2. Планування як функція менеджменту. Етапи планування.

Зміст планування як функції управління підприємством по­лягає в обґрунтованому визначенні основних напрямків і про­порцій розвитку виробництва з урахуванням матеріальних дже­рел його забезпечення та попиту ринку. Суть планування проявляється:

• у конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підроз­ділу окремо на встановлений період;

• у визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації;

• у виявленні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань.

Таким чином, призначення планування як функції управління полягає в прагненні завчасно врахувати всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умо­ви для нормального функціонування та розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають по­слідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можли­востей найбільш ефективного використання ресурсів кожним ви­робничим підрозділом і всією фірмою.

Планування в управлінні - це:

1. конкретизація цілей управління в системі показників соці­ально-господарської діяльності підприємства;

2. розробка стратегії й тактики діяльності, орієнтованих на до­сягнення цілей менеджменту.

Планування в менеджменті має три цілі:

• внесення моменту свідомої організації в господарську діяльність;

• спонукання працівників «зазирати в майбутнє», тобто при­щеплювати їм здатність погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку підприємства;

• критерій контролю фактичних параметрів.

3. Класифікація планів. Форми планування

Усю різноманітність планів, які розробляються на підприємстві, можна класифікувати за такими ознаками.

За предметом планування:

• планування цілей;

• планування засобів;

• планування процесів.

Залежно від строків планових горизонтів:

• довгострокове планування (більше ніж на п'ять років);

• середньострокове (від одного до п'яти років);

• короткострокове (до одного року);

• оперативне (на день, декаду, місяць, квартал).

За масштабами планування:

• загальне планування підприємства;

• планування за галузями діяльності;

• планування проектів (завдань). За сферами планування:

• фінансове планування;

• планування виробничої діяльності;

• планування робочої сили тощо.

Перспективне (стратегічне) планування покликане визначати загальні стратегічні цілі та напрямки розвитку фірми, необхідні для цього ре­сурси та етапи вирішення поставлених завдань. Розроблені на його основі поточні плани - зорієнтовані на фактичне досягнен­ня намічених цілей, виходячи з конкретних умов та стану ринку на кожному етапі розвитку. Поточні плани доповнюють, розвива­ють та коригують перспективні напрямки розвитку з врахуван­ням конкретних обставин.

3. Принципи планування

Для того, щоб функція планування досягла своїх цілей, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах: повнота, точність, еко­номічність, безперервність, гнучкість, масовість.

Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також усі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління.

Принцип розумної оптимальності. При плануванні потрібно, по можливості, точно визначити економічні параметри, кількісні та якісні характеристики дій, оскільки плани є орієнтирами в діяль­ності. Але потрібно бути готовими до можливих змін цих пара­метрів у ході функціонування організації в разі змін в її внутріш­ньому чи зовнішньому середовищі.

Принцип результативності. Всі розроблені в планах заходи повинні забезпечувати постійний розвиток підприємства та от­римання додаткового прибутку від них.

Принцип безперервності. Планування досягає поставлених цілей тоді, коли воно здійснюється не епізодично, а безперервно як у часі, так і в просторі.

Прин­цип гнучкості. Якщо плани виглядають не досить обґрунтованими, то їх потрібно переглядати, оскільки догматизація їх при­веде до руху у хибному напрямку.

Принцип масовості. Обґрунтовані плани можуть бути розроб­лені тільки при залученні до процесу планування співробітників, які виконують ці плани.