- •15. Яке значення мали реформи Сервія Туллія?
- •14. Охарактеризуйте товарообмін і процес формування грошової системи у античній Греції.
- •13.У Греції склалися два основні типи міст-полісів. Дайте їм характеристику.
- •26.Охарактеризуйте розвиток сільського господарства у країнах Європи в епоху феодалізму.
- •29. Визначіть особливості розвитку феодальних відносин у німецьких землях.
- •2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту
- •3. Яке значення для подальшого розвитку господарства мала «неолітична революція»?
- •27.В чому зміст аграрної революції у Візантії.Що таке митрокомія?
- •4. Які причини руйнування первісного суспільства?
- •5. Визначіть історико – економічне значення Трипільської культури.
- •28. В чому полягає суть державного феодалізму у Вітантії?
- •16.Визначіть характерні риси римської класичної рабовласницької системи.
- •19. У чому полягає суть Римського колонату та його вплив на формування аграрного суспільства.
- •20. Які причини занепаду Риму та економічні наслідки цього процесу.
- •18.Чим можна пояснити підйом у розвитку сільського господарства Стародавнього Риму у 2-1 ст. До н.Е.
- •17.Охарактеризуйте соціально – економічну структуру римського суспільства періоду ранньої Римської імперії.
- •21. Визначіть форми та основні види податків в первісну добу та у античному світі.
- •22.Економічна думка античного світу.
- •1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
- •7. Розкрийте особливості та сутність державного господарського комплексу , що склався у Єгипті.
- •10 Економічна думка Стародавнього Сходу
- •6.Розкрийте основні особливості господарської системи східного рабства.
- •8. Економічна думка Стародавнього Єгипту.
- •9.Визначіть спільні риси та відміності господарства Межиріяя, Єгипту, Стародавньої Індії та Китаю.
- •25.У чому полягають особливості розвитку аграрного суспільства у Англії.
10 Економічна думка Стародавнього Сходу
Особливістю економічної думки стародавнього світу була її невіддільність від політико-правової та релігійної ідеології. Слід виокремити ряд творів (передусім античних авторів), присвячених принципам організації приватного господарства. Передусім це твори давньогрецьких авторів Платона та Арістотеля. На подальший розвиток соціально-економічних учень країн Сходу істотно вплинули концепції конфуціанства, легізму та даосизму. У письмовій пам'ятці Стародавнього Єгипту (XXII ст. до н. є.) "Настанови гераклеопольського царя своєму синові" ідеться про необхідність ефективного функціонування апарату управління, що стоїть між фараоном і населенням. Згуртованість цієї ланки, вірність центральній владі — запорука успішного царювання. Питання відродження деспотично-бюрократичного механізму регулювання господарства Стародавнього Єгипту знайшли відображення в працях Іпусера (поч. XVIII ст. до н. є.). "Ідеальний деспот" повинен уникати міжусобиць у країні, насилля та експропріації знаті; він має впорядкувати систему трудових повинностей для зведення пірамід і зрошувальних систем, підвищувати військову могутність країни. Швидкий розвиток приватної власності був характерний для перших цивілізацій Месопотамії. З письмових джерел найвідомішим є кодекс законів царя Хаммурапі (XVIII ст. до н. є.). Основна тема цих законів — створення системи правових норм для регулювання економічного життя. Кодекс забороняв продаж і відчуження землі за борги, обмежував експлуатацію громадян лихварями, захищав безпосередніх виробників. Видатною пам'яткою суспільної думки Стародавньої Індії є "Арт-хашастра" — трактат про мистецтво політики та управління державою, автором якого є Каутілья (кінець IV ст. до н. є.). Головні течії суспільної думки Стародавнього Китаю {конфуціанство, легізм, даосизм) сформувалися в VI—III ст. до н. є. Творцем першого вчення став Конфуцій (551—479 до н. є.). Захищаючи інтереси родової знаті, він шукав свій суспільний ідеал не в майбутньому, а в минулому країни. З метою стабілізації соціально-економічного устрою Конфуцій запропонував програму морального вдосконалення людини, основними постулатами якої були повага до старших, дружба з братами, розуміння держави як великої сім'ї, розгляд правителя як "батька" народу. Подальший розвиток ідеї конфуціанства дістали в працях Мен-цзи (372—289 до н. є.) і Сюнь-цзи (313—238 до н. є.).. Він радив не регулювати економічне життя за допомогою законів і знань, а повернутися до природного стану речей, до первіснообщинних часів
Староіндійську економічну думку викристалізовано з міфологічного та релігійного мислення, де основні економічні уявлення торкалися проблем встановлення соціальної структури. Аналізування господарських явищ та процесів торкалося: власності, багатства, економічних функцій держави.
Систему господарського устрою Стародавньої Індії відображено в „Законах Ману” – збірці про релігійний, правовий обов'язок.
6.Розкрийте основні особливості господарської системи східного рабства.
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство. Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці. Особливості східного рабства можна узагальнити так. 1. Воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя — сільське господарство — залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку грунту, особливо в системі царського і храмового господарства. 2. Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство. 3. Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід,
каналів тощо. 4. Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи..
