні шланг та камера колектора, а також піддійкові простори доїльних стаканів (рис. 10). Одночасно з цим вакуум створюється в камері І_п пульсатора. Під дією різниці тисків з боку камер IV_п та І_п мембрана прогинається вверх. При цьому камера ІІ_п сполучається з камерою І_п, але ізолюється від камери ІІІ_п. Вакуум з камери ІІ_п пульсатора поширюється крізь шланг і розподільну камеру колектора у міжстінкові простори доїльних стаканів. Мембрана колектора піднімається і кла­пан перекриває доступи повітря в молочну камеру. В міжстінкових і піддійкових камерах доїльних стаканів вста­новлюється однаковий вакуумметричний тиск. Стінки дійкової гуми випрямляються, здійснюється такт ссання. Молоко відсмоктується з дійок і транспортується у доїльне відро або молокопровід.

Рис.10. Схема роботи доїльного апарата АДУ-1-03:

а – такт ссання; б – такт стиску; І_п – камера постійного вакууму пульсатора; ІІ_п, ІV_п – камери змінного вакууму пульсатора; ІІІ_п і ІІІ_к – камери атмосферного тиску відповідно пульсатора і колектора; І_к і ІІ_к – камери змінного вакууму колектора; МК – міжстінкова камера; ПК – піддійкова камера; 1 – дросельний канал; 2 – канал з'єднання камер; 3, 8 — мембрани; 4, 7 – клапани; 5 – стержень з головкою; 6 – клапан відключення; 9 – сідло клапана; 10 і 11 – відповідно молочний і вакуумний шланги; 12 – ручка-кран.

Повітря відсмоктується також з камери IV_п пульсатора дросельним каналом, який з'єднує її з камерою ІІ_п. Коли в камері IV_п величина вакууму до­сягне відповідного значення за рахунок тиску повітря з бо­ку камери ІІІ_п, клапан опуститься і перекриє з'єднання камер ІІ_п і І_п, але з'єднає першу з камерою ІІІ_п. Тоді по­вітря з камери ІІІ_п надійде в камеру ІІ_п, далі – в розподільник колектора і міжстінкові камери доїльних стаканів. Оскільки у піддійкових камерах підтримується розріджен­ня, дійкова гума деформується, починається такт стиску. Проте за рахунок різниці тисків у камері змінного тиску розподільника та в камері IV_к колектора мембрана з кла­паном перемістяться вниз. Крізь отвори в корпусі колекто­ра камера ІІ_к заповниться повітрям, тиск у ній підвищи­ться.

Це дещо поліпшує транспортування молока у відро або в молокопровід. Зменшується розрідження одночасно і в піддійкових камерах доїльних стаканів, що сприятиме від­починку дійок при такті стиску. Через деякий час (залеж­но від частоти пульсацій) у розподільній камері колектора мембрана підніме клапан і ізолює камеру ІІ_к від камери атмосферного тиску. У міжстінкових та піддійкових каме­рах доїльних стаканів встановлюється заданий вакуумметричний тиск, що забезпечує такт ссання. Цикл доїння по­вторюється.

Доїльний апарат працює з частотою пульсацій 1-1,2с-¹, співвідношення тривалості тактів ссання та тиску становить 2:1.

Доїльний апарат АДУ-1-09 відрізняється від попередніх варіантів конструкцією пульсатора, який крім загальнові­домої функції перетворювання постійного вакууму у змінний, забезпечує також мікроколивання тиску в міжстінко­вих камерах стаканів при такті ссання. Ці мікроколивання передаються дійковою гу­мою на дійку і стимулю­ють моловіддачу.

Рис.11. Вібропульсатор доїльного апарата АДУ-1-09:

П – низькочастотний блок; С – ви­сокочастотний блок; І_п – камера постійного вакууму; І_с, ІІ_c, IV_с, ІІ_п, ІV_п – камери змінного вакууму; III – камера атмосферного тиску; 1 – корпус; 2 – патрубок постійного вакууму; 3 – патрубок змінного ваку­уму; 4, 17 – мембрани; 5, 16 – криш­ки з позначкою відповідно «С» та «П»; 6 – гайка; 7, 11 – прокладки; 8, 15 – кільця з дросельними каналами відпо­відно коротким і довгим; 9, 14 – сід­ла клапана; 10 – дифузор; 12, 13 – клапани.

Вібропульсатор (рис. 11) складається з двох блоків: низькочастотного (П) та стимулюючого (С), послідовно з'єднаних між собою. При цьому камера ІІ_П блока П сполучена каналом Г з вхідною ка­мерою І_с блока С, а ви­хідна камера ІІ_с малим патрубком 3 і шлангом — з розподільником колектора. Ке­руюча камера IV_n блока П довгим дросельним каналом з'єд­нується з вихідною камерою ІІ_п, а камера IV_с блока С ко­ротким каналом 8 з вихідною камерою ІІ_с.

Блоки П та С розміщені у корпусі 1, який має патру­бок 2 (з камери постійного вакууму І_п) для підключення пульсатора до вакуумпроводу і патрубок 3 (з камери змін­ного тиску ІІ_с) для з'єднання з розподільником колектора. Перший з них має частоту пульсацій 66±6 хв^-1 або 1,1 – 0,1 Гц, другий – 630±90 хв-¹ або 10,5 – 1,5 Гц. Під­вищення частоти пульсації в другому блоці досягається за рахунок збільшення перерізу короткого канала 8, який при­скорює перехід повітря між камерами ІІ_п і Іс. Збільшено діаметр клапана, що також прискорює переключення кла­пана 12 при меншій різниці тисків між камерами III та І_с.

Доїльний апарат АДУ-1-09 має тривалість такта ссан­ня 73±5 % загального циклу доїння. Робоча величина ва­кууму рекомендується в межах 48±3 кПа. Від першого пульсатора на другий передається пульсуючий тиск, який створює мікроколивання.

Рис.12. Схема роботи доїльного апарата АДУ-1-09:

а – такт ссання; б – такт стиску; МК – міжстінкова камера; ПК – піддійкова камера; Г – з'єднувальний канал блоків; К1, К2 – відповідно довгий і короткий дросельні канали; І_п – камера постійного вакууму пульсатора; І_c, ІІ_c, IV_с, ІІ_п, ІV_п – камери змінного вакууму пульсатора; ІІІ і ІІІ_к – камери атмосферного тиску; І_к, ІІ_к – камери змінного вакууму колектора.

Доїльний апарат працює так. У момент підключення блока П до вакуумпроводу (рис. 12) на мембрану діє ат­мосферний тиск з боку камери IV_п і вакуум з боку каме­ри І_п. При цьому мембрана штовхає вниз клапан і пере­криває камеру III. Розрідження з камери І_п поширюється в камеру П_п і далі каналом Г в камеру І_с блока С. Оскіль­ки над мембраною з боку камери І_с створюється розрідження, а під мембраною в камері IV_с атмосферний тиск, клапан блока С переміститься мембраною вверх і перекриє камеру III. При таких умовах у міжстінкових камерах доїльних стаканів через розподільну камеру І_к колектора утворює­ться вакуум. У піддійкових камерах доїльних стаканів розрідження постійно підтримується від молокопроводу че­рез камеру ІІ_к колектора. Описаний варіант положення механізмів відповідає такту ссання.

Крім того, повітря коротким дросельним каналом К₂ відсмоктується з керуючої камери IV_с стимулюючого бло­ка С.

Після зрівнювання розрідження над і під мембраною атмосферний тиск, що діє на клапан з боку камери III, пе­ремістить його вниз. При цьому з'єднаються камери III і ІІ_с. У результаті атмосферний тиск з камери ІІ_с через камеру І_к колектора розподілиться у міжстінкові камери доїльних стаканів. Внаслідок цього зменшиться розрідження у міжстінкових камерах. Проте цей період досить короткий, ос­кільки коротким каналом К₂ атмосферне повітря з каме­ри ІІ_с швидко заповнить камеру IV_с і знову клапан блока С переміститься вверх, вакуум у міжстінкових камерах доїльних стаканів відновиться.

За період такту ссання відбувається приблизно сім та­ких мікроколивань дійкової гуми за рахунок короткочасних знижень рівня вакууму у міжстінкових камерах доїльних стаканів. Частота коливань дійкової гуми становить 10 Гц, амплітуда коливань — 1-2 мм.

Така дія доїльного апарата триває, доки повітря дов­гим каналом К₁ відсмоктується з камери IV_п. Після цього мембрана між камерами І_п і IV_п вирівняється, а клапан блока П підніметься (дія вакууму з боку камери І_п і атмосферного тиску з боку камери III). Атмосферне повітря крізь фільтр надходить у камеру ІІ_п і далі каналом Г в камеру І_с. Мембрана і клапан блока С опускаються (рис. 12,б) внаслідок залишкового розрідження у камері IV_с під мембраною і дії атмосферного тиску на мембрану з бо­ку камери І_с, а також власної ваги клапанного механізму. Атмосферний тиск із камери III переходить у камеру ІІ_с і далі камерою І_к колектора розподіляється в міжстінкові простори доїльних стаканів. Відбувається такт стиску.

Цикл повторюється після заповнення камери IV_с атмо­сферним повітрям, яке надходить з камери ІІ_с каналом К₂.

Доїльний апарат ДА-Ф-50 розроблений Інститутом ме­ханізації і електрифікації сільського господарства Україн­ської академії аграрних наук (ІМЕСГ) разом з ДСКБ по комплексу машин для ферм великої рогатої худоби (м. Ри­га). Він має суміщений пульсоколектор, який забезпечує незалежно від швидкості доїння однаковий вакуумний тиск у піддійкових і міжстінкових камерах доїльних стаканів під час такту ссання.

До складу доїльного апарата входять доїльні стакани, пульсоколектор, комплект молочних та повітряних трубок, молочно-повітряний шланг, яким апарат підключається до крана молокопроводу або до патрубка кришки молокозбірного відра. Основа доїльного апарата — пульсоколектор (рис. 13), що складається з корпуса, молокозбірної каме­ри, зворотного клапана, шайби і стопора. Камера з'єднана з корпусом різьбою і ущільнена прокладкою. Зверху кор­пуса закріплений розподільник змінного тиску із захисною щілинною діафрагмою, мембраною, камерою та гайкою.

Рис.13. Пульсатор доїльного апарата ДА-Ф-50:

1 – молокозбірна камера; 2 – корпус; 3 – фільтр; 4 – кришка; 5 – демпфер; 6 – повзун; 7 – гайка; 8 – мембрана; 9 – тарілчастий стержень; 10 – розподільник; 11, 14 – клапани; 12 – захисна щілинна діафрагма; 13 – прокладка; 15 – шайба; 16 – стопор.

Доїльний апарат ДА-Ф-50 працює так. Шлангом і па­трубком 16 (рис. 14) повітря відсмоктується з молокозбір­ної камери 15 та камери 13 пульсоколектора, а також із піддійкових камер 2 доїльних стаканів. За рахунок різниці тисків у камерах 5 і 13 стержень 9 з мембраною та нижнім клапаном переміщуються вниз і повітря крізь зазори між розподільником та нижнім клапаном відсмоктується з ка­мери 8 через канали і трубки 3 з міжстінкових камер 1 доїльних стаканів. Через дросельний канал 11 та отвір у стержні 9 повітря відсмоктується одночасно з керуючої ка­мери 5 доти, поки стержень 9 з мембраною 6 і нижнім кла­паном не перемістяться у верхнє положення. При цьому камера 8 відключається від камери 13 і з'єднується з ка­мерою 7. У камеру 7 повітря надходить крізь фільтр. По­вітря заповнює простір під повзуном 4 у стержні 9 і ви­штовхує повзун до упору в кришку камери 5.

Рис.14. Схема роботи доїльного апарата ДА-Ф-50:

а – такт ссання; б – такт стиску; 1 – міжстінкова камера; 2 – піддійкова камера; 3 – повітряна трубка; 4 – повзун; 5, 8, 13 – камери змінного вакууму; 6 – мембра­на; 7 – камера атмосферного тиску; 9 – тарілчастий стержень; 10 – дійкова гума; 11 – дросельний канал; 12 – канал; 14 – клапан-кран; 15 – молокозбірна камера; 16 – молочний патрубок; 17 – щілинна діафрагма; 18 – молочна трубка.

З камери 5 повітря через патрубки трубки 3 надходить у міжстінкові простори 1 доїльних стаканів. Внаслідок різниці тисків у міжстінкових і піддійкових просторах дійкова

гума 10 сти­скається. Відбувається такт стиску.

З метою забезпечення сталого режиму транспортуван­ня молока без зворотних поштовхів при тактах ссання і стиску стержень 9, мембрана 6 та нижній клапан знахо­дяться у верхньому положенні, в камери 13 і 15 каналом 12 з камери 8 надходить повітря. Транспортування молока, виведеного з вим'я здійснюється також протягом перехід­ного режиму пульсоколектора (між тактом стиску та ссан­ня, і навпаки). З камери 8 дросельним каналом 11 повітря надходить у камеру 5, підвищуючи у ній тиск. Мембрана 6 та стержень 9 переміщуються вниз. У камері 8 і просторі під повзуном 4 утворюється вакуум. Повзун теж опускає­ться вниз. Після переміщення клапана, стержня та мембрани в нижнє положення припиняються відсмоктування повітря з міжстінкових просторів доїльних стаканів і над­ходження повітря в камери 13 і 15 каналом 12. У міжстін­кових і піддійкових камерах доїльних стаканів встановлю­ється однаковий вакуум. Далі цикл повторюється: такт ссання змінюється на такт стиску, бо в камері 5 встанов­люється вакуум і мембрана 6 з тарілчастим стержнем 9 переміщуються вверх.

Таблиця 1 Технічна характеристика доїльних апаратів
Марка доїльного апарата	Установка, на якій використовується	Вакуум-метричний тиск, кПа	Частота пульса­цій, хв-1	Витрати повітря, м3/год		Маса підвісної частини, кг
				загальні	колек-тором
АДУ-1 (ос­новне вико­нання) АДУ- 1-02 АДУ- 1-03 АДУ- 1-04 АДУ- 1-05 АДУ- 1-09 МДФ.03.00 ДА-Ф-50 ДА-2М «Майга» ДА-3М «Волга» М-66 «Импульс»	АДМ-8, УДТ-8, УДЕ-8А, ДАС-2Б УДТ-8, УДЕ-8 Всі доїльні уста­новки, крім авто­матизованих (УДА-8А,УДА-16А, УДА-100) АДМ-8А АДМ-8А, ДАС-2Б АДМ-8А УДА-8А, УДА-16 УДА- 100 Всі доїльні установки, крім ав­томатизованих АДМ-8, ДАС-2Б, УДТ-8, УДЕ-8 АД-100А, УДС-ЗА На всіх доїльних установках фірми «Импульс»	48 48 45 48 48 48 46 50 48 53 50	67±5 67±5 65±5 66±6, 630±90 67±5 66±6, 630±90 67 ±5 60±6 80±5 60 ±5 60±2	2,7 2,7 3,2 3,5 2,7 4,05 2,7 2,1 2,4 3,6 2,5	0,3-0,6 0,3-0,6 0,8-2,3 0,3-0,6 0,3-0,6 0,8- І,3 0,3-2,6 - 0,3 2,3 0,3	2,65 2 , 65 2,75 2,75 2,65 2,75 2,4 2,65 2,85 1,8 2,75