- •2.Мезоліт на території сучасної України.
- •5.Кочовики раннього залізного віку в Північному Причорномор’ї.
- •6.Антична цивілізація у Північному Причорномор’ї.
- •7.Етногенез українців за археологічними та писемними джерелами.
- •8.Східнослов’янські союзи племен у V – іх ст. Н.Е.
- •9.Утворення державності у східних слов’ян.
- •10.Об’єднання східнослов’янських племен київськими князями.
- •11.Запровадження християнства на Русі.
- •12.Русь у добу удільної роздробленості (хіі – перша половина хііі ст.).
- •13.Галицько-Волинське князівство в кінці хіі – першій половині хіv ст.
- •14.Монгольська навала на Русь та її наслідки.
- •15.Польсько-литовська експансія на українські землі у хіv ст.
- •16.Українське козацтво: походження, розвиток, історична роль.
- •17.Становище українських земель у складі Великого князівства Литовського у хіv – першій половині хvі ст.
- •18. Становище українських земель у складі Польського королівства з хіv до першої половини хvі ст.
- •19.Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •20.Берестейська церковна унія та її значення в історії України.
- •21. Козацько-селянські повстання кінця хvі – першої половини хvіі ст.
- •22.Причини Української національно-визвольної війни середини хvіі ст.
- •23.Формування української державності впродовж національно-визвольної війни середини хvіі ст.
- •24.Політичне становище Гетьманщини у складі Московської держави впродовж другої половини хvіі ст.
- •25.Доба «Руїни» в українській історії.
- •26.Політика російського уряду стосовно автономії українських земель у XVIII ст.
- •27.Гайдамацький та опришківський рухи.
- •28.Приєднання Північного Причорномор’я до Російської імперії та його колонізація українцями.
- •29.Поділи Речі Посполитої в другій половині XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •30.Українське
- •31.Кирило-Мефодіївське товариство: ідеологія та провідні діячі.
- •32.Громадівський рух другої половини хіх ст.
- •33.Буржуазні реформи 60-х – 70-х рр. Хіх ст. В Російській імперії та особливості їх проведення в Україні.
- •34.Громадсько-культурний рух у Західній Україні в першій половині хіх ст. «Руська Трійця».
- •35. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії та її вплив на розвиток українського національного руху.
- •36.Народовці» і «москвофіли» в суспільно-політичному житті Західної України другої половини хіх ст.
- •37.Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в українських землях (др. Пол. Хіх – пер. Пол. Хх ст.).
- •38.Українські політичні партії кінця хіх – початку хх ст.: ідеологічні засади та провідні діячі.
- •39. Україна в Першій світовій війні
- •40.Політика Центральної Ради. Утворення Української Народної Республіки.
- •41.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •42.Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •43.Встановлення радянської влади в Україні.
- •44.Західноукраїнська Народна Республіка та її роль в історії українського державотворення.
- •45.Політика «українізації» 20-х – початку 30-х рр. Хх ст.
- •46. Індустріалізація в радянській Україні.
- •47.Колективізація сільського господарства в Україні та Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •48.Сталінський тоталітарний режим в Україні.
- •49.Організація українських націоналістів (оун): утворення, ідеологія та діяльність.
- •51.Нацистський окупаційний режим в Україні у 1941 – 1944 рр.
- •52.Рух Опору проти німецьких окупантів і їхніх союзників на території України під час Другої світової війни.
- •53.Український національно-визвольним рух проти сталінського тоталітарного режиму (друга половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.).
- •54.Опозиція радянському режиму в Україні у 50-х – 80-х рр. Хх ст.
- •55.Наростання кризових явищ у суспільному та економічному житті Української рср впродовж 60-х – пер. Пол. 80-х рр. Хх ст.
- •56.Розпад Радянського Союзу та перетворення України на незалежну державу.
- •57.Проблеми формування постіндустріального суспільства в Україні на рубежі хх і ххі ст.
- •58.Основні тенденції суспільно-політичного життя в Україні на рубежі хх і ххі ст.
- •59. Економічна криза в Україні після розвалу Радянського Союзу та шляхи її подолання.
- •60.«Помаранчева революція»: причини і наслідки.
34.Громадсько-культурний рух у Західній Україні в першій половині хіх ст. «Руська Трійця».
«Руська трійця» (1833 - 1837 рр.) – це просвітницький гурток у Львові.
Засновники:
Маркіян Шашкевич;
Іван Вагілевич;
Яків Головацький;
Завдання:
За допомогою духовного слова й літературної творчості рідною мовою «підняти дух народний, просвітити народ»;
Допомогти народу усвідомити «достоїнство своє і свою силу»;
Пропагувати ідеї відродження української нації і культури;
Збирати український фольклор, матеріали з історії;
Популяризувати українську історію;
Підтримати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату інтелігенцією Наддніпрянської України;
Перетворити народну мову на літературну;
Значення діяльності:
чЗасники гуртка вперше в історії українського суспільного руху в Західній Україні внесли в програмні документи ідею возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації;
ППід впливом діяльності гуртка західноукраїнська інтелігенція почала спрямовувати свою увагу на народні маси;
С Сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України;
уртківці перейшли від культурно-мовних до соціально-економічних і політичних питань.
35. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії та її вплив на розвиток українського національного руху.
У березні 1848 р. на землях Австрійської імперії спалахнула буржуазно-демократична революція.Безпосереднім поштовхом до революції в Австрії, початок якої був прискорений економічною кризою 1847 р., були революційні виступи у Франції, а також у Бадені, Баварії, Вюртемберзі та інших державах Німецького союзу. 13 березня 1848 р. у Відні почалося народне повстання. 17 березня було створено уряд з представників шляхти і ліберальної бюрократії. Революційні події в Австрії проходили в умовах могутнього підйому революційного руху в інших частинах багатонаціональної імперії Габсбургів . Навесні 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Основною реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років, починаючи з 1858 р. Поміщиків звільняли від усяких обов'язків щодо своїх колишніх підданих - захищати їх у судах, допомогати у важких випадках тощо.Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією.Українській селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та національного життя.
36.Народовці» і «москвофіли» в суспільно-політичному житті Західної України другої половини хіх ст.
З середини 50-х років XIX ст. знову починає відроджуватись український національний рух, активність якого знизилась після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства.
До"народників" примкнула група так званих "хлопоманів", які були вихідцями з правобережної польської шляхти і напередодні повстання 1863 р. розірвали зв'яжи з польським національним рухом.
До складу громади, яку очолював В.Антонович, входили такі діячі, як Т.Рильський, П.Чубинський, Б.Познанський, О.Русов, Кониський, М.Драгоманов та ін. Члени громади брали активну участь у створенні в Києві недільних шкіл для дорослих і підлітків; у багатьох із них викладання велося українською мовою. Перша така школа виникла ще 1859 р. на Подолі, а до 1862 р. їх кількість перевищувала сотню.
У 1873 р. за ініціативою громадівців у Києві було створене українське наукове товариство під назвою "Південно-Західний відділ Російського Географічного Товариства".
В Галичині з середини XIX ст.. могутні впливи серед української інтелігенції мала московофільська течія. Вважаючи Російську імперію своїм рятівником від засилля поляків, москвофіли прагнули повного злиття українців Галичини з Росіянами.
Москвофілам протистояла інша течія - народовці. У 1868 р. народовці засновують громадське товариство "Просвіта", що мало на меті поширення освіти та пробудження національної свідомості. Велике значення для народовців мала допомога з Наддніпрянської України. У 1873 р. при допомозі меценатів Василя Симиренка та Єлизавети Скоропадської-Милорадович народовці засновують у Львові Літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка, яке згодом, у 1892р., було перетворене в наукове товариство і стало провідним українським науковим центром.