Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_спецкурс.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
494 Кб
Скачать
☆
  1. Шахрайство з фінансовими ресурсами

КК України серед злочинів у сфері господарювання передбачає відповідальність у випадках шахрайства з фінансовими ресурсами.

Стаття 222 КК. Шахрайство з фінансовими ресурсами

1. Надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності

- карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди,

- караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Характеристика складу злочину

Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері надання фінан­сових ресурсів і податкових пільг. Додатковими об'єктами можуть бути власність або відносини щодо формування дохідної частини державного та місцевого бюджетів.

Предмет злочину — неправдива інформація, що надається вказаним у цій статті адресатам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кре­дитів чи пільг щодо податків. Тут йдеться тільки про таку інформацію, яка в конкретному випадку має юридичне значення для прийняття позитивно­го рішення щодо надання фінансових ресурсів чи податкових пільг. Ця інформація може неправдиво відображати фінансово-економічний стан або, певні сторони діяльності суб'єкта господарювання, мету отримання коштів чи засоби забезпечення їх повернення тощо. Спотворення відомостей може виявлятися в покращенні дійсності (наприклад, при отриманні кредиту) або, навпаки, — в її погіршенні (наприклад, при отриманні дотації). Якщо при цьому відомості хоч і перекручені, але дійсних даних юридичне достатньо, щоб прийняти позитивне рішення щодо надання фінансових ресурсів чи по­даткових пільг, — склад цього злочину відсутній (наприклад, особа подає відомості про 60 % працюючих на своєму підприємстві інвалідів, в дійсності їх 55 %, а для одержання податкових пільг згідно із законодавством достат­ньо 50 %).

Об'єктивна сторона злочину полягає у наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо по­датків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Надання неправдивої інформації спрямоване на введення вказаних адре­сатів в оману для незаконного одержання в такий спосіб субсидій, суб­венцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Проте фактичне одержан­ня цих ресурсів чи пільг не є обов'язковим для об'єктивної сторони цього злочину. Його слід враховувати при встановленні наслідків злочину, що має значення для кваліфікації за ч. 2 цієї статті.

Для кваліфікації цього злочи­ну не має значення, в якій із передбачених законом організаційно-правових форм банк був створений та на якій формі власності. Під іншими кредиторами в цій статті слід розуміти не сторону в цивільно-правовому зобов'язанні, адже воно на момент надання неправдивої інформації ще не виникло, а того суб'єкта відносин у сфері господарської діяльності, який згідно із законодавством має право надавати кредити суб'єктам господарювання. Наприклад, надавати фінансові кредити за раху­нок залучених коштів мають право на підставі відповідної ліцензії лише кре­дитні установи. Саме фінансове кредитування є одним із видів фінансових послуг, надання яких регулюється спеціальним законодавством.

Субсидія — це допомога у грошовій або натуральній формі, що на­дається за умови цільового призначення для стимулювання певної діяль­ності. Субвенція — це фінансова допомога, яка надається для цільової реалізації конкретних програм, проектів і підлягає поверненню у разі нецільового ви­користання. Дотація — це надання суб'єктам господарської діяльності бюджетних коштів за умови їх безповоротності для покриття виробничих витрат, збільшення обсягів виробництва, реалізації та підвищення якості продукції тощо. Кредит — це грошова чи товарна позика, що надається кредитором пози­чальнику за умови повернення у певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків. Надання суб'єктам господарювання субсидій, субвенцій, дотацій та кре­дитів за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до Бюджетно­го кодексу України, закону України про державний бюджет України на відповідний рік та окремих спеціальних нормативних актів.

Злочин вважається закінченим з моменту надання завідомо неправди­вої інформації, незалежно від того, чи була обманута особа, якій інформація була передана, а також чи були фактично одержані субсидії, субвенції, до­тації, кредити та пільги щодо податків.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєднаний з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо по­датків.

Якщо у момент надання неправдивої інформації особа мала за мету безвідплатне звернення майна на свою або інших осіб користь (наприклад, одержати кредит і не повертати його), вчинене кваліфікується залежно від обставин як замах на шахрайство або закінчене шахрайство (ст. 190 КК), тобто як злочин проти власності. Мотивом цих дій є прагнення особи неза­конно збагатити себе чи інших осіб за рахунок чужого майна. Це може, на­приклад, підтверджуватися тим, що після одержання коштів особа відразу переховується. Можлива ідеальна сукупність шахрайства з фінансовими ре­сурсами (ст. 222 КК) та шахрайства (ст. 190 КК) у тих випадках, коли осо­ба мала за мету безвідплатно обернути на свою або інших осіб користь ли­ше частину одержаних коштів.

Суб'єктом цього злочину може бути громадянин-підприємець або за­сновник чи власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності.

Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 222 КК як учинене повторно за умо­ви, що особа раніше вчинила дії, передбачені ч. 1 цієї статті, і через певний час до засудження чи після засудження за це (якщо судимість не була зня­та чи погашена в установленому законом порядку) знову вчинила їх. По­вторність цього злочину слід відрізняти від єдиного продовжуваного злочи­ну, тобто вчинення двох або більше тотожних дій, об'єднаних єдиним зло­чинним наміром (наприклад, особа, яка бажає незаконно одержати кредит, передає відповідний комплект документів із неправдивою інформацією час­тинами в різний час). Про поняття повторності також див. ст. 32 КК і ко­ментар до неї.

Велика матеріальна шкода (ч. 2 ст. 222 КК) — це п'ятсот і більше не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така шкода може виражатися, наприклад, у нецільовому вико­ристанні субсидій, субвенцій чи дотацій, неповерненні кредиту, ненадходженні до бюджетів коштів у вигляді податків тощо. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного завдання великої матеріальної шкоди. У випадках ненадходження коштів до бюджетів таким моментом у судовій практиці визнається наступний день після настання строку, до якого мав бу­ти сплачений податок, або з моменту фактичного ухилення від його сплати, коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії.

Шахрайство з фінансовими ресурсами слід відрізняти від ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК), а та­кож враховувати складне співвідношення цих злочинів. По-перше, у ст. 222 КК йдеться тільки про пільги щодо податків. Тому у випадках надання неправдивої інформації з метою одержання пільг щодо зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, вчинене не містить складу цього злочину і може кваліфікуватись як спосіб ухилення від сплати цих зборів, обов'язкових платежів за ст. 212 КК.

По-друге, надання неправдивої інформації з метою незаконного одержан­ня пільг щодо податків (ст. 222 КК) слід відрізняти від приховування втра­ти права на податкові пільги (законно одержані раніше) як способу ухилен­ня від сплати податків (ст. 212 КК). Також за ст. 212 КК слід кваліфікувати надання особою недостовірних даних про наявність пільг щодо оподаткування.

По-третє, можливі випадки вчинення дій, передбачених ст. 222 КК, особою, яка не є суб'єктом цього злочину, що виключає застосування цієї статті, проте з урахуванням їх наслідків може бути кваліфіковано за ст. 212 КК. Наприклад, надання особою завідомо неправдивої інформації державним органам з метою незаконного отримання пільг щодо прибутко­вого податку з громадян може кваліфікуватися за ст. 212 КК як ухилення від сплати податку, що призвело до відповідних наслідків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]