Питання для перевірки

1. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. – 254с.

Семінарське заняття № 2

(2 год.)

Тема: Інформаційне забезпечення наукової діяльності.

Мета: вміти дати загальну характеристику системи інформації в Україні та призначення основних видів інформації, розкрити суть методів обробки первинної інформації та класифікувати економічну інформацію

В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:

знати:

• класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень;

• сутність інформації та інформаційної діяльності;

• поділ інформації за режимами доступу, залежно від призначення;

вміти:

• розділяти інформа­ційні документи на первинні та вторинні;

• застосовувати анотування, реферування та складати огляди.

Терміни та поняття

Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Сутність інформації та інформаційної діяльності. Основні види інформації відповідно до Закону України "Про інформацію".

Поділ інформації за режимами доступу: від­крита інформація та інформацію з обмеженим доступом (конфіденційна та таємна). Класифікація інформації залежно від призначення та змісту.

Інформаційні ресурси, довідково – інформаційний фонд, довідково – пошуковий апарат.

Умовний поділ інформа­ційних документів на первинні та вторинні. Первинні документи: книги, періодичні видання, спеціальні види науково-технічних ви­дань, проміжні види публікацій та неопубліковані документи. Характеристика вторинних документів. Економічна інформація та її класифікація.

Методи обробки первинної інформації: анотування, реферування та складання оглядів. Бібліографічна інформація. Бібліографічне посилання. Бібліографічний опис.

Основні положення

Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямо­ваних на задоволення інформаційних потреб громадян, різних юридичних осіб і держави. Основними напрямами інформа­ційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.

Основними видами інформаційної діяльності є одержання та використання, поширення та зберігання інформації.

Відповідно до Закону України "Про інформацію" перед­бачаються такі її основні види: статистична інформація, ма­сова інформація, інформація про діяльність державних орга­нів влади та органів місцевого і регіонального самоврядуван­ня, правова інформація, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, соціологічна інфор­мація.

За режимами доступу до інформації її поділяють на від­криту інформацію та інформацію з обмеженим доступом, яка в свою чергу поділяється на конфіденційну та таємну. Залеж­но від категорії інформації може змінюватись порядок одер­жання, використання, поширення та зберігання інформації.Інформаційна продукція - це матеріалізований резуль­тат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підпри­ємств, установ і організацій.

Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній за­коном формі інформаційної діяльності та доведення інформа­ційної продукції до споживача з метою задоволення їх інфор­маційних потреб.

Залежно від призначення та змісту інформацію поділя­ють на наукову, технічну, економічну, соціальну тощо. Крім того існують науково-технічна, науково - економічна ін­формація, які є складнішими поняттями і відбивають тісну спорідненість відомостей наукового та прикладного характеру.

Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упоря­дкованих первинних документів і довідково-пошукового апа­рату, призначених для задоволення інформаційних потреб споживачів.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерела.

Наукова інформатика допускає умовний поділ інформа­ційних документів на первинні та вторинні. До первинних документів належать ті, в яких зафіксо­вано детальний зміст та наведено дані про результати науко­вих досліджень, інженерно-технічних розробок тощо. Обсяг та форма поданої автором інформації в первинних документах не підлягає зміні В цій групі документів варто виділити: книги, періодичні видання, спеціальні види науково-технічних ви­дань, проміжні види публікацій та неопубліковані документи.

Вторинні документи - це похідні від первинних документів, які в стислому вигляді відтворюють зміст поданої інфо­рмації. Їх називають ще згорнутими, бо обсяг відомостей, що містяться в первинному документі, значно зменшується без порушення змісту та основної ідеї документа. Вторинна інформація є результатом аналітико-синтетичної переробки первинної інформації і охоплює: дові­дкові видання, огляди, реферативні видання, експрес-інформацію, бібліографічні покажчики, каталоги та картоте­ки.

Анотування - процес перетворення первинної докумен­тальної інформації, який закінчується складанням анотації.

Реферування - процес перетворення первинної докуме­нтальної інформації, який закінчується складанням реферату.

Бібліографічна інформація це сукупність даних про документ (переважно первинний). Ці дані можуть бути фор­малізованими і неформалізованими.

Бібліографічне посилання - це бібліографічний опис у будь-якому документі іншого, який цитується або згадується.

Бібліографічний опис - це сукупність відомостей про друкований твір або інший документ (звіт про науково - дослідну роботу, неопубліковані переклади науково-технічної літератури та ін. ), що дають змогу ідентифікувати документ, а також отримати уявлення про його зміст, чита­цьке призначення, обсяг, довідковий апарат і т. д. Об'єктами бібліографічного опису є книги, окремі публікації спеціаль­них видів нормативно-технічних і технічних документів, окремий том: випуск багаторазових або серійних видань, а також статті, розділ, глава тощо.

Питання для перевірки

1. Наведіть класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень.

2. Визначте зміст інформаційної діяльності.

3. Які види інформації виділяються згідно Закону України «Про інформацію».

4. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику первинних інформаційних документів.

5. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику вторинних інформаційних документів.

6. Розкрийте суть анотування інформаційних документів на конкретному прикладі.

7. Що таке реферування, його види та порядок проведення?

8. Що таке бібліографічна інформація та форми її використання?

9. В чому особливості складання бібліографічних описів?

Завдання для самостійної роботи студентів

«Методика викладання організаційно-економічних дисциплін”. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів факультету економіки та бізнесу ОКР "Магістр" напряму 8.03050701 «Маркетинг». – Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012.

Семінарське заняття № 3

(4 год.)

Тема: Загальні методи наукових досліджень.

Мета: вміти розрізняти поняття методології та методів дослідження, види методів, сутність загальнонаукових методів дослідження.

В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:

знати:

• поняття методології, методики та класифікацію методів дослідження;

• умовний поділ загальнонаукових методів, які використовуються в

теоретичних і емпіричних дослідженнях.;

вміти:

• застосовувати методи емпіричного дослідження (спостереження,

експеримент, порівняння, вимірювання).

Терміни та поняття

Поняття методології, методики та класифікація методів дослідження. Методологія у широкому і вузькому розумінні. Загальна методологія і часткова методологія. Принципи наукової методології: універсального взаємозв’язку, діалектичного протиріччя, єдності якісного і кількісного, діалектичного заперечення та відбиття.

Умовний поділ загальнонаукових методів, які використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях.

Загально – наукові методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).

Загальнонаукові методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження: (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, аналогія, конкретизація, моделювання).

Загальнонаукові методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння, вимірювання). Логічні закони та правила.

Основні положення

Методологія — це вчення про методи, принципи, підходи до пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці. Методологія – це сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність, що прийнята для наукового дослідження.

Методика – це конкретизація методу, доведення його до інструкцій, алгоритмів, чіткого опису способу існування. Найчастіше використовується у словосполученнях, напри­клад: методика розрахунку, методика оцінки, методика розро­бки і т.п.

Метод - це спосіб, прийом або система прийомів для досягнення якої-небудь мети, для виконання певних операцій спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до вивчення, їх наукового пізнання та встановлення істини.

Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. Їх умовно можна поділити на три групи: методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід), методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, аналогія, конкретизація, моделювання), методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння, вимірювання).

Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження:

Індукція - метод дослідження, при якому загальний ви­від про ознаки множини елементів робиться на підставі ви­вчення цих ознак у частині елементів однієї множини.

Дедукція - метод логічного умовиводу від загального до окремого, тобто спочатку вивчається стан об'єкта загалом, а вже потім його складових елементів.

Системний підхід (аналіз) - це вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. В наукових до­слідженнях він передбачає оцінку поведінки об'єкта як систе­ми з усіма чинниками, що впливають на його функціонування.

Методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження:

Формалізація - метод дослідження об'єкта шляхом представлення його елементів у вигляді спеціальної символіки, наприклад, представлення собівартості у вигляді певної формули, в якій за допомогою обраних символів показуються елементи та статті витрат.

Абстрагування) - метод відкинення, що дозволяє пере­ходити від конкретних предметів до загальних понять та зако­нів розвитку.

Аналіз - метод пізнання за допомогою розчленування або розкладання предметів дослідження (об'єктів, властивос­тей) на складові частини. Тому аналіз є основою аналітичного методу дослідження.

Синтез - метод вивчення об'єкта в його цілісності, в єд­ності та взаємному зв'язку його частин. Він передбачає поєд­нання окремих частин, окремих сторін предмета дослідження в єдине ціле.

Аналогія - метод наукового пізнання (дослідження), за допомогою якого досягається знання про предмети та явища на підставі того, що вони мають подібність з іншими. Цей ме­тод ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ.

Конкретизація - метод дослідження предметів в усій їх різнобічності, в якісній різноманітності реального існування на відміну від абстрактного, відірваного вивчення предметів

Моделювання - метод наукового пізнання, що ґрунту­ється на заміні досліджуваного предмета, явища на його ана­лог, модель, що має істотні риси оригіналу.

Методи емпіричного дослідження

Спостереження - спосіб пізнання об'єктивності світу, що ґрунтується на безпосередньому сприйнятті предметів та явищ за допомогою органів чуття без будь-якого втручання в процес з боку дослідника.

Порівняння - це встановлення подібності й розходження предметів і явищ дійсності, надходження загального, що властиво двом, або декільком об’єктам.

Вимірювання — це спостереження, яке фіксує не тільки якісні, а й кількісні характеристики об’єктів і явищ. Для цього необхідні деякі масштаби, еталони, правила, пристрої вимірювання.

Експеримент - одна із форм людської практики, в якій піддається перевірці істинність висунутих гіпотез або виявля­ються закономірності об'єктивного світу.

Питання для перевірки

1. В чому полягає суть методології наукових досліджень?

2. Охарактеризуйте загальну схему методики досліджень.

3. Охарактеризуйте три великі групи методів наукового пізнання.

4. Назвіть базові закони логіки.

5. Розкрийте сутність та основні правила аргументації.

Завдання для самостійної роботи студентів

«Методика викладання організаційно-економічних дисциплін”. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів факультету економіки та бізнесу ОКР "Магістр" напряму 8.03050701 «Маркетинг»– Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012.

Рекомендована література

Основна:

1. Стеченко Д.М.. Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Знання, 2007. – 317с

Додаткова: