3 Правопорушення і юридична відповідальність

Правопорушення - це суспільно небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта (фізичної чи юридичної особи), за яке чинним законодавством встановлена юридична відповідальність.

Правопорушення завжди суспільно небезпечне (завдає шкоду інтересам особи, суспільства, держави), протиправне (порушує норми права), винне (залежить від волі і свідомості суб'єкта), карне (за його скоєння передбачені певні санкції) діяння.

Структура правопорушення складається з чотирьох елементів: суб'єкт правопорушення, об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона і суб'єктивна сторона.

Склад правопорушення

Суб'єкт

Суб'єктивна

сторона

Об'єкт

Об'єктивна

сторона

Фізичні особи

Вина

Посадові службові особи

Умисел

Необережність

Підприємці, неюр. особи

Прямий

Юридичні

особи

Непрямий (побічний)

Суб'єкт правопорушення - деліктоздатна фізична або юридична особа, яка вчинила правопорушення.

Суб'єктами правопорушень можуть бути:

1 Фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства.

2 Посадові службові особи - особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

3 Підприємці, не юридичні особи - громадяни, які в установленому законом порядку мають дозвіл держави на здійснення підприємницької діяльності, яка є, як правило, основним джерелом їх доходів.

4 Юридичні особи (підприємства, організації, установи, громадські об'єднання, політичні партії та ін.).

Не можуть бути суб'єктами правопорушень особи померлі, які перед тим вчинили правопорушення, предмети і сили природи, тварини.

Суб'єктами правопорушень, наприклад, у кримінальному праві може бути не всяка фізична особа, а тільки осудна.

Осудність - здатність людини усвідомлювати свої дії і керувати ними. Неосудна особа ні при яких умовах не може бути визнана винною і відповідальною за вчинене нею суспільно небезпечне діяння.

Об'єкт правопорушення – матеріальні та нематеріальні блага, щодо яких особою скоєно винне протиправне діяння (дія або бездіяльність).

Від об'єкта правопорушення необхідно відрізняти предмет правопорушення.

Предметом правопорушення є будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими здійснюється правопорушення. Наприклад, при крадіжці особистого майна об'єктом є право власності громадянина, яке охороняється законом, а предметом - безпосередньо майно (речі), що було таємно викрадене і вилучене у потерпілого.

Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного або шкідливого діяння. Це, власне, протиправний вчинок (протиправне діяння) і його наслідки. До об'єктивної сторони входить необхідний причинний зв'язок між протиправними діяннями і шкідливими або соціально небезпечними наслідками.

Таке діяння може бути виражене як в активній формі (дія), так і в пасивній (бездіяльність).

Суб'єктивна сторона правопорушення - це психічне ставлення суб'єкта до скоєного ним суспільно небезпечного (шкідливого) діяння і його наслідків.

До суб'єктивної сторони правопорушення належить вина.

Поняття вини визначається як психічне відношення особи до скоєного ним правопорушення і його наслідку, вираженого у формах умислу чи необережності.

Умисел поділяється, у свою чергу, на прямий і непрямий (побічний), а необережність проявляється у видах протиправної самонадіяності (самовпевненості) чи протиправної недбалості.

Найбільш поширеною класифікацією правопорушень є їх розподіл за ступенями соціальної небезпеки, коли правопорушення поділяються на злочини і проступки. Згідно із ст.11 Кримінального Кодексу України злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Види правопорушень