66. Визначення нерегульованого, фрагментарного і організованого ринків праці, їх ознак

Нерегульований ринок праці являє собою хаотичні, незрозумілі та не керовані процеси на ринку праці. В Україна фрагментарний ринок праці з застарілою технічною базою, нехваткою висококваліфікованих вчителів як наслідок поганий фаховий рівень робітників. Також велика частка таких фахівців що працюють не за фахом, тобто професію здобули і вчилися на одну професію, а працюють в іншій галузі. Організований ринок – це ринок високорозвинений з чітко спланованими програми розвитку, підтримками в навчанні тих професій що дійсно потребує ринок. Наочним прикладом такого ринку виступає Японія.

67. Проаналізувати причини наявності тіньового ринку праці

Динаміка тінізації економіки свідчить, що у період соціально-економічних перетворень на її рівень впливає ціла низка чинників, а саме:

- нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- низький рівень заробітної плати в державному секторі економіки;

- корупція в державних органах та органах місцевого самоврядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

- недостатня "прозорість" процедури приватизації державного майна.

Зазначене сприяє відтворенню факторів, що породжують тіньовий бізнес. Найбезпечнішою для держави є вірогідність того, що тіньова економіка з її високою прибутковістю може затягувати легальну економку до руйнівної конкуренції, внаслідок чого відбувається зростання рівня економічної злочинності.

На розвиток економіки та розв'язання соціальних проблем впливають, в першу чергу, зайнятість населення і рівень оплати праці. Проте реалії такі, що значний сегмент економіки змістився в "тіньовий" сектор. Чимало роботодавців з особистих міркувань, через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників ("заробітна плата у конвертах"), не здійснюють оплату внесків до соціальних фондів ("подвійна бухгалтерія") тощо.

68. Проаналізувати соціально-психологічні наслідки безробіття

Найбільш гостро економічні, соціальні і психологічні наслідки безробіття, нестабільності на ринку праці, невизначеності трудових відносин відчуває на собі молодь як соціальна група, що характеризується надзвичайно динамічними соціальними потребами і обмеженістю ресурсів. Останній чинник лежить в основі низької конкурентоспроможності сучасної молоді на ринку праці. Численні дослідження свідчать, що соціально-психологічні наслідки безробіття обумовлені дією таких факторів:

· брак професійних знань, кваліфікації і навичок. Роботодавці віддають перевагу кваліфікованим працівникам старшого віку, з певним досвідом, що знижує можливість працевлаштування молоді, яка тільки що починає професійну діяльність;

· інфантилізм значної частини молоді, що характеризується низькою діловою активністю, браком підприємливості: молоді люди від дитинства орієнтувалися на отримання життєвих благ від батьків, а ті чекали цього від держави. Джерело інфантилізму – в тотальному патерналізмі;

· трудова нестабільність молоді, пов’язана зі звільненнями (наприклад, призов до Збройних Сил), тривалими відпустками молодих жінок у зв’язку з народженням і вихованням дітей тощо.

Невизначеність соціально-професійного вибору, низькі стартові можливості професійної мобільності, негарантований характер зайнятості визначають необхідність принципово нових стратегій і підходів до формування і реалізації професійного потенціалу молоді. Тому об’єктивно оптимізація професійних і життєвих стратегій молоді постає як першочергове завдання трудової політики держави і суспільства.

Втілення принципово нових і ефективних схем оптимізації трудових відносин неможливе без залучення ресурсів і потенціалу психологічної науки, яка є джерелом і інструментом психологічно обгрунтованих механізмів і засобів реалізації цілеспрямованої (наближеної до потреб і можливостей молоді) політики у трудовій сфері.